Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 22:12, реферат
У навчальному посібнику надано інформацію про характерні риси сучасної української літературної мови. Розглянуто основні елементи наукового тексту, види згортання його інформації: плани, конспект, резюме, анотація. Описано особливості усної і писемної форм мовлення. Охарактеризовано значущі риси наукового стилю сучасної української літературної мови. Надано інформацію про власне українську і іншомовну лексику. Висвітлено функціонування у словниковому запасі фахівців синонімів, паронімів. Ретельно охарактеризовано науково-термінологічну лексику, скорочування слів і словосполучень, складні випадки використання власних назв, антонімів, стійких сполук у професійному спілкуванні.
Неправильно вживати слово резюме для позначення висновку, результату будь-яких дій, фактів, заходів і т. ін. (замість слів рішення, висновок і ін.). [ Школьный словарь иностранных слов/ В.В. Одинцов и др. М., 1983. – с.144].
Резюме (книжн.) Короткий висновок із висловленого, написаного. Наприклад: резюме доповіді. [Словарь русского языка С. И. Ожегов. М.: Русский язык, 1990. – с.673]
Резюме ( франц. resume, от resumer – викладати стисло, короткий виклад промови, статті, короткий висновок. ) [ Советский энциклопедический словарь/ А.М. Прохоров та ін. М.: "Сов. энциклопедия", 1980 – с. 1126]
Резюме – короткий виклад суті промови, статті, доповіді і т.п., н.: зробити резюме.
У мові преси слово резюме інколи помилково використовують у невластивих йому значеннях. Позначаючи висновки, результати будь-яких дій, заходів, подій (тобто висновки, результати того. Що не є виступом, висловлюванням) або позначаючи думку, зауваження та ін., що не є висновком будь-чого. Неправильні тому: Настав час підвести резюме [ слід: висновки] чемпіонату країни з футболу. Специфічним резюме [ слід: додатком] до цієї розмови можна вважати два коротких листи, датованих 26-м роком. ("Комсомольская правда", 12 травня 2003 р.)
Резюмувати – коротко викласти суть промови, доповіді, статті. Підвести короткий висновок сказаному, написаному чи прочитаному: резюмувати висловлені думки.
У мові преси слово резюмувати інколи помилково використовується у невластивому йому значенні "зробити висновок відносно будь-чого, коротко охарактеризувати будь-що (що не є виступом, висловленням). Неправильно тому : Старт відпрацьований слабо. Техніка погана. Але хлопець гарячий, бойовий. Повинен отримати перемогу – так резюмували [ слід: охарактризували]. ("Команда", 11 вересня 2003 р.) [Трудности русского языка/ В.М. Вакуров и др. – МГУ, 1974. – С. 384-385].
ЗАВДАННЯ 5. Використовуючи зразок резюме у ЗАВДАННІ №12 розділу 2 і мовні засоби для укладання резюме, оформіть резюме наукового тексту «Характеристика офіційно-ділового стилю».
ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте текст «Науковий стиль», і опираючись на інформацію ЗАВДАННЯ 11, 13 розд. ІІ, складіть резюме наукового тексту.
РозділV
ЛЕКСИЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ.ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА.СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ.
АНАЛІЗ І СКЛАДАННЯ ОГОЛОШЕННЯ ВИКОРИСТОВУВАНОГО У НАУКОВОМУ СПІЛКУВАННІ.
АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ
ТЕМА 1. ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА
ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Підготуйтесь до відповіді на запитання.
Лексика – це слова й словосполучення, скорочення, які вживаються в мові на позначення об´єктів, суб´єктів, процесів, явищ. Слово “лексика” походить від грецького слова “лексикос”, що означає словесний, словниковий.
Лексика кожної мови формувалася протягом багатьох тисячоліть. За походженням у лексиці сучасної української мови можна виділити:
1) успадковані слова, тобто такі, які ведуть свій початок з індо-європейської мовної єдності (наприклад, мати, син, брат, жінка, серце, дерево, дім, небо);
2) власноукраїнські слова, що з’явилися на українському ґрунті і були засвідчені в історичних пам’ятках, у художніх творах україн-ського народу (людина, держава, громада, сіяч, жовтень, віч-на-віч тощо);
3) іншомовні слова (менеджмент, комп’ютер, інтерфейс).
