Вдосконалення продуктивності праці на ЗАТ «РОСАВА»

За рівнем керованості фактори підвищення продуктивності праці можна поділити на дві групи:

• ті, якими може керувати суб'єкт господарської діяльності (управління, організація, трудові відносини, кваліфікація і мотивація персоналу, техніка і технологія, умови праці, інновації тощо);
• ті, що перебувають поза сферою керування суб'єкта господарювання (політичне становище в країні й у світі, рівень розвитку ринкових відносин, конкуренція, науково-технічний прогрес, загальний рівень економічного розвитку, якість і кількість трудових ресурсів країни, культура, моральність, соціальні цінності, наявність природних багатств, розвиток інфраструктури тощо).

Оскільки  праця є процесом взаємодії робочої  сили із засобами виробництва, фактори  зростання продуктивності праці  за змістом можна поділити на три групи:

• соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;
• матеріально-технічні, що характеризують якість засобів виробництва;
• організаційно-економічні, що відбивають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.

До групи  соціальна-економічних факторів зростання  продуктивності праці відносять усі фактори, що сприяють поліпшенню якості робочої сили. Це насамперед такі характеристики працівників, як рівень кваліфікації та професійних знань, умінь, навичок; компетентність, відповідальність; здоров'я та розумові здібності; професійна придатність, адаптованість, інноваційність та професійна мобільність, моральність, дисциплінованість, умотивованість (здатність реагувати на зовнішні стимули) і мотивація (внутрішнє бажання якісно виконувати роботу). До цієї групи факторів належать також такі характеристики трудових колективів, як трудова активність, творча ініціатива, соціально-психологічний клімат, система ціннісних орієнтацій.

До групи  матеріально-технічних факторів зростання  продуктивності праці відносять усі фактори, що сприяють прогресивним змінам у техніці і технології виробництва, а саме: модернізація обладнання; використання нової продуктивнішої техніки; підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва; упровадження нових прогресивних технологій; використання нових ефективніших видів сировини, матеріалів, енергії тощо.

До групи  організаційно-економічних факторів зростання продуктивності праці належать прогресивні зміни в організації праці, виробництва та управління. До них входять: удосконалення структури апарату управління та систем управління виробництвом, повсюдне впровадження та розвиток автоматизованих систем управління; поліпшення матеріальної, технічної і кадрової підготовки виробництва, удосконалення організації виробничих та допоміжних підрозділів; удосконалення розподілу та кооперації праці, розширення сфери суміщення професій і функцій, упровадження передових методів та прийомів праці, удосконалення організації та обслуговування робочих місць, упровадження прогресивних норм і нормативів праці; поліпшення умов праці та відпочинку, удосконалення систем матеріального стимулювання.

За сферою виникнення і дії фактори зростання  продуктивності праці поділяються  на:

• внутрішньовиробничі, що виникають і діють безпосередньо на рівні підприємства чи організації;
• галузеві і міжгалузеві, пов'язані з можливістю поліпшення кооперативних зв'язків, концентрації і комбінування виробництва, освоєння нових технологій і виробництв на рівні галузі або кількох суміжних галузей економіки;
• регіональні, характерні для даного регіону (наприклад, створення вільної економічної зони);
• загальнодержавні, які сприяють підвищенню продуктивності праці в усій країні (наприклад, зміцнення здоров'я і підвищення освітнього рівня населення, раціональне використання трудового потенціалу тощо).

Резерви зростання продуктивності праці - це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин не використані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогресу. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем продуктивності праці в конкретний момент часу. Таким чином, використання резервів зростання продуктивності праці - це процес перетворення можливого у дійсне.

Отже, для  найповнішого використання резервів зростання  продуктивності праці на підприємствах  розробляються програми управління продуктивністю, у яких зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, плануються витрати на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх упровадження, призначаються відповідальні виконавці.

 

1.3. Програми управління продуктивністю  праці на підприємстві

 

Ураховуючи  першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства, керівники і спеціалісти всіх рівнів у перспективних організаціях повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю. Ці програми на підприємстві охоплюють такі етапи:

• вимірювання й оцінка досягнутого рівня продуктивності по підприємству в цілому і за окремими видами праці зокрема;
• пошук та аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної під час вимірювання й оцінки;
• розроблення плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен передбачати конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, фінансування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх упровадження, визначати відповідальних виконавців;
• розроблення систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;
• контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулювання їх виконання;
• вимірювання й оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.

