Оцінка туристичних можливостей України на прикладі Кримського регіону

Значний об’єм природно-туристичного потенціалу, різноманітність природних умов, історичні традиції господарського освоєння і соціокультурні пріорітети протягом багатьох років визначали  рекреаційну спеціалізацію Криму  як один із стратегічних напрямів його регіонального  розвитку.

Рекреаційно-туристичний  комплекс Кримського півострова включає  понад 3 тисячі об’єктів природного і  антропогенного характеру, з них 64%  зосереджені в Південнобережній зоні, 10% в Центральній (Сімферополь, Бахчисарай і Белогірський район), по 5%  – в Північній (Джанкой, Червоногвардійський, Красноперекопській, Першотравневий і Чорноморський райони) і Східній (Ленінський, Кировський і Радянський райони) зонах, і 16% в Західній (Сакській і Чорноморський райони) [32].

На території  автономії розташовано понад 11,5 тис. пам’ятників історії, культур  і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій  і релігій. Тут знаходиться 26 родовищ  лікувальної грязі і ропи, більше 100 джерел мінеральних вод різного  хімічного складу. У Криму налічується 6 державних заповідників, 33 заповідники (зокрема 16 загальнодержавного значення), 87 пам’ятників природи (13 – загальнодержавного значення), 10 заповідних урочищ, 850 карстових  печер (з них 50 визнані фахівцями  придатними для облаштування і відвідин туристами), шахт, колодязів, і більше 30 парків – пам’ятників садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і світового значення [18].

У регіоні  є необхідні умови і можливості, інфраструктури екологічного і соціального  туризму в сільській місцевості, елітних видів спорту (теніс, гольф, яхтовий спорт), відроджуються популярні  раннє активні види туризму (гірничо-велосипедний, археологічний, пішохідний, спелеологічний, альпіністський). Серед росіян все  більш популярним стає гірський кримський  туризм, спортивні тури – джіпінг, гірський велосипед, дайвінг, пішохідні  і спелеотури взимку, – катання  на лижах на Ай-петрі та інші.

Рельєф  півострова характеризується надзвичайною різноманітністю і варіює від  низовинного на півночі та північному сході до гірського на півдні та південному сході. З точки зору туристичної  атрактивності найбільше значення має система Кримських гір  довжиною 150 км, шириною 50-60 км. Кримські гори молоді, але невисокі. Найвища  вершина - г.Роман-Кош - має висоту 1545 м над рівнем моря. Це теж робить їх доступними для організації різноманітних  видів рекреаційної діяльності. Подекуди в каньйонах річок, урвищах оголюються породи вулканічного, осадового та метаморфічного походження. Такі відслонення  можуть бути предметом туристського інтересу [18].

Рівнинна  частина Криму представлена плоским  рельєфом Північно-Кримської низовини та центральної частини півострова, хвилястою поверхнею Тарханкутської височини, пасмово-горбистою рівниною Керченського півострова. Об'єктами уваги  туристів можуть бути унікальні природні пам'ятки - численні абразивні форми  з уступами, зсувні узбережжя Тарханкутського  півострова, а також грязьові вулкани  Керченського півострова [26].

Основні ріки півострова беруть початок у  Кримських горах. Річки північного схилу - Салгир, Індол, Біюк Карасу, Кача, Альма, Бельбек, Чорна - іноді пересихають  в нижній течії, так і не донісши  своїх вод до моря. Річки південного схилу короткі, порожисті, іноді  утворюють водоспади, що є об'єктами туристської уваги, серед них - водоспади  Учансу на одноіменній річці, Джур-Джур на Улу-Узень. Постійні водотоки Криму  мало придатні для організації водного  туризму та купання, проте, вони урізноманітнюють степові краєвиди рівнинної частини Криму та надають мальовничості гірським ландшафтам. Безперечно, найголовнішим рекреаційним ресурсом Криму є море.

В області  понад 50 солоних озер, які мають  значні запаси лікувальних грязей, які, за підрахунками, сягають 24 млн. м². Найбільші з кримських озер - Сасик, Сакське, Донузлав, Узунлар. Деякі з озер використовуються в лікувальних цілях. Серед найбільш відомих - Сакське в Саках і Мойнакське в Євпаторії. Також не менш цінними є лікувальні мінеральні грязі ,що локалізуються в соляних озерах, які широко розвинені на півострові.Тут налічується 35 соляних озер, в яких встановлена наявність лікувальної грязі, а запаси її оцінені в 22 озерах, лікувальних грязей, що є родовищами [18].

Надзвичайно зміцнює рекреаційно-ресурсний потенціал  Криму наявність на півострові джерел мінеральних вод.

