Сутність і напрями екологічного виховання дошкільників

           Діти, сядьте за столи (Діти сідають.)    Колись давно англійський вчений провів такий дослід:  «На вікні, добре освітленому сонцем, він накрив скляним ковпаком мишу. Через кілька годин миша померла. А під другий ковпак він помістив гілочку м’яти. Під цим ковпаком миша жила». Чому? Як ви думаєте? Так, бо рослини очищають повітря. А колись, двісті років тому, це було справжнім дивом. Своїм дослідом вчений довів, що рослини очищають повітря.    Давайте ми з вами розглянемо два листки клена: зелений та жовтий. Який зелений листок? (Пружний, тугий, міцний) А жовтий? (Тоненький, тендітний, аж просвічується).

           А чому це так? (Бо зелений  листок живе, а жовтий помирає)    Що ви бачите на листку? (Він  пронизаний прожилками)    Для  чого ці прожилки? (Щоб ними  він міг воду пити, яка надходить  із коріння). А ще зелений листок  називають зеленою лабораторією. У ньому є маленькі зелененькі  зернятка. Простим оком їх не  помітити. Коли сонечко світить,  ці зернинки ростуть, а потім  розпадаються на маленькі часточки. А ті знову ростуть. Так розвивається  листочок. А від цього і росте  рослина (навесні, влітку).

           Та крім зелених зернинок є  в листку й жовті, у деяких  – фіолетові, червоні зернини.  Коли сонечко світить мало, то  зелені зернини пропадають, залишаються  жовті, червоні. Це восени. 

           Діти, скажіть: а чи дихає листок? Так листок вдихає вуглекислий  газ, а виділяє кисень, який  так потрібний всьому живому…  Отже, листок називають сонячною  коморою. Бо в ньому зберігаються  сонячні промінці. За допомогою  сонячної енергії рослина живе, квітне, плодоносить. Коли рослина  помирає, то забирає енергію  з собою. Давайте пригадаємо: з  яких частин складаються рослини? З яких частин складається дерево? Яке значення має кожна частина у рослини, дерева? Що ж значить листок для рослини.

          Перейдемо у центр зображувальної  діяльності і кожен з вас  намалює свою улюблену рослину  або дерево. (Діти виконують завдання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Конспект заняття-дослідження  на тему:

«Повітря – це життя»

          Мета. Поглибити знання дітей про повітря, як джерело всього живого. Дати поняття про органи дихання, чистоту оточуючого середовища для здоров’я людини. Розвивати мислення, пам'ять, увагу. Виховувати дбайливе ставлення до свого організму, до природи.

          Обладнання. Склянки з водою, трубочки, терези, повітряні кульки, загадки.              

Хід заняття

          1. Вітання.

          Давайте привітаємося,

          Давайте усміхнемося,

          Давайте в очки глянемо,

          І нам тепліше стане. 

2. Діти, відгадайте загадку: Що це, котре ти не бачиш, не можеш до нього доторкнутися і разом з тим необхідне тобі для життя?   - Так, це – повітря. Воно прозоре і невидиме. Сьогодні ми дізнаємося про властивості повітря, його значення для всього живого на Землі.               

3. Колективна робота.

          - Діти, давайте проведемо дослід. Подмухайте через трубочку в  склянку з водою. (Дмухають).

          З’явилися бульбашки. Що це? Бульбашки  – це повітря. Звідки взялося?  З наших легенів, ви вдихнули  його.

  Ми постійно оточені  повітрям і так звикли до  нього, що майже не помічаємо.  Але, якщо ми різко махнемо  рукою або  пробіжимо, то  зразу переконаємося, що нас  оточує повітря. Ми живемо в  ньому і дихаємо ним.

  Якими органами ми  дихаємо?

  Так, це – ніс,  дихальна трубка, легені.

           Коли людина робить вдих –  легені наповнюються повітрям. Давайте  перевіримо і переконаємося, як  розширюються легені, коли ми  робимо вдих. покладіть руки собі  ось сюди (нижня частина грудної  клітки), зробіть глибокий вдих. Відчуваєте, як розширюються груди? Це легені  наповнюються повітрям і стають  великими. Тепер зробимо видих  – легені зменшуються.  

  - А чи може жити  людина не дихаючи? Давайте  спробуємо перевірити. Всі закрили  носик пальчиками і декілька  секунд не дихають. Робимо висновок, що людина не може жити, не  дихаючи.

