Форма правління як елемент форми держави

 

План

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І.  Поняття, ознаки та елементи форми держави……………………..5

1.1.Поняття та ознаки  форми держави………………………………………..5

1.2.Структурні елементи  форми держави……………………………………..7

Розділ ІІ. Форма правління  як елемент форми держави……………………..9

2.1.Монархія: ознаки, види, підґрунтя  виникнення…………………………..9

2.2.Республіка (поліархія). Види  республік………………………………….11

Розділ ІІІ. Територіальний устрій держави………………………………….15

3.1.Внутрішній поділ держави………………………………………………..15

3.2.Унітарні держави…………………………………………………………..16

3.3.Федерації, конфедерації  як постійні та тимчасові об’єднання  державних утворень…………………………………………………………………………….18

Розділ ІІІ. Політичний режим…………………………………………………22

3.1.Демократія – народовладдя……………………………………………….22

3.2.Тоталітаризм та авторитаризм: спільність та відмінності……………...25

Розділ IV. Проблеми удосконалення  форм української державності………33

4.1.Форма Української держави……………………………………………….33

4.2.Реформування адміністративно-територіального  устрою України……36

4.3.Ідея федералізму України………………………………………………….37

Висновок…………………………………………………………………………39

Список використаних джерел…………………………………………………41

 

 

 

 

 

Вступ

Кожна держава, як і будь-яке  інше соціальне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею  влади  має відбуватися певними способами, методами.

Спосіб або порядок  організації та здійснення державної  влади відображає поняття – форма  держави. Складовими елементами (чи ознаками)  форми держави є: форма державного правління   - спосіб організації  вищої державної влади; форма  державного устрою – спосіб поділу держави на певні складові частини  і розподілу влади між нею  та цими частинами ; державний (політичний) режим – спосіб здійснення державної  влади певними методами та способами. 

Питання про форми держави  є питанням, як організована державна влада, які застосовуються методи управління державою і суспільством в цілому. Форма держави є спосіб її існування  і функціонування. Держава є політичною формою економічного і соціального  розвитку суспільства. 

Ці три форми держави  дають нам  певну характеристику держави, з різних контекстів. Ми можемо дізнатися про державу багато інформації, що нас цікавить. У даній  роботі розглянемо докладніше ці питання.

Сучасне  українське  суспільство  переживає  процес  усебічної  трансформації - від тоталітарного  до демократичного, від частини єдиної імперії до самостійної державності. Активні процеси розбудови суверенної української держави вимагають  глибокого знання і розуміння  основних принципів, ідей, закономірностей, що відбуваються у суспільстві і  знаходять своє відображення у розвитку теорії держави і права.[6; с.120]

Особливого значення на сучасному  етапі розвитку України набуває  питання про форму держави. Адже воно стосується найважливіших аспектів організації і діяльності молодої  суверенної держави.

Категорія "форма держави" є важливим поняттям загальної теорії держави та права, а також однією з найважливіших характеристик  ладу будь-якої країни. В ній виявляються  особливості організації влади, відбивається співвідношення окремих  ланок державного механізму.

Форма держави - це сукупність найбільш загальних ознак держави, які зумовлені інституціональними і територіальними особливостями  організації влади. Нерідко форма  держави сприймається як сукупність саме таких способів. Сутність тієї чи іншої держави проявляється у  різних її формах. Цю сутність утворюють  форми правління (республіка, монархія), форми національного державного устрою (унітарна, конфедеральна), а також державний політичний режим (демократичний, авторитарний).

Актуальність теми полягає  у необхідності дослідження окремих  форм як складових елементів зарубіжних країн, в томі числі України.

Мета даної роботи - розглянути категорію "форма держави" та тенденції  її розвитку на сучасному етапі. Адже вірне розуміння правильних теоретичних  положень, які виходять з аналізу  світового досвіду державно-правового  будівництва, застосування їх адекватно  до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню  життєздатної форми Української  держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт цього суспільства.

Методи, використані при  написанні даної роботи: науковий, історичний, порівняльний, логічний.

