Психокорекція

48. Основні форми   роботи гештальтгрупи. Особливості  проведення груп вмінь.

Одне із завдань гештальт-терапії - використовуючи закон єдності і  боротьби протилежностей, допомогти  пацієнтові виділити фігуру з фону, завершити гештальт і знову повернути  його в фонове оточення.

Хоча гештальт-терапія  вважається методом індивідуальної психотерапії, найбільшого поширення  набула її групова форма.

Сучасна групова гештальт-терапія. виходить з припущення про те, що людська поведінка підкоряється принципу формування і руйнування гештальтів [1]. Здоровий організм функціонує на основі саморегуляції. Нагальна потреба виникає і починає займати домінуюче увагу організму - фігура з'являється з фону. Далі організм шукає у зовнішньому середовищі об'єкт, який здатний задовольнити цю домінуючу потребу, наприклад, їжу при відчутті голоду. Зближення і адекватну взаємодію з об'єктом (розжовування і проковтування їжі в даному прикладі) призводить до задоволення потреби - гештальт завершується і руйнується 

У груповій геештальт-терапії  використовуються наступні принципи:

Гештальт-терапія - це підхід, який грунтується на тому, що є, а не на тому, що було чи буде. Гкштальт-терапевти працюють з тим, що доступно в актуальному поточному усвідомленні і з чим можна експериментувати допомогою зростаючого усвідомлення «тут і тепер ».Інший принцип групової гештальт-терапії «я і ти», використовується для досягнення більш безпосереднього контакту: важливіше говорити на людях, ніж з людьми.Третій принцип полягає у створенні спеціальної мови: все, що відноситься до частин, переноситься на «я» в цілому: не «у мене напружилися ноги», а «я в напрузі».Четвертий принцип - «не брехати» - полягає в тому, що все має бути висловлено прямо тому, про кого йде мова, а не так, ніби ця людина відсутня.

Групова гештальт-терапія  являє собою угоду між керівником групи і одним з її членів, що добровільно бере на себе роль пацієнта і розташовується на «гарячому стільці», поруч з терапевтом. Решта членів спостерігають за лікувальним процесом взаємодії терапевта з клієнтом. Деякі вправи може виконувати вся група.

49. Тілесно-орієнтовані  групи

Тілесно-орієнтованою психотерапією  називається група психотерапевтичних методів, орієнтованих на вивчення тіла, усвідомлення клієнтом тілесних відчуттів  на дослідження того, як потреби, бажання  і відчуття проявляються в різних тілесних станах, і на навчання реалістичним способам вирішення проблем в  цій області. Цілі тілесно-орієнтованої психотерапії відрізняються від  цілей, що лежать в основі фізичної підготовки, фізкультури. В тілесно - орієнтованій психотерапії акцент ставиться  на знайомстві з тілом, що має на увазі розширення сфери усвідомлення індивідом глибоких организмічних  відчуттів. Дослідження того, як потреби, бажання і відчуття кодуються  в різних тілесних станах, тим підкреслюють важливість фізичних звичок як ключа  до психологічної діагностики. Тілесно-орієнтована психотерапія - це група методів психотерапії, орієнтованих на вивчення тіла, усвідомлення пацієнтом тілесних відчуттів, на дослідження того, як потреби, бажання і почуття проявляються у різних тілесних станах, і на навчання реалістичним способам вирішення дисфункцій у цій сфері. Більшість відомих підходів тілесно-орієнтованої психотерапії зароджувалося і розвивалося поза групового руху в психотерапії, однак у останній час тілесно-орієнтована психотерапія використовується передусім у групових формах. Тілесно-орієнтована психотерапія має певну схожість з гештальт-терапією оскільки також фокусується на взаємовідносинах між керівником групи і окремим учасникам, а потім звертається до підтримання іншими учасниками. Останнім часом методики тілесно-орієнтованої психотерапії стають складовими частинами інтегративних підходів, які використовуються в психотерапії психосоматичних хвороб і спрямовані на подолання певних преморбідних якостей особистості пацієнта з психосоматичними порушеннями, до яких відноситься, наприклад, високих рівень алекситимії. Основою для розробки цих методик і підходів є біопсихосоціальна концепція примежових нервово-психічних і психосоматичних розладів.

