Вимірювання людського розвитку на макро- і мікрорівнях (визначення системи індикаторів людського розвитку: матеріального добробуту, розв

 Соціальна ситуація, що існує на сьогоднішній день, на більшості українських підприємств не є відповідною до основних вимог концепції людського розвитку. Саме тому, необхідно розробити методичний підхід для формування та становлення системи людського розвитку на промисловому підприємстві в процесі його господарської діяльності.

Щодо вимірювання  людського розвитку на макро- та макрорівнях, то це є дуже важливим аспектом для  того, щоб розуміти, куди рухатися далі, адже необхідно знати на якому  рівні знаходиться, наприклад, наша країни або її регіони у порівнянні з іншими країнами. Власне система показників дозволяє зробити певні висновки щодо проблем, які існують як на макрорівні, так і на макрорівні, адже з одних проблем виникають інші.

Для практичного  використання і втілення в практику державного управління цієї концепції потрібні певні конкретні показники, індикатори, орієнтири, які б адекватно відображали динаміку ключових можливостей людського розвитку. Ідеальним був би такий інтегральний показник людського розвитку, який би включав інформацію про всі аспекти людського життя. Однак чим складніший та інформативніший показник, тим важче його правильно розраховувати і тим проблематичніше зібрати повні та точні вихідні дані для його розрахунку по всіх країнах світу.

Концепція людського  розвитку створювалася ПРООН саме для завдань сприяння людському розвитку на міжнародному рівні. У зв’язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівнянні дані в усіх країнах. Кожен з них покликаний кількісно виразити один з ключових напрямків (вимірів) людського розвитку (див. рис. 1.1).

Рис. 1.1. Cхема розрахунку Індексу людського розвитку

 

Це саме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку (див. рис. 1.1): прожити довге й здорове життя (вимір — довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір — освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір — матеріальний рівень життя).

В основі виокремлення саме цих вимірів — принцип безумовності вибору, згідно з яким кожна людина, маючи можливість обирати, безумовно надасть перевагу тривалішому життю, вищому рівню освіти і більшому матеріальному достатку. Водночас зрозуміло, що фактично людина обирає не просто триваліше життя, вищий рівень освіти і більший достаток, а й усі ті блага та переваги, що з цим пов’язані.

Для трьох основних вимірів  людського розвитку ПРООН розроблена система базових показників, які регулярно розраховуються для майже усіх країн світу. Всі ці показники є стимуляторами людського розвитку, тобто збільшення показника означає розширення можливостей людського розвитку, а зменшення показника — звуження можливостей.

Вимір довголіття відображає можливість людей прожити тривале й здорове життя. Хоча прямого зв’язку між довголіттям і здоров’ям населення немає (наприклад, нерідко молоді та здорові люди гинуть у військових конфліктах, а хронічно хворі з допомогою медицини живуть довго), однак будь-яке збільшення тривалості життя в кожному разі бажане для людей. Значення продовження життя полягає у загальній переконаності в тому, що тривале життя цінне як саме по собі, так і з огляду на різні непрямі переваги, тісно пов’язані з більшою тривалістю життя, наприклад, з огляду на більше можливостей скористатися перевагами освіти, високого рівня життя тощо. Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Це один з найпоширеніших показників міжнародної статистики. Він розраховується майже для всіх країн за зіставною методикою і виражається, як правило, в роках.