 

 

 

Розділ І.  Поняття, ознаки та елементи форми держави

1.1.Поняття та  ознаки форми держави

Кожна держава, як і будь-яке  інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади  має відбуватися певними способами, методами. В даному розділі, як у  вступному, дамо визначення поняття  “форма держави”, приведемо основні ознаки форми держави, спробуємо пояснити сутність та роль цих понять у житті та діяльності тої чи іншої держави, а особливо їхнє значення для прав і свобод населення країни.

Серйозний вплив на форму  держави робить культурний рівень народу, його історичні традиції, характер релігійних міркувань, національні  особливості, природні умови проживання й інші фактори. Окрім того, варто  відмітити, що специфіку й особливості  форми держави визначає також  характер взаємин держави і його органів із недержавними організаціями (партіями, профспілками, суспільними  рухами, церквою й іншими організаціями).

З одного боку, в межах  держави можуть зустрічатись різні  форми організації й діяльності державної влади, а з другого  – різні держави можуть приймати однакову форму. Ця різноманітність  конкретної форми держави будь –  якого історичного періоду визначається перш за все рівнем розвитку суспільства, задачами й цілями, яке воно ставить  перед собою. Іншими словами, категорія  форми держави безпосередньо  залежить від її змісту і визначається ним.[2; с. 36]

Відмітимо інформаційний-сутнісний  зміст розглядуваного поняття: форма  держави відповідає на запитання, на яких принципах і як територіально  побудована державна влада, як створюються  вищі органи держави, як вони взаємодіють  між собою та населенням, якими  методами вона здійснюється.

Ознаки держави в ході історичного процесу розвиваються у форму держави.

Пригадаємо, що держава є  універсальною політичною формою організації  суспільства, центральним елементом  політичної системи, тому що:

В кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава  існує лише одна;

Лише держава може вирішувати будь -, які загально – суспільні справи, а решта організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини суспільства:

Лише держава має право  виступати від імені свого  народу;

Лише веління держави, втілені у правові норми, є  загальнообов’язковими для всього населення країни.[3; с. 206]

Отже, в ній (формі держави) перш за все втілюється зв’язок  населення в політичне ціле, тобто  ті публічно – владні відносини, що дозволяють розглядати державу, як об’єднання індивідів, засноване на обміні товарами і діяльністю. В формі держави втілюється природа й організація публічної влади – система закладів, що управляють справами суспільства. Нарешті, в ній виражається внутрішній територіальний поділ суспільства.

Форма держави завжди має  відповідне правове закріплення. Усі  її елементи мають правову основу – вони фіксуються у конституції, законах, підзаконних актах. Хоча слід мати на увазі, що закріплені у конституційні  закони правила і реальна дійсність  можуть не збігатись і не відповідати  дійсному характеру існуючих відносин. Слід відзначити, що поняття “форма держави” відображає єдність, взаємообумовленість об’єднаних у ній елементів, в результаті чого народжується нова якість, що не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому, форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим – її функціональний аспект.

У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку й взаємодії. Разом  із тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми  держави.

 

 

 

1.2.Структурні  елементи форми держави

Коли розкрита сутність держави  – визначене її соціальне призначення, відмінність від первісної організації  суспільства, виділені головні ознаки і подані головні характеристики, виникає потреба розглянути, як влаштована держава, тобто в яких конкретних формах існує і функціонує ця особлива політична, структурна, територіальна  організація суспільства.

Традиційно теорія держави  і права завжди виділяла у формі  держави три основних, взаємозалежних елементи: форму правління, форму  національно-державного й адміністративно-територіального  устрою, політичний режим.

Такий елемент як форма  державного правління дає можливість визначити структуру вищих органів  державної влади, визначити порядок  утворення цих органів, визначити  порядок розподілу повноважень  між вищими органами.

І якщо форма правління  відповідає на запитання про те, хто і як править, здійснює державну владу в державно-організованому суспільстві, як влаштовані, зорганізовані  і діють у ньому державно-владні структури (органи держави), то форма  національно-державного й адміністративно-територіального  устрою розкриває способи об’єднання населення на визначеній території, зв’язок цього населення через  різні територіальні і політичні  утворення з державою в цілому.

Політичний режим характеризує як, яким чином здійснюється державна влада в конкретному суспільстві, за допомогою яких прийомів і методів  держава виконує своє соціальне  призначення – забезпечує економічне життя, суспільний порядок, захист громадян, вирішує інші загальні соціальні, національні, класові задачі.

