Оцінка ефективності інвестиційних проектів підприємств авіації спецпризначення

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ, 
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра організації  авіаційних робіт і послуг

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

 

з дисципліни «Управління проектами  авіації спецпризначення»

 

 

на тему: «Оцінка ефективності інвестиційних проектів підприємств авіації спецпризначення»

 

 

 

 

 

 

 

 

        

Виконала студентка:

513 групи ФМЛ

Плита Ксенія Володимирівна

630789

Науковий керівник:

Соколова О.Є.

                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ  – 2011

Завдання (вихідні дані) на виконання  курсової роботи

Загальне завдання,  яке потрібно  вирішити  у курсовій роботі: керівництво підприємства  авіації спецпризначення приймає рішення щодо отримання банківського кредиту на оновлення власної авіаційної техніки, створення сучасного парку авіаційної техніки для обслуговування різних галузей економіки та виконання інших передпроектних робіт з освоєння нового виду авіаційних робіт. При цьому розглядаються два альтернативних варіанти – проект А та проект Б, які відрізняються техніко-економічними показниками, очікуваним нальотом годин, потребою в кредитних ресурсах, а також терміном реалізації проекту n.

Для данного варіанту курсової роботи по проектах А і Б задаються такі умови:

• отримання кредиту, придбання авіаційної техніки та здійснення всіх необхідних передпроектних витрат здійснюються у 0 – й рік, тобто перед початком виконання певного виду авіаційних робіт;
• приріст нальоту годин в перші п’ять років  становить 10 %,  в подальшому, у зв’язку з насиченням ринку і технічними можливостями авіаційної техніки, скорочується до 5 %.
• кредитні позики на придбання авіаційної техніки та інші передпроектні капітальні витрати повертаються авіапідприємством щорічно, починаючи з першого року, шляхом перерахування кредитору (інвестору) основного платежу (виплачується рівними платежами щороку) та  відсотків за користування кредитом;
• відсоток за користування кредитом становить 20 % річних від залишку неповерненої суми кредиту і нараховується  по роках сплати кредиту до повного його повернення кредитору;
• амортизація обладнання здійснюється рівномірно протягом встановленого нормативного терміну служби Т, заданого по варіантах курсової роботи;
• недоамортизована частина вартості авіаційної техніки продається підприємством (в останній рік здійснення проекту) по ліквідаційній вартості, яка приймається рівною балансовій (залишковій) вартості;
• передпроектні витрати списуються щорічно на експлуатаційні витрати рівними частками протягом терміну здійснення проекту;
• вартість однієї льотної години по всіх варіантах проекту розраховується для першого року, виходячи із собівартості льотної години та коефіцієнта рентабельності, що приймається рівним 30 %, і в наступні роки збільшується  на 4 % щорічно у порівнянні з попереднім роком;
• собівартість однієї льотної години по всіх варіантах проекту розраховується для першого року, виходячи із заданих по варіантах курсової роботи витрат по складових собівартості льотної години для першого року;
• до виробничих витрат будуть включені непередбачувані витрати, у розмірі 10 % від річних експлуатаційних витрат і накладні витрати  − 5 % від експлуатаційних витрат.
• ставка податку на прибуток приймається рівною 30 %;
• умовно припускається, що дебіторська заборгованість авіапідприємства в кожному році дорівнює нулю, а кредиторська заборгованість є лише перед інвестором  по авіаційній техніці та передпроектних витратах, а також по відсотках за користування кредитом і її розмір  постійно зменшується по роках повернення кредиту з відсотками за користування ним  до повної сплати цієї заборгованості. У разі недостатності амортизаційних відрахувань та чистого прибутку на сплату кредиту на ці цілі використовуються кошти, отримані в останньому році від продажу обладнання по ліквідаційній вартості;
• розрахунок критеріїв ефективності  слід проводити при значенні ставки дисконту (і), що дорівнюватиме 10 та 20 % (для кожного з проектів А та Б). В даній курсовій роботі припускається, що ставка дисконту і враховує  інфляційні процеси та інвестиційні ризики.