Показник освіченості також важливий не лише сам по собі. Цей вимір людського розвитку відображає можливості людей набувати знань і здібностей для повноправної і багатогранної участі в житті сучасного суспільства та суттєвого і значимого особистого внеску в це життя. У сучасних умовах цінність освіченості особливо високою і продовжує зростати в міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці. Особливістю цього показника є те, що він складається з двох компонентів: досягнутий рівень грамотності дорослого населення та сукупна частка учнів у загальній чисельності населення відповідного віку. У кінцевому рахунку зазначені складові показника освіченості беруться з ваговими коефіцієнтами. Будуючи цей показник, виходять з того, що грамотність є необхідною передумовою здобуття освіти, першим кроком у навчанні, й тому міра грамотності (частка грамотних у загальній чисельності населення, старшого 15 років) має бути важливішим з показників даного виміру людського розвитку, тож більша вага (2/3) надається досягнутому рівню грамотності дорослого населення. Щодо економічно розвинутих країн, то рівень грамотності — лише мінімальна характеристика освіченості населення. Тому цей показник у межах виміру освічено- 
сті доповнено показником сукупної частки учнів (сукупного валового контингенту учнів, або рівня охоплення навчанням). Цій другій складовій показника рівня освіченості надається менша вага (1/3). Сукупна частка учнів розраховується як відношення загальної чисельності людей, які розпочали навчання на всіх рівнях (від початкової школи аж до післядипломної освіти) впродовж даного року, до загальної чисельності населення відповідного віку. Межі цього віку звичайно беруться від 5 до 24 років, але в конкретному випадку можуть залежати від країни.

Показник матеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей до матеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної та соціальної мобільності, обмін інформацією й участь у житті суспільства. Цей вимір, безумовно, є найскладнішим для оцінювання і трактування людського розвитку. ПРООН наголошує, що матеріальний стандарт життя (або персональне багатство) лише відкривають для людини можливості, але не визначають використання цих можливостей. Тобто це засіб, що розширює можливості вибору, але не сам вибір. Матеріальний  
рівень життя в розрахунку ІЛР характеризується скоригованим реальним (розрахованим за паритетом купівельної спроможності національної валюти) валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення. У цьому разі більше ніж стосовно інших вимірів людського розвитку, вибір числового показника визначався наявністю зручних і порівняних статистичних даних для практично всіх країн, а не обґрунтованістю його як міри людського розвитку, однак знайти обґрунтованіший показник поки що не вдається.

 

Методика  розрахунку індексу  
людського розвитку та його складових

 

Перелічені  вище індикатори вимірюються різними одиницями вимірювання (роками, відсотками, доларами), змінюються вони нерівномірно та нерідко різноспрямовано. Тому для побудови загального індексу людського розвитку потрібне нормування цих індикаторів, тобто приведення їх до одного виміру, для чого розраховуються часткові індекси людського розвитку — індекс тривалості життя, індекс рівня освіченості, індекс скоригованого реального ВВП.

Індекс  тривалості життя обчислюється за формулою:

 (1.1)

де Х _i — очікувана тривалість життя при народженні населення  
і-тої території;

Х _max — максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);

Х _min — мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).

Індекс тривалості життя розраховується для того, щоб знормувати показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Чим ближчий цей індекс до 1, тим ближче країна до досягнення середньої очікуваної тривалості життя населення значенням 85 років, яка поки що для населення будь-якої країни залишається мрією.

Індекс рівня освіченості обчислюється за формулою:

, (1.2)

де І _adult — індекс грамотності дорослого населення;

І _child — індекс сукупної частки учнів у загальній чисельності населення відповідного віку.

Життєва інтерпретація  цих індексів нескладна: чим ближчі вони до 1, тим ближча ця країна до повної грамотності та цілковитого охоплення навчанням молоді. На практиці розрахувати І_adult та І_child означає перевести процентний вираз в індексний. Наприклад, рівень грамотності дорослого населення 99,6 % означає, що І_adult дорівнює 0,996, а рівень охоплення навчанням 84,5 % означає, що І_child дорівнює 0,845.

Індекс скоригованого реального  ВВП на душу населення обчислюється за формулою:

,  (1.3)

де Х _і — скоригований реальний ВВП на душу населення і-тої країни;

Х _max — максимальне значення показника (прийняте на рівні 40000 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності);

Х _min — мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності).

