Комунікаційні можливості Інтернету і їх застосування в інформаційному суспільстві

Інформаційні механізми забезпечують відображення тієї інформації на національних портадаї і веб-узлах, яка служить фондом для цивільної участі громадян. Така інформація включає, наприклад, оперативні публікації офіційих джерел, досягається за допомогою блогів, тематичних конференцій, засобів доставки новин з других інформаційних ресурсів, списків розсилок, інтермедії, мобільної телефонії.

Одним з основних механізмів електронної демократії є консультації. Якщо раніше, за відсутністю можливостей інтерактивного діалогу між владою та громадськістю, для цього вимагалися незрівнянно більші людські й фінансові ресурси, сьогодні, завдячуючи сучастим ІКТ, процес громадських консультацій не так важко організувати та підтримувати. У той же час, такими ж проблемними залишаються питання їх упровадження в управлінські процеси на всіх етапах [16, c.9].

Консультаційні механізми забезпечують діалогові методи для формування цивільної думки. Реалізація механізмів досягається організацією зворотного зв'язку за оперативними каналами, форумами, онлайновими конференціями. Єдиний шлях поліпшити ці результати для урядів - це здійснення оперативного застосування, аби ангажувати і включати громадян у діалогові процеси. Багато урядів світу використовують це явище.

Наприклад, у США в законі про адміністративну процедуру закріплено обов'язково обговорення проектів регуляторних актів. Цей закон, проте, залишає на розсуд державних інституцій визначитися з формами спілкування з громадськістю. Створено блог федерального центру цивільної інформації США, аби дати громадянам більш неформальний канал для інформації і комунікації. Уряд Сінгапуру також відкрив рядом блогів на своєму офіційному порталі, аби дати громадянам можливість висловлювати свою думку на різні теми розвитку суспільства. Ісландське міністерство соціальних справ дозволяє користувачам розмовляти невимушено в "онлайн" і представляти документи представникові міністерства.

Поширеною практикою в Євросоюзі, Канаді, Австралії, Новій Зеландії є традиційні консультації шляхом оприлюднення проектів регуляторних актів, які, відповідно до мети консультацій, мають назви "білий" чи "зелений" зошит. У "білому" зошити окреслюються політичні наміри уряду або пропозиції до впровадження  цих намірів. У "зеленому" зошиті розглядаються дискусійні документи, в яких пропунуються запитання та альтернативні варіанти відповідей для цільових груп, які визначаються організаторами опитування. У цих країнах традиційна практика консультацій була ефективно поширена на віртуальне середовище у формі електронної взаємодії державних органів і громадськості.

Більш демократичним типом консультацій, на нашу думку, є вивчення громадської думки з можливостями для інтерактивної участі громадян, тобто, коли пропонується не тільки обирати одну відповідь серед запропонованих, а є можливість запропонувати свою унікальну відповідь і поставити альтернативні запитання для інших респондентів-учасників консультацій. Саме такі інтерактивні консультації посилюють можливості широкого залучення громадян до обговорення урядової та регіональної політики.

Отже, проаналізувавши закорднонний досвід залучення громадян до електронного консультування, можна визначити, що переваги застосування органами державної влади інформаційних технологій є особливо відчутними, коли необхідно провести консультації із залученням усіх рівнів суспільства. Інформаційна взаємодія органів влади та зацікавленої громадськості передбачає застосування різних видів консультування внутрішньоурядових, владно-політичних та публічних консультацій з різними суспільно-політичними групами, державними і незалежними, громадськими організаціями, науковими закладами тощо, що можуть відбуватися на всіх етапах прийняття рішень.

Механізми прийняття рішень забезпечують облік та використання пропозицій громадян у державному управлінні. Республіка Корея - лідер у цієї сфері, за нею прямують Данія і Франція. Приблизно 66 відсотків населення країни отримають участь у виробленні урядових рішень. Франція реалізує даний механізм через французьку національну комісію суспільних дебатів з допомогою інноваційного сайту, де об'єднуються погляди громадян з політичної і соціальної проблеми з забезпеченням їх конфіденційності. Реалізація механізму прийняття рішень на національних порталах і веб-узлах за оцінками фахівців ООН за 2008 р. [44] має найменше значення серед інших механізмів реалізації електронної демократії.

