Конкурентоспроможність підприємств залізничного транспорту

                               Ефективність роботи залізничного  транспорту – це відносний  показник, що характеризує результативність роботи залізничного транспорту в галузі пасажирських перевезень. У свою чергу, результативність залежить від значень об’ємних показників перевезень пасажирів (кількість перевезених пасажирів) і продукцію залізничного транспорту (пас-км). Отже, кількість відправлених пасажирів відображає рівень привабливості залізничного транспорту для потенціальних пасажирів.

                               Аналізуючи звітні дані, можна  дійти висновку, що з 1995р. кількість  перевезених пасажирів почала  помітно знижуватися. Але на початок 2000р. ситуація в країні почала змінюватися. Ці зміни обумовлені тенденцією відродження промисловості України. Отримала розвиток підприємницька діяльність, і, як наслідок значно зросла потреба населення в пересуванні. Перед споживачем постав вибір, якому виду транспорту є свої переваги й недоліки. У цьому випадку задача керівників українських залізниць –

42

                  скористатися ситуацією та залучити пасажирів на залізницю. Для цього потрібно вжити заходів для підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту.

                               Основним конкурентом на ринку  пасажирських перевезень для  залізниці є автомобільний транспорт. Автомобільний транспорт залучає  потенційних пасажирів оперативністю  гнучкістю зміни маршрутів і розкладу руху порівнянністю цін та часом знаходження в дорозі. Тому крім проблем обумовлених підтримкою в справному стані рухомого складу й інфраструктури поповненням транспортних засобів і поліпшенням систем керування все чіткіше на перший план висуваються проблеми розширення асортименту послуг і підвищення якості обслуговування пасажирів.

                               Для розробки плану підвищення  якості обслуговування пасажирів  необхідно зробити порівняльний  аналіз основних факторів, що мають вплив на цей показник.

                               Зіставлення продукції за факторами  здійснюється за етапами порівняння  параметрів. Унаслідок порівняння  (диференційного, комплексного або  змішаного ) доходимо одного з  наступних висновків.

                               - продукція конкурентоспроможна на даному ринку в класі виробів (товарів послуг) що порівнюються;

                                - продукція володіє низькою конкурентоспроможністю в класі виробів (товарів послуг) що порівнюються на даному ринку;

                                - продукція не є конкурентоспроможною в даному класі виробів (товарів послуг) що порівнюються на даному ринку;

                               Це доповнюється висновками про переваги й недоліки продукції що оцінюється у порівняні з аналогами, а також пропозиціями що до заходів які мають бути прийнятими для покращення  її стану на ринку.

                              Отже стосовно конкурентоспроможності  на даному ринку транспортної  галузі продукцією транспорту зокрема залізничного є перевезення а для розробки системи факторів що використовуються в оцінці

43

                 конкурентоспроможності пасажирських перевезень потрібно перевести анкетування серед потенційних пасажирів. Обсяг опитаних потенційних пасажирів розраховується на основі статичного аналізу кількості відправлених пасажирів.

                              Респондентам було запропоновано  назвати фактори, за якими вони  вирішують якому виду транспорту  віддати перевагу при виникненні  необхідності в пересуванні. Після обробки даних опитувань визначені фактори що приваблюють пасажирів чи відштовхують їх від того чи іншого виду перевезень зокрема: термін перебування пасажира в дорозі;

                              - час відправлення та прибуття як на основі так і на проміжні                            станції;

                              - рівень комфорту в проїздах ;

                              - вартість проїзду;

                              - безпека руху ;

                              - незалежність від кліматичних умов;

                              - початкові та кінцеві витрати  часу пов'язані з організацією поїздки

                              Оцінка відповідності якості  факторів вимогам які висувають  пасажири будь-якому виду перевезень факторам впливу на конкурентоспроможність пасажирських перевезень проводиться з використанням методів експертної оцінки й рангової кореляції.

                              Експертам пропонується  оцінити  фактори впливу на конкурентоспроможність  пасажирських перевезень залізничним та автомобільним видами транспорту на одному й тому напрямку.

                              Найбільшим розривом у кількості  балів на користь автомобільного  транспорту характеризується оцінка  факторів «термін перебування  пасажира в дорозі» та «час відправлення та прибуття як на основні так і а проміжні станції».

                              Оскільки час поїздки є одним  із найважливіших факторів, що  визначають попит на перевезення  тим чи іншим видом транспорту, вважається 

44

                  що його зменшення зумовлює значне зростання пасажиропотоку. Також це стосується питання щодо впливу витрат часу пасажирів на дорогу від міста до аеропорту й на операції пов’язані з оформленням документів на багаж при вильоті/прильоті до пункту призначення.

                              Проведене дослідження дало змогу  дійти висновку, що одним із  пріоритетних напрямків розвитку  залізничного транспорту має  стати впровадження швидкісного  руху на залізницях України, що  має стати приваблюючим фактором для потенціальних пасажирів, шляхом для підвищення конкурентоспроможності пасажирських залізничних перевезень та, як результат, збільшення доходності залізничного транспорту.

                               Із моменту впровадження на  залізницях України швидкісного пасажирського руху велику увагу необхідно приділяти соціальному аспекту, зокрема зручному часу відправлення й прибуття швидкісного пасажирського поїзда як на основні так і на проміжні станції.

