Перспективи посилення позицій України на світовому ринку соняшникової олії

Термін  дії Меморандуму встановлено  з 7 квітня до 1 вересня 2012 року. Його дія розповсюджується на 33 позиції харчових продуктів, у тому числі і на олію соняшникову.

Суб’єкти  мережевої роздрібної торгівлі взяли  на себе такі зобов’язання:

встановлювати на соціально значущі продовольчі товари, що реалізуються в мереженій роздрібній торгівлі, торговельну націнку не вище 10 % від оптових цін виробника;

гарантувати недопущення скорочення обсягів  реалізації соціально значущих продовольчих товарів у роздрібній мережі;

укладати  прямі договори з виробниками  щодо поставки вроздрібну мережу соціально  значущих продовольчих товарів;

не  застосовувати для виробників соціально  значущих продовольчих товарів системи  платежів, різних бонусів та інших;

надбавок  за присутність таких товарів у мережевій роздрібній торгівлі;

в повному  обсязі виконувати вимоги актів законодавства  щодо термінів перерахування інкасової  виручки від реалізації соціально  значущих продовольчих товарів їх виробникам;

забезпечувати співпрацю з Держцінінспекцією в проведенні моніторингу цін та торговельних націнок на соціально значущі;

продовольчі товари, що реалізуються в мережевій  роздрібній торгівлі;

надавати  Мінекономіки України 1 раз на тиждень  інформацію щодо виконання Меморандуму.

У свою чергу Кабінет Міністрів України взяв на себе такі зобов’язання: залучати виробників та суб’єктів мережевої роздрібної торгівлі до підготовки урядових рішень щодо регулювання ринків продовольства та торговельних відносин шляхом проведення нарад, консультацій, круглих столів тощо; створювати рівні умови доступу виробників до державної фінансової підтримки,яка надається через механізм здешевлення кредитів; сприяти укладанню прямих договорів між виробниками та продавцями щодо поставки соціально значущих продовольчих товарів; здійснювати заходи по наповненню споживчого ринку товарними ресурсами для виробництва соціально значущих продовольчих товарів, насамперед тих, попит на які не задовольняються за рахунок вітчизняного виробництва повною мірою; забезпечити контроль за дотриманням дисципліни цін на продовольчі товари; забезпечити законодавче впровадження контролю діяльності підприємців - фізичних осіб, зайнятих виробництвом продовольчих товарів та торговельною діяльністю.[23]

Враховуючи  стратегічне значення олійно-жирового комплексу для продовольчої безпеки України державний контроль та регулювання його діяльності має бути обов’язковим. Ступінь впливу держави на ринок олійно-жирової продукції повинен бути прозорим і виваженим.

Державне  регулювання може відродити підгалузь, а може і загальмувати її розвиток.

Важливою  умовою ефективного державного регулювання  олійно-жирового комплексу України  повинно стати повне нівелювання  політичного аспекту у прийнятті  рішень.[21]

 

Розділ 2. Оцінка кон’юнктури ринків соняшникової олії

 

2.1 Моніторинг та прогноз кон’юнктури ринку соняшникової олії

 

За  грудневими оцінками Мінсільгоспу США  загальний обсяг виробництва  олійного насіння у світі в 2011/2012 маркетинговому році становить 395,17 млн. тонн. При цьому очікується, що залишки олієнасіння на кінець 2012/2013 маркетингового року становитимуть 55,61 млн. тонн, що менше на 9,8 % проти попередніх років.

Згідно  прогнозу агентства OilWorld, світове виробництво  соняшникової олії у 2012/2013 МР складе 12,1 млн.тонн, що на 0,6 млн.тонн нижче ніж у поточному сезоні.[24]

Прогнозується зміна цінової ситуації на європейському  ринку олії соняшникової в зв’язку  із зменшенням об’єму олієсировини. Скорочення об’ємів виробництва олійних  очікують в Аргентині, Іспанії, Росії  і Румунії. Аналітики стверджують, що в зв’язку зі зниженням виробництва соняшнику в найближчі місяці можна очікувати ріст цін. При цьому найвищий ріст світових цін на соняшник і соняшникову олію припадає на період з січня по серпень2012року. Порівняльний аналіз рівнів роздрібних цін на олію соняшникову, які склалися в Україні та інших країнах світу у грудні 2011 – січні 2012 років свідчить, що в основному, вітчизняна ціна є нижчою, ніж в досліджуваних країнах СНД, Євросоюзу, Америки та Азії:

 Порівняльний аналіз роздрібних цін на соняшникову олію в Україні та інших країнах світу 2011-2012 рр.

