Ділова гра як активно-освітня технологія навчання професійному іншомовному спілкуванню

Дипломна робота

Ділова гра як активно-освітня технологія навчання професійному іншомовному спілкуванню

2010

 

Зміст

Введення

Глава I Теоретичні основи навчання професійного спілкування іноземною мовою

1.1 Основні принципи навчання професійно-орієнтованого спілкування іноземною мовою

1.2 Педагогічні технології активізації навчання: загальна характеристика, особливості

1.3 Ігрові технології, їх роль і місце в навчанні професійному іншомовному спілкуванню

Глава II Ділова гра у навчанні професійному іншомовному спілкуванню

2.1 Структура та особливості ділової гри

2.2 Вплив мотивації на оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю

2.3 Технологія підготовки і проведення ділової гри

Глава III Практичне використання ділової гри в навчанні професійному іншомовного спілкування студентів III - IV курсів ІГНД ТПУ

3.1 Підготовка, проведення та аналіз ділової гри

3.2 Вплив ділової гри на рівень мотивацій студентів

3.3 Вплив ділової гри на зміну рівня мотивації учнів

Висновок

Список використаної літератури

Програми

 

Введення

Володіння іноземною мовою для професійного спілкування є важливою умовою конкурентоспроможності фахівця на ринку праці. Будь-який фахівець в процесі професійної діяльності відчуває необхідність в отриманні новітньої інформації по своїй спеціальності, значна частина якої представлена ​​іноземною мовою. Сучасні засоби комунікації надають практично необмежені можливості пошуку інформації та спілкування. Професійна діяльність будь-якого фахівця вимагає вміння користуватися базами даних, здійснювати інформаційний пошук, оформляти різні документи, редагувати тексти, в тому числі й іноземною мовою. Ефективність іншомовного спілкування безпосередньо залежить від вміння враховувати культурні особливості країни співрозмовника, передбачити хід бесіди, від здатності змінити тактику комунікативної поведінки в нестандартних або мінливих умовах ситуації спілкування, тобто від рівня сформованості міжкультурної компетенції. Навчання професійно орієнтованого іншомовного спілкування також має бути націлене не тільки на процес, але і на результат спілкування, тобто бути не тільки грамотним, але і продуктивним. Володіння іноземною мовою має бути обов'язковим компонентом професіоналізму.

Аналіз авторських програм з іноземної мови показує, що навчання професійно орієнтованого опосередкованого спілкування, що має на меті формування стійких мовленнєвих умінь і навичок, необхідних для обробки та використання професійно значущої автентичної іншомовної інформації, є актуальною проблемою на сучасному етапі.

Професійно-орієнтоване навчання є одним з центральних об'єктів досліджень у вітчизняній і закордонній науці. Розширення міжнародних професійних контактів змістило акцент у викладанні іноземних мов з навчання лексичному і граматичному аспектах мови спеціальності, читання літератури за фахом на навчання професійно-орієнтованого іншомовного спілкування, про що свідчить ряд досліджень (Л. В. Макар, Т. М. Астафурова).

У країні створено солідну теоретична основа комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов у контексті діалогу культур (В. В. Сафонова), розроблені та апробовані технології для реального втілення ідей комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів у сучасних документах, предметних навчальних програмах та навчальної літератури для ВНЗ (Є. І. Пассов, В. В. Сафонова).

Проблеми стимулювання і мотивації до вивчення іноземної мови з використанням цікавих матеріалів та ігрових прийомів навчання представлені у наукових дослідженнях багатьох вітчизняних вчених (С. Т. Занько, Є. І. Пассов, П. М. Якобсон та ін.)

Аналіз існуючих підходів до навчання іноземної мови в системі вищої професійної освіти, дослідження з проблеми мовної підготовки майбутнього фахівця, проведені А.А. Вербицьким, Г.А. Китайгородської та ін, свідчать про те, що гуманітарна підготовка випускника вузу в цілому і мовна підготовка зокрема не повною мірою відповідають потребам суспільства і особи, не дозволяють фахівцю з необхідною якістю вирішувати професійні завдання і задовольняти особисті потреби в іншомовному мовному середовищі.

Прагнення до того, щоб навчається сприйняв певний масив навчальної інформації, аж ніяк не гарантує заволодіння ним цілісної, професійною діяльністю, в тому числі засобами іноземної мови. Тому, щоб стати компетентним фахівцем випускникові вузу потрібно пройти досить тривалий період адаптації - професійно-предметної та соціальної, оскільки, щоб отримати статус професійного знання, інформація якого з самого початку повинна засвоюватися студентами в контексті його власного практичної дії і вчинку (А.А. Вербицький).

Дослідження, досвід роботи в технічному вузі, вивчення вихідного рівня навченості студентів у вузах Росії показують, що якість навчання професійно орієнтованого опосередкованого спілкування іноземною мовою вимагає свого вдосконалення. Це обумовлено не користувалася попитом іноземної мови у професійній діяльності фахівців технічного профілю; відсутністю сучасних засобів навчання; практичної нерозробленістю методик навчання іноземної мови у контексті реалізації професійної діяльності в умовах сучасної інформаційної середовища.

