Отчет по практике в ДП «Орджонікідзевугілля» структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Июня 2014 в 16:23, отчет по практике

Краткое описание

У 1858 році у п’яти кілометрах від майбутнього Петровського чугуно-литного заводу, біля селища Софіївка, було знайдено багаті поклади кам’яного вугілля і почато їх розробку. Рудник було названо Софіївським. Родовище складалося з трьох круто падаючих пластів.
У 1902 році рудник було обладнано двома стволами. Видобуток вугілля відбувався на глибині 155 метрів. У 1923 році родовищу та селище навколо нього було надано ім’я Карла Маркса.
На даний час шахта імені Карла Маркса – підприємство з видобутку вугілля є структурним підрозділом державного підприємства Орджонікідзевугілля.

Содержание

1.Організація бухгалтерського обліку ДП «Орджонікідзевугілля»
структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»………………………. 3
2.Облік товарно-матеріальних цінностей……………………………………… 7
3. Облік основних засобів інших малоційних необоротних активів, нематеріальних активів…………………………………………………………………...12
4. Облік грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій…………... 34
5. Облік розрахунків установи………………………………………………… 43
6. Облік праці та її оплати
6.1. Нормативно-правове регулювання обліку заробітної плати……….. 46
6.2 Облік утримань з нарахованої заробітної плати.
6.2.1. Обов’язкові утримання із заробітної плати.
6.2.2. Добровільні утримання із заробітної плати.
6.2.3. Облік утримань із заробітної плати.
7. Облік витрат виробництва продукції(робіт, послуг та їх реалізації)……...72
8. Організація робіт зі складання балансу, звітності………………………… 78
ВИСНОВОК ……………………………………………………………………. 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………... 83

Вложенные файлы: 1 файл

практика 7.doc

— 608.50 Кб (Скачать файл)

кредит рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним списанням цієї суми з кредита рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Сума, що підлягає відшкодуванню, визначається згідно з вимогами Порядку оцінки збитку від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.02.97 № 1402). Згідно з цим Порядком розмір збитку від недостачі основних засобів визначається виходячи з балансової вартості основних засобів (за вирахуванням день виявлення недостачі з урахуванням індексів інфляції, - відповідного розміру ПДВ і акцизного збору (по підакцизних засобах) за формулою:

Рз = [(Бв – А)· Іінф + ПДВ +Аз]· 2

де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф - загальний індекс інфляції (визначений Держкомстатом України); ПДВ – податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; 2 – коефіцієнт, який застосовується до визначеної суми по недостачі основних засобів. Сума відшкодованого матеріально відповідальними особами збитку відображається:

дебет рахунків 30 «Каса», 31 «Розрахунки в банках» або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» (якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винної особи);

кредит рахунка 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків».

Із відшкодованої суми покриваються збитки підприємства по недостачі (псуванню) основних засобів, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом:

дебет рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів»

кредит рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Матеріали інвентаризації і рішення щодо у регулювання розходжень затверджуються керівником підприємства і підлягають відображенню в обліку того місяця, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше останнього місяця звітного року.

  Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) , в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

  Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

- права користування природними  ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного  середовища, геологічною та іншою  інформацією про природне середовище);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на знаки для товарів  і послуг (товарні знаки, торгові  марки, фірмові назви тощо);

- права на об’єкти про мислової  власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- авторські та суміжні з ними  права (право на літературні та  музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

- гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);

- інші нематеріальні активи (право  на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призна чен активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Для обліку нематеріальних активів за їх групами до рахунка 12 «Нематеріальні активи» передбачені субрахунок:

122 «Права користування  майном»

Слід зазначити, що групою нематеріальних активів є сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

  Нематеріальний актив відображається у балансі, якщо:

- існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;

- його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

  Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання: ціни (вартості) придбання; мита; непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню; інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

  Справедлива вартість нематеріального активу - це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.

  Нематеріальні активи надходять на підприємство в результаті їх придбання, створення власними силами, безоплатного отримання або шляхом обміну на інші активи (рис. 3.1)

Рис. 3.1. Напрямки надходження нематеріальних активів

Планом рахунків для обліку витрат на придбання матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».

За дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом — їх зменшення внаслідок прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів.

Для обліку витрат на придбання (створення) нематеріальних необоротних активів використовується субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

Надходження нематеріальних активів може здійснюватись шляхом: придбання, розробки, внесення засновниками до статутного капіталу, безоплатного одержання, отримання в обмін на неподібні активи.

