Українська мова за проф спрямуванням

Дослідження  виконано  на  основі  методу  аналізу і  узагальнення,                      з  використанням спеціального  стенду.

У  результаті  розв’язання  поставлених  задач  отримано новий  тип  оцінки  роботи  водовідводників – автоматичних  пристроїв для  відведення  води з  дегазаційного  газопроводу.

Застосування  установки доцільно передбачати у  практиці дегазаційних  робіт  у  шахті.

 

Б.

 

Реферат

  У тексті розкривається поняття «реферат», який являє  собою стислий  виклад змісту наукової  інформації у  вигляді  статті чи  наукової  праці.

У  цьому  тексті зазначається, що реферати можуть бути  різних  видів залежно  від  мети  написання, тобто повноти викладу  основного змісту джерела (реферат-резюме, реферат-конспект), і кількості використаних  джерел ( монографічний  реферат і реферат-огляд).

У закінченні конкретизуються основні композиційні частини реферату. 

В)

 

Реферат

  У тексті розкривається поняття прийменника, який уточнює граматичне значення іменників і виражає зв’язки між словами в реченні.

Автор виділяє  групи прийменників за такими ознаками: за походженням і за будовою. Докладно пояснює належністю прийменників за походженням до простих (первинних) і похідних (вторинних), відмінність від  інших частин  мови (іменників, прислівників).За будовою виділяє прості, складні і складені.

У закінченні розрізняються сполучення прийменників з іменниками і прислівниками.

 

 

ЗАВДАННЯ 9. Перечитайте і запишіть подану нижче  схему-модель реферату  наукового тексту  на матеріалі  одного джерела.

 

СХЕМА-МОДЕЛЬ   РЕФЕРАТУ

І. Вступ

Назва статті. Місце і  дата  опублікування.

Відомості  про  автора  роботи.

Зміст   назви  статті.

Метод дослідження   та  спосіб   аргументації,  що  їх  використовує   автор.

 

ІІ.  У  цій (даній, розглядуваній)  статті  (роботі, розділі, дослідженні)  автор (академік,  учений, дослідник)   ставить  (піднімає,  висуває,  розглядає)     ряд   (два,  три,  кілька)    важливих   (актуальних,  дискусійних,  суттєвих)  питань   (проблем).

 

ІІІ.  Перелік  основних  питань,  положень   статті.

 

ІV. Серед перелічених  питань   одним   з  найголовніших (найсуттєвіших,  найцікавіших)  на  наш  погляд   ( з  нашої  точки  зору)  є  питання...

 

V. Аналіз    найбільш   важливого   питання  (Обгрунтування  важливості  обраного  питання,  короткий  переказ  авторського  погляду   на  питання). Виклад   власної   думки  щодо   питання.

 

VІ. Таким   чином (можна   сказати, що)...

 Отже  (ми  бачимо,  що)...

Проаналізувавши   статтю (можна  зробити  такі  висновки)...

 

 

ЗАВДАННЯ 10. За цим зразком складіть реферат, характерний для наукового стилю,   використовуючи матеріали  тексту «Науково-термінологічна і виробничо-професійна лексика».

 

 

 

Розділ VII

 

СКОРОЧУВАННЯ   СЛІВ  ТА   СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ   СПІЛКУВАННІ. РЕФЕРАТ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА ОСНОВІ ДЕКІЛЬКОХ ДЖЕРЕЛ.

 АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ  ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

 

І. ТЕМА 1. ЛЕКСИЧНІ СКОРОЧЕННЯ:  СКЛАДНОСКОРОЧЕНІ СЛОВА І АБРЕВІАТУРИ

 

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте  текст, назвіть, які  види  скорочень і  з якою  метою використовують  спеціалісти  у  науковому  і  діловому  мовленні.

 

Скорочування слів  та  словосполучень

Скорочення слів і словосполучень досить часто використовують у науково-технічній літературі, зокрема в довідниках, словниках, енциклопедіях. Скорочуються найменування держав, пдприємств, установ, організацій, марок машин, одиниці виміру тощо.

