Особистісна тривожність і її вплив на поведінку людини

 

2.2. Методика дослідження впливу музики на тривожність

 

Психічний стан, що передує прослуховуванню музики, також впливає на ступінь адекватності сприйняття музичних емоцій і їх динаміці. У цих досвідах випробувані до прослуховування музики оцінювали свій стан, користуючись шкалами "Спокій-тривожність", "Енергійність-утома", "Піднесеність-пригніченість". Ті з них, хто знаходився в подавленому, тривожному стані до експерименту, чули тривогу в мініатюрах "Міркування", "Гумор", розпач - у "Меланхолії", "Розчуленні", скорбота - у 1-й частині домінорного ноктюрна Шопена. Навпроти, емоційне сприйняття музики слухачами, що знаходяться в оптимальному психічному стані, було адекватним. Подібних прикладів, де очевидний вплив особистісних особливостей на сприйняття музики, можна привести безліч. Як зауважує В.І. Петрушин, "музичний твір у силу своєї багатозначності... може служити зручним інструментом для дослідження особистості слухача".

Музика, однак, не є варіантом "плями" Роршаха або іншим проективним тестом, вона має власний значеннєвий зміст, мову, внутрішню логіку. Ще К. Юнг, полемізуючи з З. Фрейдом, відзначав, що в дійсного художника творчість повинна прориватися крізь заслін його індивідуальності. Схоже, це стосується не тільки створення твору мистецтва, але і його сприйняття, оскільки сприйняття мистецтва у своїй розвитий формі є процес творчий. Як відзначають музиканти і музикознавці, осягти світ музики непросто. Адекватність сприйняття музики, що розуміється як збагнення художньої сутності, змісту музичних явищ, залежить від рівня розвитку музичних здібностей. Тому творче, значеннєве сприйняття музики - це та діяльність, по якій можна судити про рівень музикальності

Переважна більшість обговорюваних вище досліджень проводилося з людьми, що не мають музичної освіти, не зв'язані з мистецтвом. Можна припустити, що описані вище закономірності (проектування свого внутрішнього світу на зміст музичного твору) характерні в основному саме для цього контингенту випробуваних, і навпроти, при більш високому рівні музикальності, наприклад у музикантів, ці закономірності порушуються і сприйняття музики більше підкоряється логіці художнього предмета і менше залежить від властивостей індивідуальності слухача. Ця гіпотеза і перевірялася в нашому експерименті.

У двох груп випробуваних (у віці від 18 до 40 років) музикантів (27 чол.) і осіб не мають музичної освіти (26 чол.) досліджували зв'язок особливостей сприйняття музики з такою властивостю їх індивідуальності як тривожність.

Тест Спілбергера-Ханіна використовували для виявлення конституціональної тривожності (ktr) присутньої завжди як риси особистості і функціональної тривожності (ftr) рівень якої визначається значимістю поточної ситуації.

Особливості музичного сприйняття досліджували за допомогою 18 шкал – ознак, що відображають емоційно-значеннєві і динамічні характеристики музики (наприклад, радісна, сумна, стрімка і т.д.). Випробувані після прослуховування музики оцінювали ступінь виразності кожної ознаки по десятибальній шкалі. В експерименті використовували музичні добутки А. Моцарта, Р. Шумана, В. Ребікова.

Для зіставлення кількості значимі кореляції в різних групах випробуваних використовували критерій 2.

Було встановлено, що в групі музикантів кількість значимих кореляцій (кореляційний аналіз по Спірмену) між показниками рівня тривожності і суб'єктивних оцінок музики Моцарта, Шумана і Ребікова вірогідно менше, ніж у контрольній групі "немузикантів", 2 = 485, р =0,028 (табл. 2.1). При цьому був виявлений переважний вплив конституціональної або функціональної тривожності на сприйняття музики. Між собою ці показника зв'язані вірогідно (r = 0 64, р < 0 01).

Отримані дані погодяться з результатами експерименту Л. Я. Дорфмана, у якому зміна установки сприйняття в групі музикантів (позиція "музичного критика" або позиція "наївного" слухача) впливало на зв'язок між показниками сприйняття і екстраверсії і тривожності.

Для відповіді на питання, чи не є отримані результати наслідком впливу розбіжностей у вихідних рівнях тривожності, ми порівняли показники обох груп (табл. 2.2).

Дослідження даних параметрів особистості контрольної групи і музикантів показало, що останні володіють у середньому підвищеною конституціональною тривожністю (норма 35-45 балів), розходження між групами вірогідно на 10% -му рівні значимості. Тенденція слабка, можна вважати, що розходження у вихідному рівні тривожності між групами відсутні.

Таким чином, порівняння показників тривожності музикантів і контрольної групи показало, що в цілому розходження між ними невеликі. Деяка перевага тревожно-подавляючому стані в музикантів не може служити причиною зменшення тісноти зв'язків між досліджуваними властивостями індивідуальності і музичним сприйняттям, скоріше, воно підтверджує нашу гіпотезу про домінуючий вплив музикальності в музикантів в організації процесу сприйняття.

Таблиця 2.1

 Кількість значень кореляцій  між показниками конституціональної  і функціональної тривожності (ftr) і суб'єктивними оцінками музики  Моцарта, Шумана і Ребікова в музикантів і "немузикантів"  (контроль)

Випробувані	Моцарт		Шуман		Ребиков		Кількість значимих кореляцій, р<0,05
	ftr	ktr	ftr	ktr	ftr	ktr
Музиканти	0	0	0	1	1	3	5
Контроль	6	2	1	3	1	2	15

 

Таблиця 2.2

 Показники тривожності (середні значення і їхні стандартні відхилення) у музикантів і випробуваних контрольною групою

Показники	Контроль		Музиканти
	ftr	ktr		ftr	ktr
Середнє Ст. відкл.	38 190	397 91		435 117	463 101
Число випробуваних	26	26		27	27

Якісний аналіз значимих кореляцій (представлених у табл. 2.1) між показниками тривожності, з одного боку, і змістом шкал, з іншої, дозволив установити визначену закономірність між цими зв'язками (табл. 2.3). Наприклад, чим вище рівень тривожності, тим більше високий бал виставляють випробувані, оцінюючи музику Моцарта, по шкалах "Смутна", 'Тужлива" і низький - по шкалах "Радісна", "Задерикувата", "Стрімка". Музика Ребікова оцінюється музикантами-експертами як світла, ніжна, спокійна. Тим часом випробувані з високою тривожністю, оцінюючи цю музику, виставляють більш високі бали по шкалах "Напружена", "Тужлива", "Сумна і низькі - по шкалах "Радісна", "Світла".

Незважаючи на те що в музикантів у цілому по групі сприйняття музики значно менше залежить від таких властивостей їхньої індивідуальності, як тривожність, ніж у контрольній групі "немузикантів", все-таки в деяких з них такі зв'язки спостерігаються (табл. 2.1). Причина цього полягає в неоднорідності і різному рівні музикальності усередині групи музикантів що було підтверджено кваліфікованими експертами. У тих випробуваних музикантів, яких експерти оцінили як менш музичних спостерігалася залежність сприйняття від особливостей їхньої особистості, і в цьому відношенні вони не відрізнялися від "немузикантів". У "немузичних" випробуваних і членів контрольної групи емоційне тло, тривожність виявилися зв'язаними зі змістом шкал (табл. 2.3). Показники страху і гніву частіше зв'язані з такими шкалами, як "Тужлива", "Стримана", "Напружена", "Смутна". Таким чином, чим вище рівень тривожності і сильніше негативні емоції, тим більше негативних емоцій ці випробування чують у музиці, тим виражена негативність і неадекватність музичного сприйняття. Ці дані погодяться з результатами Л.Л. Бочкарева, які свідчать про те, що люди з підвищеною тривожністю більш чуттєві до сприйняття негативних емоцій у музиці, а також підтверджуються клінічними і життєвими спостереженнями, що фіксують сприйняття людиною не тільки музики, але і світу в цілому, що пофарбовано або позитивними, або негативними тонами в залежності від стану його емоційного фону.

Таблиця 2.3

 Список шкал, значимо зв'язаних із тривожністю для музики Шумана, Моцарта, Ребікова в групі музикантів і контрольній групі

Випробувані	Шуман	Моцарт	Ребіков
Музиканти	+ радісна	- + тужлива - радісна - світла	+ напружена
Контроль	- ніжна  - енергійна  - добра  - м'яка  - радісна - світла - задерикувата  - важка	+ тужлива +  смутна - рвучка - напружена  - радісна - стрімка - задерикувата	+ сумна - важка - енергійна

 

 

2.3. Методика виявлення рівня тривожності у підлітків

 

З цією метою можна використовувати методику — «Шкала тривожності», розроблену за принципом «Шкали соціально-ситуаційної тривоги» Кондаша (1973). Особливість шкал такого типу полягає в тому, що в них людина оцінює не наявність або відсутність у себе яких-небудь переживань, симптомів тривожності, а ситуацію з погляду того, наскільки вона може викликати тривогу. Перевага шкал такого типу полягає, по-перше, у тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об'єкти, що є для школяра основними джерелами тривоги, і, по-друге, у меншому ступені, ніж інші типи опитувальників, виявляються залежними від особливостей розвитку в учнів інтроспекції.

Бланк методики містить інструкцію і завдання, що дозволяє при необхідності проводити її в групі. На першій сторінці бланка вказується прізвище, ім'я школяра, клас, вік і дата проведення дослідження.

Інструкція. «На наступних сторінках перераховані ситуації, з якими Ви часто зустрічаєтеся в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, викликати хвилювання, занепокоєння, тривогу, страх. Уважно прочитайте кожну пропозицію й обведіть кружком одну з цифр праворуч: 0, 1,2, 3, 4.

Якщо ситуація зовсім не здається Вам неприємної, обведіть цифру 0.

Якщо вона мало хвилює, турбує Вас, обведіть цифру 1.

Якщо ситуація досить неприємна і викликає таке занепокоєння, що Ви зволіли б уникнути її, обведіть цифру 2.

Якщо вона для Вас дуже неприємний і викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх, обведіть цифру 3.

Якщо ситуація для Вас украй неприємна, якщо Ви не можете перенести її і вона викликає у вас дуже сильне занепокоєння, дуже сильний страх, обведіть цифру 4.

Ваша задача — уявити собі як можна ясніше кожну ситуацію й обвести кружком ту цифру, у якому ступені ця ситуація може викликати у Вас побоювання, занепокоєння, тривоги або страх.

ТЕКСТ МЕТОДИКИ

Приклад: Перейти в нову школу	01234
1. Відповідати в дошки	01234
2. Піти в будинок до незнайомих  людей	01234
3. Брати участь у змаганнях, конкурсах, олімпіадах	01234
4. Розмовляти з директором школи	01234
5. Думати про своє майбутнє	01234
6. Учитель дивиться по журналі, кого б запитати	01234
7. Тебе критикують, у чомусь дорікають	01234
8. На тебе дивляться, коли ти  що-небудь робиш (спостерігають за  тобою під час роботи, рішення задачі)	01234
9. Пишеш контрольну роботу	01234
10. Після контрольної вчитель називає  оцінки	01234
11. На тебе не звертають уваги	01234
12. У тебе щось не виходить	01234
13. Чекаєш батьків з батьківських  зборів	01234
14. Тобі грозить неуспіх, провал	01234
15. Чуєш за своєю спиною сміх	01234
16. Здаєш іспити в школі	01234
17. На тебе сердяться (незрозуміло  чому)	01234
18. Виступати перед великою аудиторією	01234
19. Має бути важлива, вирішальна  справа	01234
20. Не розумієш пояснень учителя	01234
21. З тобою не згодні, суперечать  тобі	01234
22. Порівнюєш себе з іншими	01234
23. Перевіряються твої здібності	01234
24. На тебе дивляться як на  маленького	01234
25. На уроці вчитель зненацька  задає тобі питання	01234
26. Замовчали, коли ти підійшов (підійшла)	01234
27. Оцінюється твоя робота	01234
28. Думаєш про свої справи	01234
29. Тобі треба прийняти для себе  рішення	01234
30. Не можеш .справитися з домашнім  завданням	01234