Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2013 в 18:15, курсовая работа
Система поглядів на екологічну освіту та виховання в Україні висвітлена в державних документах про дошкільну освіту: Концепції дошкільного виховання в Україні, Законі України «Про дошкільну освіту», Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» та інших. В них наголошується на необхідності формування екологічної культури дитини в гармонії її відносин з природою. Тож починаючи з дитинства, варто закладати міцний фундамент дитячої любові до навколишнього середовища, розвивати естетичне відчуття світу природи, формувати навички культурної поведінки у довкіллі.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У ЕКОЛОГІЧНОМУ ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ
1.1. Сутність і напрями екологічного виховання дошкільників 6
1.2. Історія проектної діяльності 12
1.3 Психолого-педагогічні особливості використання методу проектів в екологічному вихованні дошкільників 17
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МЕТОДУ
ПРОЕКТІВ НА ФОРМУВАННЯ ЄКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1. Констатуючий експеримент 22
2.2. Формуючий експеримент 27
2.3. Аналіз експериментальних даних 32
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 37
ДОДАТКИ
«Пташині портрети»
Зміст
Вихователь роздає дітям малюнки птахів без дзьобів і окремі малюнки дзьобів (вони вже вирізані за формою так, щоб їх було зручно прикладати до основного малюнка). Дітям потрібно підібрати пташині дзьоби для їхніх власників. Для зручності роботи малюнки не повинні бути малими за розмірами.
Ми оцінювали дітей по п’яти рівнях – дуже низький(1-2 бали), низький(3-4 бали), середній(5-6 балів), високий(7-8 балів) та найвищий (9-10балів та вище). Результати констатуючого експерименту зафіксовані у таблиці 1 та 2
Таблиця 1 Експериментальна група
Ім’я дитини |
уява про дов- кіл- ля |
знання про окремих представ-ників тварин- ного світу |
знання про окремих представ-ників рослин-ного світу |
знань про окремих представ-ників пташино-го світу |
знання про пове-дінку в приро- ді |
знан-ня про пори року |
вміння знаходи- ти причин- но-наслід- кові зв'язки |
1.Настя А. |
8 |
7 |
7 |
6 |
7 |
7 |
7 |
2.Микита Б. |
4 |
4 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3.Яна Б. |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
4.Влад В. |
5 |
5 |
5 |
6 |
6 |
6 |
6 |
5.Сашко В. |
5 |
5 |
6 |
5 |
5 |
5 |
5 |
6.Катя Д. |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
4 |
4 |
7.Віка Ж. |
1 |
2 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
8.Аліна І. |
5 |
4 |
5 |
5 |
6 |
4 |
4 |
9.Аліна К. |
8 |
8 |
7 |
8 |
8 |
8 |
8 |
10.Віка К. |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
Таблиця 2 Контрольна група
Ім’я дитини |
уява про дов кіл ля |
знання про окремих представників тварин ного світу |
знання про окремих представників рослинного світу |
знання про окремих представників пташиного світу |
знання про поведінку в приро- ді |
знання про пори року |
вміння знаходити причин но-наслід кові зв'язки |
1.Тетяна К |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
4 |
4 |
2.Віка Л. |
1 |
2 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3.Аліна М. |
5 |
5 |
5 |
5 |
6 |
6 |
6 |
4.Толик Н. |
8 |
8 |
7 |
8 |
8 |
8 |
8 |
5. Олег П. |
5 |
4 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
6. Діана Р. |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
7.Антон С. |
6 |
6 |
5 |
6 |
6 |
6 |
6 |
8.Артем У. |
4 |
4 |
4 |
4 |
3 |
3 |
3 |
9.Ліза Ф. |
4 |
4 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
10.Ксюша Я. |
7 |
7 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
За результатами констатуючого експерименту, з таблиць 1 та 2 ми бачимо, що обидві групи мають приблизно однакові результати: по дві дитини в кожній групі мають дуже низький рівень екологічної компетенції, по три дитини – низький та середній рівень і ще по дві дитини мають високі результати, найвищого рівню поки що не достигла жодна дитина.