Українська мова запозичувала протягом свого розвитку з інших мов слова та окремі елементи слів, оскільки запозичувалися поняття, предмети. Тому запозиченими ставали й слова, що давали їм назву. Але багато запозичень втратили ознаки своєї первісної мови й зараз сприймаються як українські.
Згадаймо такі слова, як огірок, левада, м’ята. запозичені слова складають 10 % від усього словникового фонду української мови. У сучасній українській мові вживаються слова, які засвоєні з слов’янських, романо-германських, тюркських мов. Вони приходили в українську мову з різних джерел і поводили себе по-різному. Значна кількість слів пристосувалась до правил українського словотвору, граматики, фонетики. Інша група слів, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими, рідко вживаються і мають ознаки іншомовних слів, які не властиві українській мові (наприклад, кафе, пюре, таксі, пасаж, попурі тощо) мають наголос на останньому складі, не відмінюються. Із грецької мови засвоєно чимало власних імен людей (Олена, Явдоха, Олексій, Степан тощо), термінів науки, культури, мистецтва (апостроф, граматика, математика, сцена, магніт і інші).
В українській мові багато слів, запозичених з латинської, фран-цузької, німецької, англійської, голландської, східних мов. Наприклад: із латинської мови прийшли слова: ректор, декан, університет мотор, прокурор, гумор, цирк (найчастіше це слова, які визначають поняття науки, техніки, мистецтва, юридичну, політичну, медичну термінологію). Із французької було засвоєно слова, що стосуються побуту, назв одягу, науки, техніки, мистецтва, військових понять: люстра, абажур, одеколон, сюжет, костюм, пальто, корпус, маршал. Німецька мова дала нам назви рослин, птахів, технічні терміни (штат, шахта, квершлаг, бинт, масштаб, бутерброд). Англійські запозичення – лідер, комбайн, бюджет, аут, бокс, тролейбус, мічман, піжама, кекс, тунель, вокзал.
Визначити іншомовне слово можна за фонетико-граматичним оформленням і лексичним значенням. Так, слова, які починаються літерами п, ф, запозичені з інших мов. Специфічним для української мови є поєднання приголосних звуків у словах німецького походження. Наприклад, бутерброд, штаб, шахта, квершлаг. Багато запозичень зустрічається в діловому мовленні (наприклад: акт, біржа, баланс, резюме, вето, прерогатива, маркетинг менеджер тощо).
Контрольні запитання
ЗАВДАННЯ 2. Складіть і запишіть номінативний план тексту. Використайте для цього речення з кожного абзацу, що передає основний зміст тексту.
ТЕМА 2. СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ
(СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ)
ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання: у чому виявляється багатство й різноманітність мовлення; що таке синоніми, антоніми, пароніми?
Українська мова – багата і різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. Багатство й різноманітність мовлення залежить від того, хто є мовець: весь народ чи окрема особа, дитина обо доросла людина. Великий вплив на багатство і різноманітність мовлення мають його стиль сфера спілкування. Про багатство мовлення судять по його лексичному складу. Середній запас слів у добре освіченої людини становить 6-9 тисяч, тлумачний словник української мови містить понад 200 тисяч слів, а в народній скарбниці – 300 тисяч слів. Якщо багатство мовлення досягається за рахунок використання великої кількості мовних одиниць, то різноманітність мовлення забезпечується вираженням однієї і тієї ж думки різними мовними засобоми.
Особливе місце в лексиці належить багатозначним словам, синонімам, антонімам, паронімам. Синоніми – слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття, наприклад, мовознавство – лінгвістика, авторитет – престиж, буква – літера. У науковому, ділових стилях синоніми вживаються здебільшого як терміни. Наприклад, слід сказати телевізійна вежа, башта танку Т38, до речі, слово авторитет і його похідні форми переважно вживаються у контекстах, що містять позитивну оцінку, а слово престиж – у нейтральних або нагативно- чи зневажливооцінних. Порівняйте: авторитетний вчений, престижне знайомство. Надзвичайно важливо не сплутати значення близькозвучних слів – паронімів. Слід розрізняти, наприклад, дільниця (виборча) і ділянка (дослідна), адреса (підприємства, особи) і адрес (ювілейний, вітальний).
