Шпаргалка по "Комунікаційні технології іспит"

1. Поняття соціальної технології. Місце комунікаційних технологій у системі соціальних технологій.

Соціальна технологія - сукупність методів і прийомів, що дозволяють добиватися результатів у задачах  взаємодії між людьми, тобто по суті соціальна технологія - це структура комунікативних впливів, що змінюють соціальні системи чи ситуації.

У більш широкому сенсі, соціальна технологія - послідовність  етапів соціальної взаємодії, в ході якої кожен суб'єкт, який бере участь у взаємодії, реалізує власну управлінську стратегію по відношенню до інших і формує соціальну дійсність. Соціальні технології, як правило, використовуються в управлінському консалтингу.

Соціальні технології розрізняють  в тісній залежності від сфер суспільної діяльності, в яких використовуються. Соціальні технології можуть бути: 
    - власне соціальними (досягнення соціальної справедливості («хто не працює, той не їсть»; захист незахищених верств населення); 
    - економічними (оцінка здібностей людини; інтелектуальна оптимізація праці працівника; «рядовий виходить у управлінці», іншими словами, персонал отримує владу і відповідальність); 
    - управлінськими (розвиток управлінських систем і порядку колективної діяльності організацій; виділення особистої стратегії); 
    - політичної (гарантії далекоглядності та виваженості політичних рішень); 
    - духовній сфері (культурні запити і інтереси людей; реагування на тенденції, пов'язані з громадською і культурним життям, наявність економічних передумов для вирішення існуючих проблем).

Соціальні технології, яким все більше приділяється увага на державному рівні, в свою чергу, можуть бути пов'язані з роботою із суспільством в цілому, з родиною, підростаючим поколінням, жінками, пенсіонерами, з технологіями соціального передбачення, адаптації, творчого розвитку, профілактичного значення та економічної підтримки людей, а також соціально-педагогічні, соціально-психологічні, соціально-медичні.

Комунікативні технології XX століття стали індустріальними  способами організації комунікативних процесів у суспільстві. Вони не терплять жодного дилетантства, мають розроблятися професіоналами і реалізуються на аудиторіях небачених розмірів. До таких технологій, які досягли свого розквіту якраз у XX столітті, можна віднести пропагандистську, рекламну, політичну, переговорну, перформансну, «паблік рилейшнз» тощо. Як окремі складові таких технологій можна розглядати методи, за якими досягається довір'я, щирість, а також різні комунікативні стратегії.

Риси соціальних технологій:

• Універсальність (можливість застосування технології на різних за чисельністю і специфікою соціальних об’єктах)
• Коструктивність (націленість на вирішення конкретних проблем перевіреними способами)
• Результативність (орієнтація на кінцевий результат)
• Відносна простота та доступність використання для фахівця певної кваліфікації
• Оперативність (ефективна соціальна технологія має бути обмежена у часі, а тому засоби реалізації мають бути достатньо дієвими та яскравими)
• Гнучкість або здатність до адаптації за обставин, що змінюються

Поняття соціально-комунікаційних технологій. Олександр Холод подає таке визначення:

Соціально-комунікаційні  технології – це система маніпуляційних дій-комплексів, спрямованих на зміну поведінки соціуму.

Російська дослідниця Юлія Даниліна у 2005 році подала таке тлумачення:

Соціально-комунікаційна технологія – це різновид інформаційних технологія, специфіка якої визначається сутнісною характеристикою соціальної комунікації.

За цією дослідницею  риси соціальної комунікації:

• Цілеспрямованість
• Залежність результату від активності отримувача
• Знакова, символічна форма повідомлення
• Використання мови, яке є збитковою по відношенню до повідомлення або акту комунікації
• Можливість впливати на комуніканта, управляти його поведінкою

Санкт-петербурзький  дослідник Дмитро Гавра говорить, що соціально-комунікаційна технологія – це такий різновид соціальної комунікації, який характеризується свідомим управлінням комунікаційними ресурсами, наявністю соціально-значимої теми і соціальним характером процесу, що підлягає технологізації; системністю, планомірністю, технологічністю, формальною організацією і оптимізацією, креативністю та циклічністю.

Об’єктом соціально-комунікаційних технологій є соціальний простір  та соціальний час. У вузькому розумінні  об’єктами також виступають свідомість, підсвідомість та поведінка соціальних суб’єктів, управління якими здійснюється цілеспрямованою системно-організовано соціальною комунікацією.

Існує таке поняття як соціально-комунікаційна  технологізація. Її суб’єктами виступають рекламні та піар-агенції, редакції ЗМІ, піар-служби, підрозділи психологічних операцій воєнних штабів та спецслужб, наукові і проектні організації, творчі колективи, що розробляють соціально-комунікаційні технології.