 Особливе  місце займають природно-заповідні  території та об'єкти. Це заповідники і заповідники різних форм і напрямів заповіту: національні природні парки, дендропарки, коштовні природні об'єкти, пам'ятки природи місцевого значення, пам'ятки садово-паркової культури.

На території  Автономної Республіки Крим розміщено 42 природоохоронні об'єкту загальнодержавного значення, в тому числі 6 природних  заповідників площею 63,8 тис.га. Крім того, налічується 9 парків садово-паркового  мистецтва загальнодержавного значення  та  21 - місцевого з площею 276,2 га і 316,2 га відповідно. Рекреаційна діяльність можлива лише в тих місцях і  в тому об'ємі, які гарантують збереження цінних природних комплексів.

Розвиток  рекреаційного господарства Криму  стає одним із пріоритетних напрямів.  Воно базується на використанні мінеральних  вод, лікувальних грязей, пляжів, кліматичних  і ландшафтних ресурсів,а також  пам’яток, історії та культури.

Важливе місце в рекреаційному господарстві Криму займає туризм. Крим володіє  незвичайно великими можливостями для  розвитку найрізноманітніших видів  туризму. Це незвичайно красиві пейзажі, а також можливості кожному вибрати маршрут під силу - від найлегших до подолання найскладніших ("альпійських" скельних стін) (див. додаток Б).

 М'який  клімат дозволяє в Криму займатися  туризмом круглий рік.

 Природні  та культурно-історичні ресурси  Криму сприяють розвитку різноманітних  видів рекреаційних занять  таких як: вітрильний спорт, дельтапланеризм, кінний спорт, фототуризм, фестивальний туризм [18]. 

Особливо  привабливі для туристів пейзажні ресурси, якими виключно багата Головна гряда  Кримських гір. Це прекрасні панорами: ущелини, водопади, химерні форми, створені вивітрюванням. Значної частини  туристів, особливо старшого віку, цікаві пейзажі Кримського передгір'я, створені м'яким рельєфом Внутрішньої і Зовнішньої гряд Кримських гір.

Безумовно, дуже важливими для розвитку пізнавального  туризму є історичні пам'ятники Криму. Це античні міста Херсонес і Пантікапей, "печерні" міста  Чуфуг-Кале, Мангуп, Еськн-кермен, укріплені  пункти генуезьких володінь: Солдайя (Судак), Кафа (Феодосія), Чембало (Балаклава) і  багато інших. Поєднання гір і  моря дозволяє значну частину туристських  маршрутів закінчувати тривалим відпочинком на березі моря.

У Криму  отримав розвиток як регламентований (плановий) туризм, гак і самодіяльний. Плановий туризм  володіє  потужною матеріально-технічною базою. Планових туристів обслуговують 18 туристських  підприємств (готелів, баз), розташованих у Криму.  Великі можливості Крим має в своєму розпорядженні і  для розвитку самодіяльного туризму. Головні маршрути мають маркіровані  стежки, визначені місця для стоянок  і ночівель [35].

Також на території Кримського регіону збереглась велика кількість унікальних пам'яток античного, середньовічного та більш  нових часів: фортифікаційних, культових  споруд, палацових комплексів, особняків, які мають виключно важливе значення для розвитку в регіоні рекреаційної справи та приваблюють туристів. Безперечними лідерами за кількістю соціально-історичних рекреаційних ресурсів є міста та селища Південного берегу Криму [32].

 

Таким чином, оцінка рекреаційного  потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри  в поєднанні з географічними  і економічними показниками є  важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу  Кримського регіону. А це значні капіталонадходження, тісні зв'язки з іншими державами та  створення широкої мережі робочих місць.

 

Висновок за розділом 1

Отже, розглянувши  перший розділ можна стверджувати, що загалом Україна має сприятливі умови для розвитку туристичного бізнесу. Це зумовлено її географічним розташуваннм та великою кількістю  сприятливих рекреаційних ресурсів. Курортна зона України може запропонувати величезну кількість місць для відпочинку і санаторних комплексів в будь-який період року, що особливо приваблює відпочиваючих; має всі ідеальні кліматичні, природні; історичні місця (монастирі, фортеці, історичні міста, музеї), які збереглися до нашого часу, і багато туристів прагнуть побачити ці історично значущі місця; безліч архітектурних пам'ятників і споруд; розвиненість готельних і розважальних комплексів тощо.

Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використати його в інтересах активного відпочинку та оздоровлення можна лише за умови чіткої організації туристичної діяльності, зміцнення існуючої та створення нової матеріально-технічної бази, залучення досвідчених і кваліфікованих кадрів, тобто за умови правильної організації та ефективного управління туризмом.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ  ІНДУСТРІЇ КРИМСЬКОГО РЕГІОНУ

 

2.1. Аналіз сучасного стану турстичної  галузі Кримського  регіону

 

Займаючи  близько 4,5 % площі, Кримський півострів  концентрує 29,6 % всіх рекреаційних ресурсів, 10 % ємності готельного фонду, 40 % ємності здравиць України. У міжрайонному територіальному поділі праці автономія виділяється насамперед виробництвом оздоровчих і лікувальних послуг (70 % і 11 % від всіх цілей відвідування організованих рекреантів)[18].

Кримський рекреаційний регіон – найбільш популярний в Україні і всесвітньо відомий  санаторно-курортний і оздоровчий центр. Рекреаційний комплекс Криму, в основному, представлено підприємствами, які спеціалізуються на лікуванні - здравиці, санаторії. Усього в Криму нараховується понад 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ різних форм власності, які використовуються для сезонного лікування і відпочинку [32]. Всі санаторії Криму мають спеціалізацію, яка залежить від особливостей лікувальних чинників місцевості, де вони розташовані. Ця специфіка дуже приваблива як для вітчизняних, так і для закордонних туристів (рис. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1. - Динаміка чисельності відпочиваючих у Криму в 1913-2009 рр [35].

За спостереженнями  туроператорів, порівняно з 1990-мі роками, коли серед туристів переважали підприємці і банкіри, в 2000-і роки найбільш дорогі місця почали розкуповувати російські  і українські чиновники. Зарубіжні  європейські і американські туристи  на побережжі практично відсутні, їх не влаштовує співвідношення ціни та якості кримського курортного відпочинку. Зарубіжні туристи потрапляють до Криму практично виключно у складі круїзних груп — в 2011 році таким чином через Севастополь з Кримом познайомилися близько 25 тис. туристів з 38 іноземних морських круїзних лайнерів і 73 теплоходів класу «річка—море» [36].

Максимально пляжі і пансіонати Кримського регіону заповнюються у період з 25 липня по 25 серпня. З 2010 року, за спостереженнями Таврійського національного університету, намітилася тенденція до більш рівномірного розподілу відпочиваючих по районах Криму. За офіційними даними, самим популярним місцем відпочинку є Велика Ялта - у 2010 році її обрали 35 % туристів. Іншими популярними місцевостями стали південно-східне узбережжя, Керченський півострів (це схід Криму) і Тарханкутський півострів (північний захід Криму) [6].

В серпні 2011 року інформаційний портал Tophotels спільно з www.delo.ua запустив унікальний мультимедійний проект: рейтинг кримських курортів. Для голосування було вибрано 12 основних курортів півострова: Алушта, Ялта, Гурзуф, Евпаторія, Місхор, Севастополь, Сімеїз, Судак, Феодосія, Піщане, Форос і Коктебель. У серйозній конкуренції перше місце дісталося Ялті, другу позицію розділили між собою Місхор і Гурзуф, "бронзу" завоював Севастополь.

В 2012 році Ялта теж зберегла свою першість за кількістю відпочиваючих. За звітний період у місті побувало 2,150 млн. гостей і це дозволило йому в черговий раз зберегти звання курорту № 1 у Криму, що утримується протягом декількох років. Євпаторія зайняла друге місце, близько 1,130 млн. відпочиваючих. На третьому місці місто Алушта, близько 1,040 млн. туристів [29].

За даними  2011 року в Автономній Республіці Крим працює понад 3500 засобів розміщення: 656 зареєстрованих об'єктів, з яких 123 санаторії і 121 пансіонат з лікуванням, більше 3000 приватних домоволодінь з 10-ю і більш койка-місцями. За оцінками експертів в автономії також працюють понад 10000 засобів розміщення до 10 койка-місць (приватні будинки і квартири) [28].

Таблиця 2.1

Готелі та інші місця  для тимчасового проживання [10]

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Кіл-ть готелів та ін.місць для тимчасового  проживання	89	84	84	77	74	78	81	82	93	96	104
Кількість номерів	5570	6067	7041	6410	5724	5982	6464	6777	7188	7384	7523
Житлова площа всіх номерів, тис. м2	99,0	110,7	129,5	120,3	101,1	115,6	129,8	133,3	146,8	152,9	158,5
Одноразова місткість, місць	11357	12676	14754	13607	12289	12710	13542	13987	14839	15324	15839
Обслуг-но.приїжджих, тис. осіб	204,5	260,6	282,4	272,7	302,1	256,6	282,5	340,8	377,4	292,7	310,5