Наприклад: Сполучені Штати Америки (США), Організація Об’єднаних  Націй (ООН), Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ), кілометр (км), гривня (грн).

До реєстру словників включають за алфавітом широковживані термінологічні та номенклатурні складні слова,  в тому числі й абревіатури різних типів: ОЦ (обчислювальний центр), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) та ін. Абревіатури, крім того,  подаються в круглих дужках після словосполучень, що вживаються при головному (основному, ключовому) слові.

Наприклад: МАШИНА ... машина; ... ЦИФРОВА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (ЦОМ).

Не рекомендується використовувати скорочення в науково-популярній літературі, не допускається їх вживання в художньому стилі; обмежене – в публіцистичному і діловому. Але, оскільки документ має бути максимально стислим, укладач прагне використати всі  можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом профком, ніж повним словосполученням профспілковий  комітет.

Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для зорового сприйняття).

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте  текст, підготуйтесь  до  співбесіди за  питаннями:

1. Що таке складноскорочене слово ?
2. Як утворюють складноскорочені слова ?
3. Як записують складноскорочені слова ?

 

Утворення  і  правопис  лексичних  скорочень

Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох  слів  (райвиконком – районний  виконавчий комітет, головбух – головний  бухгалтер).

У діловому мовленні широко використовують п’ять типів утворення складноскорочених слів:

1) сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення);

2) сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет);

3) сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

4) сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника:  завкафедри (завідувач кафедри), комроти (командир роти);

5) сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міноносець), військкомат (військовий комісаріат). 

Абревіатура – це іменник, утворений з усічених слів вихідного складного слова.

За стуктурою абревіатури розподіляють на три типи:

1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АГХ (адміністративно-господарська  частина), АТС (автоматична телефонна станція);

2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія), лавсан (лабораторія високомолекулярних сполук Академії наук);

3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: КРУ (контрольно-ревізійне управління), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії),  АЕС (атомна  електростанція), ВАТ (відкрите акціонерне товариство).

Правопис складноскорочених  слів

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:

1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк;

2) з  малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами:  облвно, міськрада;

3) назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ;

4) абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами: неп – непу, рагс –  до рагсу. Такі слова звичайно відмінюють.

Так само відмінюють ініціальні (складені з перших літер або перших звуків слів). Скорочення типу БАМ, а їх закінчення приєднуються до останньої літери  абревіатури без будь-якого знака: з БАМу, на БАМі, з ВАКу,  ВАКом.

Від абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі:                        доц.(доцент), к.т.н. (кандидат) технічних наук), проф. (професор).

 

ТЕМА 2. ГРАФІЧНІ  СКОРОЧЕННЯ

 

ЗАВДАННЯ 3.  Прочитайте  текст. Підготуйте   усне  повідомлення, опираючись  на  наступні  питання:

1. Які типи графічних скорочень вживають фахівці ?
2. Які правила творення й оформлення графічних скорочень Ви знаєте ?

Типи    графічних   скорочень

Графічні скорочення поділяють на кілька типів:

1. крапкові:  м. (місто),  р.(рік);

2)  дефісні:  р-н (район), вид-во (видавництво);

3)  дробові: а/с (абонентська скринька), в/ч (військова

частина);

4) курсивні:  на позначення фізичних  величин, валют та ін. (лише після  цифрових назв) -  45 т, 250 грн  (крапка не ставиться);

5)  комбіновані:  півд.– східн.

У ділових паперах можна використовувати лише загально-нормативні графічні скорочення, не перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення і оформлення.

1) Не  можна  скорочувати:

• псевдоніми (не Мирний, а Панас Мирний, не Л. Українска, а Леся Українка);
• подвійні прізвища (не К.-Карий, а Карпенко-Карий, не Г.-Артемовський, а  Гулак-Артемовський);
• слова  на  голосну,  якщо вона не початкова в слові (наприклад,  о. – острів), і на ь: Наприклад, слово спеціальний може бути скорочене:  спец., спеціальн.

