Ціна і ціноутворення на туристичному підприємстві

В умовах ринкової економіки ціна є найважливішим економічним параметром ринкового середовища діяльності туристичного підприємства, з яким воно повинно рахуватись і по можливості на нього впливати. В умовах конкурентного ринку ціна формується під впливом факторів, які утворюються на ринку незалежно від підприємства, і в більшості випадків є для туристичних підприємств заданими.

Кожен товар і послуга  має свою ціну, яку встановлює на ринку підприємство. Підприємство повинно  обрати свою стратегію встановлення ціни, щоб отримувати прибутки і залишатись на конкурентоспроможному ринку.

Саме за допомогою  ціни економічно розвивається виробництво  і стимулюється підвищення якості продукції, що призводить до підвищення рентабельності.

Ціна допомагає підприємству підняти його престиж і запобігає банкрутству, а при неправильному її встановленню фірма може збанкрутувати і зникнути.

Ціна складається із собівартості і прибутку.

Собівартість виконує  функції бази для формування відпускної ціни на туристичний продукт і  визначення прибутку і рентабельності, для економічного обґрунтування і прийняття управлінських рішень. Прибуток залежить від обсягу доходів від реалізації продуктів і послуг і витрат на них.

Для вибору цінової політики фірма повинна виявити і проаналізувати всі ціноутворюючі фактори. Вони можуть бути як зовнішніми так і внутрішніми. Ціна на ринку набуває видозмін перш за все під впливом попиту та пропозиції. Попит є чи не найважливішою категорією ринкової економіки, оскільки саме він визначає ціну на різні товари, розподіляє сировину і готову продукцію.

У першому розділі  було визначено ціну як категорію  ринкового господарювання, а саме було розглянуто систему цін в  Україні, як формується ціна, функції  цінової системи, систему оптових  цін.

Встановлено, що ціна формується за характером обороту, за рівнем вільності вибору від впливу держави при їх встановленні, за способом фіксації, за ступенем обґрунтованості, по терміну дії.

Розглянуто поняття  знижок. Знижки – це своєрідна відповідь на дії конкурентів, коли вони починають знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових споживачів та скорочення великих запасів.

Також було розглянуто ціноутворення  на туристичному підприємстві, процеси ціноутворення, фактори, які впливають на ціну в туризмі, структуру ціни на туристичний продукт. Було розглянуто методи встановлення ціни на туристичний продукт.

У другому розділі  було розглянуто практичні аспекти  формування ціни на туристичній фірмі. Була дана організаційно-економічна характеристика фірми, за якою фірма є туристичним оператором, приватною малою фірмою. Основні економічні показники по фірмі, як свідчать розрахунки, мають тенденцію до збільшення, порівняно з попереднім роком.

Аналіз рентабельності показав, що підприємство не є прибутковим, адже нормативне значення рентабельності повинно дорівнювати або бути більше 1, але жоден з показників не підпадає під це значення. Рентабельність сукупного і власного капіталу зросла, порівняно з початком звітного періоду, відповідно 0.38 і 0.61 Операційна і чиста рентабельність залишилися незмінними як на початок, так і на кінець звітного періоду. Валова рентабельність має значне зниження, порівняно з початком періоду на 0.87тис.грн.

Аналізуючи фінансовий стан фірми бачимо, що коефіцієнт загальної  ліквідності має тенденцію до збільшення. Значення на початок і кінець року перебувають у межах нормативного значення, відповідно 1.83 і 2.83. У підприємства достатньо оборотних коштів для покриття поточних зобов’язань. Дані коефіцієнту абсолютної ліквідності мають тенденцію до зниження. Значення на початок і кінець року не перебувають у межах нормативного значення, відповідно 0.22 і 0.13. У підприємства не достатньо грошових коштів для покриття довгострокових зобов’язань. Щодо коефіцієнта незалежності, то він знизився і не відповідає нормативному значенню, тому фірму не можна вважати фінансово стійкою.

