Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

 

 

 

 

                                                                                     Психогого-педагогічний факультет

                                                                                                 

                                                        Кафедра початкової та  дошкільної освіти                                                              

                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

«Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки»

 

 

Курсова робота

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота (проект)                                         Виконала:

захищена «___»_________201_р.                           студентка ІІІ курсу, групи ПН-315

з оцінкою_________________                                Крючкова Неля Володимирівна

_________________________                                 Науковий керівник:

(підпис наукового керівника)                                 Кандидат педагогічних наук, доцент

                                                                                    Манжелій Наталія Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава – 2012

1.   Тема курсової роботи: «Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки»

2.   Зміст курсової роботи:

                                                               ЗМІСТ  
          ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КАЗКИ

       1.1 Сутнісна характеристика поняття моральне виховання.

       1.2 Проблеми морального виховання у спадщині вітчизняних та                                   зарубіжних педагогів.

       1.3 Особливості та умови морального виховання в молодшому             шкільному віці.

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КАЗОК НА РОЗВИТОК МОРАЛЬНОЇ ВИХОВАНОСТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1. Особливості використання народної казки у моральному вихованні молодших школярів.

 2.2  Організація дослідження. 

 2.3 Аналіз отриманих результатів.

ВИСНОВКИ 

ДОДАТКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    

3.   Категоріальний апарат  курсової роботи:

Мета роботи теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічний вплив казки на рівень морального виховання молодших школярів. 

У відповідності до поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати педагогічну літературу з проблем морального виховання молодших школярів.

2.   Розкрити сутнісну характеристику морального виховання.

3.   Висвітлити педагогічні можливості української народної казки.

4. Показати вплив казок на розвиток морального виховання дітей молодшого шкільного віку через анкетування.

Об’єктом курсової роботи є процес морального виховання дітей молодшого шкільного віку.

Предметом роботи є казка як засіб морального виховання дітей молодшого шкільного віку.

 

 

Вступ

Казка брехня, та в ній натяк - добрим молодцям урок.  
Казав О.С. Пушкін.

У періоди зміни суспільних формацій порушується спадкоємність поколінь у вихованні дітей і, перш за все, у сфері передачі морального досвіду, головних життєвих цінностей і установок. Сформованість моральних цінностей є найважливішим показником цілісної особистості. Істинно самостійною і відповідальною, здатною створити власне уявлення про своє майбутнє життєвому шляху. Сьогодні як ніколи широко усвідомлюється відповідальність суспільства за виховання підростаючого покоління.

Будь-яке суспільство зацікавлене в збереженні і передачі накопиченого досвіду, інакше неможливий не тільки його розвиток, але і саме існування. Збереження цього досвіду багато в чому залежить від системи виховання та освіти, яка, у свою чергу, формується з урахуванням особливостей світогляду і соціально-культурного розвитку суспільства. Духовно-моральне становлення нового покоління, підготовка дітей та молоді до самостійного життя - найважливіша умова розвитку України. Дослідження проблем морального виховання вимагає пошуку найбільш ефективних шляхів або переосмислення вже відомих. На мій погляд, дієвим засобом у вихованні моральних якостей особистості молодших школярів є народна казка.

Таким чином, актуальність мого дослідження "Моральне виховання молодших школярів засобами української народної казки" в наступному:  
орієнтованість сучасного суспільства на гуманізацію освіти; моральне виховання як центральний орієнтир у розвитку особистості; інтерес до потенціалу народної педагогіки.  
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ КАЗКИ

1.1. Сутнісна характеристика поняття моральне виховання.

Процеси перебудови у сучасній школі, утвердження нової гуманістичної парадигми освіти ведуть до посилення культурологічної спрямованості, переорієнтації на формування духовності, ціннісних орієнтацій особистості, її творчий розвиток. Реалізація культурно творчої функції освіти передбачає цілеспрямоване використання надбань національної культури у навчанні і вихованні молодого покоління, а також у професійній підготовці вчителя до цієї діяльності.