 

Україна стала світовим лідером з експорту соняшникової олії, забезпечивши близько 60% потреби світового ринку.[27]

В маркетинговому році, що завершився 1 вересня 2011/2012, Україна поставила на світовий ринок 2,5 млн. тонн соняшникової олії, що становить 60% усього світового експорту і понад 80% обсягу соняшникової олії, виробленого українськими заводами (2,9 млн. тонн). Українська олія експортувалася в 64 країни світу. Уперше в цьому сезоні відкрився дуже перспективний китайський ринок (поки в незначних обсягах - 34 тис. тонн), - зазначає гендиректор асоціації Укроліяпром Степан Капшук. Основними покупцями ж української олії в сезоні, що завершився стали Індія, Єгипет, Алжир і країни ЄС. Разом з тим, експортовано 2,5 млн. тонн, Україна з великим відривом випередила своїх головних конкурентів - Аргентину і Росію, які забезпечили 19% і 11% потреби ринку відповідно. "Згідно FAPRI, ринок соняшникової олії в 2011/2012 маркетинговому році оцінюється в 3,4 млн. тонн. Така оцінка трохи консервативна. Ми вважаємо, що світовий ринок соняшникової олії можна оцінювати в районі 3,9 млн. тонн. Україна в поточному маркетинговому році забезпечила його на 56%, що є безперечним лідерством - каже Іван Панін, аналітик Інвестиційної групи Сократ. Показники виробництва компаній та митні дані про експорт досить прозорі і відповідають дійсності. Водночас, задекларованої кількості соняшнику не вистачило б навіть на те, щоб виробити ті обсяги масла, які були вивезені. Фактична наявність соняшнику і дані Держкомстату розходяться як мінімум на 1 млн. тонн .Водночас небажання виробників декларувати площі посівів і заниження врожаю можуть бути пов'язані з посиленням контролю уряду над сівозмінами. МінАПК стурбоване щорічним приростом питомої ваги технічних культур у посівному клині на шкоду продовольчим, у першу чергу ячменю. Але аграріїв можна зрозуміти, адже за підсумками минулого сезону соняшник став найприбутковішою культурою в агросекторі- його рентабельність досягла 41%.  На думку експертів, соняшникову олію й продукти, що містять олію, до весни наступного року можуть сильно подорожчати.

 

Рис. 2.2 - Порівняння рівнів споживчих роздрібних цін на олію в Україні та окремих  країнах світу 2009-2010рр.[9]

 

2.2 Поточний стан внутрішнього  ринку соняшникової олії

 

Україна є великим світовим виробником та експортером насіння соняшнику  і продуктів його переробки. За прогнозами нинішній урожай цієї олійної культури перевищить минулорічний, а тому Україна  може зміцнити свої позиції на світовому ринку. Соняшник є основною олійною культурою в Україні, яка порівняно з іншими дає найбільше олії з одиниці площі. Насіння районованих сортів і гібридів містять понад 48-50% жиру, 16-19% білку, а вихід олії при заводській переробці становить майже 47%. Олія широко використовується для виготовлення маргарину, консервів, хлібних і кондитерських виробів, а також застосовується у миловарній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. При переробці насіння, крім олії, одержують макуху або шрот, які є цінним кормом у тваринництві. Товарний соняшник має відповідати умовам ДСТУ 4694-2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови». Вирощена продукція залежно від критеріїв якості розподіляється на вищий, перший або другий класи. У середньому за останні 5 років в Україні під вирощуванням соняшнику було зайнято близько 15% усіх посівних площ. Частка соняшнику у виробництві олійних культур за цей період становила понад 70%. Проте наразі ситуація змінюється. Торік питома вага соняшнику у структурі площі посіву технічних культур не перевищувала 63% та має тенденцію до зменшення. Незважаючи на структурні зміни минулорічний урожай соняшнику перевищив урожай попереднього року на 408 тис. т. Це відбулося через розширення площі порівняно з 2011 роком на 8%. Збільшенню врожаю не завадило навіть зниження урожайності. Так, у 2012 році зібрали з гектару 15 ц/га, що на 2 ц/га менше попереднього року.