Соціально-комунікаційна технологізація – процедура розробки соціально-комунікаційної технології управління соціальним процесом, яка пов’язана із вирішенням певного завдання.

 

 

 2. Класифікація та коротка характеристика комунікаційних технологій.

Соціально-комунікаційні  технології – це система маніпуляційних дій-комплексів, спрямованих на зміну поведінки соціуму.

Технологія  інформаційного охоплення (пропаганда) – це “неоплачувана, абсолютно добровільна форма особистого інформативного впливу на індивідів з метою донесення до них інформації про фірму, її діяльність і товари, які вона випускає”. Технологією інформаційного охоплення як видом соціально-комунікаційних технологій пропонується називати систему маніпуляційних дій-комплексів, спрямованих на особистісний емоційно-експресивний вплив на свідомість споживачів інформації (реципієнтів) з метою зміни сценаріїв, моделей їх поведінки, переконання людей, поширення інформації про певного фігуранта, його діяльність на підставі власних переконань пропагандиста.

Технологія формування іміджу (іміджбілдінг та трешімідж) - її сутність

полягає в тому, щоб утворити замінники (символи) реального образу фігуранта (людини, організації, колективу, міста, країни, союзу країн тощо) за допомогою специфічних дій-комплексів, які систематично нав’язують інформацію.

Слід розрізнювати процеси  іміджбілдінгу (їх ще називають “іміджмейкінг”) і процеси трешіміджу. Іміджбілдінг (від англ. іmage – образ і англ. building – будівля), або іміджмейкінг (від англ. іmage – образ і англ. making – створення) – це соціально-комунікаційна технологія утворення позитивного чи нейтрального образу фігуранта; трешімідж (від англ. trash – мотлох і англ. іmage – образ) – це соціально-комунікаційна технологія формування негативного нецікавого образу фігуранта.

Технологію виправлення інформації, або спіндоктор (від англ. spin – кружляння й англ. doctor – доктор). Сутність згаданої технології полягає в тому, щоб завдяки нехитрим корекціям інформації про певного фігуранта, події або процеси “лікувати” початок їхньої негативізації: з негативних відомостей робити позитивні, такі, які змінювали б імідж фігуранта на краще.

Технологія інформаційного протистояння-боротьби (інформаційних війн). Сутність згаданої технології полягає в системному цілеспрямованому негативному впливі на об’єкт протистояння. Технологію інформаційного протистояння-боротьби активно використовують і сьогодні ідеологічні суб’єкти на політичній арені.

Технологію соціальних зв’язків (паблік рилейшнз) здійснюється завдяки цілеспрямованому систематичному налагоджуванню зв’язків із громадскістю при використанні правдивої інформації, яку керівництво організації постійно пропонує народу, споживачам чи то власної продукції, чи то послуг.

Технології просування (маркетингові комунікаційні технології). Їхня сутність полягає в системі дій, спрямованих на розміщення товарів (послуг) на ринку попиту таким чином, щоб здійснити якнайшвидший їхній продаж із

максимальним прибутком.

Технологія перемовин - здійснення переважно вербальних дій, спрямованих на структурування, впровадження, навіювання, поступки, порозуміння між сторонами, які прагнуть рівних вигідних умов існування на основі вибору оптимального варіанта подальших відносин.

Рекламні технології. Їхня сутність полягає в інформуванні споживачів щодо появи нових організацій і видів товарів (послуг), формуванні та підтримці іміджу організацій, товарів (послуг).

Виборчі технології - система дій, спрямованих на пропозицію електорату

майбутніх політичних послуг із боку відомого в країні політичного суб’єкта; нав’язуванні його програмних положень, обіцянок і рекламних роликів, друкованої продукції і мітингових зустрічей на виробництві; плануванні й організації виборчої кампанії; постійному інформуванні громадськості про наміри, плани і дії політичного суб’єкта; контролі за діями Центральної виборчої комісії (ЦВК); організації екзит-пулів (власного підрахунку голосів електорату); поданні судових позовів щодо оскарження попередніх результатів голосування тощо.

Технології формування промов (спічрайтинг, спічмейкінг). Термін «спічрайтинг” утворився поєднанням двох англійських слів, а саме:

speech – мовлення, промова та write, writing – писати; той, хто пише. Таким чином, термін “спічрайтинг” означає людину, яка пише промови.

Спічрайтинг (спічмейкінг) в Україні ще називають технологією формування промов, або системою дій, спрямованих на формування (утворення, написання) промов, із якими особи, для яких промови писалися,

виступатимуть перед  аудиторією.

