Конкурентоспроможність торговельного підприємства та шляхи її підвищення

 

 

 

 

 

 

 

Науково – Дослідницька Студентська  Робота

На тему:

 

 

“Конкурентоспроможність торговельного підприємства та шляхи  її підвищення.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План:

 

Вступ...........................................................................................................3 стр

1.Конкурентоспроможність торгівельного  підприємства: поняття, особливості  та фактори, що її визначають...............................................4 стр.

2.Поняття конкурентних переваг  та погляди на можливості їх  здобуття...................................................................................................11 стр.

3.Шляхи підвищення конкурентоспроможності..............................17 стр.

3.1.Сервісне  диференціювання як один із  можливих методів покращення  конкурентного становища..................................................17 стр.

3.2.Ефективний торговий персонал............................................18 стр.

3.3.Забезпечення високого іміджу  підприємства – ефективний метод  підвищення конкурентоспроможності....................................................26 стр.

3.4.Проведення активної рекламної  політики як запорука успіху.......................................................................................................30 стр.

Висновок.................................................................................................33 стр.

Література...............................................................................................34 стр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

Сама тема дослідження  настільки актуальна, що не може залишити байдужим жодної людини, принаймні найменш зацікавленої в питаннях економіки. Життя показує, що в умовах, коли ринок досягає визнання в якості загальної цінності, сила та потужність будь – якої держави й народу залежать не тільки і навіть не стільки від воєнної сили, скільки від незвичних для багатьох категорій і понять якостей життя, ефективності виробництва.

Переходячи на національний рівень, можна розділити види конкуренції  в залежності від рівня економічної  зрілості суспільства. Одна справа – коли умови конкуренції диктують природні ресурси, вартісні фактори і т. ін., інша – інвестиційні інтереси, і зовсім інше – коли рушійну силу створює стимул до нововведень.

Щодо рушійних сил  конкуренції та вибраних стратегій, то це питання заслуговує на особливу увагу. Зокрема, щодо несприятливих факторів є справедливим вбачати в них важливе джерело стимулу та поштовху до пошуку більш економічних рішень. Адже розвиток – це історія не використання переваг, а історія боротьби з несприятливими умовами. Окремі несприятливі умови, якщо до них підходити правильно, породжують енергію для інновацій та змін. Тиск та виклик, а не “спокійне життя” веде фірми до розквіту. І це не пуста фраза, а безкомпромісний висновок, підтверджений аналізом. Ті, хто замість пошуку методів підвищення конкурентоспроможності звично звертаються до держави для отримання субсидій, різнопланового протекціонізму – це свого роду наркотики, які шкодять організму економіки і від яких, один раз прийнявши, неможливо вилікуватися. Тому тема методів конкурентної боротьби є особливо актуальною саме в нашій країні.

 

1.Конкурентоспроможність  торгівельного підприємства: поняття, особливості та фактори, що її визначають.

 

Так, що ж таке конкуренція  та конкурентоспроможність? Існує велика кількість визначень даних термінів. Термін “конкуренція” походить від латинського слова “concurere”, що означає “зіштовхують”. Як економічна категорія конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків. Конкуренція генерує дійові стимули для того, щоб господарюючий суб’єкт не заспокоювався на досягнутому; відкриває реальні можливості для вільного вибору господарського маневру для всіх учасників економічних відносин; культивує саме ринковий компонент практичних навичок та знань.

Конкуренція для підприємства - процес управління своїми конкурентними  перевагами задля перемоги або досягнення цілей в боротьбі з конкурентами за задоволення своїх потреб в  рамках законодавства.( Фатхутдінов Р.А.) Конкуренція є рушійною силою розвитку суб’єктів та об’єктів управління, суспільства у цілому, вона повинна стати стилем життя кожного робітника.

В умовах розвитку та значного зростання кількості малих підприємств, постійної конкурентної боротьби можливість виживання підприємств залежить від їх конкурентоспроможності. Тобто, ринок товарів чи послуг, на якому працює підприємство, вимагає від нього забезпечення певного рівня конкурентоспроможності або, в інакшому випадку, загрожує витісненню його з даних ринків. В чому ж все – таки полягає суть поняття конкурентоспроможності?

Конкурентоспроможність  – властивість підприємства, яка  характеризується ступенем реального  або потенційного задоволення ним  конкретної потреби по відношенню до аналогічного підприємства, представленого на даному ринку. Вона визначає можливість фірми витримувати конкуренцію з аналогічними підприємствами на даному ринку.

Конкурентоспроможність є одним  із вагомих показників стану підприємства як господарюючої системи, який визначає перспективи його подальшого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей.

Окреме торгівельне підприємство не є єдиним продавцем споживчих  товарів та послуг. Підприємства торгівлі конкурують між собою, а також  з підприємствами без створення юридичної особи, іншими продавцями споживчих товарів, в тому числі – з суб’єктами неорганізованого ринку. В ході своєї діяльності воно стає учасником конкурентної боротьби за споживача та його купівельні фонди, частку обслуговування певного товарного чи регіонального ринку. Тому одним із найважливіших етапів роботи з розробки стратегії діяльності є визначення стану конкуренції на ринку (сегменті ринку) та визначення позиції підприємства на ринку.

Ця категорія має різні тлумачення в економічній літературі. Для її характеристики використовується поняття порівняльних витрат (Д. Рікардо), порівняльних переваг (Є. Хекшер, Б. Олін), порівняння конкурентних переваг, факторів управління та продуктивності використання ресурсів (М. Портер), конкурентного статусу фірми (І. Ансофф).

Незважаючи на різні підходи  до визначення суті поняття, усі дослідники визначають такі риси цього показника.

• Порівняльний характер.

