Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2013 в 12:59, курсовая работа
Метою магістерської роботи є виявлення особливостей функціонування національних ринків праці України, Польщі та Росії як в умовах перехідного періоду, так і в сучасних умовах, для удосконалення їх регулювання.
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити низку завдань:
з’ясувати суть та механізм функціонування сучасного ринку праці;
визначити причини виникнення та особливості безробіття у відкритих господарських системах;
охарактеризувати основні заходи та особливості державного регулювання ринку праці;
проаналізувати структурні зміни зайнятості в Україні, Польщі та Росії;
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ I. Теоретичні основи аналізу національного ринку праці ...................6
1.1. Суть та механізми функціонування ринку праці………………...................6
1.2. Причини та особливості безробіття у відкритих
господарських системах……………………………………………………13
1.3. Державна політика зайнятості в умовах сучасної економіки……………18
РОЗДІЛ ІІ. Формування національних ринків праці у перехідних економічних системах…………………………………………………………………………..23
2.1. Порівняльний аналіз структурних змін зайнятості в Україні,
Польщі та Росії ……………………………………………………………..23
2.2. Макроекономічні чинники зростання масштабів безробіття
у перехідних економіках……………………….………………………..…27
2.3. Вплив стабілізаційної економічної політики на національні
ринки праці в Україні, Польщі та Росії…………………………..……….33
РОЗДІЛ ІІІ. Державна політика зниження рівня безробіття у відкритій господарській системі України………………………………………………....40
3.1. Досвід зниження рівня безробіття у перехідних економіках
та перспективи його застосування в Україні……………………………..40
3.2. Шляхи підвищення ефективності державної політики зайнятості
у вітчизняній економіці…………………….…………………………...….46
ВИСНОВКИ (CONCLUSIONS)………...………………………………………51
СПИСОК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………….……………………….5
Як свідчать дані дослідження бізнес-середовища в Україні, що проводилося Міжнародною фінансовою корпорацією, чинна в країні система державного регулювання та контролю за діяльністю малих і середніх підприємств перешкоджає економічному зростанню і у довгостроковій перспективі підриває конкурентоспроможність країни. Тому питання стосовно спрощення системи державного регулювання з метою поліпшення ділового середовища стає надзвичайно важливим для подальшого розвитку підприємництва та економічного зростання в Україні. Одними з головних адміністративних бар’єрів, що перешкоджають веденню бізнесу, є дозволи та перевірки, а також оподаткування. Тому окремим першочерговим заходом макроекономічної політики, який суттєво вплине на політику зайнятості, є реформа податкової системи, яка має бути спрямована на зниження податкового тиску на підприємства, обмеження їх ухилення від сплати податків, легалізацію тіньової економіки, що, в свою чергу, призведе до збільшення надходжень до бюджету, необхідних для розвитку адекватної інфраструктури.
Високий рівень корупції в поєднанні з неефективною урядовою бюрократією також є одними з ключових адміністративних перешкод для ведення бізнесу, збільшення інвестицій та зростання в Україні. Серед інших проблем, що постають перед українськими бізнесменами, важливо зазначити надзвичайно складну процедуру закриття і реструктуризації бізнесу, а також недостатній рівень захисту прав власності.
Разом із зменшенням податкового тиску і створенням привабливого підприємницького середовища зменшення бюрократичних перепон на шляху започаткування і розширення бізнесу сприятиме створенню додаткових робочих місць [6].
Розв’язання суперечностей ринку праці є головним завданням державної політики зайнятості, яка повинна орієнтуватись на подальший розвиток ринку праці, щорічне введення в дію нових робочих місць, розвиток трудового потенціалу населення та окремих регіонів. Отже, щоб розширити зайнятість та поліпшити її якість, подолати безробіття, зменшити соціальне та економічне напруження в Україні, вирішальним моментом державної політики зайнятості повинен бути добре зважений вибір заходів, які потрібно розробляти і впроваджувати в комплексі з макроекономічною, регіональною, мікроекономічною (на рівні підприємств та галузей), політичною, освітньою та соціальною політикою.