Медицинський туризм в Ізраїлі

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Тараса Шевченка

ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КРАЇНОЗНАВСТВА ТА ТУРИЗМУ

 

 

На правах рукопису

 

 

 

 

Медицинський туризм в Ізраїлі

 

 

 

 

Напрям: туризм

Спеціальність: міжнародний туризм

Спеціалізація: менеджер міжнародного туризму

 

 

Курсова робота

студентки 3 курсу

денного відділення

Кривонос Юлії Олександрівни

Науковий керівник

                                                               Док.г.н., проф..

                                                   Любіцева Ольга Олександрівна

 

 

Київ 2012

 

Вступ ……………………………………………………………………………....3

Розділ 1.  Винний туризм як різновид тематичного……………..……………..5

1.1.  Винний туризм як особливий вид гастрономічного…………..…………..5

1.2.  Принципи організації винних турів ……………………………………......9 
1.3.  Методика дослідження тематичного туризму……………………………12

Розділ 2.  Провідні об’єкти винного туризму в Європі та Україні…………...16

2.1.  Винні тури країнами Європи………………………………………………16

2.2. Винні господарста та винний туризм в Україні………..........…………...31

2.3.  Винні фестивалі та свята в Україні……..…………………………………38   

Розділ 3.  Перспективи розвитку винного туризму в Україні ……………….43  
3.1.  Проблеми розвитку та сучасний стан винного туризму………..………..43

3.2.  Перспективи розвитку та  напрямки удосконалення винного туризму…44

Висновки ………………………………………………………………………...47

Список використаних джерел ………………………………………………….50

Додаток № 1……………………………………………………………………...52

Додаток № 2……………………………………………………………………...53

Додаток № 3……………………………………………………………………...54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Винний туризм – туризм, метою якого є дегустація, споживання, покупка вина безпосередньо на виноробництві. Винний туризм включає в себе відвідування виноробства, виноградників, відомих  ресторанів, винних фестивалів та інших  спеціальних заходів.

Вино з давніх часів  вважалося даром богів. Ця думка  червоною ниткою проходить через  всю міфологію Середземноморської цивілізації.

Саме завдяки «божественному походженню» древні лікарі використовували  вино у фармакології, готували на його основі різні ліки. Крім того, цей напій прописували видужуючим людям для відновлення сил. У Древній Греції ще Гіппократ рекомендував використовувати терапевтичні властивості вина проти багатьох хвороб.

Сучасна наука також  підтверджує сприятливий, зміцнювальний  вплив натурального вина на організм дорослої людини, якщо воно, звичайно, вживається в розумних кількостях.

Питаннями перспективи  відносно можливості функціонування «винного туризму» у своїх публікаціях  розглядав Рибінцев В.А. Серед іноземних  авторів цією проблемою займалися Майкл Холл, Гарі Джонсон, Брок Кемброн, Дональд Гетс. Але запропоновані підходи вище названих авторів, не повністю торкаються специфіки розвитку винного туризму як нового туристичного продукту.

Актуальність  теми. Такий напрямок, як винний туризм, зародився ще на початку минулого століття, але в останні роки спостерігається справжній бум на винні тури по Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Болгарії та Німеччини. Винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу.

Метою курсової роботи є всебічне дослідження винних турів, сучасний стан та перспективи розвитку цього різновиду туристичних подорожей.

Завданням курсової роботи є:

• дослідження організації винних турів;
• характеристика провідних винних господарств Європи, та їхнє порівняння з виноробнями України;
• виявлення перспектив розвитку винного туризму.

Об’єктом даної роботи є сфера винного туризму

Предметом курсової роботи є розвиток винного туризму в Україні.

Для досягнення поставленої  в роботі мети було використано такі методи дослідження: інституційний підхід, системний підхід, метод районування, картографічний метод, теоретичний аналіз та порівняння.