Технології електронних мереж є системою дій, спрямованих на захоплення і привернення уваги користувачів електронних мереж. Серед засобів реалізації технологій електронних мереж слід назвати такі:

– соціальні мережі (наприклад, “Однокласники”, “Вконтакті”, “Планета кохання” тощо);

– підбір і розміщення новин;

– інформування через  підписку на розсилання інформації за темами;

– аналіз тематичних подій  або тематичної інформації;

– електронний маркетинг (система дій, спрямованих на пропозицію та продаж товарів через електронні магазини завдяки електронній пошті);

– технології блогування (система дій, спрямованих на залучення користувачів електронних мереж до утворення електронних щоденників);

– словникові технології та технології електронних рефератів;

– інші електронні технології.

Технології мобільного зв’язку. Сутність останніх полягає в тому, що абонента, або користувача послугами мобільних операторів, останні інформують про прогноз погоди, стан банківського рахунку, новини, розсилання на адресу абонента книжкових посилок. Також мобільні оператори використовують зв’язок для затягування абонентів-підлітків до різних ігор-вікторин, еротичних і сексуальних забавок тощо. Особливою ознакою технологій мобільного зв’язку є повідомлення про нові акції, що обіцяють безкоштовні телефонні розмови на будь-який термін і час.

Технологія чуток. Основною ознакою згаданої системи дій слід вважати передавання інформації майже пошепки, “з вуха до вуха” на ґрунті

відсутності достатнього  її обсягу. Механізм чутки унікальний і, на жаль, досить дієвий. Тому технологію чуток використовували завжди з метою неблагочестивих намірів (помсти, покарання, задоволення хтивості, підступності і зради тощо).

Технології організації дозвілля, сутність яких ми вбачаємо в системі дій,

спрямованих на організацію  відпочинку та вільного часу індивідів. На сьогодні дозвілля– це розгалужена мережа продуманих і спланованих заходів, закладів та система дій фахівців з організації вільного часу суспільства.

Психотерапевтичні технології - система комунікаційних дій, спрямованих на фахову психотерапевтичну організацію і корекцію нормативно-шаблонних моделей поведінки індивіда в суспільстві.

Технології громадянського суспільства - система соціально-комунікаційних дій, спрямованих на планування й організацію заходів для формування сильного суспільства, що базується на неурядових організаціях і спілках, товариствах і союзах громадян у демократичній державі.

Технологію перепису населення, сутність якої полягає в організації системи соціально-комунікаційних дій, спрямованих на реєстрацію і суцільну фіксацію (записування) соціально-метричних даних.

Технологію реєстрації населення – система соціально-комунікаційних дій, які спрямовано на впорядкування та фіксацію місця комунікативного простору, місця проживання та пересування індивіда.

Технологія реєстрації хворих у лікарнях – фіксація можливих змін у комунікаційному просторі кожного індивіда.

Технологію реєстрацій у РАГС. Мова йде про специфічну процедуру реєстрації шлюбів, розлучень, народження дитини, факту смерті. Саме така реєстрація дає змогу досить серйозно контролювати показники розвитку чи занепаду суспільства, його комунікаційних інструментів і системи дій.

Технологія пільгування. Сутність останньої полягає в системі дій, спрямованих на стимулювання обмежених категорій населення як з боку економічного добробуту, так і з боку забезпечення реалізації нормальних комунікаційних намірів, прагнень, бажань.

Специфічними вважаються релігійні технології, про які слід говорити як про систему дій, спрямованих на залучення (навернення) нових прихильників віри, популяризацію ідей певної конфесії та її релігійних догм, поширення інформації про діяльність конкретних осередків та їхні традиції, обряди, іміджеві моделі та моделі поведінки, соціально-релігійні норми та санкції.

 

 

3. Поняття маніпуляція. Місце маніпулятивних елементів у системі комунікаційних технологій.

Маніпуляція – 1) це психологічний  вплив на людину, який не завжи нею усвідомлюється і змушує її діяти відповідно до цілей маніпулятора; 2) це штучно створені ілюзії щодо дійсності; 3) приховане управління людиною всупереч її волі, яке переносить ініціаторові односторонньої переваги; 4) це вид псих. дії, майстер. вихов. якого виклик. приховане пробудження у людині намірів, які не співпадають з її актуальними бажаннями.

Зарубіжні дослідники визначають рядові ознаки маніпуляції:

1) це різновид духовного,  психологічного впливу, а не фізичного;

2) метою дії маніпуляції  виступають психічні дії особистості.

1964 – нім. дослід. «Маніпул. людина», у якій вперше подається  визначення маніпуляції як психічного  впливу, що здійснюється таємно  від так на шкоду тим особам, на яких він впливає.

Маніпуляція – це та особливість, яка закладена у кожній особистості. Людина, несучи певний образ так чи інакше впливає на суспільство.