Реально в деяких країнах  перевищує 40000 доларів США на рік на особу (наприклад, у 2002 р. у Люксембурзі — 61190 дол.), однак для розрахунку ІЛР максимальний береться на рівні  
40 000 дол., що відповідає положенню концепції людського розвитку про те, що людині не потрібен безкінечно високий дохід для забезпечення розвитку, а максимальний .

Отже, ми вже  знаємо, як розраховуються часткові індекси  людського розвитку, що характеризують його основні виміри. Для побудови загального індексу людського розвитку потрібне їх агрегування, тобто зведення їх воєдино. В загальному вигляді індекс людського розвитку розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексів окремих складових:

. (1.4)

Отже, показник ІЛР для кожної країни свідчить про  те, скільки ще належить зробити цій країні для досягнення певних цілей: середньої тривалості життя 85 років, повної грамотності населення і суцільного охоплення навчанням молоді та рівня середньорічних доходів на душу населення у розмірі 40000 доларів за паритетом купівельної спроможності національної валюти. Ці цілі тим ближчі, чим ближчим є значення ІЛР до одиниці.

Використання ж національної методики забезпечує обґрунтованість порівнянь соціально-економічного розвитку окремих регіонів країни, наукове забезпечення систематичних розрахунків індексів людського розвитку реґіонів України. Визначення місця кожного регіону на універсальній шкалі дозволяє виконувати методологічно коректні зіставлення як за інтегральним індексом, так і за кожним з 9 індексів окремих аспектів людського розвитку. Кожному з аспектів людського розвитку відповідає окремий блок показників, що формують систему індикаторів людського розвитку регіонів.

Схема побудови інтегрального індексу людського  розвитку передбачає 3-етапний процес відповідно до 3-рівневої ієрархічної  системи показників.

Принциповим моментом методики є її орієнтація винятково  на інформаційну базу Держкомстату України  — дані державних статистичних спостережень та систематичних вибіркових обстежень домогосподарств.

Національна методика вимірювання регіональних рівнів людського розвитку спирається на ідеї та принципи, сформовані ПРООН. Виходячи з наявної в Україні інформаційної бази, національна методика істотно доповнює міжнародні розробки за рахунок повнішого врахування багатоаспектності людського розвитку. Це виявляється у використанні широкого спектра показників, виваженішому підході до визначення ваги кожного параметра у загальному результаті, а також включенні до моделі індикаторів, що негативно впливають на можливості людського розвитку.

Українська  національна методика побудови індексу людського розвитку являє собою таку трирівневу систему, зображену на рис. 1.3¹: верхній щабель — це інтегральний регіональний індекс людського розвитку (РІЛР), другий щабель — загальні індикатори розвитку 9-ти основних аспектів людського розвитку: рівня освіти населення; умов проживання населення; матеріального добробуту населення; стану та охорони здоров’я; екологічної ситуації; соціального середовища; демографічного розвитку; розвитку ринку праці; фінансування людського розвитку, регіонального людського розвитку.

Третій щабель — характеристика кожного з аспектів людського розвитку регіонів України, що забезпечується використанням 94-х первинних складових 9-ти загальних індикаторів.

Таким чином, вітчизняна методика передбачає проміжний етап — побудову загальних індикаторів, які характеризують кожний з основних аспектів людського розвитку регіонів. Це дозволяє уникнути надмірного інформативного обтяження інтегрального показника у забезпеченні комплексного підходу до характеристики регіональних особливостей людського розвитку та мінімізації впливу випадкових обставин.

Отже, характеристика кожного з аспектів людського  розвитку регіонів України забезпечується використанням узагальнюючого та складових  індикаторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Схема розрахунку індексу

 

 

 

 

Враховуючи  те, що майже всі показники людського  розвитку є іменованими величинами, необхідною процедурою методики є попереднє нормування відібраних показників, яке забезпечує порівнянність одержаних значень показників. Нормування виконується за різними формулами для показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів. Це забезпечує однозначність трактування одержаних значень знормованих показників: чим вищий показник — тим кращий рівень цього аспекту людського розвитку.