2.2. Формуючий експеримент
З теоретичної частини ми виявили, що проекти поділяються на мікро- та макро- і можуть бути різної тривалості. Сходячи з того, що для організації проекту в нас було лише два місяці, ми спробували створити макропроект середньої тривалості з назвою «Будемо здоровими». Обрали саме цю тему, тому що початок проекту прийшовся на листопад, а це місяць коли діти дошкільного віку найчастіше хворіють.
Мета проекту: Формувати у дітей елементарні уявлення про явища природи і їх значення в умовах індустріального міста. Залучити дітей до поглиблення знань про тварин, рослин, птахів та про природне довкілля як цілісний живий організм. Стимулювати дітей піклуватися про своє здоров’я та усвідомити, що воно залежить від здоров’я усієї планети. Створити умови для прояву і розвитку творчого потенціалу за допомогою включення дітей у різні види художньо-естетичної, креативної діяльності; розвивати здатність до практичного і розумового експериментування. Виховувати дітей в традиціях гармонійного співіснування з природою.
Ми намагалися зробити процес ознайомлення із зимовими та осінніми явищами, життям звірів й птахів значно цікавішим, використавши дослідницько-пошукову та експериментальну роботу, інтегрувати різні види дитячої діяльності для кращого усвідомлення екоцентричної системи цінностей, проявів емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля, тим самим сформувати позитивний досвід взаємодії дитини з навколишнім світом, уміння й навички практичної екологічно доцільної поведінки.
Так як наш екологічний проект творчій, то підготовчий етап ми почали із звичайних бесід на тему: «Чому люди хворіють» і «Що треба робити, щоб бути здоровим».
Виявив думки дітей, ми вирішили, розширити їх знання на цю тему ляльковою виставою за мотивами екологічної казки «Що посієш, те й пожнеш» Ю. О. Гвоздева.
Ця вистава дуже вразила дітей, заставила їх замислитися, що зробило їхні погляди більш глибокими. На цьому ж етапі ми запропонували дітям розробити проект, який би допоміг стати здоровим не лише людині, а і всьому живому, дорече, це стало мотивом нашого проекту. Ми прислухалися до кожної дитячої думки, записували всі пропозиції і склали план нашого проекту.
План проекту «Бути здоровим»
1.Дізнатися якомога більше про тварин нашої планети.
2.Узнати все про рослини нашої місцевості.
3. Птахи – наші друзі, і ми їм допоможемо!
4. Розповісти дітям молодшої групи, як треба поводити себе на природі.
5.Розпочати пошуки засобів лікування у довколишній природі.
6.Дізнатися про всі явища найближчих пор року.
7.Дізнатися, що ми можемо зробити, щоб бути здоровим.
На основі дитячого плану ми розробили свій, який би відповідав природним умовам (погода, пора року) та можливостям ДНЗ. І це стало другим дослідно-творчим етапом проекту.
