Сутність і напрями екологічного виховання дошкільників

          Гнучкі та легкі ложки з  вербової деревини. Цікаво, що в  Запорізькій Січі вони були  своєрідною посвідкою. Козак,  який не мав вербової ложки  вважався ворогом. 

          Давним-давно народились в Україні  вербові промисли. Верба гнучка  і з неї виготовляли полоззя  до санок, дуги для упріжі  коня, човни-довбанки, музичні інструменти  – кобзи, бандури, а для плетіння, споконвіку відомо, нема кращого  матеріалу, як вербове пруття. А що з нього плетуть? (Кошики, абажури, огорожі, рибальські  снасті, меблі, сувеніри)                   Верба живе 20 років, а для виробів  її потрібно дуже багато. ось  і вирощують у лісництвах цілі  плантації верби, доглядають, поливають,  як інші рослини.   Діти, сьогодні  ви дізнались багато цікавого  про вербу, про те, яку користь  вона приносить. Верба потрібна  для життя людей так само, як  і інші дерева, його треба шанувати, оберігати, розмножувати.         

Багато лісу – не губи.

Мало лісу – бережи.

Нема лісу – посади. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

Осенние встречи

(сценарий  праздника для детей старшей  и подготовительной группы)    

Под музыку дети входят в зал, останавливаются  у своих мест.

Ведущая: Здравствуйте, ребята! Здравствуйте, гости!

Есть в осени первоначальной

Короткая, но дивная пора – 

Весь день стоит как  бы хрустальный,

И лучезарны вечера… 

Пустеет воздух, птиц не слышно боле,

Но далеко еще до первых зимних бурь – 

И льется чистая и теплая лазурь

На отдыхающее поле.

1 ребенок: Как хорошо в гостях у осени

Среди березок золотых!

Подольше б золота не сбросили,

Стоял бы лес багрян и  тих.

2 ребёнок: Почаще б солнышко усталое

Гостило в золотом саду,

Чтоб защитить от ветра  шалого

Нарядной осени красу.

Песня «Осень по тропинке»

3 ребенок: Грустно дуб роняет желуди,

Опустел наш старый сад.

Парашютиками желтыми 

Листья по ветру летят.

4 ребенок: В теплый край, где нет метелицы,

Улететь спешат скорей,

Косяками в небе стелются

Стаи серых журавлей.

Выход Осени с танцем ст. гр. №3

Осень: Здравствуйте, ребята! А я приготовила для вас подарок – вот эту коробочку. Да заперла ее, чтобы в дороге ничего не потерялось. Но заперла я ее не ключиком, а волшебными словами, и эти слова написала на трех кленовых листочках, чтобы не забыть. Но вот беда какая случилась: подул сильный ветер и разбросал эти листочки по всему осеннему лесу. А без волшебных слов я не могу открыть свою коробочку. Мне нужна помощь. А вы, ребята, смогли бы мне помочь? (-Да!) Тогда в путь-дорожку! Закройте глаза и представьте, что мы отправляемся в осенний лес!!! Вот послушайте, как он шумит…(звучит фонограмма леса).

Вот мы и попали в осенний  лес. Как же нам найти волшебные  листочки?

Может, нам помогут лесные жители? Слышите, кто-то приближается?

Под музыку забегает Кикимора, танцует.

Кики: Я – красавица залетная,

Я – кикимора болотная!

Тиной вся я разукрашена,

Ой, как вся я напомажена.

Я такая красотуля!

Кто сказал, что я грязнуля?

У нас в болоте грязь  в почете.

Зря, зря улыбаетесь! Да и  вообще, что это вы здесь делаете?

Осень: Мы с ребятами ищем листочки с волшебными словами. Они должны быть в этом лесу. Ты, Кикимора, случайно не видела их?

Кики: Листочки?..Мда…Вчера дул сильный ветер. Прилетел один очень интересный листочек. На нем каракули еще какие-то есть…

Осень: Ой, наверно, это именно один из листочков, которые мы ищем. А ты не отдашь его нам?

Кики: Отдать …просто так? Не-ет…Сначала отгадайте загадку:

Листья солнцем наливались,

Листья солнцем пропитались.

Налились, отяжелели,

Сорвались и полетели.

Зашуршали по кустам,

Поскакали по сучкам.