3.3 Світовий досвід електронного урядовання на прикладі США

Одним з пріоритетних напрямків розвитку інформаційного суспільства в США є створення електронного уряду, що забезпечує населення всієї необхідною інформацією. Слова президента США Джорджа Буша можуть послужити девізом даної ініціативи: «Я маю намір розширювати використання Інтернету для того, щоб дати можливість громадянам отримувати необхідну інформацію з Вашингтона тоді, коли вона їм необхідна, а не тоді, коли Вашингтон захоче її надати їм. Основна мета реформування повинна полягати не в тому, щоб просто надати інформацію людям, а в тому, щоб дати їм свободу в її використанні ».

США створення електронного уряду проводиться під гаслом більшої відкритості і підзвітності уряду громадянам. Підзвітність не зводиться лише до надання якоїсь потрібної громадянам інформації, а забезпечується відкритою специфікацією комплексів показників роботи конкретних держорганів і створенням доступних населенню засобів моніторингу цих показників. Таким чином, громадяни зможуть самі судити про ефективність роботи урядових установ, а не покладатися тільки на заяви керівників або вищих осіб та повідомленнях ЗМІ. І це не дивно, адже американський ідеал - це влада народу, здійснювана народом і для народу, а інформаційні технології 21 століття надають громадянам нові потужні засоби для втілення в життя цього ідеалу.

Концепція електронного уряду. Суть електронного уряду полягає у перенесенні діяльності уряду в Інтернет, тобто організації управління державою і взаємодії з громадянами через Інтернет та інші інформаційні мережі. Мета переказу діяльності уряду в Інтернет та ж, що і мету переказу діяльності приватних компаній в Інтернет - збільшення ефективності роботи. Це досягається, як відомо, по-перше, за рахунок проходження процесів передачі інформації і фінансових потоків фактично в режимі реального часу, по-друге, за рахунок зниження витрат, і в третє, за рахунок збільшення якості надаваних послуг.

Для звичайних громадян створення електронного уряду в першу чергу означає спрощення процесів звернень до державних органів, завдяки здійсненню всіх державних функцій через Інтернет. Тобто через Інтернет громадяни зможуть платити податки, отримувати різні довідки, які можна буде роздрукувати з екрану монітора на принтер, оформити різні ліцензії та соціальні пільги, подати заяву на шлюб, реєстрацію організації і т.д., включаючи голосування на виборах - концепція електронного уряду передбачає надання через Інтернет практично всього набору державних послуг як для фізичних, так і юридичних осіб. При цьому фактично весь процес відбувається без прямої участі чиновників.

Поняття електронного уряду E-government на Заході з'явилося на початку 1990-х рр.., Але в практичну площину фактично почало переходити тільки в останні роки два. Розробкою електронного уряду зайнялися в першу чергу США і Великобританія, а також Італія, Норвегія, Сінгапур, Австралія і деякі інші країни (Франція, Німеччина, Катар, ОАЕ) [28].

Створення повноцінного електронного уряду включає в себе кілька етапів.

На першому етапі створюються численні сайти різних міністерств і відомств, які містять лише інформацію про діяльність цього відомства.

Подальший розвиток таких сайтів передбачає на другому етапі появи "зачатків" інтерактивності, що найчастіше виражається в появі рубрики "питання та відповіді", де можна відправити лист з питанням або побажанням. Також створюються спеціальні урядові сервера, на яких громадяни можуть отримати відповіді на часто виникаючі питання про роботу урядових структур.

На третьому етапі міністерські сайти стають інтерактивними - з'являється різні онлайн-послуги. У США це, частіше за все, можливість сплати штрафу або продовження ліцензії через Інтернет, як правило, на сайтах урядів окремих штатів або муніципалітетів. Найбільш яскравим прикладом подібного сайту є створений компанією IBM в штаті Арізона ще в 1996 р. сервер ServiceArizona (www.servicearizona.com), на якому представлений набір послуг, що починався з перереєстрації автомобілів через Інтернет і розширився до замовлення номерних автомобільних знаків, заміни втрачених техпаспортів та ін У 2000 р. через ServiceArizona здійснювалося приблизно 15% всіх операцій перереєстрації автомобілів в Арізоні.

Нарешті, четвертий етап включає в себе створення урядових порталів, що надають весь комплекс послуг усіх державних відомств. Подібні "єдині" урядові портали існують в США - портал FirstGov.Gov. (Www.firstgov.gov) відкритий в 2000 р. на два роки раніше, ніж було спочатку заплановано. Американський FirstGov.Gov є продуктом об'єднання 20000 окремих урядових сайтів, містить близько 27 мільйонів сторінок і дозволяє американцям в онлайновому режимі здійснювати самі різні дії - від операцій зі своєю карткою соціального страхування до замовлення місць для кемпінгу в національних парках.

