Психологічний портрет значимого дорослого у підлітковому віці

За другою методикою «поведінка батьків та ставлення підлітків до них» ми бачимо, що підлітки, перш за все, відзначають позитивний інтерес у виховній тактиці своїх батьків - 34%. Звертає на себе увагу виражена автономність у взаєминах підлітків та батьків: показники автономність займають друге місце за чисельним значенням – 25%. На третьому місці знаходиться безпосередність – 22%, потім – директивність 12% і на останньому – ворожість 7%.

Також, провівши кореляцію між  факторами автономності та позитивного інтересу ми отримали такі дані: r = 0,798 та p = 0,002 (p < 0,05). Звязок між цими показниками виявився значущим. Кореляційних звязків між іншими факторами ми не виявили.

ВИСНОВКИ

Підлітковий вік – перехід від дитинства до дорослості, де опукло переплітаються суперечливі тенденції соціального розвитку. Звідси і двояке значення цього періоду для становлення особистості людини. З одного боку, для цього складного періоду показові негативні прояви, дисгармонійність в будові особистості, згортання перш усталеною системи інтересів дитини, протестуючий характер його поведінки по відношенню до дорослих. З іншого боку, підлітковий вік відрізняється і масою позитивних факторів: зростає самостійність дитини, більш різноманітними та змістовними стають всі відносини з іншими дітьми та дорослими, значно розширюється й істотно змінюється сфера його діяльності, розвивається відповідальне ставлення до себе, до інших людей і т. д. Головне, даний період відрізняється виходом дитини на якісно нову соціальну позицію, в якій реально формується його свідоме відношення до себе як члену суспільства.

Формування взаємин з дорослими  і однолітками є невід'ємною  частиною процесу соціалізації підлітків, і від того, наскільки гармонійними вони будуть, залежить і те, наскільки  добре людина зможе «вписатися»  в навколишній його суспільство, знайти своє місце в ньому, самореалізуватися. Відомо, що соціалізація відбувається протягом усього життя людини, але підлітковий вік, як прикордонний етап, має тут свою специфіку.

В отроцтві спілкування з батьками, вчителями та іншими дорослими починає  складатися під впливом виникає почуття дорослості.

Підлітки починають чинити опір по відношенню до раніше виконуваних  вимог з боку дорослих, активніше  відстоювати свої права на самостійність, що ототожнюється в їх розумінні  з дорослістю. Вони болісно реагують на реальні або уявні обмеження своїх прав, намагаються обмежити претензії дорослих по відношенню до себе.

Незважаючи на увагу протидії проявляються по відношенню до дорослого, підліток відчуває потребу в підтримці. Особливо сприятливою є ситуація, коли дорослий виступає в якості одного. У цьому випадку дорослий може значно полегшити підлітку пошук його місця в системі нових, складних взаємодій, краще пізнати себе. Спільна діяльність, загальна проведення часу допомагають підлітку по-новому дізнатися співпрацюють з ним дорослих. В результаті створюються більш глибокі емоційні та духовні контакти, підтримують підлітка в житті.

Дорослий повинен бути другом підлітка, але іншому особливим, відмінним  від одного-однолітка. Це обумовлено не тільки відмінністю соціальних позицій дорослого і дорослішає людини (один уже має певне коло обов'язків і витікаючі з них права; інший ще тільки прагне отримати ці права, маючи досить смутні уявлення про обов'язки), але і тією особливою психологічною функцією, яку має виконувати дорослий. Дорослий - один-керівник. Його завдання - допомогти підлітку пізнати себе, оцінити свої здібності та можливості, знайти своє місце у складному світі дорослих.

Завдання дорослого - бути поруч  з підлітком. А це значить - вчасно прийти йому на допомогу, підказати, порадити, а якщо виникне необхідність - більш активно втрутитися в життя підлітка. Дорослий поруч - це значить, що у підлітка є надійний і досвідчений друг, який вміло і тактовно поведе його через труднощі отроцтва і юності. Це означає, що підліток завжди буде відчувати так необхідну йому в цей час свободу і самостійність, повагу і довіру.

На підставі викладеного матеріалу  можна зробити висновок, що міжособистісні відносини підлітка з дорослими  представляють собою комплексну систему, компоненти якої знаходяться в динамічній взаємодії. Принципи взаємозв'язку компонент системи ми розкрили в ході досягнення поставлених завдань.

У ході дослідження ми з'ясували, що існує пряма залежність між стилем ставлення дорослого до підліткам  і достовірністю суб'єктивно сприйманої їм картини взаємин людей. Істотними підставами тривожності підлітків є стилі педагогічного спілкування і суб'єктивно сприймаються особливості батьківського ставлення. Батьки з високою виразністю "позитивного інтересу" до своєї дитини визначають низький рівень тривожності підлітків, ніж батьки з високими показниками за шкалами "директивності", "ворожості", "автономності" і "непослідовності", що відображається в результатах дослідження.