 

Вихідні дані для виконання курсової роботи (згідно варіанту П-91):

1) Авіаційні роботи та послуги, що планує розвивати  підприємство авіації спецпризначення – Авіаційні роботи в будівництві: будівництво ліній електропередач і тельферів; будівництво трубопроводів; будівництво і переміщення бурових установок; установка обгороджувань; будівництво і оснащення висотних будівель; збірка будівель з уніфікованих елементів; будівництво легких мостів;

2)   Термін реалізації варіантів інвестиційного проекту (n) – Проект А – 10 років; Проект Б – 9 років;

3) Витрати на оплату праці льотного-технічного складу повітряного судна, рік

Варіант (остання цифра залікової книжки)	Командир  повітряного судна		Другий пілот  повітряного судна
	відрядна оплата праці, грн./л.год.	погодинна ставка, грн./л.год.	відрядна  оплата праці, грн./л.год.	погодинна ставка, грн./л.год.
1	6,22	51,0	5,21	41,0

4) Капітальні вкладення в реалізацію інвестиційного проекту,  
тис. грн.

Варіант (остання цифра залікової книжки)	Проект А		Проект Б
	витрати на авіаційну техніку	перед-проектні витрати	витрати на авіаційну техніку	перед-проектні витрати
1	6,22	51,0	5,21	41,0

5) Очікуваний річний наліт годин у перший рік експлуатації проекту (Q) – Проект А – 760 год. рік; Проект Б – 850 год. рік;

6) Нормативний термін служби авіаційної техніки (Т) - Проект А – 19 років; Проект Б – 17 років;

 

Зміст

Вступ 6

1. Загальна характеристика авіаційних робіт в повітряному спостереженні 9

2. Льотно-технічні характеристики Мі-8МТ, як ПС для виконання АБМР та особливості виконання будівельно-монтажних робіт 14

3. Розрахунок собівартості льотної години при виконанні 18

авіаційних БМР 18

3.1 Прямі матеріальні витрати 20

3.2. Прямі витрати на оплату праці 21

3.3. Інші прямі витрати 23

3.4 Загальновиробничі витрати 26

3.5 Аеропортові витрати 27

3.6 Вартість однієї льотної години 28

4. Визначення грошових потоків по роках по варіантах проектів 29

5.1. Чиста теперішня (приведена) вартість 41

5.2. Внутрішня норма доходу 45

5.3. Критерій «Вигоди-витрати» 47

5.4 Індекс прибутковості 49

5.5 Період окупності 49

6. Аналіз чутливості для виявлення найбільш небезпечних факторів при реалізації інвестиційного проекту 50

Висновки 52

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 54

Додатки

 

Вступ

Виконання даної курсової роботи - важливий етап у професійній підготовці майбутнього фахівця із застосування авіації в різних галузях економіки.

Мета курсової роботи: закріплення теоретичних знань з навчального курсу «Управління проектами авіації спецпризначення» та набуття практичних вмінь і навичок щодо бізнес-планування інвестиційного проекту.

Завдання курсової роботи, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети:

• провести технічний та фінансово-економічний аналіз проекту;
• розробити окремі розділи бізнес-плану інвестиційного проекту;
• провести розрахунки ключових критеріїв ефективності інвестиційного проекту;
• дати оцінку ефективності інвестиційного проекту.

Знання та уміння, отримані у процесі підготовки курсової роботи:

• знання основних критеріїв і чинників, які враховуються на різних стадіях життєвого циклу проекту;
• знання методології проектного аналізу;
• знання основ бізнес-планування інвестиційного проекту;
• уміння аналізувати теоретичний та практичний матеріал;
• уміння робити техніко-економічні розрахунки і обґрунтування;
• здатність застосовувати набуті теоретичні знання та практичні вміння для самостійного вирішення проблеми та прийняття управлінського рішення;
• уміння грамотно і логічно викладати теоретичний та практичний матеріал, результати розрахунків і розробок;
• здатність до самостійного творчого мислення, формування висновків і положень, уміння аргументовано їх захищати;
• уміння оцінювати можливості використання одержаних результатів у науковій і практичній діяльності.

В сучасних умовах глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства, будь-якій країні, в тому числі і Україні,  важливим є створення ефективної моделі економічної системи. Необхідною умовою для цього є гармонійний розвиток всіх інфраструктурних галузей економіки, зокрема транспорту. Саме транспортну галузь можна визначити як необхідний фундамент розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та товарообмінних операцій.

