Стратегія і шляхи зниження поточних витрат

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2013 в 18:18, курсовая работа

Краткое описание

Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання починається зі здійснення витрат. Спочатку підприємству необхідно придбати основні фонди, тобто будівлі, приміщення, устаткування, транспортні засоби, які будуть забезпечувати його діяльність протягом тривалого періоду часу. Потім треба закупити матеріальні ресурси, які в процесі виробництва будуть перетворюватися на готову продукцію. У процесі реалізації підприємство відшкодовує здійснені витрати і, якщо воно працює ефективно, отримує прибуток. Чим більша величина здійснених витрат і рівень їх витрато-віддачі, тим більше прибутку отримає підприємство. У свою чергу прибуток є джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства, які знову можуть бути вкладені у виробництво. Це приводить до збільшення ринкової вартості підприємства, що за ринкових умов господарювання є основною метою діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

Вложенные файлы: 1 файл

Курсова робота. Мостова.doc

— 628.00 Кб (Скачать файл)

З аналізу стану майна  підприємства можна зробити висновки, що зросли обсяги запасів, тобто ми можемо побачити накопичення поверх планових запасів, які можуть частково уповільнити оборотність капіталу. На звітний період майно збільшилося, за рахунок зросту оборотних активів. Дебіторська заборгованість більше ніж у минулому році, що може стати причиною фінансових труднощів, накопиченню кредиторської заборгованості. Необоротні активи зменшились, оборотні кошти зросли. Грошові кошти теж збільшились.

З аналізу стану власних і позикових засобів, вкладених у майно підприємства можна зробити висновки, що доля власного капіталу збільшилася порівняно з минулим роком у загальній структурі. В цілому зріст позикового капіталу був зумовлений підвищенням у його структурі кредиторської заборгованості. Таке збільшення кредиторської заборгованості відбулося за рахунок того, що підприємству вчасно не погашають борги та накопичується дебіторська заборгованість.

З аналізу фінансових коефіцієнтів можна зробити висновки, що коефіцієнт фінансової залежності у звітному році значно зріс, що говорить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже і втрату фінансової незалежності. Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначає, що 0,42 власних коштів перебуває в мобільній формі( запасах). Коефіцієнт автономії у звітному періоді підвищився, тобто немає значного ризику фінансових труднощів. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів у звітному періоді теж підвищився, тобто підприємство у звітному році потребувало більше позиченого капіталу для розширення виробництва. А це не дуже гарно впливає на фінансову становище підприємства. Коефіцієнт фінансування у звітному році діяльності підприємства була самостійною, навіть були надлишки коштів. Коефіцієнт фінансової стійкості зменшився в порівнянні з минулим роком.

З аналізу оборотності  й ефективності використання оборотних  коштів зробимо наступні висновки, що виторг від реалізації продукції збільшився, завдяки збільшенню одноденної реалізації, яка стала можливою завдяки додатковому зросту виготовленої продукції.

З аналізу ліквідності  балансу можна зробити висновки, що баланс даного підприємства вважається не абсолютно ліквідним, тому що на початок і на кінець періоду не виконана умова абсолютної ліквідності.

З аналізу коефіцієнтів ліквідності можна зробити наступні висновки, що коефіцієнт покриття більше норми. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в нормі. Він показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Коефіцієнт критичної ліквідності відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і він знаходиться в нормі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

На основі наведених  даних в даній курсовій роботі були розглянуті теоретичні аспекти класифікація витрат, поняття собівартості і методи її визначення, планування витрат підприємства, проведений аналіз виробництва та реалізації продукції, аналіз використання трудових ресурсів підприємства, аналіз використання основних фондів і матеріалів, аналіз собівартості продукції, прибутку і рентабельності виробництва, аналіз фінансового стану підприємства.