За  підсумками 2012 року, вирощування соняшнику виявилося найбільш прибутковою діяльністю у сільському господарстві України. За даними Держкомстату, доходи сільськогосподарських підприємств від реалізації цієї олійної культури досягли майже 15 млрд грн, що дало можливість покрити понесені виробничі витрати та отримати 5,9 млрд грн прибутку. При цьому рівень рентабельності становив 64,5%. Переважна більшість вирощеного насіння перероблялася на вітчизняних олійно-жирових комбінатах із подальшою реалізацією на зовнішніх ринках. Торік було вироблено 3,1 млн т олії, з яких соняшникової - 3 млн т. Експорт її становив 2,7 млн т, або 90% від загального виробництва. Проте незважаючи на розвинену промислову інфраструктуру щорічно до 10% врожаю соняшнику експортується без попередньої переробки. Тому світовий ринок має великий вплив на вітчизняну галузь. На відміну від України у світовому сільському господарстві насіння соняшнику не належить до основних олійних культур, хоча й посідає вагоме місце в олійному балансі. Обсяги виробництва соняшнику поступаються таким олійним культурам, як соєві боби та ріпак. Світове виробництво олійних культур у 2011-2012 маркетингового року (МР) становило 452,1 млн т. При цьому із загального врожаю частка соєвих бобів сягала 57%, ріпаку - 13%, соняшнику - 8%.[26]

За  прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2012-2013 МР очікується виробництво 34,8 млн т насіння соняшнику, що більше попереднього сезону на 12%. Зростання виробництва буде наслідком підвищення урожайності та розширення посівних площ. Так, урожайність очікується близько 1,4 т/га, що на 2% більше попередньої. Посівна площа цієї культури становитиме 24,6 млн га, що на 2,2 млн га, або 10% більше попереднього показника. До того ж вона перевищить площі соняшнику за всі періоди його вирощування у світі, що свідчить про високий рівень її привабливості у провідних країнах-виробниках. У новому сезоні всі провідні світові виробники соняшнику, окрім Аргентини та Туреччини, підвищать власний урожай. Найбільшим виробником цієї олійної культури залишиться Російська Федерація. У новому сезоні у Росії прогнозується валове виробництво понад 8,3 млн т насіння, що на 3 млн т, або 55% перевищить попередній рівень. Передбачається також збільшення обсягів виробництва соняшнику у країнах Європейського Союзу. Якщо в минулому МР ними було вироблено 6,8 млн т насіння, то в нинішньому очікується на 0,7 млн т більше.

За  прогнозами USDA, у 2011-2012 МР Україна разом  із ЄС-27 ділитиме другу сходинку світового  рейтингу виробників соняшнику. Так, у  світі очікують, що Україна виростить 7,5 млн т соняшнику. Крім цього, Китай  збільшить виробництво на 5% до 2 млн т, Індія на 30% до 0,7 млн т. Загалом прогнозних обсягів виробництва та перехідних залишків минулого року буде достатньо для покриття існуючого попиту.

 

Рис. 2.3 - Динаміка виробництва насіння  соняшнику в Україні та світі.17]

 

USDA прогнозує, що світове споживання соняшнику збільшиться та знаходитиметься на високому рівні. Очікується, що в новому сезоні попит на цю олійну культуру досягне 34,3 млн т, що більше в порівнянні з минулим сезоном на 11%. Це буде рекордним показником за увесь час споживання соняшнику та перевищить середньорічний рівень за останні 10 років на 23%. Проте, на відміну від 2009-2010 МР, обсяги споживання соняшнику будуть меншими за його виробництво. Це вплине на зростання світових кінцевих запасів. На кінець нового сезону вони очікуються у межах 1,85 млн т, що на 23% перевищить попередній рівень. Зростання виробництва сприятиме активності світової торгівлі. Обсяги експорту прогнозується на рівні понад 2 млн т, що на 33% більше в порівнянні з минулим роком. Структура світового експорту насіння соняшнику розподілятиметься наступним чином: ЄС-27 - 22%, Україна - 42%, Росія - 1%, Аргентина - 3%. На інші країни припадає 32% світового продажу. Загалом частка експорту соняшнику щодо обсягів його споживання становитиме лише 6%, що пояснюється задоволенням потреб світових споживачів не сировиною, а продуктами переробки, якими здебільшого є харчова олія та шрот. Світова торгівля такими товарами здійснюється більш жваво. Україна є одним із лідерів світового експорту продуктів переробки соняшнику. За даними USDA, світовий ринок сподівається отримати від України в новому МР 2,8 млн т соняшникової олії, що на 3% більше попереднього. Частка України у світовій торгівлі соняшниковою олією оцінюється на рівні 22%. При цьому експорт олії з Росії становитиме 2,9 млн т, або 23% світового експорту, ЄС-27 - 2,8 млн т (22%), Аргентини - 1,3 млн т (10%). Соняшниковий шрот, який переважно використовується на корм худобі, теж активно експортується українськими трейдерами. У новому сезоні такий експорт оцінюється у 2,8 млн т, що майже на рівні з минулим роком, та поступається продажу лише країнам ЄС. При обсязі світового експорту соняшникового шроту 13,6 млн т частка України становить 21%.Упродовж 2011-2012 МР на світових товарних біржах спостерігалася тенденція до зростання вартості соняшнику. Якщо у листопаді 2011 року ціни на таке насіння у США на умовах франко-склад виробника становили $421 за 1 т, то до липня 2012 року підвищилася на 63%, досягнувши $686/т. Проте на початку нового сезону можливе падіння цін.