Важливу роль у мовленні відіграють антоніми – слова, які називають протилежні за змістом поняття. Це зумовлено тим, що антоніми дають контрастну характеристику предметів, явищ, дій, використовуються у всіх стилях. Так, у художньому і публіцистичному стилях антоніми виступають як засоби образності: розкошувати – бідувати, старатися – лінуватися; велика риба маленьку цілою ковтає. У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляються одні поняття іншим: дзвінкі і глухі звуки, відняти і додати число.
ЗАВДАННЯ 4. Як ви думаєте, в яких функціональних стилях синонімів більше, в яких – менше. Назвіть синоніми, пароніми, антоніми, що вживаються у Вашій професійній сфері.
Орфоепічна примітка
Запам’ятайте наголошення таких часто вживаних іншомовних слів: діалóг, каталóг, монолóг, міліметр, сантимéтр, кіломéтр, демокрáтія, бюрокрáтія, фарфóр, аристокрáтія, кулінáрія, цемéнт, цéнтнер.
Зверніть увагу!
Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення слова: нáцінка – нацíнка, крéдит – кредúт, зáмазка – замáзка, юрма – юрмá, зáмок – замóк, заняття – заняття, дорóга – дорогá, пóділ – подíл, брóня – броня, харáктерний – характéрний.
Можна дати тлумачення.
Крéдит – права сторона бухгалтерського рахунку, де записуються усі витрачення цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; позика, асигнування; протилежний дебет.
Кредúт – надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика.
ЗАВДАННЯ 5. З наведеними словами складіть 6 речень.
ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
ВПРАВА 1. Визначте серед поданих нижче слів власне українську та іншомовну лексику. Обґрунтуйте свою думку.
Рефері, фабрика, дзвони, Батьківщина, алфавіт, ажіотаж, масштаб, квершлаг, вражий, імміграція, альтернатива, ректор, кафедра, кафе, таксі, взагалі, осторонь, достеменний.
ВПРАВА 2. Назвіть українські відповідники до поданих нижче іншомовних слів, які часто зустрічаються в діловому і науковому мовленні.
Апелювати, анархія, дебати, дефект, домінувати, екстраорди-нарний, конвенція, координувати, лімітувати, прерогатива, пріоритет, реєструвати, репродукувати, симптом.
R Граматична довідка
Правила написання недавно запозичених слів бувають зовсім інші, ніж українських. Для правопису важливо розрізніти їх. Ознаки іншомовних слів такі:
(У слов’янських мовах корені мають переважно 1-2 склади: заощадження, податковий, безробіття).
При написанні іншомовних слів І пишеться
При написанні іншомовних слів И пишеться:
Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
Воно зберігається лише:
Зверніть увагу!
Щоб запам’ятати всі ознаки іншомовних слів, досить пам’ятати слово - аерофільтр.
ВПРАВА 3. Подані слова запишіть українською мовою. Поясніть їх правопис.
Иммиграция, миссия, касса, коэффициент, аннотация, регресс, эфффект, регістр, матрица, цитата, визит, диплом, иллюстрация, акционеры, транснациональные компании, субсидии, тарифы, спираль инфляции, финансовая система, термин, организация, опцион, номинал, индустриализация, монетаризм.
ВПРАВА 4. Вставте потрібні літери, поясніть правопис поданих слів.
Апеляц...я, дистриб...ер, оф...с, б...джет, ф...нанси, бюл...тень, су...а, ж...рі, пр...оритет, б...ржа.
ВПРАВА 5. Напишіть десять іншомовних слів, пов’язаних з Вашою майбутньою спеціальністю.
ВПРАВА 6. До поданих слів підберіть антоніми.
Логічний, бадьорий, інфляція, гармонія, початок, минуле.
ВПРАВА 7. Перекладіть подані нижче речення українською мовою. Назвіть випадки неправильного або стилістично недоречного вживання іншомовних слів. Виправте речення.