Напрямки вдосконалення франчайзингової діяльності на підприємстві

Зміст

 

Вступ…………………………………………..………………………………3

Розділ 1. Теоретичні основи франчайзингу на підприємстві…...….….5

1.1 Сутність франчайзингу, об’єкти та суб’єкти……………………….......5

1.2 Види франчайзингу………………………….……………………...…..11

1.3 Методика застосування концепції франчайзингу на підприємстві, його переваги та недоліки, проблеми використання…………………….……..…..16

Розділ 2. Аналіз франчайзингової діяльності на підприємстві «McDonald’s-Україна»…………………………………………………………28

2.1 Аналіз господарської діяльності “МакДональдз”…...……..….………28

2.2 Особливості функціонування. Організаційна структура компанії “МакДональдз”...................................................……………..……….…..……..33

2.3 Франчайзингова діяльність підприємства............................................35

Розділ 3. Напрямки вдосконалення франчайзингової діяльності на підприємстві………………………………………………………….…………41

Висновки…………………………………..…………………………..….…47

Список використаних джерел………………………………….....………49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Вступ

Франчайзинг - це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає у тому, що серед договорів на передачу прав в останні десятиліття широкого застосування в країнах з розвинутою економікою дістав договір франчайзингу. Однак в Україні для законодавчого регулювання комерційних справ, відомих у міжнародній практиці як "франчайзинг" і "франшиза", використовується термінологія "комерційна концесія". Правовідносини сторін у договорі комерційної концесії регулюються ЦК України (статті 1115-1129) і ГК України (статті 366-376).

Метою курсової роботи є вивчення сутності франчайзингу та його застосування на підприємствах.

Предметом курсової роботи є « McDonald’s-Україна».

Об’єктом курсової роботи є господарська діяльність, шляхи її покращення, розвиток підприємства в усіх його напрямках.

В процесі курсової роботи відбувається формування професійних умінь і навичок, Під час цього виду практики студенти мають можливість збирати теоретичний та практичний матеріал для роботи над курсовими роботами та дипломними проектами.

Франчайзинг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій території, на термін і умовах, визначених договором.

Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу.

Для підприємців франчайзинг - це один зі способів стати власником бізнесу.

В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин це пояснюється тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого — малий бізнес, який формує конкурентне середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостійність підприємницької ініціативи. Для економіки України останнім характерна активізація саме малого бізнесу. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні.

Вивченням та дослідженням механізму використання франчайзингу займалися багато вчених-економістів, серед них як українські: З. Опейда, Г.Андрощук, В. Денисюк, А. Цірат, Я. Сидоров; російські: І.Риков,  Н. Месяшна, С.Сосна, Є.Васильєва, а також і європейські вчені: Д.Прат, Д. Стенворт, Б.Сміт, Я. Мюрей, Ж.Адамс, М. Мельдельсон, Р. Гамельтон, проте через різноманітність його видів та типів вивчення особливостей франчайзингу залишається неповним. Усе це й зумовлює необхідність та доцільність вивчення даної теми.

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи франчайзингу на підприємстві.

1.1 Сутність франчайзингу, об’єкти та суб’єкти 

В сучасних умовах господарювання кожне підприємство, щоб не втратити свої позиції на ринку, змушене шукати нові форми організації бізнесу. Останнім часом досить актуальним став франчайзинг, його поширення зумовлене динамізмом ринку та дією конкурентів.

Той факт, що франчайзинг грунтується на використанні об’єктів  інтелектуальної власності, і є причиною його популярності, тому що  придбавши франшизу, підприємець набуває вже перевірену і відпрацьовану бізнес-модель, яка довела свою ефективність на ринку товарів та послуг. Інтелектуальна власність у цьому випадку може охоплювати широке коло об'єктів: від об'єктів промислової власності аж до об'єктів авторського права. При всій їх різноманітності вони обов'язково мають бути захищені певним охоронним документом чи режимом комерційної таємниці, саме тому, що вони мають судовий захист. Тому потенційні франчайзі і змушені укладати договір власності за плату. Цим вони забезпечують собі, і власному бізнесу надійну перевагу і гарантію стабільного існування та подальшого зростання.

Суть даної форми організації бізнесу полягає у тому, що добре відома на ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті використання нової для неї технології виробництва. За право займатися бізнесом його одержувач (франчайзі) сплачує частину отриманого доходу відповідно до укладеної угоди.

В основі франчайзингу як особливої форми організації бізнесу можуть лежати принципи маркетингу або розподілу товарів. У такому разі "батьківська компанія" зазвичай надає індивіду або іншій компанії право чи привілей здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній формі в визначений період і в визначеному місці. Наприклад, за спільної згоди або на основі укладеної угоди фізична чи юридична особа бере на себе зобов'язання взяти партію товару і за певний період реалізувати цей товар на відповідній території. За це надаються певні привілеї, пільги у вигляді зниження ціни на зазначений товар і сплати мінімального відсотка від одержаного прибутку за реалізований товар [5, 56 ].

З одного боку, франчайзингова система допомагає малим підприємствам уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуванням власного бізнесу, з другого — як корпоративна структура вона обмежує діяльність франчайзі. Але для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають над недоліками.

Отже, слід відокремити переваги системи для франчайзі, які полягають у тому, що:

- за певну фіксовану плату  франчайзі має можливість навчитися  ефективних методів управління, підвищити свій професіоналізм  і компетентність;

- користуючись розробками материнської  компанії, франчайзі ідуть у ногу  зі споживчим попитом;

- власник малого підприємства  має можливість користуватися  перевагами, які доступні тільки  великим компаніям;

- конкуренція відносно невелика (франшиза знижує гостроту конкуренції  на визначеному сегменті ринку).

