Психокорекція

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Октября 2013 в 20:42, реферат

Краткое описание

Психокорекція – область професійної діяльності психолога, пов'язана з виправленням, корекцією різних недоліків в психіці і поведінці людини, що не мають характеру захворювань.
Мета психокорекції: виправлення порушень психічного розвитку, гармонізація особистості, що формується, і профілактика нервово-психічних розладів, обумовлених внутрішніми і зовнішніми чинниками.

Вложенные файлы: 1 файл

0839122_19C01_shpargalka_osnovy_psihokorrekcii_na_ukr_yaz.docx

— 109.37 Кб (Скачать файл)

Групова ігротерапія — це психологічний і соціальний процес, в якому діти природним чином взаємодіють один з одним, набувають нових знань не тільки про інших дітей, але і про себе.

Для групової ігротерапії  протипоказання - дитячі ревнощі, виступаючі у формі конкуренції з сибсами; асоціальна поведінка з загрозою для партнерів по групі; прискорений  сексуальний розвиток; крайня агресивність; актуальний стресовий стан.

По структурі  використовуваного в ігротерапії  матеріалу:

• ігротерапію з неструктурованим матеріалом:

• ігротерапію із структурованим матеріалом.

Ігротерапія в психоаналізі

Використання гри в  коректувальній практиці історично  пов'язане з теоретичними традиціями психоаналізу Початок ігрової терапії  був покладений в 20-і роки нашого століття в роботах М. Кляйн (1922), А. Фрейд (1921).

 

29.ІГРОВА КІМНАТА  ЇЇ ОСНАЩЕННЯ. ВИМОГИ.

Розміри ігрової кімнати 
Для індивідуальної роботи або для ігрової терапії в групі з двох-трьох дітей підходить кімната розміром 3,5 х4, 5 м.Для проведення групової терапії в групі з 5-6 дітей бажана кімната площею не менше 27 кв. м.Кімната повинна гарантувати дитині захист від сторонніх очей. Тому не повинно бути ні вікон на внутрішніх стінах, ні скляних дверей. Наявність вікна на зовнішній стороні абсолютно природно, але воно повинно мати занавіски або жалюзі, які за необхідності можна було б затулити.Найкращим варіантом є відсутність вікон взагалі. Кращим покриттям для підлоги є лінолеум. Він довговічний, легко миється, а в разі пошкодження легко замінюється. Не слід стелити килимів - необхідно мати забирається килимове покриття для тих випадків, коли дитина захоче грати на підлозі.

  Вимоги до професійної підготовки  ігротерапевт ігротерапевт повинен  робити все можливе, щоб забезпечити  дітей кваліфікованою допомогою.  Діти не можуть постояти за  себе самі. Тому фахівці, які використовують ігрову терапію у своїй практичній роботі, повинні володіти необхідними знаннями та навичками, що дозволяють досягти ефекту в цій галузі і найкращим чином служити інтересам дітей. Орієнтуючись на цю задачу, можна припустити наступну експериментальну програму підготовки фахівців з ігрової терапії. 

 

30.ЗАГАЛЬНА ХАР-КА  АРТТЕРАПІЇ МЕТА

Арт-терапія – метод психотерапії, який використовує найрізноманітніші види мистецтва, такі як малювання, музика, фотографія, кінофільми, книги, акторське мистецтво та інше з лікувально-корекційною метою.

Існує дві форми арттерапії: пасивна  та активна, При пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими людьми: розглядає картини, читає книги, прослуховує музичні твори. При активній формі арттерапії клієнт сам створює продукти творчості: малюнки, скульптури і т.д. Заняття по арттерапії можуть бути структурованими і неструктурованими. При структурованих заняттях тема жорстко задається і матеріал пропонується психологом. Як правило, після закінчення занять обговорюються тема, манера виконання і т.д

Мета арт-терапії – допомогти людині зрозуміти в чому полягає її проблема та розглянути можливі варіанти виходу із неї. На думку спеціалістів по арт-терапії, такі заняття підвищують у людей самооцінку, развивають впевненість у собі і нові навички, а головне - не дозволяють втратити інтерес до життя і надію на краще майбутнє. Учасники студії отримають психологічну та інформаційно-консультативну допомогу для виходу із кризових ситуацій (хвороба, складні сімейні відносини, втрата роботи), навички роботи з комп’ютерними інформаційними технологіями. Для дітей учасників студії буде запропоновано розвиваючі ігри та інші цікаві розваги в анімаційній кімнаті.

Виділяють такі напрямки арт-терапії:Анімаційна терапія,Артсінтезтерапі, Бібліотерапія, Відеотерапія, Драматерапія, Ігротерапія, Ізотерапія, Маскотерапія ,Музикотерапі,  Орігамі Пісочна терапія, Робота з глиною, Казкотерапі , Кольоротерапія ,Фототерапія.