Отже, управління продуктивністю праці на підприємстві - це фактично частина загального процесу управління підприємством, що охоплює планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання. Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвідношення корисного ефекту від певної трудової діяльності, з одного боку, і витрат на цю діяльність, з іншого боку.

Отже, управління продуктивністю праці - це складне комплексне завдання, однаково важливе для організацій  будь-якої сфери діяльності і будь-якого масштабу, якщо вони планують досягти успіху в ринковій конкуренції. Реалізація цього завдання залежить від грамотної та скоординованої роботи економістів і менеджерів на всіх етапах програми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Організаційно – економічна характеристика ТОВ «ЦТО»

 

2.1.Організаційно-праврва характеристика  ЗАТ «Росава»

 

ВАТ "РОСАВА" засновано вiдповiдно до Наказу Фонду  державного майна України вiд 24.10.1996 р. №76-АТ шляхом перетворення Бiлоцеркiвського  державного виробничого об'єднання "Бiлоцеркiвшина" у вiдкрите акцiонерне товариство. Зареєстровано товариство 30.10.1996 р. вiддiлом державної реєстрацiї  виконавчого комiтету Бiлоцеркiвської мiської ради народних депутатiв.

Статутний фонд ВАТ "РОСАВА" склав 69 246 460 грн., подiлений на момент реєстрацiї на 276 985 840 штук простих iменних акцiй, номiнальною  вартiстю 0,25 грн. Акт оцiнки вартостi затверджено Наказом Фонду державного майна України №15-ОМ вiд 31.05.1996 р. Станом на 24.10.1996 р. та на сьогоднiшнiй  час розмiр статутного фонду Товариства складає 69 246 460 грн..

Реалiзацiя  акцiй ВАТ "РОСАВА" в 1997-1998 роках  вiдбувалась згiдно Плану розмiщення  акцiй затвердженного Наказом ФДМУ вiд 01.04.1997 р. №398, всього реалiзовано 25,38 % вiд статутного фонду товариства. З 15.11 по 14.12.1997 р. на 20-ому спецiалiзованому сертифiкатному аукцiонi за компенсацiйнi сертифiкати було реалiзовано пакет  акцiй ВАТ "РОСАВА" в розмiрi 1,6% вiд статутного фонду.

За результатами продажу акцiй аукцiонна Комiсiя  прийняла рiшення про дроблення  акцiй ВАТ "РОСАВА". В результатi дроблення номiнальна вартiсть 1 акцiї  ВАТ "РОСАВА" визначена у розмiрi 0,01 грн. Рiшення аукцiонної Комiсiї  про дроблення акцiй ВАТ "РОСАВА" затверджено Наказом ФДМУ вiд 15.01.98 р. №43. У вiдповiдностi з цим рiшенням та рiшенням загальних зборiв акцiонерiв  ВАТ "РОСАВА" внесенi змiни до Статуту  ВАТ "РОСАВА". При статутному фондi в розмiрi 69 246 460 грн. i номiнальнiї вартостi акцiї 0,01 грн. кiлькiсть акцiй товариства становить 6 924 646 000 шт.

Засновниками  товариства є юридичні та фізичні  особи 17.02.2002 Ухвалою Господарського суду Київської областi впроваджена  справа про банкрутство ВАТ "РОСАВА". 17 грудня 2003 року Ухвалою Господарського суду Київської областi розпочата  процедура санацiї (оздоровлення) ВАТ "РОСАВА". 25 червня 2004 року, пiсля  узгодження з ФДМУ, господарським  судом був затверджений план санацiї  ВАТ "РОСАВА", який розрахований на 1 рiк. 15 червня 2005 року Ухвалою Господарського суду Київської областi продовжено срок процедури санацiїна на шiсть  мiсяцiв.

Білоцерківський шинний завод, сьогодні є закритим акціонерним  товариством «Росава», працює з 1972 року. Сьогодні - це високотехнологічна і  соціально відповідальна компанія, з сучасними методами управління. ЗАТ «Росава» динамічно розвивається. В 2006 році компанія стала випускати  продукцію якісно нового рівня - шини медіум-класу. Зручне географічне положення  компанії, наявність залізничних  колій сполучення і автомагістралі Київ-Одеса, дозволяє доставити в  строк поставку продукції нашим  численним споживачам.

Асортимент  продукції включає більше 100 типорозмірів шин для легкових, легких вантажних  і вантажних автомобілів, мікроавтобусів, тролейбусів, сільськогосподарської  техніки і напільного транспорту, також крупногабаритні шини. Виробничі  потужності досягають близько 6 млн. шин в рік. ЗАТ «Росава» реалізує на українському ринку 60% своєї продукції, а 40% експортує в більш ніж 40 країн  СНГ, Європи, Прибалтики, Близького  Сходу і Африки.

Сучасні технології і комп'ютерне проектування дозволили запропонувати продукцію, виготовлену відповідно до європейських стандартів. За останні роки компанія освоїла виробництво 17-ти нових шин.

В 2006 році ЗАТ «Росава» вивела на ринок якісно новий продукт - шини медіум-класу:

шини  моделі вс-59 з дорожнім направленим  малюнком протектора$

покоління зимових шин моделі WQ.

Ці шини розроблені з використанням сучасних програмних комплексів - Pro/Engineer(США), «Каскад» (Росія) і проведені на новому універсальному протекторному агрегаті німецької  фірми Berstorff, складальних верстатах  фірми Pirelli із застосуванням сучасних конструкційних матеріалів. Поліефірний  корд і використовування кремнієвмісткої  гуми (Silica) у складі протектора, підвищили  експлуатаційні і споживацькі характеристики шини.

Система управління якістю ЗАТ «Росава» сертифікована  на відповідність міжнародному стандарту ISO 9001:2000. Кожна шина проходить попереднє  тестування по показниках вихідних характеристик  з контролем на обладнання фірми HOFMANN і рентгенодефектоскопію на обладнання фірми Collmann.

Компанія  будує відносини з клієнтами, торговими партнерами і автоскладальними підприємствами на принципах взаємовигідної співпраці. Успіх діяльності цих  груп і є успіх компанії. На такій  основі працює ділерська сіть в Україні  і представництво в Росії (Торгової будинок «Росава р. Москва»). Плідна співпраця склалася і з партнерами - автоскладальними підприємствами: ВАТ  «ЗАЗ» (комплектація автомобілів Chevrolet, Daewoo, Opel), ВАТ «автоваз», концерн УкрПромІнвест (ТМ «Богдан», «ЛуАЗ», ТОВ «Автоїнвестстрой», холдингова компанія «АвтоКрАЗ», ВАТ  «ЛАЗ».

Висока  якість продукції ЗАТ «Росава» підтверджена численними вітчизняними і міжнародними нагородами. Їх у компанії більше 30-ти. Вони не зупиняються на досягнутому  і прагнемо вийти на більш високий  рівень, виробництво шин преміум-класу. Для цього у є всі можливості: сучасне устаткування і нові технології, надійні постачальники, успішні  торгові партнери і відомі автоскладальні підприємства, команда професіоналів  від робітників до Топ-менеджерів на чолі з головою правління - генеральним  директором Р.П.Науменко.

ЗАТ «Росава», як високотехнологічна компанія, велику увага приділяє конкурентоспроможності компенсаційного пакету. Вони не обмежуються  виплатою співробітникам базових окладів  і премій за результатами праці, а  пропонують широкий спектр соціальних послуг:

- постійне  зростання реального доходу співробітника  (основного заробітку і додаткових  виплат);

- професійний  розвиток і навчання співробітників;

- добровільне  медичне страхування (50% вартості  внеску оплачує компанія);

- соціальний  захист і соціальна допомога  співробітникам і членам їх  сімей;

- надання  санаторно-курортних і оздоровчих  путівок;

- забезпечення  збалансованим гарячим живленням;

- організація  дозвілля, проведення культурно-масових  і спортивних заходів;

- соціальна  програма по роботі з дітьми-сиротами  і інвалідами.

 

2.2. Аналіз та оцінка забезпеченості  та структури кадрів на підприємстві

 

Результати  господарської діяльності залежать передусім від ефективності використання живої праці – найбільш ефективного  і власне вирішального фактора виробництва. Забезпеченість підприємства необхідними  трудовими ресурсами, їх раціональне  використання, високий рівень продуктивності парці сприяють збільшенню обсягів  виробництва продукції, ефективному  використанню обладнання, машин, механізмів, зниженню собівартості та зростанню  прибутку.