З проаналізованого матеріалу можна зробити наступні висновки, що витрати - найбільш широке поняття, в якому у грошовій формі виражені всі витрати різних видів економічних ресурсів (праці, сировини, основних засобів, фінансових ресурсів тощо) у процесі виробництва, обігу й розподілу продукції, а також витрат майбутніх періодів, витрати на утримання об’єктів невиробничої сфери та непродуктивні витрати, що відносять на збитки підприємства (сплачені штрафи, збитки від анульованих замовлень, стихійного лиха). В основу будь-якого виробничого процесу покладено витрати різноманітних ресурсів. Рівень витрат свідчить про ступінь економічної ефективності як цілих підприємств, так і окремих виробів.

В процесі своєї діяльності підприємство здійснює безліч витрат: матеріальні та грошові, разові, поточні, постійні, змінні, сукупні та на одиницю продукції, граничні та інші.

Собівартість продукції  як грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції  характеризує ефективність усього процесу  виробництва на підприємстві, тому що цей показник відображає: рівень організації виробничого процесу; продуктивність праці; технічний рівень.

Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі сукупні  витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг).

Собівартість реалізованої продукції характеризує витрати на виробництво і збут, характеризує рівень господарської діяльності.

Цілями обліку собівартості продукції є своєчасне, повне  і достовірне визначення фактичних  витрат, пов’язаних з виробництвом і збутом продукції; розрахунки фактичної собівартості окремих видів і своєї продукції; контроль за використанням матеріальних трудових і грошових ресурсів.

Будь-які нововведення в техніці, технології, організації  праці й виробництва, а також  в управлінні впливають на рівень витрат підприємства. Тому необхідно планувати свої витрати.

Метою планування витрат підприємства є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва  кожного виду та всієї продукції  підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Метою розробки плану  витрат підприємства є визначення планових економічно обґрунтованих витрат. Розробці плану витрат підприємства передує  всебічний аналіз його виробничо-господарської  діяльності за попередній період, виявляються внутрішньо виробничі резерви та розробляються організаційно-технічні заходи підвищення економічної ефективності виробництва.

З вище розглянутого аналізу  господарської діяльності віртуального підприємства ТОВ „СІМ” можна  зробити висновки, що аналіз виробництва і реалізації продукції повинен здійснюватися у взаємозв’язку з кон’юнктурою ринку (попит і пропозиція на продукцію, рівень цін, дії конкурентів тощо).

Основними завданнями аналізу  є: перевірка напруженості планових завдань; оцінка виконання плану, складу, якості продукції, ритмічності і рівномірності виробництва; виявлення причин відхилення від плану і рівня попередніх періодів; виявлення резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення якості продукції, забезпечення ритмічності і рівномірності виробництва; проведення ринкових досліджень.

За результатом аналізу виробництва і реалізації продукції обсяг випуску продукції порівняно з попереднім зріс. Таким чином можна бачити позитивне підвищення випуску продукції, який обумовлений зростанням обсягів її виготовлення на підприємстві. Це означає, що підприємство перейшло на більш активне виробництво продукції.

З аналізу виробництва  окремих видів продукції у  звітному році було виготовлено менше продукції ніж в попередньому. Це може бути обумовлено спадом попиту у населення з таких можливих причин, як зріст цін на ці види продукції, тобто збільшенням її собівартості, можливо навіть з інфляційних причин, здороження сировини чи застосування нових технологій виробництва.

За результатами аналізу виконання плану асортиментів продукції план по асортименту недовиконаний за рахунок недопоставок одного виду товару.

Одним із найважливіших  завдань економічного аналізу є  контроль за правильним і ефективним використанням трудових ресурсів.

Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою здійснюється способом порівняння фактичної чисельності працівників за категоріями із розрахунковими показниками і з показниками, що були досягнуті в минулому періоді.

Аналіз забезпеченості робочою силою та її використання проводиться в тісному зв’язку з аналізом обсягу виробництва продукції, продуктивності праці, трудомісткості та використання робочого часу.

Відповідно до розрахунків  використання трудових ресурсів підприємства трудові ресурси використовуються недостатньо в повному обсязі. Середньооблікова чисельність працівників і робітників знизилася. Про це можуть свідчити втрати робочого часу з причин відключення електроенергії за несвоєчасну оплату, несправність обладнання.

За аналізом використання календарного фонду робочого часу із зіставлення даних фактичного й планового балансу робочого часу видно причини цілоденних і внутризмінних втрат робочого часу. Вони були викликані суб`єктивними обставинами, не передбаченими планом: прогулами, простоями через несправність устаткування, машин, механізмів, через відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива.

За аналізом співвідношення темпів приросту продуктивності праці  і середньої заробітної плати  підприємство в звітному році збільшило  свій фонд оплати праці. Середня заробітна плата на одного працюючого в звітному році збільшилася.

При сучасному високому технічному рівні промислового виробництва  величина і прогресивність основних виробничих фондів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність. З цього твердження випливає потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними фондами.

З аналізу фондовіддачі ОВФ і її впливу на обсяг продукції  обсяг продукції зростає за рахунок  збільшення вартості ОВФ, це означає, що в звітному році підприємство ефективно використовувало основні засоби порівняно з минулим роком.

З аналізу матеріаломісткості товарної продукції збільшення випуску  продукції призвело до збільшення матеріальних витрат. Матеріалоємність товарної продукції не знизилася у порівнянні з минулим періодом.

Завдання аналізу собівартості полягає в тому, щоб визначити, як виконано план за собівартістю, з’ясувати, які чинники призвели до відхилень, що утворилися, від плану, встановити, наскільки і за рахунок чого можна забезпечити подальше зменшення собівартості продукції підприємства.

Міра ефективності використання матеріальних, трудових і грошових засобів з найбільшою повнотою розкривається під час  вивчення собівартості товарної продукції, бо об’єктом аналізу стають ресурси підприємства, використані для основної діяльності.

Обсяг реалізації, величина прибутку та рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової і фінансової діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

З аналізу динаміки собівартості продукції у звітному році в порівнянні із попереднім змінні витрати зросли. Найбільше зростання викликали  збільшення матеріальних витрат і зростання  амортизації.

З аналізу рівня і динаміки показників фінансових результатів у минулому році підприємство працювало не на повну потужність, маючи при цьому великі резерви, але завдяки попиту на продукцію та грошовим витратам підприємство поступово відновило її випуск.

З аналізу показників рентабельності рентабельність власного капіталу зросла, це значить підприємство ефективно використовує свої фінансові можливості.

З аналізу рівня окремих  видів рентабельності балансовий прибуток в звітному році збільшився та виторг від реалізації теж збільшився. Рівень рентабельності продукції збільшився.

За умов переходу економіки  України до ринкових відносин значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємства, оцінки їх ліквідності, платоспроможності  і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Ціль аналізу фінансового  стану підприємства - це оцінка попередньої  діяльності і положення підприємства на даний момент, а також стратегія  розвитку майбутнього його потенціалу.

За аналізом стану майна підприємства зросли обсяги запасів, тобто ми можемо побачити накопичення поверх планових запасів, які можуть частково уповільнити оборотність капіталу. На звітний період майно збільшилося, за рахунок зросту оборотних активів. Необоротні активи зменшились, оборотні кошти зросли. Грошові кошти теж збільшились.

З аналізу оборотності  й ефективності використання оборотних  коштів виторг від реалізації продукції  збільшився, завдяки збільшенню одноденної реалізації, яка стала можливою завдяки  додатковому зросту виготовленої продукції.

З аналізу ліквідності  балансу баланс даного підприємства вважається не абсолютно ліквідним, тому що на початок і на кінець періоду  не виконана умова абсолютної ліквідності.

З аналізу коефіцієнтів ліквідності можна зробити наступні висновки, що коефіцієнт покриття більше норми. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в нормі. Він показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Коефіцієнт критичної ліквідності відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і він знаходиться в нормі.

Важливою умовою успішної діяльності підприємства є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентоспроможність продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного зростання продуктивності підприємства.

На даний момент головною метою економічної стратегії діяльності підприємства є скорочення витрат за рахунок досягнення якісних параметрів виробництва, а саме: покращення використання обладнання, робочого часу, складу робочої сили, якості продукції, які направлені на підвищення ефективності виробництва в цілому.

Информация о работе Стратегія і шляхи зниження поточних витрат