Конкурентоспроможність не є явищем, притаманним конкретному об’єкту, вона не витікає з його внутрішньої  природи, а виявляється тільки за умов порівняння цього об’єкта з іншими. Виходячи з цього можна стверджувати, що конкурентоспроможність підприємств можливо оцінити шляхом порівняння найбільш суттєвих показників їх діяльності. Результатом цього порівняння є визначення рівня конкурентоспроможності.

• Часовий характер ( динамічність ).

Досягнутий в окремий проміжок часу рівень конкурентоспроможності торговельного  підприємства не може розглядатись як довгострокова характеристика його ринкової позиції незалежно від  ефективності його діяльності. Протидія інших суб’єктів господарювання, рішучість та активність їх конкурентних стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції та зниження рівня конкурентоспроможності. Тобто, досягнуті на ринку успіхи за відсутності постійної та цілеспрямованої роботи будуть через певний час перевершені відповідними діями конкурентів. Ця обставина визначає необхідність формування відповідного підходу до управління підприємством, що не тільки забезпечував би сам процес адаптації, а й створював умови для його ефективного функціонування на постійній основі.

Конкуренція може приймати різні форми  в зв’язку з використанням  різних методів забезпечення тих  чи інших переваг на ринку (права  на особливо вигідне розміщення підприємства, першочерговість забезпечення товаром, виключне право на торгівлю визначеним видом продукції тощо).

Конкуренція у сфері торгівлі має  певні особливості, характерні для галузі:

• Підприємства торгівлі, особливо роздрібної, орієновані на територіально обмежений територіальний, локальний ринок, розміри якого залежать від місцезнаходження підприємства, його транспортної доступності для потенційних покупців.

Ця особливість обумовлює, з  одного боку, певну локальність конкурентної боротьби, обмеженість її учасників. З другого – посилює зацікавленість в перемозі, оскільки можливості  переорієнтації на інший регіональний ринок (розширення існуючого) обмежені та капіталообтяжливі.

• Особливості конкуренції в торгівлі пов’язані з місцезнаходженням підприємства торгівлі, або ж так званою рентною перевагою.

 Ця перевага дає можливість  через особливості місцезнаходження  отримати додаткову вигоду у  вигляді залучення більшої кількості  покупців. Прикладом цього є розміщення  торгових підприємств в районі  транспортних розв’язків, що забезпечує вагоміший потік покупців порівняно з іншими аналогічними підприємствами, що не мають подібних переваг.

• Особливий характер конкуренції пов’язаний з виконанням торгівлею функцій посередника між виробником та споживачем.

Це вимагає від торгових підприємств  вивчення, з одного боку, можливостей виробників, якісних характеристик товарів, що ними виробляються, врахування їх конкурентноздатності, з іншого – запитів споживачів, обсягу і структури платоспроможного попиту. Лише на основі аналізу цих факторів торгове підприємство може вирішити проблему підтримки своєї конкурентоспроможності.

• Результати конкурентної боротьби торгових підприємств визначається, перш за все, конкурентоспроможністю товарів, що реалізуються.

Тому найбільше значення для  перемоги в конкурентній боротьбі мають не внутрішні можливості підприємства, а характер його взаємодії з ринком товарних ресурсів: рівень цін та умови закупки товарів, можливості отримання цінових знижок, широта, глибина та оновленість асортименту, якість товарів, що закуповуються та інше. Ці фактори визначають стартові умови “боротьби за покупця”, та відповідно, збільшення обсягів реалізації товарів.

Індикатором конкуренції виступає сила, з якою продавець бореться за більш сильну позицію на ринку. Ця боротьба за кращу позицію для торговельних підприємств проявляється в прагненні кожного з них завоювати ширше коло покупців, отримати конкурентну перевагу, яка дозволить збільшити обсяг реалізації товарів, масу чи норму отриманого прибутку.

Основні фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємства на споживчому ринку, відображені на рис. 1.

Конкурентоспроможність є одним  з вагомих показників стану підприємства як господарюючої системи, який визначає перспективи його подальшого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей та завдань. Підтримування або підвищення конкурентоспроможності може розглядатися як одна з функціональних стратегічних цілей (завдань) підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Фактори, які визначають конкурентоспроможність торговельного підприємства на споживчому ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2. Конкурентні переваги торгівельних підприємств.

 

 

 

2. Поняття конкурентних  переваг та погляди на можливості їх здобуття.

Функціонуючи на певному сегменті товарного чи регіонального ринку, мале підприємство повинно мати конкурентні  переваги у питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування, тобто бути конкурентоспроможним.

В економічній літературі конкурентні  переваги часто ототожнюються з  можливостями фірми більш ефективно  розпоряджатися наявними ресурсами. Необхідно  зазначити, що така аналогія має під  собою вагомі підстави, тому що зміст конкурентоспроможності найчастіше трактується як здатність випереджати суперників у досягненні поставлених економічних цілей. Разом з тим між цими поняттями існує причинно наслідкове розходження. Конкурентоспроможність є результатом, що фіксує наявність конкурентних переваг, без останніх неможлива конкурентоспроможність. Але наявність окремих конкурентних переваг не означає автоматичної переваги. Лише в комплексі вони можуть впливати на вибір оптимального рішення. Крім того, на конкурентоспроможність впливають стратегічні та тактичні зміни на ринку, не пов’язані з діяльністю підприємства(зміна попиту, демографічні зрушення, природні явища, і т.п.).

В зв’язку з динамічністю переваги, окремі дослідники, наприклад, А. Градов, використовують поняття “життєвий цикл конкурентної переваги”. Окремі етапи життєвого циклу конкурентної переваги – становлення, прискорене зростання, обмежене зростання, зрілість, спад – пов’язуються з рівнем використання ресурсного потенціалу підприємства та ефективністю його конкурентної стратегії.