1. Поглибити знання дітей про навколишню природу:
а) щоденні спостереження за тваринами, рослинами і природними явищами;
б) сюжетна аплікація та малювання на тему: «Осінь»
в) слайд-шоу на тему: «Подорож по природних зонах»(дод. 4);
г) малювання методом фотокопії – свічкою. Коли діти зафарбують аркуш, з’являться малюнки різних тварин;
д) продовжити знайомство з червоною книгою;
е) заняття на тему: «Чим схожі рослини?»(дод.5);
ж) інтелектуальна гра «Осінь – золота пора»(дод.6);
з) заняття-дослідження «Повітря – це життя»(дод.7);
и) дидактичні ігри «Чий дім», «Чиї дітки»;
к) читання казок, віршів, оповідань про тварин і рослини;
л) знайомство з лікарськими рослинами (дод.8);
м) провести свято на тему: «Осенние встречи» (дод.9);
н) заняття на тему: «Здрастуй, зимонько-зима» (дод.10);
о) серія зимових свят (дод. 11)
2. Створити умови для дослідницько-пошукової діяльності
а) лікарня доктора Айболита;
б) мандрівки в природу;
в) досліди з неживою природою;
г) екологічна стежина осінньої та зимової тематики;
д) трудова діяльність;
е) збір лікарських рослин;
ж) виготовлення чаю з трав;
з) годувальня для пташок;
и) екскурсії до парку;
к) подорож до зоопарку (який на той час, як раз приїхав до нашого міста);
3. Розповсюдити набуті знання:
а) створити маленькі червоні книжки та подарувати їх малюкам;
б) лялькова вистава для дітей молодшої групи «Рукавичка»(дод.12);
в) спортивне свято разом з батьками на тему: «Здорова родина - мамо, тато та дитина»(дод.13);
г) інсценування казки для молодших дітей «Ведмедик з парасолькою» (дод. 14).
Зробивши план ми почали по ньому працювати, але це не означає, що ми дотримувалися саме цієї послідовності. Перший і другий розділ перекликалися між собою та доповнювали один одного. І почали ми наш проект зовсім не з теоретичних знань першого розділу, а, навпаки, з дослідницько-пошукової діяльності. Перше, чим ми зайнялися, це те, що зробили лікарню для всіх хто хоче бути здоровим, на території дитячого садка. Спочатку там були імітовані ліки, шприці, якісь папери для запису доктора, одним словом, все що, на думку дітей, було важливим в лікарні. Але майже кожний день, після набуття знань та дослідницької діяльності, погляди дітей на те, як стати здоровим змінювалися, а тому і змінювався інтер’єр нашої лікарні. Там з’явилися сухі лікарські трави, яскраві малюнки, чашки для чаю та інше. Та і черговий лікар (а в нашої лікарні з відкриття, кожного дня обов’язково працював черговий лікар) вже не виписував хворим уколи та таблетки, він пропонував зарядку, масаж, фіточаї.
Поступово змінювалося і ставлення дітей до природи. Під час першої подорожі екологічною стежиною я пригостила дітей фруктами (щоб бути здоровими треба їсти вітаміни) і дуже уважно слідкувала, куди вони дінуть об’їдки, я навмисно не робила ніяких зауважень, ну і звичайно деякі діти кинули сміття на землю під ноги, деякі сховали під дерево і ніхто не виніс сміття з собою. Вже з другої подорожі наш проект показував результати. Діти не тільки не залишали після себе слідів, вони намагалися допомогти природі. І як же було приємно дивитися на обурення і смуток дітей, коли одного разу на нашій екологічній стежині побували діти молодшої групи, які звичайно не мали екологічного досвіду. Переживання дітей доказувало, що свідомість нашої експериментальної групи дуже змінилася. А цей випадок давав нам змогу перейти до третього розділу «Розповсюдження набутих знань».
Ми запропонували дітям самостійно подумати, що робити, тому що бувати на екологічній стежині ні кому не заборонено, і малюки, звичайно, прийдуть сюди ще раз. Звісно, що спочатку ідеї були різні, навіть жорсткі, але ми нагадали дітям їхню поведінку при першій подорожі, і їх думки змінилися.
Все що було заплановано
в третьому розділі діти
Цікаво, але поведінка дітей після проекту змінилася не тільки в дитячому садку, а і дома. Батьки Яни розповідали, як дівчинка зробила їм зауваження, коли вони хотіли кинути сміття в лісі після пікніку. А Сашко не зміг пройти мимо пораненого голуба і умовив батьків узяти його додому, щоб вилікувати. І таких випадків стало дуже багато, змінювалися і діти, і дорослі.
Информация о работе Сутність і напрями екологічного виховання дошкільників