                              Пасажирські перевезення залізничним транспортом при збільшені швидкості мають такі переваги:скорочення часу доставки пасажирів до місця призначення; зниження потреби в обслуговуючому персоналі; прискорення обороту рухомого складу. Для багатьох пасажирів, які користуються цим видом перевезень, зручний є так званий фактор відправлення й повернення до місця відправлення  протягом одної доби. Однак такий режим життя й роботи є достатньо стомлюючим для людини. Для максимально приємного проводження часу пасажирів при слідуванні в швидкісних поїздах пропонується підвищений рівень комфорту, що також є фактором впливу на підвищення конкурентоспроможності залізниць на ринку пасажирських перевезень. Так, доведення якості комфорту в швидкісних поїздах до європейського рівня в Україні повинно призвести до максимально можливого підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту і сприяти зростанню пасажиропотоку.

                               Необхідно також відзначити, що  впровадження й використання 

45

                  швидкісного пасажирського руху дозволить не лише розширити ринок транспортних послуг для пасажирів, але й підприємствам інших галузей (машинобудування, електротехнічної промисловості) перейти на якісно новий рівень виробництва.

                              Економічна та соціальна привабливість високошвидкісних залізниць у масштабах держави також полягає  у відносно невеликому негативному впливі на навколишнє середовище в порівняні з іншими видами транспорту, що схилило суспільну думку в промислово розвинутих країнах на їхню користь. Рішення щодо впровадження швидкісного руху прийнято у деяких країнах у вигляді програм. У Європі ці програми вийшли на міждержавний рівень: створюється Єдина Європейська мережа високошвидкісних залізниць.

                              Дуже важливо, опираючись на досвід зарубіжних колег проводити дослідження умов упровадження  швидкісного руху поїздів в Україні, визначити можливі маршрути, виділити ті напрямки  й ділянки, на яких є можливою реконструкція старих колій. На підготовчому етапі необхідно безпосередньо зайнятися розробкою методичних підходів до визначення пріоритетних напрямків упровадження швидкісного та високошвидкісного пасажирського руху на залізницях України, до визначання пріоритетного часу знаходження пасажирів у дорозі, до складення оптимального для пасажирів і залізниці графіка руху пасажирських і вантажних поїздів з урахуванням визначення пріоритетного часу відправлення та прибуття пасажирів, а також упровадження швидкісного руху у всіх напрямках.[18]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46

ВИСНОВКИ

 

          В даній  курсовій роботі розглянуто поняття конкурентоспроможності транспортного підприємства як його здатність, по-перше, задовольняти потреби споживачів у перевезеннях завдяки придатному для них співвідношенню якості наданих послуг та їх ціни (тарифів), тобто успішно реалізувати свою продукцію (послуги), по-друге, забезпечувати таке співвідношення собівартості і ціни наданих послуг, яке гарантує необхідну прибутковість перевезень і стабільну ефективність господарювання у довгостроковому періоді.

           Сучасний стан пасажирських перевезень характеризується зменшенням пасажиропотоку та втрачанням їх конкурентних позицій на ринку транспортних перевезень. Для зміни ситуації запропоновано такі напрямки підвищення конкурентоспроможності залізничних пасажирських перевезень: впровадження швидкісного залізничного пасажирського руху, підвищення рівня комфорту в поїздах, застосування зручного часу відправлення та прибуття як на основні так і на проміжні станції руху поїзду.

          За результатами моніторингу ринку транспортних послуг у сфері пасажирських перевезень визначено, що найбільш впливовими факторами є час знаходження пасажира у шляху прямування, якість транспортного обслуговування та час відправлення/прибуття на кінцеву зупинку, що обґрунтовує доцільність впровадження швидкісних пасажирських перевезень на залізничному транспорті України.

          На основі аналізу закордонного досвіду розвитку транспортної галузі в сфері пасажирських перевезень, визначено, що при зменшенні пасажиропотоку та зниженні конкурентоспроможності залізничних пасажирських перевезень, пріоритетним напрямком розвитку пасажирського сполучення в Америці, Японії та в країнах Європи є швидкісний та високошвидкісний пасажирський рух, що сприяло розробці основних

47

напрямків підвищення конкурентоспроможності залізничного пасажирського транспорту в Україні.

          Переваги залізничних перевезень за зазначеними в роботі факторами перед іншими видами транспорту неодмінно сприятимуть зростанню пасажиропотоку на залізничному транспорті, а значить і підвищенню ефективності роботи українського залізничного транспорту, а саме пасажирських перевезень. Однак такого результату необхідно не тільки досягти, але й уміти його утримувати. А для цього необхідним є проведення ряду послідовних заходів.

          Для  суттєвого підвищення ефективності  роботи пасажирського комплексу, крім інвестування значних капіталів (до 100 млрд. грн), та покращення його фінансового стану необхідно систематично проводити такі заходи:

• моніторинг ринку транспортних послуг, визначення ніші, яку займає в ньому залізничний транспорт;
• порівняльний аналіз діяльності залізничного та інших видів транспорту ( автомобільного, авіаційного) на ринку пасажирських перевезень на базі статистичних та маркетингових досліджень;
• аналіз динаміки об’ємних, якісних та фінансово-економічних показників за видами пасажирських перевезень;
• вивчення в динаміці соціально-економічних і демографічних процесів у країні (рівень наявних реальних доходів та платоспроможність населення);
• дослідження рівня економічного та культурного розвитку районів тяжіння залізничних станцій, наявності великих міст транспортних вузлів у регіонах;
• створення законодавчої бази щодо обліку й контролю перевезень пільгової категорії пасажирів;
• упровадження окремого обліку доходів та витрат із кожного виду
• 48
• пасажирських сполучень;
• моніторинг показників вартості й тривалості поїздки пасажирів, комфортності умов перебування пасажирів у вагонах, автобусах, літаках;
• вивчення рівня комплектності супутніх послуг, пріоритетів пасажирів при виборі видів транспорту.