 

 

Рис. 2.4 - Прогноз  структури світового виробництва  та експорту соняшнику в 2012-2013 рр.[4]

Україна може втратити 1,5 млрд грн при скасуванні експортного  мита на насіння соняшнику. Так вважають відомі експерти агроринку - керівник групи «Німецько-український аграрний діалог» доктор Хайнц-Вільгельм

Штрубенхофф, президент  асоціації «Український клуб аграрного  бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса та генеральний  директор Асоціації Володимир Лапа, посилаючись на результати дослідження  «Оцінка впливу скасування експортного мита на насіння соняшнику на економіку України», проведеного спільно УКАБ і компанією Kiev Economics. На спеціальній прес-конференції ці експерти представили свої висновки і висловили надію на те, що українська делегація в ході переговорів про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, де зокрема обговорюється питання скасування експортних мит на насіння соняшнику, буде послідовно відстоювати інтереси національної економіки.[28]

Сьогодні Україна  є найбільшим постачальником соняшникової олії у світі. У минулому році її частка у світовому експорті соняшникової олії перевищила 50%. Зростаючі переробні потужності (за останні п'ять років вони зросли більш ніж на 85%) дають Україні можливість домінування на світовому ринку соняшникової олії і шроту. Наша країна продає за кордон більше 80% виробленого масла. Сьогодні масложирова галузь - це один з провідних секторів харчової промисловості України. Вирощуванням соняшнику займаються більше 40% агропідприємств країни.

Для стимулювання зростання виробництва соняшникової олії в 1999 році в Україні було введене експортне мито на насіння соняшника в розмірі 23% з подальшим зниженням до 17% у 2001 році. У ході переговорів про приєднання до СОТ Україна взяла на себе зобов'язання скорочувати ставку мита щорічно на 1%, поки вона не досягне 10%. У процесі переговорів між Україною та ЄС про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) питання експортних мит на насіння соняшнику приділяється велика увага. ЄС, який є великим імпортером олії і насіння олійних культур, наполягає на повному скасуванні мита. Цей захід у разі створення ЗВТ буде застосовуватися тільки до торговельних операцій між Україною і країнами ЄС. Третіх країн, які не є учасниками ЗВТ, цей режим не торкнеться.Експортне мито на насіння соняшнику за останні роки зробило істотний вплив на масложировий сектор українського агрокомплексу. Воно викликало скорочення експорту насіння соняшнику, що сприяло збільшенню пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку, зростанню завантаженості потужностей переробних підприємств, збільшенню інвестицій у виробництво олії, зростанню виробництва насіння соняшнику та соняшникової олії в Україні, збільшенню частки експорту Україною на світовому ринку олії. Експортне мито веде до зниження рівня внутрішніх цін на цей жир. Виникає питання: чи викличе ліквідація 12%-ного експортного мита підвищення закупівельної ціни на ці ж 12%? Адже зростання експорту насіння соняшнику неминуче призведе до зниження обсягів їх внутрішньої переробки. Фахівці УКАБ і компанії Kiev Economics у спільному дослідження «Оцінка впливу скасування експортного мита на насіння соняшнику на економіку України» проаналізували втрати і вигоди скасування цього мита для окремих груп і економіки в цілому. У разі підвищення ціни на насіння соняшнику їх виробники отримають за свою продукцію приблизно на 773 млн грн більше. Переробними ж втратять близько 422 млн грн прибутку. Оскільки внаслідок дії спеціального режиму оподаткування у секторі зростання доходів агропідприємств не викликає такого ж росту зобов'язань зі сплати податків на прибуток і ПДВ, надходження до держбюджету від цих підприємств скоротяться на 275 млн грн. Споживачі соняшникової олії внаслідок зростання цін втратять 664 млн грн. Виробники продукції тваринництва також в збитку. Зростання цін на соняшниковий шрот призведе до втрати ними 114 млн грн. У таблиці 2 наведено орієнтовні втрати різних груп при різних обсягах зростання експорту (скорочення внутрішньої переробки) насіння соняшнику. Виходячи з цих даних, можна стверджувати, що загальний рівень добробуту учасників українського масложирового сектору в будь-якому випадку знизиться