50. АСПН як метод  групової психокорекції

У цілому психокорекція  слугує поліпшенню взаємовідносин су¬б'єкта з іншими людьми та подоланню труднощів  у спілкуванні. Істотною умовою навчання у групі АСПН є приділення уваги по-вторюваності особливостей поведінки та характеру розладу стосунків із різними членами групи й у різних ситуаціях, що забезпечується ба-гаторівневістю й тривалістю групового процесу. У процесі психодіагностики береться до уваги чинник повторюва¬ності. Психолог зосереджує увагу на ригідних формах поведінки, які суперечать свідомим, просоціальним намірам людини. Ситуація в групі АСПН має подвійну спрямованість: на реалізацію загальнолюд¬ських цінностей у стосунках між людьми (щирість, прийняття іншого таким, який він є, взаємопідтримка, взаємоприйняття один одного, психологічна безпека контактів, взаєморозуміння та ін.) і наближен¬ня до індивідуально-неповторної проблематики кожного учасника. 

51. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН Психокорекційна робота в групі АСПН завжди зорієнтована на з'ясування глибинних психологічних передумов труднощів спілкування, породжуваних особистісною проблемою, тобто внутрішньою супереч¬ливістю психіки..  
Психокорекційний процес у групі АСПН завжди передбачає на¬явність організаційних аспектів. Чисельність психокорекційної групи не повинна перевищувати 12 осіб, Навчання в групі психокорекції відбувається не на абстрактних моделях, без співвіднесеності з емпіричним досвідом її членів у ситу¬ації «тут і тепер», а на матеріалі кожного учасника впродовж усіх днів занять. У групах АСПН психокорекційні цілі спочатку визначаються ли¬ше в загальному вигляді й конкретизуються вже у процесі роботи. 

Заняття в  групі АСПН, зважаючи на їх тривалість, мають прохо¬дити в належно обладнаній аудиторії, Добираючи членів групи, слід дотримуватися принципів добро¬вільності, наявності бажання самовдосконалити вміння й набути на¬вички спілкування, відсутності занадто стереотипних форм поведінки. Перед початком занять доречно прочитати лекцію про основні тео¬ретичні засади методу АСПН  
Доцільно (хоча й не обов'язково), щоб психокорекційна група бу¬ла різностатевою й закритою для нових членів. Заняття можна прово¬дити або впродовж навчального року раз на тиждень (по 3,5-4 год), або впродовж 10-12 днів, працюючи по 8-12 год на добу. Оптималь¬на кількість учасників — 12 осіб.  
Іще одна вимога — не обговорювати групових подій поза заняттямиЧленів групи АСПН треба поінформувати про особливості групового процесу АСПН як цілісної системи психолого-педагогічного впливу на осо¬бистість, а також про нетрадиційний характер керівництва групою, за якого немає жорсткої регламентації поведінки та формального керівництва. Керівник бере участь у всіх процедурах АСПН. 

52. Спрямованість  психокорекційного процесу АСПН

У цілому психокорекція  слугує поліпшенню взаємовідносин су¬б'єкта з іншими людьми та подоланню труднощів  у спілкуванні. Істотною умовою навчання у групі АСПН є приділення уваги по-вторюваності особливостей поведінки та характеру розладу стосунків із різними членами групи й у різних ситуаціях, що забезпечується ба-гаторівневістю й тривалістю групового процесу. У процесі психодіагностики береться до уваги чинник повторюва¬ності. Психолог зосереджує увагу на ригідних формах поведінки, які суперечать свідомим, просоціальним намірам людини. Ситуація в групі АСПН має подвійну спрямованість: на реалізацію загальнолюд¬ських цінностей у стосунках між людьми (щирість, прийняття іншого таким, який він є, взаємопідтримка, взаємоприйняття один одного, психологічна безпека контактів, взаєморозуміння та ін.) і наближен¬ня до індивідуально-неповторної проблематики кожного учасника. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН 