  Так, людина дихає:  вдихає з повітря кисень, а  видихає брудний, шкідливий вуглекислий  газ. Ось чому для дихання   весь час потрібне свіже повітря?

  Здоров’я людини залежить  від чистоти повітря, яким вона  дихає.

  Давайте подумаємо,  чи має повітря запах? 

       Так,  воно може пахнути дощем, снігом, морозом, але може і пахнути  димом, газом. 

  Яке повітря корисне  для людини?

  Як люди намагаються  забезпечити свіже повітря?

          Провітрюють приміщення, насаджують  дерева, кущі, квіти, ставлять очисні  споруди на заводських трубах.   А тепер давайте зробимо висновок  після досліду, який ми з  вами зробили заздалегідь. Ми  наклеїли паралельну смужку паперу  на щілину між вікнами та  підвіконнях на тих вікнах  групової кімнати, які захищені  з вулиці деревами, і на тих,  що не захищені також. А тепер  давайте знімемо смужки і розглянемо  їх. Який папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають  в певній мірі будівлі з  боку вулиць від пилу, бруду,  шкідливих газів з автомобільних  шляхів.

          - Де чистіше повітря в місті  чи в селі? В лісі чи в  центрі міста?   Людина придумала  машини, побудували заводи, фабрики,  але вони забруднюють повітря,  і це шкодить всьому живому. Щоб зберегти повітря чистим, необхідно дбати про його чистоту.

  А зараз – «хвилинка-веселинка». (Діалог між двома дітьми «Для  чого тобі ніс?).

  А тепер, діти, вас  чекають цікаві завдання в  центрах.

          В центрі мистецької діяльності  бажаючи будуть малювати дерева, кущі, квіти, вигадають і намалюють  машини, які не забруднюють повітря.  В центрі науково-дослідницької  діяльності на вас чекають  цікаві досліди. Чи мають повітря  цукор, грудочки землі, камінець, пінопласт? В математичному центрі: дізнаємося, чи важить повітря?  Складемо цікаві задачі. В центрі  грамоти: звуковий аналіз слів  – «газ», «чисто». Складемо  казку «Про вітер, хмаринку, чи  повітряну кульку».  В центрі  конструювання: побудуєте машини  майбутнього, які не забруднюють  повітря. (Діти працюють в центрах).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  6

                   Конспект інтелектуальної гри  «Що? Де? Коли?»                   

для дітей старшого дошкільного віку

на тему:  «Осінь – золота пора»

Мета. Закріплювати і узагальнювати знання дітей про пору року осінь: явища живої і неживої природи; життя тварин і птахів восени, як вони готуються до приходу зими; які сільськогосподарські роботи проходять восени на полях та в садах колгоспів; чому люди змінили свій одяг та взуття восени і т. д. Розвивати кругозір дітей, мовлення, мислення, пам'ять, вчити відповідати повними реченнями. Викликати в дітей інтерес до явищ живої і неживої природи. 

          Обладнання. Барабан для гри «Що? Де? Коли?», конверти з запитаннями, фішки.

Хід заняття

 Діти, відгадайте загадку.  Прийшла без фарб, без пензля, а перефарбувала все листя. (Осінь)

  Які ви знаєте віршики  про осінь?(Діти розповідають  вірші).

  Сьогодні ми з вами  пограємо в гру, яка називається  «Що? Де? Коли?».

          Діти діляться на дві команди,  придумують назву команд, обирають  капітанів команд. Вихователь пояснює  правила гри:    

1. Капітан команди крутить  барабан;   

2. На якій цифрі зупиняється  барабан, конверт з такою цифрою  потрібно брати;     

3. За правильну відповідь  дається фішка;     

4. Перемагає команда, в  якій більше фішок.           

          Запитання, що знаходяться в  конвертах:                                                         

          Конверт № 1

  Який урожай збирають  люди восени?

  Дидактична гра «Де  що росте?» (овочі та фрукти).

  Які страви готують  з овочів та фруктів?                                                                  

          Конверт № 2

  Що трапляється з  деревами восени? Чому?

  Назвіть вічнозелені  дерева.

  Дидактична гра «З  якого дерева листочок?».                                                     

          Конверт № 3

  Чи змінюється життя  птахів восени? Чому?

  Назвіть птахів що  летять у вирій. Чому вони перелітають у теплі краї?    