На сьогоднішній день, транспортний сектор потребує систематичних та структурних змін і перетворень. Існує декілька «шляхів розвитку» транспортної галузі, проте жодна з них не є можливою без запровадження ряду перспективних заходів. В умовах зростання впливу інформаційних ресурсів, а також «продуктів інтелектуальної власності», на усі галузі господарства та економіку країни у цілому, особливе значення належить високоінтелектуальним напрямам, зокрема авіації. Цим обумовлена динамічність розвитку як авіабудування, так і новітніх технологій застосування авіації. Саме авіаційна галузь була майже єдиною, яка продовжувала розвиватись не зважаючи на кризові явища в світовій економіці та проблеми з безпекою діяльності. Зважаючи на вищесказане, одним з ключових напрямків економічної та соціальної політики України має бути максимальне забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної авіації, як важливої складової транспортної інфраструктура та економіки в цілому. Як і для будь-якої сфери чи галузі господарства, необхідною умовою розвитку авіації є різнобічні та постійні дослідження фахівцями діяльності галузі та розробка ефективних напрямів її розвитку в сучасних умовах.

Отже, підвищення ефективності застосування авіації спеціального призначення, яка займається авіаційними роботами і послугами, в т.ч. авіаційними роботами в будівництві, сприяє розвитку не лише авіаційної промисловості та транспортної системи країни, але й багатьох інших галузей виробництва, що обумовлює підвищення темпів зростання економіки держави в цілому. Саме тому, можна з впевненістю сказати, що дана курсова робота, як метод дослідження авіації в цілому та авіації спецпризначення зокрема, є важливою складовою не тільки професійної підготовки фахівця, а й розвитку галузі у цілому.

 

1. Загальна характеристика авіаційних робіт в будівництві

Авіаційні роботи - польоти ПС, під час яких ПС використовується для забезпечення спеціалізованих видів робіт  у таких галузях, як сільське господарство, фотографування, топографічне знімання, будівництво, медична допомога, нагляд та патрулювання, пошук та рятування, повітряна реклама, гасіння лісових пожеж та інше.

Авіаційні роботи в будівництві - роботи по зведенню нових об’єктів і по установці в них обладнання. Основне призначення авіаційної техніки в будівництві - доставляти будівельні матеріали та вироби і подавати їх на місця використання або монтажу.

В умовах складного рельєфу і бездоріжжя використання існуючих засобів транспорту н монтажу виявляється, як правило, або технічно неможливим, або економічно невиправданим, тому застосування вертольотів для транспортування та монтажу об'ємних блоків в даному випадку може виявитися єдино можливим варіантом.

Основними видами робіт на сьогодні є:

• будівництво і оснащення висотних будівель;
• будівництво ліній електропередач і тельферів;
• будівництво нафтопроводів, продуктопроводів, газопроводів та інших трубопроводів;
• спорудження повітряних і кабельних ліній електропередачі, ліній зв'язку;
• будівництво і переміщення бурових установок;
• будівництво легких мостів;
• збірка будівель з уніфікованих елементів;
• установка обгороджувань;
• інші спеціальні роботи в будівництві.

Універсальним транспортним і монтажним засобом  є вертоліт. Для нього практично  не обмежена висота підйому вантажу (до 4000 м), не потрібно проїжджих доріг, кранових шляхів, злітно-посадочної смуги. При монтажі опор способом повороту не вимагається посилення фундаменту. Для стоянки вертольота не обов'язково мати місце поблизу споруджуваного об'єкта, якщо цього не дозволяють умови щільної забудови. За умови належної підготовки до використання вертольота на будівельному об'єкті можна не тільки забезпечити високі темпи будівництва, а й знизити вартість монтажу.

Прискорені  темпи монтажу забезпечує сама технічна сутність вертольота, який в повітрі не має «твердої» опори, а «м'яка» обумовлена ​​аеродинамічною підйомною силою, створюваною обертанням несучого гвинта. Завдяки цьому вертоліт зависає над необхідним об'єктом в заданій точці.

Під час  такого нерухомого висіння вертоліт знаходиться у режимі позиціювання (будь то штиль або вітер) і здійснює рухи, переміщаючись щодо осей тривимірного простору лінійно, угломестная і азимутально (в цьому укладено відповідь на питання, чому вертолітний монтаж можуть здійснювати пілоти тільки високої кваліфікації). На відміну від вантажопідіймальних кранів, коли час, що витрачається на підйом і установку конструкції, практично не лімітований (він залежить від роботи крана і часу, який буде потрібний монтажникам для проведення операції), тривалість монтажного циклу вертольота від запуску двигунів до зупинки несучого гвинта після виконання монтажної операції обмежена. Час монтажного циклу вертольота регламентовано запасом прийнятого на борт палива. Режим позиціонування обмежений - не більше 15 хв для основних типів вертольотів. Незважаючи на достатній запас прийнятого на борт пального, з його витратами не можна не рахуватися. Витрата пального визначає час проведення повітряних операцій і впливає на собівартість вертолітного монтажу.