Зроблений аналіз за елементами собівартості показав, що виробництво  товарів і послуг на туристичній  фірмі є матеріаломісткими: питома вага матеріальних витрат за звітом становить 61.15 %, тоді як за планом 60.58 %. Витрати на оплату праці становлять 5.34 %, а за планом 5.46 % від загальної суми витрат. На частку затрат засобів праці припадає 22.21 % і за планом 21.71 %.

Збільшення частки матеріальних витрат на 0.57 % зумовлено змінами  структури виробництва товарів і послуг. Зменшення питомої ваги витрат на оплату праці на 0.12 % викликано зниженням витрат на оплату праці. А підвищення питомої ваги на амортизаційні відрахування пов’язане із застосуванням прискореної амортизації.

Загальна сума витрат на виробництво збільшилася на 13.12 тис.грн., у тому числі витрати на предмети праці зросли на 8.9 тис.грн., на засоби праці – на 3.7 тис.грн., на оплату праці – на 0.51 тис.грн.

У третьому розділі дані пропозиції щодо покращення стану ціноутворення на туристичній фірмі і пропозиції щодо покращення її діяльності, отримання максимального прибутку і мінімальних витрат. Були запропоновані різні шляхи зниження витрат фірми і виведення її з неприбуткового становища.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про внесення змін до Закону України „Про туризм": Закон України //Урядовий кур'єр, 2003. - №244.
2. Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Від 17 січня 2001 року № 7/62.
3. Болюх М. А. Економічний аналіз. Навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2001.-540с.
4. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Навчальний посібник.-3-є видання, перероблене,-Львів: «Новий світ-2000», 2004.-344с.
5. Шкварчу Л. О. Ціни і ціноутворення.:  Навчальний посібник-К.: Кондор, 2003.-214с.
6. Корнієв В. Л. Цінова політика підприємств.: Монографія.-К.: КНЕУ, 2001.-257с.
7. Буряк П. Ю. Фінансово-економічний аналіз.: Підр.-К.: ВД «Професіонал», 2004.-528с.
8. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємств.: Навч. посіб.-2-ге видання, виправлене і доповнене.-К.: Знання, 2003.-662с.
9. Яковлєв Г. А. Экономика и статистика туризма: Уч. пособие.-М.: Издательство ГДЛ, 2002.-240с.
10. Балабанов И. Экономика туризма.-М.: Финансы и статистика, 2000.
11. Горбылева З. Экономика туризма.-Мн.: БГЭУ, 2000.
12. Гуляев В. Организация туристической деятельности.-М., 1996.
13. Зорин Ч. Туризм как вид деятельности.- М.: Финансы и статистика, 2001.
14. Зорина Г. Основы туристической деятельности.-М.: Советский спорт, 2000.
15. Квартальнов В. Туризм.- М.: Финансы и статистика, 2000.
16. Козырев В. Экономика туризма.- М.: Финансы и статистика, 2001.

17. Бороздин Ю.В.  Ценообразование и потребительская стоимость продукции. - М. : Экономика, 1975 .

18. Васильева Н.С., Козлова Л. И.  Формирование цены в рыночных условиях. - М.: Бизнес, 1995.

19. Волков  О.И. Экономика предприятия . - М.: Инфра, 1999.

20. Калита Н.С.,Спицына Т.Ю., Кожуховский К.Л., Цена и ценообразование . Состояние, проблемы, перспективы.- К.: Выща школа, 1988.

21. Примак Т. О. Економіка підприємств.-К.:  МАУП,1999.

22. Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І.  Економіка підприємств.- Л.: Сполом, 1999.

23. Горфинкель В.Я.,  Швандар В.А.  Экономика предприятия.-М.: Юнити, 1998.

24. Г.Н.Чубаков “Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия” — Москва, “ИНФРА-М”, 1996.

25. Г.В.Савицкая “Анализ хозяйственной деятельности предприятий”  Москва-Минск 1998.