Ветер золото кружит,

Золотым дождем шумит!

Как называется это явление  в природе?

(ЛИСТОПАД)

Кики: Угадали! Хорошо. Вот еще задание для самых быстрых и сообразительных. Нужно составить листочки из маленьких кусочков. Кто быстрее справится?

Аттракцион  «Составь листок»

Кики: Как хорошо! Как мне не хочется вас отпускать! Ну можно еще чуть-чуть? Ну капельку!

Осень: Хорошо, Кикимора! Дети сейчас для тебя станцуют!

 

«Танец  листопад».  Ст гр№ 1 и 2 ( ст. гр .№3 танец  с листочками)

Кики: Ну вот, вы честно заработали волшебный листочек. А уж дальше справляйтесь сами! (отдает листочек и убегает)

Осень: Ну что, ребята! Один листочек есть, еще два нужно. А вам не кажется, что как-то нехорошо стало? То ли ветер поднимается, то ли свистит кто?

Под музыку вбегает Соловей-разбойник

Соловей: Это кто еще такие? Дети в моем лесу?!! Зачем пожаловали?

Осень: Мы ищем листочки с волшебными словами. Ветер их по лесу разбросал…Одни нам Кикимора подарила, еще два найти нужно. Не поможешь нам?

Соловей: Помочь-то можно. Только сначала загляните в мое «Бюро добрых услуг».

Осень: Конечно, заглянем. Но что мы должны сделать? Загадать желание? Соловей (смеется): Нет! Желание загадывать буду я, а вы – исполнять.

Волшебные услуги!

Волшебное бюро!

Придумано занятно!

Осень: Придумано хитро… Какое твое желание?

Соловей: Хочу, чтобы здесь оказался целый оркестр!

Осень: Ну-ка, музыканты, берите свои инструменты!

Оркестр «Во саду ли, в огороде»

Соловей: Молодцы!

Осень: Говори следующее желание!

Соловей: Хочу, чтобы дождь пошел!

Осень: Дождь? Да что ты! Неужели тебе этого так хочется?

Соловей: Они еще и спорят! Хотите листочек получить – исполняйте желание! Осень: Ну хорошо, хорошо! Только пусть наш дождик будет не слишком сильный, а то мы здесь все утонем!

Песня «Дождик»

Соловей: Симпатичный у вас дождик в песенке… Ну, выполнили мои желания. Раз обещал – вот вам листочек. А дальше – сами. (уходит)

Осень: Вот и второй листочек есть у нас. Еще один остался. Кто же нам поможет?

За  дверью: «Апчхи!» Выходит Лесовик

Осень: Кто ты?

Лесовик: Я – старичок-лесовичок,

В бороде травы клочок.

Я хожу с клюкой вокруг,

Стерегу и лес, и луг.

И деревья, и кусты,

Ягоды, грибы, цветы.

А вы какими судьбами здесь  оказались?

Осень: Старичок - Лесовичок! Мы с ребятами ищем листочки с волшебными словами. Два нам уже отдали Кикимора и Соловей-разбойник. Еще одного не хватает. Может, и ты поможешь нам?

Лесовик: Отчего не помочь? Помогу! Только и вы для меня постарайтесь. Я ведь в лесу один живу. И мало чего вижу интересного. Ну вот подумайте, какая может быть в лесу культурная программа? Подумали? То-то…(разводит руками). Вот исполните-ка для меня что-нибудь интересное, дайте старичку порадоваться!

Песня «Рябинки» 

Лесовик: Ну, удружили! Но мне еще понадобится ваша помощь. Наросло на моем огороде много всего. Да не могу один с урожаем справиться, старый уже стал. Помогите-ка мне перенести овощи с огорода…

Аттракцион  «Перенеси овощи».

Урожай  собирай

Лесовик: Ой. Ребята! Большое вам спасибо за помощь. И я в долгу не останусь. Вот вам последний листочек. И приходите как-нибудь еще в гости. Я вас чаем с вареньем угощу. А пока – до свидания!

Лесовичок уходит

Осень: Вот и листочки все на месте. Теперь мы сможем прочесть волшебные слова и открыть мою коробочку.

Читают  слова (слова написаны на трех листочках):

«Осень, осень, помоги,

Волшебство нам подари.