 

31.МУЗИКОТЕРАПІЯ 

Музикотерапія представляє собою метод, який використовує музику в якості засобу корекції. Численні методики музикотерапії передбачають як цілісне і ізольоване використання музики в якості основного і провідного чинника впливу (прослуховування музичних творів, індивідуальне та групове музикування), так і доповнення музичним супроводом інших корекційних прийомів для посилення їх впливу та підвищення ефективності. Музикотерапія активно використовується в корекції емоційних відхилень, страхів, рухових і мовних розладів, психосоматичних захворювань, відхилень у поведінці, при комунікативних труднощі і ін 
Правильний вибір музичної програми - ключовий фактор музикотерапії. Для того щоб музика контактувала з клієнтом, вона повинна відповідати його емоційному стану.

Музикотерапія як цілісне  використання музики в якості основного  та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування  на музичних інструментах та інші.

“Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості  композитор Дмитро Кабалевський. У  процесі музичних занять відкриваються  широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст  пісень, що слухають і виконують  діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей. 
Виділяють чотири основні напрями корекційного дії музикотерапії:

1.Емоційне  активування в ході вербальної  психотерапії. 

2. Розвиток навичок міжособистісного спілкування, комунікативних функцій і здібностей. 

3.Регулюючий  вплив на психовегетативні процеси. 

4. Підвищення естетичних потреб. В якості психологічних механізмів корекційного впливу музикотерапії вказують: - катарсис - емоційну розрядку, регулювання емоційного стану; - полегшення усвідомлення власних переживань; - конфронтацію з життєвими проблемами; - підвищення соціальної активності;

 

32.БІБЛІОТЕРАПІЯ, ТАНЦІЮВАЛЬНА  ТЕРАПІЯ

Бібліотерапія - спеціальна корекційна вплив на клієнта з допомогою читання спеціально підібраної літератури з метою нормалізації або оптимізації його психічного стану. Корекційна читання від читання взагалі відрізняється своєю спрямованістю на ті чи інші психічні процеси, стани, властивості особистості: змінені - для їх нормалізації; нормальні - для їх врівноваження. Корекційна вплив читання виявляється в тому, що ті чи інші образи і пов'язані з ними почуття, потяги, бажання, думки, засвоєні за допомогою книги, заповнюють недолік власних образів і уявлень, замінюють тривожні думки і почуття або направляють їх по новому руслу, до нових цілям. Таким чином, можна послаблювати або посилювати вплив на почуття клієнта для відновлення його душевної рівноваги. 
Танцювальна терапія застосовується при роботі з людьми, що мають емоційні розлади, порушення спілкування, міжособистісної взаємодії.Використання цього методу вимагає від психолога досить глибокої підготовки, так як цей вид взаємодії може будити сильні емоції, яким не так-то просто знайти дозвіл. Танцювальні рухи в поєднанні з фізичними контактами і інтенсивним міжособистісним взаємодією можуть викликати дуже глибокі й сильні почуття. Мета танцювальної терапії - розвиток усвідомлення власного тіла, створення позитивного образу тіла, розвиток навичок спілкування, дослідження почуттів і придбання групового досвіду.В історії розвитку танцювальної терапії К. Рудестам виділяє ряд ключових подій. Перша пов'язана з необхідністю фізичної, психічної реабілітації ветеранів, що повернулися з полів Другої світової війни. Танцювальна терапія стала допоміжним методом реабілітації інвалідів, багато з яких або взагалі не могли говорити, або не були схильні до того, щоб до них застосовували вербальне вплив. 

 

33.МЕТОДИКИ  ПРОЕКТИВНОГО МАЛЮВАННЯ. ВИКОРИСТАННЯ  ПРОЕКТИВНОГО МАЛЮНКУ В КОРЕКЦІЙНІЙ  РОБОТІ З ДІТЬМИ

Існують наступні методики проективного малювання :

1. Вільне малювання (кожен  малює що хоче).

 Малюнки виконуються  індивідуально, а обговорення  відбувається в групі. Тема  задається або вибирається членами  групи самостійно. На малювання  виділяється 30 хвилин, потім малюнки  вивішуються, і починається обговорення.

 Спочатку про малюнок  висловлюються члени групи, а  потім автор.

2. Комунікативне малювання.  Група розбивається на пари, у  кожної пари свій лист паперу, кожна пара спільно малює на  певну тему, при цьому, як правило,  вербальні контакти виключаються, партнери спілкуються за допомогою  образів, ліній, фарб. Після закінчення  процесу малювання відбувається  його обговорення. 3. Спільне малювання.  Кілька людей (або вся група)  мовчки малюють на одному аркуші.

4. розвиток, настрій, атмосферу  в групі і т. д.). Після закінчення  малювання обговорюється участь  кожного члена групи, характер  його вкладу та особливості  взаємодії з іншими учасниками  в процесі малювання.

5. 4. Доповнює малювання.  Малюнок надсилається по колу - один починає малювати, інший  продовжує малюнок, додаючи щось, і т. д.

6. Обговорення членами  групи авторського малюнка починається  з розповіді членів групи про  те, що хотів зобразити автор  малюнка, як вони розуміють  його задум, що він хотів  висловити, які почуття викликає  малюнок. Потім автор малюнка  говорить про власний задум  і про своє розуміння малюнка. 

Ефективність використання проективного малюнка в корекційній роботі з дітьми можливе за умови високого фахового рівня психолога, виняткової комунікабельності, незаперечного  авторитету серед своїх вихованців.