           Конверт № 4

  Які зміни в погоді  відбулися з приходом осені? (Температура  повітря, сонце, вітер, опади)

  Порівняти погоду  на початку осені і пізньої осені

           Конверт № 5

  Назвіть птахів, які  зимують у нас?

  Як люди допомагають  птахам вижити взимку?

  Яку користь приносять  птахи?           

           Конверт № 6

  Як готуються до  зими дикі тварини?

  Які тварини впадають  у сплячку?   

          Конверт № 7

  Чому осінь називають  багатою, щедрою?

  Яку  техніку люди  використовують під час польових робіт?          

           Конверт № 8

  Як змінився одяг  та взуття людей восени? Чому?

  Що потрібно для того, щоб не хворіти?

          Конверт № 9

  Яка зараз пора  року? Назвіть три місяці осені?

  Чому осінь називають  золотою?

       (Підводиться  підрахунок фішок, визначається переможець)

 

Додаток 7

Конспект бесіди  для дітей старшого

дошкільного віку «Верба»

          Мета. Закріплювати і розширювати знання дітей про рослини та дерева даної місцевості – вербу; вчити розрізняти її за листям, корою, цвітом. Пояснити, яку користь приносить верба, ознайомити з прислів’ями, порівняннями, іграми. Вчити бачити красу рідної природи, виховувати бережливе ставлення до неї.  

     Обладнання. Вироби з верби, прислів’я, порівняння.                               

Хід заняття

          Діти, яке дерево у нас на  майданчику зацвітає першим? (Верба)  Який цвіт у верби? Послухайте  вірш А. М’ястківського «Котики-воркотики». Які види верби ви знаєте? (Плакуча,  звичайна, полярна, срібляста). У  світі понад 20 видів верби.  Яку користь приносить верба? (Вербовий цвіт до вподоби бджолам,  він очищує повітря, верба дає  прохолоду, ховає від дощу. З  верби виготовляють папір. У  вуликах, зроблених з верби,  бджоли менше хворіють, будинки  з верби дуже теплі.

          Ще в сиву давнину люди любили  і шанували вербу, склали багато  порівнянь про неї. Наприклад:  «Високий – як лоза», «Сохне  – як верба без води», «Гнеться  – як лозина», «Зігнувся –  як верба над водою» та інші. Та й пісень про вербу складено  багато). Які ви знаєте пісні  про вербу? («Вербова дощечка», «Ой  у полі вербиченька»)

          Давайте з вами поводимо хоровод  біля верби: 

Не стій, вербо, над водою,

Рано, рано!

Не стій, вербо, над водою

Та ранесенько!

Розвивай, вербо, сімсот квіток,

Рано, рано!

Розвивай, вербо, сімсот квіток,

Та ранесенько!         

Що всім хлопцям по квіточці,         

Рано, рано!        

Що всім дівчаткам по квіточці,         

Та ранесенько!  

          Люблять в народі вербу за  її красу, за притаєну зажуру  та гарний сум. Українські поети  та письменники оспівують вербу  у своїх віршах, піснях. Хто найбільше  любив вербу і писав про  неї? (Т. Г. Шевченко) Він навіть  завіз вербу у далекий край, до місця заслання. Там вона  прижилась і росте донині. Хто  з вас знає вірші про калину? (Діти читають) А які прислів’я  ви знаєте про вербу?

Без верби і калини нема України.         

Вербовий сік – вуха гоїть.         

Де водиця – там вербиця.         

Де срібляста вербиця  – там здорова водиця. 

          Прислів’я вчать і ще раз  підкреслюють, що верба дуже гарна  і корисна для людини . Що найбільше  любить верба? Ще здавна верба  вказувала людям, де можна знайти  воду. На мотузок прив’язували  вербичку – вона поверталася  в сторону води і там люди  копали криницю. Колодязі, як правило  копають біля верби, а якщо  її там немає, то садять, бо  верба очищає воду. А ще колись  люди робили відра з верби,  або клали у відро вербову  дощечку. І вода тоді чиста  і смачна. Верба лікує простуду, знімає температуру, загоює рани, опіки, зупиняє кров з носа. У вербну неділю люди освячують  вербу в церкві. В цей день  квіти-сережки варили, їли з кашою,  а молодими гілочками вітали  один одного, постукуючи по різних  частинах тіла і бажали один  одному здоров’я.