Сундучок открой скорей – 

Будет праздник у детей!» 

Осень: Вот и открылась моя коробочка. В ней – угощение для вас. Вы этого заслужили! А теперь до свидания! До новых встреч!

 

 

Додаток 9

    Зупинки для екологічної стежинки           

 

Зупинка «Калинове диво»

Калина — кущ, іноді деревце до 5 м заввишки. Листки три-п'ятилаптеві, і великозубчасті, зверху майже голі, а зісподу дещо пухнасті. Квітки білі, зібрані в щиткоподібні, майже пласкі зонтики; плоди — яскраво червоні з однією великою кісточкою, в народі вони називаються ягодами.

Росте калина майже по всій території України; в парках, у  садах, чагарниках, заростях, іноді її садять біля хат шкіл ї дитячих садків.

Є чудовий звичай, який, на жаль, починають подекуди забувати. Біля щойно зведених осель, на вільному місці, насамперед висаджують калину, як символ надійного життя, родинного благополуччя і достатку.

І кора, і квіти, і ягоди калини мають цілющі властивості.

Ягоди калини збирають пізно восени у вересні-жовтні. Ягоди містять пектин, дубильні речовини, мурашину та оцтову кислоти. Вони мають специфічний терпкувато-кислий смак, але як вдарять перші морози, то вони стають смачнішими, солодшими.

Кору збирають навесні у квітні-травні. Вона містить  дубильні речовини, валеріанову та інші органічні кислоти.

                             « Калинове диво»

        Мета: розширити, поглибити, закріпити знання дітей про калину, навчити помічати її характерні ознаки; збагатити знання дітей про звичаї. традиції українського народу, пов'язані з калиною; розвивати творчі здібності дітей; виховувати бережливе, турботливе ставлення до рослин, уміння піклуватися про них.

 Матеріал: легенда, вірші. колискові.

Попередня робота: вивчення віршів, загадок, колисанок, спостереження за калиною навесні.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Заняття проводиться на екологічній стежці восени.

— Діти, я багато вам уже розповідала про цю рослину. а сьогодні 
хочу ознайомити із нею. Ви дізнаєтеся, про яку рослину йдеться, якщо 
відгадаєте загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті 

Видивляється  у воду

 На свою хорошу вроду.

Відповіді дітей,

— Так, справді це калина.

 Я не груша, я  не слива,

 Я калинонька  вродлива.

 Я стою  в зеленім листі, 

 У червоному намисті.

— Підійдемо до куща калини, який росте на нашій екологічній 
стежці і розглянемо його ближче.

Підходять до куща калини,

• Діти, калина — це кущ чи дерево? Відповіді дітей.
• Так, правильно, калина — це кущ, іноді зустрічається деревце 
  заввишки до 5 м із сірою корою.
• А яке листя в калини? Відповіді дітей.

—Так, листки  великозубчасті,  зверху майже голі яскраво- 
зеленого кольору, а зісподу дещо тьмяні, пухнасті,

— А чи пригадаєте ви, як цвіте калина, які в неї квіти? 
Відповіді дітей.

— Якщо згадати весну, то квітне калина білим цвітом, зібраним у 
зонтики,  Плоди,  як ми бачимо, яскраво-червоні овальні кістянки з 
однією великою кісточкою. Влітку ці плоди нелегко помітити серед 
густого лапатого листя. Вони ховаються, ніби соромлячись потрапити 
людям на очі. І тільки наприкінці серпня рум'яніють, наливаються 
соком, визирають з листя.

Вихователь  пропонує дітям скуштувати завчасно помитих ягід.

• Діти, яка калина на смак? Відповіді дітей.
• Так смак специфічний терпкувато-кислий, але як вдарять 
  перші морози, то ягоди стають смачнішими, солодшими. Взимку ними 
  ласують різні птахи.

— Де росте калина? Відповіді дітей.

• Росте калина по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на 
  схилах, на узліссях і лісових галявинах, її садять біля будинків, шкіл і 
  дитячих садків. Побутує гарний звичай: біля щойно зведених осель на 
  вільному місці насамперед висаджують калину.

        Ще й нині можна побачити на луках, узліссях калинові гаї, Цим пояснюється те, що в Україні багато населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове.