Ціна і ціноутворення на туристичному підприємстві

Східноєвропейський університет  економіки і менеджменту

 

Кафедра економіки і  фінансів

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

по темі «Ціна і  ціноутворення на туристичному підприємстві»

 

 

 

 

Виконала:

студентка 4 курсу

                                                                                                       групи ТМ-31

                                                                                                      Кобилаш Є. В.

 

Перевірила:

Кудінова О. Г.

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси, 2007

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ ОЦІНКИ ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ.

1. Ціна як категорія ринкового господарювання……………………….…..6
2. Ціноутворення на туристичному підприємстві…………………………12
3. Методи встановлення ціни на туристичний продукт…………………..21

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЦІНИ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ.

2.1   Організаційно-економічна характеристика туристичного підприємства……………………………………………………………………………26

2.2    Аналіз формування ціни на туристичному підприємстві…………….…35

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ЦІНОУТВОРЕННЯ  НА ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ……………………42

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах ринкової економіки ціна є найважливішим економічним параметром ринкового середовища діяльності туристичного підприємства, з яким воно повинно рахуватись і по можливості на нього впливати. В умовах конкурентного ринку ціна формується під впливом факторів, які утворюються на ринку незалежно від підприємства, і в більшості випадків є для туристичних підприємств заданими.

Ще не так давно  ціну визначали як грошове вираження  вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь-якої споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та продуктивності праці.

Однак в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару (тобто затрати суспільно необхідного часу) перевищує вартість іншого, але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому випадку ціна  другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а, отже, його ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не пов’язані з вартістю, але впливають на ціну товару.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в  тому випадку, коли існує рівновага  між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняється не вартістю, а іншими причинами.

Ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів. Особлива увага приділяється питанням ціноутворення на підприємствах та впливу ціни на економічні процеси загалом.

Необхідною умовою ринкового  ціноутворення є економічна самостійність  і вільність вибору поведінки  підприємців як власників. Також, комерційна основа відносин суб’єктів господарювання, яка реалізується за допомогою вигідних договорів і контрактів купівлі-продажу. Для ринкового ціноутворення також необхідно і наявність конкурентного середовища і подолання монополії, забезпечення можливості вибору поведінки суб’єктів господарювання, агентів ринку. Ще однією умовою є сприяння і захист договірно-контрактних відносин, інших господарських питань, гарантії відшкодування втрат і збитків.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що будь-яке туристичне підприємство і підприємство взагалі не може існувати без цінової політики. Кожен товар і послуга має свою ціну, яку встановлює на ринку підприємство. Підприємство повинно обрати свою стратегію встановлення ціни, щоб отримувати прибутки і залишатись на конкурентоспроможному ринку. Підприємство може обрати ринкову ціну для своїх товарів і послуг, що дозволить туристичній фірмі запобігти зниженню цін, що буде покривати усі витрати.

Туристичне підприємство може встановлювати меншу ціну ніж на ринку, що буде приваблювати більше клієнтів, але і послуги повинні бути гарними, щоб клієнт залишався задоволеним і користувався послугами і товарами цієї ж фірми.

Якщо ж підприємство надає високоякісні послуги, то воно підвищує ціну, порівняно з ринковою.

Усі ці стратегії фірма  має врахувати щоб бути конкурентоспроможною.

Встановлення ціни є  дуже важливим критерієм, адже від неї  залежатимуть прибутки підприємства.

Саме за допомогою  ціни економічно розвивається виробництво  і стимулюється підвищення якості продукції, що призводить до підвищення рентабельності.

Ціна допомагає підприємству підняти його престиж і запобігає банкрутству, а при неправильному її встановленню фірма може збанкрутувати і зникнути.

Ціна і цінова політика для підприємства - другий після  товару важливий елемент маркетингової  діяльності. Саме тому розробці цінової стратегії і цін приділяється максимум уваги з боку керівництва кожного підприємства, якщо за цілі було поставлено ефективно і довгостроково розвивати діяльність ринку. Адже кожен невірний чи недостатньо продуманий крок відразу відображається на динаміці  продажу та рентабельності. Тож прийняття рішень в області цін має спиратись на багаточисельні фактори.

Мета дослідження: визначити роль ціни і ціноутворення для туристичного підприємства, визначити сутність ціни, її функції і способи формування, визначити фактори, які впливають на ціну в туризмі, зробити аналіз формування ціни на туристичному підприємстві.

Завдання: розглянути основні принципи ціноутворення на туристичному підприємстві, процес ціноутворення, роль ціни, методи встановлення цін, структуру цін. Проаналізувати ціноутворюючі фактори, формування ціни на підприємстві. Запропонувати пропозиції і рекомендації щодо покращення стану ціноутворення на туристичному підприємстві.

Об’єкт дослідження – туристична фірма «Magic Tours» .

Предмет дослідження - ціна і ціноутворення на туристичному підприємстві.

Інформаційна база дослідження: використовуємо такі форми звітності, як Форма 1 і 2, статистична звітність № 5 «Звіт про витрати на виробництво продукції», «Звіт про працю». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ ОЦІНКИ ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ.

 

1.1 Ціна як  категорія ринкового господарювання.

Система цін організовує  господарський процес таким чином, що кожен учасник сам вирішує , який вклад він хоче внести в економіку – з врахуванням того, що він може реалізувати (продати)  свій вклад за ціну, яка влаштовуватиме його як покупця і, відповідно, з свого боку придбати товари та послуги, що пропонуються іншими. Ця система настільки природня для ринкової економіки, що зазвичай її розглядають як дещо, що не потребує доведень. В дійсності ж система цін є результатом тривалого розвитку, який поступово привів до сьогоднішніх ринкових реалій  і весь час продовжує вдосконалюватись.

Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак:

1. За характером обороту:

- оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям

- закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням ) державним та комерційним  організаціям для послідуючої переробки.

- роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню.

На будівельну продукцію  існує декілька різновидів цін

- кошторисна вартість – граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного об’єкта.

- прейскурантна ціна – середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного об’єкту.

- договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком.

- ціни та тарифи на послуги населенню.

- знижки в галузі обігу ( оптово-збутові, торгівельні )

- тарифи вантажного та пасажирського транспорту – плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів.

2. За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:

- вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на кон’юнктуру ринку.

- регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи  через безпосереднє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.

- фіксовані, які встановлюються державними органами  на попередньо визначене коло товарів.

3. За способом фіксації:

-контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.

-трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації.

-біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі.

-торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній основі обирає найбільш ефективний.

4. За ступенем обґрунтованості:

- базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни товарів з певними якісними характеристиками.

- довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами.

- прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони друкуються в прейскурантах фірм – виробників або продавців.

- фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок та надбавок щодо базової ціни.

- споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму пов’язані з придбанням товару та витратами, пов’язаними з його експлуатацією.

5. По терміну дії ціни:

- постійні, які не змінюють протягом строку поставки продукції за даним контрактом чи договором

- текучі, за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу. Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і повністю залежать від коньюктури ринку.

-плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого строку на виробництво. Вони враховують всі зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення виробів.

- сезонні, які діють протягом визначеного періоду часу;

- ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою [5, с. 68-90]..

Складовою частиною системи  ціноутворення є широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми – виробники продукції та роздрібна торгівля.

Знижки – це своєрідна відповідь на дії конкурентів, коли вони починають знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових споживачів та скорочення великих запасів.

Знижка сама собою  створює у покупця переконання  і впевненість про те, що фірма – продавець (відповідно прямий виробник)  йде саме йому на зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних переконаннях.

          У покупця складається враження, що фірма - продавець є безумовно солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити певне зниження цін. Справжню ж користь з всіх цих заходів отримує перш за все фірма – продавець через те, що вона прискорює товарообіг та збільшує об’єм продажу [6, с. 69].

Таким чином розрізняють наступні види знижок:

- за оплату товару готівкою (загальна чи проста знижка). Така форма платежу покращує фінансове положення виробника з точки зору готівкових грошей, оскільки зазвичай в практиці ринкових відносин строки оплати рахунків за відвантажену продукцію коливаються від 30 до 90 днів. В залежності від суми угоди такі знижки можуть складати від 3 до 6 %.

- кількісна – зниження ціни за купівлю великих партій товару. Продаж і транспортування продукції такими партіями знижують збутові витрати виробника. Йому такі знижки вигідні, так як одночасно знижується і собівартість продукції по мірі збільшення об’єму партії, що виробляється.