Інша система - Open Meeting була реалізована в рамках національної ініціативи щодо посилення контролю над діяльністю з боку громадян. Вона дозволяє населенню подавати пропозиції та отримувати відгуки на них в інтерактивному режимі по електронній пошті. Однією з головних цілей створення системи було спрощення проведення опитувань і отримання коментарів з безлічі різноманітних джерел. За наявними даними, участь в роботі Open Meeting взяли понад 3 тисяч осіб, які висловили близько 1200 пропозицій. Дана система передбачає виключно вільний обмін думками, проведення дебатів і винесення остаточних рішень [28].

Особливою різновидом урядових порталів є особливі регіональні інформаційні портали, що поєднують широкий вибір як державних послуг, так і послуг приватного сектора - робота з різними державними та муніципальними службами, об'єктами електронної торгівлі, інтернет-банкінгу, інтернет-освіти.

Структура електронного уряду. Для ефективної роботи майбутні варіанти електронних урядів повинні складатися з декількох основних великих взаємозалежних один з одним блоків, головною особливістю яких є забезпечення надання державних послуг в будь-який момент часу. Електронний уряд - це "цілодобове уряд".

Основою всієї роботи електронного уряду є створення внутрішньої урядової мережі, що об'єднує всі органи державної влади на території країни, а також їхні відділення за кордоном. Наступним кроком після створення інформаційної урядової мережі є формування в рамках цієї мережі єдиної урядової бази даних, де акумулюється вся урядова інформація, включаючи базу даних громадян і організаціях, що функціонують на території країни. Таким чином, єдина урядова мережа повинна підтримувати такі функції:

• Підтримка потоків інформації між різними урядовими відомствами;
• Виключення дублювання чи суперечливості інформації між різними відомствами;
• Можливість контролю виконання на всіх етапах розв'язання будь-якого питання, виявлення випадків корупції та шахрайства.

Другий блок власне і є надання комплексу всіх державних послуг громадянам через Інтернет шляхом формування єдиного урядового порталу, що працює з урядовою базою даних. Через такий портал громадяни в зручній і доступній формі можуть отримати всю інформацію про діяльність уряду та задовольнити всі свої потреби, пов'язані з функціонуванням урядових структур.

Функціонування єдиної бази даних вимагає внесення або її зміни певної інформації про кожного користувача тільки один раз, після чого нові відомості автоматично будуть направлені в кожне урядове відомство, яке повинно бути повідомлене про це нам. Це концепція так звана "єдиних точок контакту", що надають можливість, підключившись до одного урядового сайту, вирішувати своє питання одночасно з декількома відомствами.

Третій блок - формування єдиного урядового електронного ринку для задоволення економічних потреб урядових відомств, тобто для проведення тендерів та здійснення державних замовлень. Створення єдиного урядового ринку має на меті скорочення державних витрат завдяки здійсненню електронних закупівель і послуг для потреб уряду за оптимальними цінами (за рахунок проведення електронних тендерів). Крім того на цьому ринку можуть продаватися надлишки державної продукції або конфісковані товари.

Крім того, великий урядовий портал, до якого в перспективі будуть звертатися практично всі громадяни країни - це, власне кажучи, величезний медіаресурс, що володіє великим потенціалом для проведення державної пропаганди. Зі створенням єдиного урядового порталу в рамках електронного уряду держава отримує в свої руки засіб для інформаційного забезпечення своєї діяльності, засіб для впливу на громадську думку.

Особливе місце в концепції електронного уряду займає можливість прямого звернення до всіх державних чиновників через Інтернет. Для цього існує кілька основних способів. Найпоширеніші з них - це надання публічної адреси електронної пошти, або створення на сайті відомства спеціальної форми для відправки повідомлення в державну установу. За допомогою подібної форми або електронною поштою будь-який громадянин може написати будь-які побажання та зауваження щодо діяльності конкретного відомства, а також задати його питання. При цьому передбачається, що відповідь буде дан або електронною поштою, або викладений на відомчому сайті в спеціальній рубриці "відповіді".

Найбільший же інтерес користувачів мережі викликають чати з великими державними діячами, наприклад, з главами держав або головами урядів. На Заході це досить часте явище, особливо перед виборами. Неодноразово проводилися чати з участю колишнього президента США Білла Клінтона. Як правило, подібні чати проводяться не безпосередньо з вищими державними чиновниками, а через спеціальних модераторів заради уникнення небажаних ексцесів, які час від часу мають місце [28].