Фахівці виділяють п’ять  типів завдань, що використовують у  малюнковій практиці:

1. Предметно-тематичні.

2. Образно-символічні.

3. Вправи з розвитку образного  сприйняття, уяви, символічної функції.

4. Ігри і вправи з образотворчим  матеріалом.

5. Завдання з спільної діяльності.

 

34.СКЛАДАННЯ ІСТОРІЙ,  ЛЯЛКОТЕРАПІЯ

Складання історій, оповідань використовується для пожвавлення почуттів клієнта, вербалізації образів, асоціацій, символів, наявних у клієнта, для того щоб  втілити внутрішній неспокій в конкретний образ і надихнутися у творчості. Цей метод може використовуватися як в індивідуальній, так і в груповій роботі. Використовуючи групову форму роботи, психолог повинен враховувати готовність клієнта чимось щиро творчо поділитися в групі. Літературне твір координує, дисциплінує розум і руку; уяву використовується клієнтом в творчій формі, а не у вигляді мрій і фантазій. Написане твір розглядається в одному ряду з творами інших клієнтів, в результаті відбувається збагачення. 

Лялькотерапія як метод заснований на процесах ідентифікації  дитини з улюбленим героєм мультфільму, казки і з улюбленою іграшкою. Це приватний метод арт-терапії. В якості основного прийому корекційного впливу використовується лялька як проміжний об'єкт взаємодії дитини і дорослого (психолога, вихователя, батьків) Дитина, пізнаючи реальний світ, його соціальні зв'язки і відносини, активно проектує сприймається досвід в специфічну ігрову ситуацію. Основним об'єктом такої соціальної проекції досить довгий час є ляльки.  Лялькотерапія широко використовується для дозволу інтра-та інтерперсональних конфліктів, поліпшення соціальної адаптації, при корекційної роботи зі страхами, заїканням, порушеннями поведінки, а також для роботи з дітьми, що мають емоційну травму. 

 

35.КАЗКОТЕРАПІЯ.МОЖЛИВОСТІ  РОБОТИ З КАЗКОЮ.ОСНОВНІ ПРИЙОМИ  РОБОТИ З КАЗКОЮ.

Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці [1].  
Метою казкотерапії є підведення людини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом

Можливості  роботи з казкою:

- Використання казки як  метафори.

- Малювання за мотивами  казки. 

- Обговорення поведінки  і мотивів дій персонажу. 

- Програвання епізодів  казки. 

- Використання казки як  притчі ( з допомогою метафори  можливий варіант вирішення ситуації) Позитивний вплив методів казкотерапії  на дитину:

- Казка допомагає пізнати  оточуючий світ.

- Знімає емоційну напругу,  розслабляє.

- Допомагає побачити шлях  з емоційної безвиході. 

- В непрямій формі дитина  отримує морально-етичний урок  і, наслідуючи героя, може змінити  власну поведінку. 

- Дає можливість налагодити  емоційний контакт дорослого  з дитиною. 

 

36. ПСИХОГІМНАСТИКА ЯК МЕТОД ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Психогімнастика - метод, при якому учасники проявляють себе і спілкуються бездопомоги слів. Це ефективний засіб оптимізації соціально перцептивної сфериособистості, оскільки дозволяє звернути увагу на «мову тіла» і просторово-часовіхарактеристики спілкування.

Психогімнастика як невербальний метод групової роботи передбачає виразпереживань, емоційних станів, проблем за допомогою рухів, міміки, пантоміміки;дозволяє клієнтам проявляти себе і спілкуватися без допомоги слів. Це методреконструктивної психокорекції, мета якого - пізнання і зміна особистості клієнта.Психогімнастика включає в себе три частини, що характеризуються самостійнимизавданнями і власними методичними прийомами: 1. Підготовчу. 2. Пантомімічну. 3.Заключну.

 

37. ПСИХОДРАМА ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ

Психодрама — це метод групової роботи, представляющий ролеву гру, в ході якої використовується драматична імпровізація як спосіб вивчення внутрішнього світу учасників групи і створюються чи умови спонтаного виразу відчуттів, пов'язаних з найбільш важливими для клієнта проблемами..

Психодрама –  це метод психотерапії, у якому  клієнти продовжують і завершують свої дії у вигляді театралізації, рольової гри, драматичного самовираження. Використовується як вербальна, і невербальна  комунікація. Розігрується кілька сцен, що зображують, наприклад, згадки специфічних  подіях минулого, незавершені ситуації, внутрішні драми, фантазії, підготовку до майбутнім ситуацій з можливим ризиком чи мимовільні прояви психічних  станів «тут і він». Ці сцени або  наближені до реального життєвої ситуації, або виводять назовні внутрішні  ментальні процеси. Якщо потрібно, інші ролі готові взяти він члени групи, чи неживі об'єкти. Використовується безліч технік – обмін ролями, дублювання, техніка дзеркала, конкретизація, максимізація і монолог. Зазвичай варто виокремити такі фази психодрами: розігрів, дію, проробка, завершення і шеринг.

Информация о работе Психокорекція