Бухгалтерські записи операцій з придбання  нематеріальних активів:

1) відображено придбання  нематеріальних активів за сумою  договору:

Д-т 154 «Придбання нематеріальних активів»;

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»;

На суму ПДВ:

Д-т 641 «Розрахунки за податками»;

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»;

2) зарахування придбаного  об’єкта до складу нематеріальних  активів:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

К-т 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

Списання витрат на створення об’єктів при зарахуванні їх до складу нематеріальних активів:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

К-т 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

3) відображені понесені витрати на модернізацію об’єкта нематеріальних активів:

Д-т 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

К-т рахунків різних активів і зобов’язань (65, 66, 23, 20);

  Списання витрат на модернізацію об’єкта нематеріальних активів:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

К-т 154 «Придбання  нематеріальних активів»;

б) списання залишкової вартості самого нематеріального активу:

Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

К-т 12 «Нематеріальні активи»;

7) введення нематеріального активу в експлуатацію:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

К-т 154 «Придбання нематеріальних активів».

Амортизація нематеріальних активів здійснюється на систематичній основні протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

Розрахунок амортизації здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Як правило, методом амортизації нематеріальних активів є метод прямолінійного списання. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів в розрахунку звичайно прирівнюється до нуля, крім випадків:

- коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

- коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

  Термін корисного використання визначається з урахуванням:

очікуваного терміну використання активу підприємством;

науково-технічного прогресу та змін на ринку товарів, робіт, послуг, що виробляються з допомогою цього активу;

морального зносу;

юридичних та інших обмежень щодо термінів його використання.

  Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

   Планом рахунків для узагальнення інформації про нараховану амортизацію нематеріальних активів, що підлягають амортизації, призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів» за субрахунком 133 «Знос нематеріальних активів».

За кредитом рахунка 133 відображається сума нарахованого зносу нематеріальних активів, за дебетом - зменшення суми зносу.

Аналітичний облік зносу ведеться відповідно за видами нематеріальних активів.

Бухгалтерські записи з обліку амортизації нематеріальних активів мають вигляд:

Д-т 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» - в разі нарахування амортизації нематеріальних активів виробничого призначення;

Д-т 92 «Адміністративні витрати» - в разі нарахування амортизації нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

Д-т 93 «Витрати на збут» - в разі нарахування амортизації нематеріальних активів, що забезпечують збут, тощо і

К-т 133 «Знос нематеріальних активів».

Підприємство здійснює переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю, щодо яких існує активний ринок.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу записами:

Д-т 12 «Нематеріальні активи»;

К-т 423 «Дооцінка активів» - на суму дооцінки балансової вартості нематеріальних активів;

Д-т 423 «Дооцінка активів»;

К-т 133 «Знос нематеріальних активів» - на суму дооцінки зносу нематеріальних активів.

Сума уцінки відображається у складі витрат звітного періоду записами:

Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;

К-т 12 «Нематеріальні активи».

На суму різниці між балансовою та уціненою вартістю:

Д-т 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»;

К-т 12 «Нематеріальні активи».

Якщо при використанні нематеріальних активів виникають витрати від зменшення їхньої корисності, то вони включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів, записом:

Д-т 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»;

К-т 133 «Знос нематеріальних активів».

Нематеріальний актив підлягає списанню з балансу в разі його вибуття або неможливості отримання підприємством у подальшому економічних вигод від його використання.

У разі вибуття нематеріального активу: 

його балансова вартість виключається з активу балансу;

фінансовий результат визначається як різниця між сумою чистих надходжень від продажу (чи іншого вибуття) нематеріального активу, та його балансовою вартістю і відображається у звіті про фінансові результати.

Вибуття нематеріальних активів на підприємстві може виникати внаслідок їх: реалізації, ліквідації, безоплатної передачі, внеску до статутного капіталу інших підприємств, обміну на інші активи (рис.3.2)

 

 

 

 

 

 


Рис. 3.2. Причини та шляхи вибуття нематеріальних активів

Облік операцій з реалізації об’єктів нематеріальних активів відображається записами:

1) на суму доходу від реалізації нематеріальних активів:

Д-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами»;

К-т 742 «Дохід від реалізації необоротних активів»;

Информация о работе Отчет по практике в ДП «Орджонікідзевугілля» структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»