Важливо забезпечити єдність моральності і знань, духовної культури і освіченості. Мораль є найдавнішою формою людської свідомості, яка становить сукупність норм, правил, принципів, що визначають поведінку людей, їх обов’язки один до одного перед суспільством, державою.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Результати морального виховання характеризуються такими поняттями: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні переконання, моральні почуття, моральні звички, моральна спрямованість, моральні якості, моральний ідеал і моральна норма.

Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах.

Моральність — охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей.

Моральна свідомість — одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини.

Моральні переконання — пережиті та узагальнені моральні принципи норми.

Моральні почуття — запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.

Моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов.

Моральна спрямованість — стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.

Моральні якості — типові риси поведінки особистості.

Моральний ідеал — образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути. Це той взірець моральної досконалості, який спонукає особистість до саморозвитку і на який зорієнтований виховний процес.

Моральна норма — вимога, яка визначає обов'язки людини щодо навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінювати й контролювати її.

Якщо мораль є суб'єктивним уявленням людини про добро та зло, то практична її діяльність щодо творення добра, спонукана внутрішніми мотивами («голосом совісті») постає як моральність. Зміст морального виховання учнів зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. З огляду на ці чинники, завдання морального виховання в школі — формування національної свідомості й самосвідомості, прагнення жити в гармонії з природою, свідомої дисципліни, обов'язку та відповідальності, поваги до закону, до старших, до жінки.

Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення учнів до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.

Моральне виховання розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед таких норм — гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини. Моральне виховання передбачає формування в дітей почуття любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства, інших чеснот.

Абсолютно вічні цінності— загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.).

Національні цінності — є значущими для одного народу, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам'ять тощо.

Громадянські цінності— ґрунтуються на визнанні гідності людей і характерні для демократичних суспільств. Це, зокрема, права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо.

Сімейні цінності— моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам'ять про предків та ін.

Моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов'язаний, по-перше, із сильними переживаннями, по-друге, вони постійніші, по-третє, в них закладаються підвалини всіх моральних ставлень людини до суспільства, до праці, до інших людей. ,

Цінності особистого життя мають значення насамперед для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя та ін..

Зміст морального виховання складається з окремих напрямів морального виховання. Такими напрямами морального виховання є:

—   формування національної самосвідомості та патріотизму;

— виховання гуманності, доброзичливості, чуйності, ввічливості та тактовності;

— виховання свідомої дисципліни, дисциплінованості, обов’язку та відповідальності;

—   виховання культури поведінки – це сукупність вироблених і перевірених досвідом способів організації повсякденного життя та спілкування людей [20, ст.89].

Культура поведінки включає:

—  виховання культури спілкування між людьми.

— до уваги беруться такі якості людини як: ввічливість, тактовність, простота, скромність, точність, відповідальність, культура мовлення і жестів.

—  виховання культури поглядів, що включає виховання розумних потреб, виховання вміння поводитися вдома; повага до батьків, слухняність, участь у домашній праці.

—  виховання культури організації вільного часу, правильне поводження за столом, в гостях, чистота та охайність, вміння вибирати і дарувати подарунки.

— культура зовнішнього вигляду – вироблення санітарно-гігієнічних навичок і звичок.

—   здійснення правового виховання.

—   екологічне виховання.

Основу морального виховання становить етика (від грец. ethika — звичка, звичай) — філософська наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми. Вона досліджує моральні категорії, в яких втілені моральні принципи, норми, оцінки, правила поведінки. Сукупність етичних проблем охоплюють питання про те, як має чинити людина (нормативна етика), а також теоретичні питання про походження і сутність моралі. Характерною особливістю морального становлення особистості є врахування її менталітету (ментальності) — специфічного світосприймання, світовідчуття, світогляду, бачення світу і себе у світі, національного характеру, вдачі, які виробляються під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, природно-кліматичних чинників.