53. Поняття особистісної деструкції  та особистісної проблеми спілкування

До особистісних деструкцій відносять такі стабілізовані утворення  психіки суб"єкта, які породжують бар"єри в його контактах з  іншими людьми та ускладнюють тим  самим реалізацію його власних потреб та цілей.Труднощі спілкування спостерігаються  тоді, коли взаємодія між учасниками спілкування не сприяє їхньому психічному розвиткові й негативно позначається на їхньому емоційному самопочутті. В окремих випадках це може стосуватися  лише одного з партнерів по спілкуванню. Зокрема, спостерігається в таких  дисфункційних стратегіях спілкування, як імперативна й маніпулятивна, котрі породжують особистісні деструкції.При  імперативній стратегії ефект досягається  завдяки механізмам підкріплення й  покарання. На рівні поведінки це виражається в тенденції підкорення інтересів партнера власним бажанням і потребам. Таке спілкування не зачіпає внутрішньо особистісний аспект, який ретельно охороняється "психологічними захистами".Маніпулятивна стратегія  не менш дисфункційна, але відрізняється  прихованістю засобів психологічного впливу на іншу людину з метою задоволення  власних потреб.

Обидві стратегії порушують  принципи рівності, партнерства, гуманізму, що спричинюється наявністю особистісної проблеми суб"єкта.Особистісна проблема -- це така, яку суб"єкт сам не може розв"язати внаслідок неусвідомлюваності її передумов, каузальних аспектів, пов"язаних із внутрішньою, стабілізованою суперечністю.

54. Групова динаміка  як фактор психокорекції. Групова динаміка - це сукупність групових дій і інтеракцій, що виникають в результаті взаємин і взаємодій членів групи їх діяльності та впливу членів на оточення, і являє собою розвиток або рух групи в часі.Завдання групи тренінгу - вдосконалення навичок спілкування, міжособистісного стилю взаємодії і т.д.Загальні завдання:1. Дослідження психологічної проблеми кожного члена групи і надання йому допомоги в її вирішенні.2. Зміна неадаптівних стереотипів поведінки та досягнення адекватної соціальної адаптації.3. Придбання знань про закономірності міжособистісних і групових процесів як основи для більш ефективного та гармонійного спілкування з людьми.4. Сприяння процесу особистісного зростання, реалізації людського потенціалу, досягненню оптимальної працездатності, відчуттящастя.5. Усунення хворобливих симптомів, що відповідають різним емоційним проблемам.Норми групи - це прийняті правила поведінки, керівні дією учасників і визначають санкції покарання за їх порушення. Типовими нормами психокорекційних груп є саморозкриття і чесність, підпорядкування груповим нормам пов'язане зі статусом учасника групи і згуртованістю групи.Кожна психокорекційна група встановлює свої норми поведінки, але в кожній з них зазвичай заохочується емпатія, правдивість, теплота і відкритість. Норми можуть задаватися керівником групи (загальні принципи т правила поведінки групової роботи) або вироблятися самою групою (ритуали зустрічей і прощань, девіз групи і т.д.).

56. Поняття психічного  захисту, його різновиди. В більшості літературних джерел основна функція «психологічного захисту» описується як низка специфічних прийомів які використовує особистість для того, щоб знизити рівень неприємних переживань. Психологічний захист розглядається як крайній засіб збереження суб'єктом душевної рівноваги. В цьому разі відбувається протиріччя між усвідомленням людиною що в її житті відбулося щось ганебне, принизливе і її підсвідомим бажанням «відмінити» те, що сталося, або хоча б висвітлити всі події в більш сприятливому для себе світі. Тобто, найголовнішим в дії психологічного захисту є зниження суб'єктивної значущості травмуючого факту.Психологічний захист проявляється не тільки в разі виникнення надзвичайних обставин, але й у повсякденні. Психологічний захист - нормальний, постійно працюючий механізм людської свідомості.