До числа недоліків слід віднести:

- обмеженість самостійності, підприємницької  ініціативи;

- обсяги продажу встановлюються  власнику франшизи відповідно  до політики маркетингу компанії-франчайзера;

- небезпека краху у випадку  банкрутства або зменшення популярності  франчайзера[5, 87].

Для франчайзера перевагами вважаються:

- збільшення ринку збуту при  мінімальних вкладеннях;

- економія на матеріальному  заохоченні найманих працівників: франчайзі як власник підприємства  має особистий стимул до максимізації  прибутку;

- одержання додаткового прибутку  шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів  та офісів[5, 89];

Також існує і ряд недоліків:

- зниження гнучкості системи  управління, складність у переміщенні  точки;

- неможливість заміни "небажаного" франчайзі, навіть якщо він невміло  управляє точкою, доки не порушені  ним умови франшизи, він "недоторканний";

- проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений  у тому, що одержує від франчайзі  правдивий звіт про діяльність;

- складність проведення контролю: певна репутація одною франчайзі  здатна заплямувати репутацію  всієї мережі, кинути тінь на  торгову марку. Саме через недобросовісну  діяльність франчайзі, припинила  свою діяльність російська компанія  „Дока Піца”. Із 16 піцерій лише  дві виготовляли якісну піцу  та дотримувалися рецептури головної  компанії.

Вітчизняним підприємцям франчайзинг відомий завдяки таким компаніям, як "Макдональдс", "Дока Піцца", "Холідей Інн", які мають міжнародні франчайзингові мережі. Так, американська корпорація "швидкої їжі" "Макдональдс" вже сьогодні охоплює більш як 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно майже 30 млн. клієнтів. Близько 66% усіх ресторанів корпорації керуються 4500 франчайзинговими агентами, які одночасно є і незалежними підприємцями, і членами єдиної команди [4, 101].

Перспективність застосування франчайзингу підтверджують такі дані: у США наприкінці п'ятого року існування банкрутами стали лише 14% франчайзингових підприємств, тоді як для незалежних молодих фірм цей показник становити більш як 65%.

Отже, слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від економіки України. Основними відмінностями є наявність сталих ринкових відносин, дієвість й стабільність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна тінізація.

Суть франчайзингу полягає в тому, що іноземна фізична чи юридична особа, надає іншому суб'єктові підприємницької діяльності право використовувати відомі технології, торгову марку, комерційну інформацію, фірмове найменування, управлінські послуги тощо. Тобто договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду. Часто іноземний суб'єкт бере на себе зобов'язання монтажу і поставки обладнання, матеріалів, сировини, надання управлінських, консультаційних послуг, навчання персоналу та інші зобов'язання. Всі ці умови визначаються у спеціальному цивільно-правовому договорі франчайзингу. Вартість переданих нематеріальних активів іноземним суб'єктом оцінюється у вільно конвертованій валюті відповідно до Порядку експертної оцінки нематеріальних активів.

Система франчайзингу дає такі переваги користувачеві, як право вести підприємництво під торговою маркою, що має високу репутацію на ринку, зберігаючи в той же час свій статус, використовувати вже апробовані форми і методи бізнесу та маркетингу, можливість отримання управлінських та інших послуг. Незважаючи на те, що договори франчайзингу є одним із ефективних правових інструментів господарювання, який широко застосовується у розвинутих країнах, в Україні, на жаль, система франчайзингу поки що не врегульована законодавством. У нас, як відомо, не існує правової охорони фірмових найменувань, хоч кожна юридична особа має право на індивідуалізацію своєї діяльності для відмежування її від іншої спорідненої діяльності. І така юридична особа, фірмове найменування якої зареєстровано у встановленому порядку, має виключне право на використання або передачу його на підставі договору іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Правова неврегульованість цих цивільних правовідносин, безумовно, не сприяє стабільності цивільних правовідносин.

Отже, за своєю природою договір (контракт) франчайзингу має цивілістичний характер, і на нього поширюються загальні положення ЦК України щодо угод та зобов'язального права. Франчайзер та франчайзі є суб'єктами відносин франчайзингу, сторонами франчайзингового договору.

Франчайзер – суб'єкт підприємницької діяльності, який володіє, як правило, відомою на ринку торговельною маркою, особливими технологіями виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), випробуваними на практиці способами ведення підприємницької діяльності, іншими об'єктами інтелектуальної власності та надає право їх використання іншому суб'єкту підприємництва (франчайзі) на визначених умовах.

Франчайзі – суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує від франчайзера право ведення визначеної діяльності з використанням його об'єктів інтелектуальної власності на визначених умовах.

Результатом взаємовідносин між франчайзером і чисельними франчайзі є поява на ринку мережі однотипних підприємств, які подібні між собою як щодо зовнішнього оформлення, так і щодо способів ведення ними підприємницької діяльності. Такі подібні підприємства формують організаційне утворення, в якому успішне функціонування кожного з учасників зокрема і всіх разом позитивно впливає на створення і подальший розвиток ділової репутації визначених товарів або визначеної торговельної марки, тобто, фактично, ділової репутації франчайзера [7, 45]. Подібні організаційні утворення називають франчайзинговими мережами або франчайзинговими системами. Однак не варто ототожнювати ці два дещо різних за змістом поняття.