От чому форму держави  можна визначити як такий склад  держави, у якому виявляються  її основні характеристики і який забезпечує в комплексі, в системі  – організацію державної влади, територіальну організацію населення.

Але це поки самий загальний  підхід до розуміння форми держави, перше наближення. Для подальшого просування необхідно докладно розглянути всі три блоки, що складають форму  держави, побачити їхній взаємозв’язок  і взаємодію, зрозуміти, чому теоретична політико-правова думка, вивчаючи на протязі сторіч державу, виділила саме такий зміст форми держави.

В даний час теорія держави  і права як наука, що поступово  переборює методологічну кризу, яка пов’язана з загальною  кризою марксистської концепції  суспільного розвитку, яка вже  спроможна запропонувати більш  глибоке і досить обґрунтоване розуміння  форми правління як однієї з основних характеристик устрою держави, дати більш зважену класифікацію цим  формам, намітити більш реальний прогноз  їхнього розвитку. Що і казати про  те, як це важливо зараз для політичного  життя України, коли йде пошук  найбільш ефективної форми організації  і здійснення державної влади  в країні. Не менш важливо при  цьому враховувати і ті фактори, що раніше виключалися зі сфери наукового  розгляду – історичні традиції, національна психологія та менталітет, релігійність і т. ін.

 

 

Отже, форма держави –  це її апарат, що виражається в характері  політичних взаємовідносин між людьми, між людьми й державою, між державою й людьми в процесі управління ними (політичний режим), в методах  організації вищих органів державної  влади (форма правління) і в адміністративно  – територіальному поділі держави  (форма територіального устрою).

 

 

Розділ ІІ. Форма  правління як елемент форми держави

2.1.Монархія: ознаки, види, підґрунтя виникнення

Форма правління являє  собою структуру вищих органів  державної влади, порядок їх утворення  і розподіл компетенції між ними. Форма правління є основою  для вивчення конституційно-правового  регулювання організації і функціонування держави. Це не просто теоретична абстрактна категорія науки, як, скажемо, чи суверенітет  народовладдя, а той ключ, за допомогою  якого ми тільки і можемо розібратися  у змістовності тієї чи іншої системи  органів державної влади, встановлених конституцією відповідної держави.

Форми державного правління  підрозділяються на: монархії (одноособові, спадкові); республіки (колегіальні, виборні).[11; с. 317]

Монархія – це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється одноосібно і переходить, як правило, у спадщину, де верховна влада в державі цілком або частково здійснюється однією особою, що належить до пануючої династії. В історичному процесі монархія складається ще в Древньому Світі, (древній Ізраїль, древній Єгипет, держави Еллади, древнього Риму і т.д.) у період рабовласницьких держав, але найбільш повне вираження ця форма знайшла в Середньовіччя, коли разом з феодалізмом, що панував у суспільних відносинах, вона послужила міцним цементом для будівництва держави. Прикладом можуть служити всі європейські держави (Англія, Франція, Польща, і ін.). У період буржуазних революцій і змін, які слідували за ними, монархія як форма правління найчастіше зберігалася, але при цьому набувала істотних змін (наприклад, обмежена влада короля у Великобританії, станова монархія в Росії в XVІІ столітті, і т.д.). У наш час на Землі існує кілька держав, що зберегли монархічну форму правління, причому не тільки конституційну, але й абсолютний її різновид. Монархія була характерна для аграрного ладу, хоча й у той час в окремих країнах існували республіки. Перехід до індустріального ладу нерідко супроводжувався ліквідацією монархії, оскільки монарх сам був найбільшим феодалом, і становленням республіканської форми правління. Однак у ряді високо-розвинутих країн монархія збереглася і дотепер. Примітно, що монархія часом відновлюється в окремих країнах після більш-менш тривалого періоду республіканського правління. Наприклад, в Іспанії монархію було повалено в 1931р., а в 1947р. фашистський диктатор Ф.Франко оголосив про її відновлення, однак реально, король Хуан Карлос І, запанував лише після смерті диктатора в 1975р., причому в 1978р. активно захищав становлення демократії від спроб фашистського путчу.