Джерельною  базою даної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних авторів, а саме: Авідзби А. М., Ареф’їва В. Е., Вольвача П. І., Дмитрук О. Ю., Немоляєої М. Е., Хадоркова Л. Ф., Нехорошкіної І. Ю., Рода Філіпса, Соколова М. В., Сквозної Р. Л.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, трьох основних розділів, висновку, списку використаних літературних джерел і додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Винний туриз як різновид тематичного

 

1.1 Винний туризм як особливий вид гастрономічного туризму

 

Тематичні тури - це не тільки відпочинок, але й велике розширення кругозору. Вони несуть деяку інтелектуальне навантаження на туриста. У таких  подорожах туристи дізнаються багато нового з певної теми, застосовують вже отримані знання в якихось галузях і напрямах. Тематичні тури дають можливість поступового і глибокого засвоєння нової інформації по вибраній темі, яка відповідає власним інтересам і смакам туриста.

Однією з найцінніших  переваг тематичного туризму полягає в можливості надання даних послуг протягом усього року. Туристи, які мають особливі інтереси, можуть користуватися послугами тематичного туризму цілий рік, що забезпечує надходження коштів протягом усього року, на відміну від традиційного туризму.

Тематичні тури можуть бути як груповими так і індивідуальними, за спеціально розробленими маршрутами, з урахуванням побажань туристів.

До різновидів тематичного  туризму відносять:

• тури, у рамках яких організовуються поїздки в знамениті музеї малюнка і живопису, відвідування виставок, майстер-класів художників у різних містах;
• історичний туризм;
• етнографічний туризм;
• літературний туризм;
• подорожі міфологічними місцями;
• туризм для гурманів і цінителів вина.

Важливим елементом  в обслуговуванні туристів — є послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. [8]

Харчування — природна потреба будь-якої людини. Крім звичайної і невід'ємної потреби, харчування в туризмі розглядається і як важливий елемент розваги, і пізнання місцевої культури. Тому останнім часом все більшою популярністю користуються гастрономічні тури. Національна кухня являє собою важливий елемент культури народу, несе чіткі відмінні риси, є елементом пізнання і способом одержання задоволення. Харчування різних народів і навіть місцевостей має своєрідні, часто привабливі особливості. Крім того, добре почастувати бажаного гостя — приємна традиція, властива практично всім народам. Для багатьох туристів національна кухня є дуже цікавим елементом програми туру. Саме тому виникло таке нове поняття як гастрономічний туризм.

Гастрономічний туризм — це різновид туризму, пов’язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу. Гастрономічні тури добре розвинуті та організовані у Європейських країнах (Чехії, Угорщині, Шотландії, Франції, Італії, Іспанії) там де існує розвинена мережа турів національних ресторацій.

Спеціальні тури для гурманів, в своїй основі становлять систематизоване відвідування різних ресторанів національної кухні, вивчення принципів гастрономії і приготування особливих страв, дегустація продуктів, відвідування винних, пивоварних і ковбасних заводів та ін.

Гурман – людина, яка  вважає, що за допомогою кулінарії  можна пізнавати навколишній  світ. Сотні років тому торговці плавали "за сім морів" у пошуках  дивовижних продуктів. Спеції, вина, фрукти і оливкове масло були в ті часи своєрідною валютою. Сьогоднішні гастротуристи зайняті практично тим же самим. Вони готові долати багато кілометрів шляху, щоб спробувати яку-небудь екстраординарну страву.

Гастрономічні тури мають  екзотичний характер. Туристи, особливо іноземні, досить вибагливі в їжі. У кожній країні в силу географічних, культурних, релігійних, історичних й інших факторів і традицій склалися певні смаки і культура споживання їжі.

Роками харчуючись у  наших національних традиціях, люди звикли до певної кількості спецій, прянощів, жирів, солі, до певного балансу рідкої і твердої їжі, до прийнятих вже їм напоїв і т.д. Потрапивши в незвичне кулінарне середовище, організм піддається додатковим стресам. Наприклад, надлишок спецій може викликати розлад шлунку, велика кількість солі - посприяти підвищенню артеріального тиску, а безконтрольне поглинання занадто жирної їжі швидко призведе до появи зайвих кілограмів. Якщо ж подорожувати організовано, то національні особливості харчування можна передбачити, а неприємності звести до мінімуму.

Гастрономічні тури – це спеціально розроблені професіоналами тематичні програми.

Наприклад, для цінителів  віскі це тури в Шотландію з  відвідуванням провідних будинків віскі. Для любителів вина - маршрути по Франції, Іспанії, Португалії, Аргентині  чи Чилі. Для шанувальників національних традицій в кулінарії – італійські, британські, французькі та іспанські провінції.