Виявлений в цьому дослідженні  факт переважання високого рівня важливості для підлітків батьків з високою виразністю "позитивного інтересу" дозволяє зробити висновок про незадоволення потреби підлітка в інформації, яка необхідна для адекватної соціалізації і може бути отримана саме через життєвий досвід дорослих. Однак прилучення до цього досвіду і що стоїть за ним цінностям утруднене, якщо дорослі використовують неадекватні стилі відносини до підлітка.

На мій погляд, більш поглиблене вивчання цієї теми необхідно, для розробки практичних рекомендацій для психологів, батьків і педагогів щодо оптимізації відносин міжособистісної значущості підлітка з дорослими. Батькам необхідно аналізувати і змінювати свої відносини з дітьми, для того щоб удома панувала сприятлива атмосфера. Труднощі підліткового віку - це переважно труднощі статевого дозрівання і розставання з дитинством, які прориваються в серії зовнішніх конфліктів, зокрема, з батьками і взагалі зі старшими. Завдання батьків зрозуміти зміни своїх дітей і по можливості перейти на новий стиль спілкування з підлітком, тобто ставитися до нього як дорослій людині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 2000;
2. Андреева Г. М. Социальная психология. — М., 2001
3. Введение в психологию / Под ред. А.В. Петровского. М., 1996.
4. Волков Б.С. Психология подростка. – М., 2002;
5. Выготский Л.С. Педология подростка. – М., 1994;
6. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6-ти т. Т.4 Детская психология / Под ред. Д.Б.Эльконина.- М.: Педагогика, 1984.
7. Диагностика межличностных отношений (А.А.Рукавишников) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., 2002. C.167-171;
8. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие — М.: ИНФРА-М, 1997.—256 с.;
9. Дубровина И.В. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту. – М., 1987;
10. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 96с.;
11. Жинот Х. Родители и подросток. Серия «Магическая формула». - Ростов н/Д.: «Феникс», 1997.
12. Колесов Д.П. Современный подросток. Взросление и пол.: Учебное пособие. — М.: МПСИ Флинта, 2003;
13. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989.
14. Кон И.С. Психология старшеклассника: Пособие для учителей. − М.: Просвещение, 1980.
15. Королев С.Л. Ценностная направленность современной молодежи // Философия образования. - 2003. - № 6.
16. Корнев М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія. — К., 1995;
17. Крайг Г. Психология развития: Пер. с англ. Н. Мальгиной и др. Под общ. науч. ред. А.А. Алексеева. 7-е междунар. изд. − СПб.: Изд-во Питер, 2000. − 988 с.;
18. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение. — СПб., 2001;
19. Леонтьев А.А. Психология общения – 2-е изд., испр. и доп. – М: Смысл, 1997.- (Сер. «Психология для студента», вып. 4).
20. Личность в деятельности и общении. / Редакторы: В.А. Лабунская, А.К. Белоусова и др. - Ростов н/Д : Изд-во «Гефест», 1997.
21. Мачуська І. Міжособистісне спілкування підлітків / І. Мачуська // Шкільний світ. - 2007. - Трав. (№ 17). - С. 1 – 11;
22. Методика диагностики доминирующей стратегии психологической защиты в общении В.В.Бойко / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. - Самара, 2001. С.281-287;
23. Мудрик А.В., Бодалев А.А., Малькова З.А., Новикова Л.И., Караковский В.А. Концепция воспитания учащейся молодежи в современном обществе. - М., 1991.
24. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999.
25. Немов Р.С. Психология: В 3 т. - М., 1995.
26. Немов Р.С. Психология: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика / В 3 т. Кн. 3. М.: Просвещение, владос, 2002;
27. Орбан-Лембрик Л. Б. Комунікативний простір міжособистісних відносин // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. — Вип. 4. — Івано-Франківськ, 2003. — С 130 —136;
28. Орбан-Лембрик Л. Б. Спілкування як соціально-психологічний феномен // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. — Вип. 8. — Ч. 1. — Івано-Франківськ, 2003. — С 3 — 10;
29. Походенко С.В. Особливості соціалізації підлітків у мікросередовищі. //Проблеми соціалізації сучасних підлітків. —Запоріжжя. —1998. — С.6-56;
30. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е издание. — СПб.: Питер, 2000;
31. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности. - М.: Мир, 1994.
32. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. — 486 с.;
33. Семиченко В. А. Психология общения. — К., 1997.
34. Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. - М., 1981.
35. Трофімов Ю.Л. Психологія. − К.: Либідь, 2002. − 263 с.;
36. Туріщева Л.В. Вікові аспекти виховання школяра. // Виховна робота в школі, 2006.−№ 8 − С.36-41;
37. Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. - М., 1995.
38. Фельдштейн Д.И. Психология развивающейся личности. М.; Воронеж, 1996.
39. Шулигіна Р.А. Методичні рекомендації з формування культури спілкування старшокласників. – К.: КМПУ імені Б.Д.Грінченка, 2007. – 42 с.
40. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Хрестоматия по возрастной психологии / Под ред. Д.И. Фельдштейна. М., 1994.