57.  Принципи функціонування групи АСПН . Заняття в групі АСПН, зважаючи на їх тривалість, мають прохо¬дити в належно обладнаній аудиторії, Добираючи членів групи, слід дотримуватися принципів добро¬вільності, наявності бажання самовдосконалити вміння й набути на¬вички спілкування, відсутності занадто стереотипних форм поведінки. Перед початком занять доречно прочитати лекцію про основні тео¬ретичні засади методу АСПН Доцільно (хоча й не обов'язково), щоб психокорекційна група бу¬ла різностатевою й закритою для нових членів. Заняття можна прово¬дити або впродовж навчального року раз на тиждень (по 3,5-4 год), або впродовж 10-12 днів, працюючи по 8-12 год на добу. Оптималь¬на кількість учасників — 12 осіб. Іще одна вимога — не обговорювати групових подій поза заняттямиЧленів групи АСПН треба поінформувати про особливості групового процесу АСПН як цілісної системи психолого-педагогічного впливу на осо¬бистість, а також про нетрадиційний характер керівництва групою, за якого немає жорсткої регламентації поведінки та формального керівництва. Керівник бере участь у всіх процедурах АСПН. методи групової корекції. 

58. Методичні вимоги до учасників  і керівника групи

Враховуючи, що керiвник групи АСПН у водночас i єє членом (принцип рiвностi), на нього поширюються основнi груповi норми взаємодiї. Керiвник повинен своєю поведiнкою в групi представляти iдеальну модель члена групи, тобто вiн має пiдкорятися певним спiльним з членами групи вимогам. Спинимося на таких вимогах докладнiше. Зворотний звязок. Бажано говорити iншому членовi групи про те, як емоцiйно сприймається контакт iз ним, якi почуття викликає його поведiнка. Зворотний звязок мас стосуватися

тих властивостей особистостi суб’єкта, якi вiн спроможний змiнити; буде досягнуто великого навчального  ефекту, якщо висловлення стосуватимуться  тих почуттiв, якi викликає поведiнка iншого. Поряд iз цим ставиться й така вимога до поведiнки членiв групи, як здатнiсть iти на конфронтацiю. Конфронтацiя - важливий момент у роботi групи. Практика показує, шо необхiдно навчати вмiнню йти на зiткнення, але зi збереженням взаємоповаги. В групi часто з осторогою йдуть на конфронтацiю, боячися скривдити когось, наштовхнутися на негативний зворотний звязок. Трапляється, що окремi учасники АСПН намагаються атакувати чи критикувати iнших. Керiвник може блокувати занадто частi питання зондуючого  
характеру, "плiтки", рiзке, безцеремонне втручання в iнтимний свiт iншоє людини. розголошення таумницi групи - порушення принципу конфiленцiєiностi - та окремих єє членiв. Умiння ставити запитання. Запитання часто бувають формою вiдвертання вiд власних переживань i можуть заважати  
роботi iнших членiв групи. Цс слiд упередити, бо саме безосiбний спосiб звертання може виступати своєрiдним захисним щитом своєї "безпеки й проявом непродуктивної форми поведiнки Встановлення взаємного звязку. В групi АСПН заохочуються звязок мiж членами групи, а не мiж ними и керiвником.  
При цьому учасники АСПН розвивають у собi здатнiсть спiввiдносити дiї одного члена групи з реакцiями iншого. Спiвпереживання. Розвиток цiєї якостi полягає в умiннi вiдчувати й розумiти свiт iншого, значною мiрою сприяє процесовi групового навчання. Для цього членiв групи слiд активно слухати, виявляти взаємну увагу й турботу, повагу один до одного, а також дешифрувати як невербальнi безсловеснi сигнали, так i вербальнi повiдомлення. Вмiння сприймати людину такою, якою вона у. Керiвник зобовязаний встановити безумовне позитивне ставлення до особистостi учасника АСПН у цiлому, навiть при конфронтацiї з окремими проявами його поведiнки, якi пiдлягають змiнi; орiєнтуватися на те, якою  
людина може стати, незалежно вiд того, з якими проблемами вона сьогоднi стикауться.

60. Методи Активного соціально-псих  навч. Групова дискусія.