Виникненню феномену гастротуризму сприяло безліч чинників. Просто похід у ресторан перестав здаватися чимось незвичайним. Екрани телевізорів заповнили кулінарні  програми. Шеф-кухарі відомих ресторанів стали справжніми зірками, як актори та політики. У тому, що стосується їжі, публіка стала набагато більш обізнаною. Багато гастрономічних закладів, що знаходяться у віддалених регіонах, в яких-небудь гірських або степових селах, сприяють підтримці економіки цієї місцевості і розширенню туристичних маршрутів країни. Адже багато туристів приїжджають сюди саме для відвідування гарного ресторану. Тому в багатьох регіонах для залучення клієнтів побудовано готелі при ресторанах. [11]

Гастрономічні тури бувають  різних видів:

1. Найпоширеніший варіант - економ-класу, в якому дегустації проходять в перервах між екскурсійною програмою і зупинками в готелях 3*.
2. Це знайомство з кухнею країни в білому фартусі, пліч-о-пліч із шеф-кухарем, або, можливо, на його майстер-класах.
3. Для гурманів-професіоналів: карту подорожі складає сам «турист», знаючи наперед, що і де він буде пробувати і чому вчитися.

Цей вид туризму –  індивідуальний. Який би тур не обрав  турист - супутників у нього буде мало. Відповідно і вартість туру розраховується індивідуально.

Винний туризм у тому вигляді, як він склався з початку 20 століття в Італії, Франції та інших  виноробних країнах, має низку дуже важливих особливостей:

• Це спеціальні поїздки організованих груп любителів або професіоналів (виноторговців, власників ресторанів і т.п.);
• Час цих поїздок подовжує пляжний або гірськолижний сезон, воно зручне і для виноробних, і для туристичних фірм;
• Організація маршрутів у просторі та часі представляє систему сільських свят, дуже недорогих на культурній програмі (виступають аматорські місцеві колективи, дитячі, перш за все). Кожна провінція має усталений календар таких свят. А для виноробів дуже зручно відволіктися від виробництва лише один раз на рік і отримати відразу відчутний прибуток;
• Туристичні фірми розробляють зручну для себе тижневу або двотижневу програму. Перевозять туристів з одного свята на інший, попутно показуючи природні та історичні пам'ятки.

Найбільшими любителями винно-гастрономічних турів зарекомендували себе німці, англійці, американці і японці. Гастрономічний туризм є синтезом екології, культури і виробництва. Основоположниками ідеї гастрономічних турів вважаються італійці, які вміло поєднали налагодження торговельних і технологічних виробництв із залученням туристів під знаком смачної і здорової їжі. У світі гастрономічний туризм не є масовим захопленням. [19]

 

1.2 Принципи організації винний турів

Винний туризм – туризм, метою якого є (або включає  в себе) дегустація, споживання, покупка  вина безпосередньо на виноробні. Винний туризм може включати відвідування виноробства, виноградників, відомих ресторанів, винних фестивалів та інших спеціальних заходів.

Програма винного туру може включати в себе різні елементи. Найчастіше до неї входить пізнавальна  екскурсія та відвідування винограднику, похід на виноробний концерн, а також участь у тематичних культурні події, наприклад, у святі виноробства.

Зазвичай винний тур  триває не більше, ніж тиждень, але  зустрічаються поїздки, складають  усього лише два-три дні. Вони можуть бути приурочені до винного торжества. Також туристичні агентства пропонують замовлення індивідуального винного туру, метою якого є професійне ознайомлення.

У винного туризму  є кілька дуже простих принципів. Один і найголовніший з них - пробувати провина лише в місцях його виробництва. У будь-якому місці найбільшою цінністю у винного туризму користуються місцеві сорти винограду, а особливо – ті, які унікальні для цієї місцевості. Серед поціновувачі вина існує принцип, що вино, яке чим дальше виїхало від місця, де воно виросло і дозріло, тим гірше його смак. Сильніше всього псується при подорожі молоде вино, яке іноді навіть перевозять в цистернах, що погано впливає на смак. Звідси висновок – справжнє французьке вино можна спробувати тільки у Франції, тому гурманам, які займаються винним туризмом, не існує далеких відстаней (наприклад, велика кількість туристів планують свій гастрономічний тур за 5-6 місяців). І так з кожним сортом. [13]