Мета дослідження - вивчити психолого-педагогічні особливості застосування ділової гри при навчанні професійному іншомовному спілкуванню.

Об'єктом дослідження є процес навчання студентів технічного вузу професійного іншомовного спілкування іноземною мовою.

Предмет дослідження: ділова гра як активна освітня технологія навчання професійно - орієнтованого спілкування іноземною мовою в немовному вузі.

Гіпотеза дослідження: використання ділових ігор збільшує рівень мотивації і впливає на ефективність розвитку мовленнєвих умінь в іншомовному професійному спілкуванні.

У відповідності з метою дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити основні принципи навчання професійно - орієнтованого спілкування іноземною мовою.

2. Визначити сутність змісту активних освітніх технологій навчання.

3. Розглянути ігрові освітні технології.

4. Розглянути структуру і особливості ділової гри.

5. Дослідити вплив мотивації на оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

6. Провести експериментальне навчання з використанням ділових ігор.

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи:

- Аналіз педагогічної, методичної та психологічної літератури з питань застосування активних освітніх технологій;

- Аналіз існуючих ділових ігор та їх використання в навчальному процесі;

- Педагогічне спостереження;

- Експериментальне навчання;

- Анкетування;

- Статистична обробка результатів експериментального навчання.

Практична значимість полягає в можливості використання розробленої методики застосування ділових ігор у навчанні професійному іншомовного спілкування студентів немовних вузів на будь-якій іноземній мові для активізації навчального процесу та підвищення мотивації учнів.

 

Глава I Теоретичні основи навчання професійного спілкування іноземною мовою

1.1 Основні принципи навчання професійно - орієнтованого спілкування іноземною мовою

До початку нового XXI століття істотно змінився соціокультурний контекст вивчення іноземної мови в Росії. Значно зросли освітні та самоосвітній функції іноземної мови, їх професійна значущість, на ринку праці, що вплинуло на посилення мотивації до вивчення мов міжнародного спілкування.

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, створення загальноєвропейського культурного та економічного простору, причетність Росії до цих змін, поява нових технологій, що надають практично необмежені можливості для отримання інформації та спілкування, висувають нові вимоги і до підготовки фахівців і до кінцевого результату процесу підготовки - формуванню освіченої особистості, яка знає і поважає культуру рідної країни, толерантною, відкритою для діалогу культур, особистості, яка усвідомлює масштаб змін, що відбуваються в суспільстві, свою роль у здійсненні цих змін.

Сучасне вузівську освіту має сприяти підготовці фахівця «усвідомлює себе як культурно-історичного суб'єкта, готового до конструктивної участі в діалозі культур» (17).

Державний освітній стандарт вищої професійної освіти вимагає врахування професійної специфіки при вивченні іноземної мови, його націленості на реалізацію завдань майбутньої професійної діяльності випускників, тому курс навчання іноземної мови у немовному вузі носить комунікативно-орієнтований та професійно-спрямований характер, а іноземна мова розглядається як засіб спілкування між фахівцями різних країн. Концептуальні положення мовної підготовки у немовних вузах викладені в «Примірної програмі курсу іноземної мови для вузів немовних спеціальностей», згідно з якою основною метою курсу є навчання практичному володінню розмовно-побутової промовою та мовою спеціальності для активного застосування іноземної мови, як у повсякденному, так і в професійному спілкуванні (26). Перед викладачем стоїть завдання формування у студента здатності та готовності до міжкультурної комунікації, що передбачає розвиток умінь опосередкованого письмового (читання, письмо) і безпосереднього усного (говоріння, аудіювання) іншомовного спілкування (27).

Сучасний професійно-орієнтований підхід до навчання іноземної мови передбачає формування у студентів здатності іншомовного спілкування в конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення. Підготовка фахівців на немовних факультетах ВНЗ полягає у формуванні таких комунікативних умінь, які дозволили б здійснювати професійні контакти іноземною мовою в різних сферах і ситуаціях (7).

Іншомовне спілкування стає суттєвим компонентом професійної діяльності фахівців, у зв'язку з цим значно зростає роль дисципліни «іноземна мова» на немовних факультетах вузів.

«Спілкування» розглядається як процес вироблення нової інформації, єдиної для людей, що спілкуються, що і породжує їх спільність (або підвищує ступінь цієї спільності). Отже, спілкування як поняття не може ототожнюватися з поняттям «комунікація», яка визначається в соціальній психології лише як «процес передачі та обміну інформацією» (13,15).

У науковій літературі підкреслюється той факт, що спілкування є ефективним тільки в тому випадку, якщо у суб'єкта спілкування розвинуто ряд соціально-перцептивних здібностей:

- Здатність зрозуміти іншу людину, уміння вникати в стану душевних рухів оточуючих, здатність - бачити світ очима іншої людини;

- Здатність до емпатії;

- Здатність до ідентифікації;

- Здатність до психологічної проникливості, яка дозволяє миттєво усвідомити проблему, що виникла в процесі міжособистісного спілкування, і швидко знайти рішення, спираючись на власне чуттєве сприйняття;

- Здатність до спостережливості і т.д.

Професійне іншомовне спілкування являє собою мовне взаємодія фахівців в ході здійснення професійної діяльності, його відносять до спеціальних видів соціальної комунікації. Професійно орієнтоване спілкування здійснюється завдяки спеціальним знанням, регулюється сукупністю кодифікованих норм, встановлених правил, достатньо чітких і певних, які люди заучують в ході спеціальної підготовки. Нормативні професійні рамки обумовлені цілями, способами, критеріями оцінки, специфічними для кожного окремого виду практичної діяльності (1).

Професійно-орієнтоване спілкування іноземною мовою - такий різновид спілкування, яка виступаючи в якості основної умови існування міжнародної професійної спільноти та інтеграції у нього молодих поколінь, спрямована в першу чергу на обмін професійно-значущою інформацією, яка підлягає передачі, зберігання, відтворення, при цьому в процесі обміну важливу роль відіграє взаємопізнання і взаєморозуміння між партнерами по спілкуванню - представниками різних професійних співтовариств. У механізмі професійно-орієнтованого спілкування виділяють наступні компоненти: а) мети (заради чого фахівець вступає в спілкування), б) зміст (інформація, яка передається від одного фахівця до іншого); в) кошти або способи кодування, переробки і розшифровки інформації, р ) канали, по яких інформація передається (14). Орієнтація мовного навчання студентів немовних вузів на підготовку до реального професійного спілкування є методично виправданою, оскільки покликана стимулювати мотивацію учнів, викликати інтерес до предмету. Сучасні психологи розглядають мотивацію як один з основних психологічних чинників успішності оволодіння іноземною мовою (20). Невмотивоване навчання мовленнєвої діяльності знімає проблему «предмет діяльності», позбавляє його психологічного змісту. В основі мотивації лежить потреба, в основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів: а) загальна комунікативна мотивація (потреба в спілкуванні як така, властива людині як істоті соціальному), б) ситуативна мотивація (потреба «втрутитися» в дану мовну ситуацію). Рівень останньої у вирішальній мірі визначається тим, як навчає викладач (як створює мовні ситуації, який використовує матеріал, прийоми) (27).

Для забезпечення ефективності спілкування між представниками різних культур необхідно подолання не лише мовного бар'єру, але і бар'єру культурного, тому оволодіння іноземною мовою та його використання передбачає знання соціокультурних особливостей носіїв мови, широкий спектр вербальної та невербальної комунікації. Знайомство з історією, географією, політичним та економічним устроєм, культурою, мистецтвом, правилами поведінки, нормами і традиціями суспільного життя країн досліджуваного мови є необхідною умовою фонової соціокультурної підготовки, на основі якої буде реалізовуватися професійне спілкування з представниками інших культур. Ознайомлення з певним обсягом країнознавчої інформації оптимізує досягнення освітньої і виховної цілей, підвищуючи рівень загальної культури майбутнього фахівця.

Підготовка студентів немовних вузів до професійного іншомовного спілкування здійснюється у два етапи: на першому етапі вона спрямована на вирішення загальноосвітніх завдань, а на другому етапі (мова для спеціальних цілей) - в основному на вирішення спеціальних професійних завдань, коли відбувається формування професійних іншомовних комунікативних умінь. Для досягнення рівня професійної компетенції фахівців необхідні певні комунікативні вміння, які формуються за допомогою навчання іншомовного спілкування, отже, зміст навчання спілкуванню на іноземній мові в немовному вузі має задовольняти вимогам, що пред'являються до іншомовної діяльності майбутніх фахівців. Відбір змісту покликаний сприяти різнобічному та цілісному формуванню особистості студента, підготовку його до майбутньої професійної діяльності (10).

При розробці програми навчання іноземної мови у немовному вузі необхідно враховувати сфери діяльності і ситуації, у яких доведеться спілкуватися студентам; в які професійні контакти їм доведеться вступати; які завдання їм доведеться виконувати; якою буде тематика їх діяльності; як найкращим чином підготувати студентів до використання іноземної мови у майбутній професійній діяльності. Етапи іншомовної підготовки повинні формуватися згідно з планами технічних спеціальностей, а предметно-змістовний компонент навчальних програм по спец. предметів і дисципліни «Іноземна мова» доцільно погоджувати між профільною та мовної кафедрами.

У висновку слід зазначити, що далеко не завжди фактичний рівень володіння іноземною мовою випускниками технічних вузів відповідає вимогам сучасної освітньої концепції, запитам сучасного суспільства і ринку праці. Потрібно якісно новий підхід до підготовки фахівців технічного профілю з іноземної мови, необхідна модернізація змісту навчання, розробка нових методів навчання, пошук найбільш ефективних засобів та освітніх технологій, що дозволяють якісно поліпшити навчальний процес.