2) При збігу двох однакових приголосних скорочення треба ро-бити після першого приголосного:   карданний вал – кардан. вал.

3) За збігом двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: невід΄ємний – невід΄єм.,  невідємн.

4)  Скорочення у множині типу роки, томи записують двома першими літерами:  рр., тт.

5)  Скорочуючи  словосполучення,  зберігають  написання великих та малих літер, дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-західн. залізниця.

6) На місці скорочення ставлять крапку: обл. (область), п. (пункт).

7) У одному тексті треба вживати скорочення лише в одній формі. Наприклад, скорочення слова товариш має бути вжито або у формі т., або в формі тов.

Таким чином, лексичні й графічні скорочення, якщо ними пра-вильно користуватися, виконують дуже важливу функцію – допомагають створювати стислий, лаконічний текст  без втрат інформаційного наповнення.

 

ІІ. ЛЕКСИКО- ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

 

ВПРАВА 1.  Запишіть  подані  словосполучення  абревіатурами.

Автозаправна станція, Цивільний кодекс України, лікарсько-трудова експертна комісія, автотранспортне підприємство, виробниче об’єднання, вільно конвертована валюта, Служба безпеки  України, спільне підприємство, струм високої частоти, ультракороткі хвилі, факультет підвищення кваліфікації, центральний універмаг, Міністерство внутрішніх справ,  теплова електроцентраль, тимчасово виконуючий обов’язки.

 

ВПРАВА 2. Розшифруйте абревіатури та графічні скорочення.

ВНЗ, ЗАТ, СП, ПП, ДАІ, КБ, в/ч, ДТП, ЖЕК, рагс, ІГП, НАНУ, НЗ, НДІ,  п/с, ЗМІ, ТЕС,СНД, ФПК, б/у, МП, пит.в., ПДВ, ЧАЕС, В, А, мм, півд.-східн., о., спец.

 

ВПРАВА 3.  Розшифруйте  складноскорочені слова.

Завкафедри, комвзводу, міськдержадміністрація, автосервіс, спецобслуговування, ремпобуттехніка, ДонНТУ, профорг, Держкіно, рембудконтора, облвно,  держстандарт.

 

ВПРАВА 4. Запишіть  графічні  скорочення поданих слів і словосполучень.

Роки, громадянин, залізничо-дорожний, заступник, виконуючий, обов’язки, коефіцієнт корисної дії, питома вага, поштова скринька, міліграм, гривня, начальник, район, дивись, порівняй, сільськогосподарський, господарство, військова частина, виробниче об’єднання, штука, і тому подібне, тисяча,  розділ, мільярд, пан, панове, кілометр на годину, умовна одиниця, рисунок, місто, примірник, наприклад, сторінка.

 

ВПРАВА 5.  Утворіть складноскорочені слова.

Національний банк, міська рада, завідувач бібліотеки, обласна державна автомобільна комісія, командир батальйону, Українська профспілкова рада, медичний університет, ремонтна будівельна контора, автомобільна магістраль, медична комісія, професійний огляд, державний екзамен, студентський білет, телефонні комунікації, військовий комісаріат, будівництво метро в Донецькій області, студент третього курсу. 

 

ВПРАВА 6. Відредагуйте скорочені назви  організацій.

Донгірмаш, Донецькстрой, Електротяжмаш, Рембиттехніка, ДонНІІ, Енергосбит, Горгаз, облгосадміністрація.

 

ІІІ. МАТЕРІАЛИ  ДЛЯ  САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

ЗАВДАННЯ 1. Складіть реферат   за  матеріалами  статті               Н.Ю. Яковишиної  «Абревіатура   в  контексті   породження  науково-технічного  дискурсу».

Стрімкий  розвиток  науки  і техніки  призводить   до  появи   великої  кількості  термінів, які  мають  адекватно  і точно   відображати процеси  і явища, які  відбуваються  у  колі  фахівців. Разом  з  тим  ця  точність  часто  передається громіздкими  словосполученнями, які  з  тою  чи  іншою  частотою   використовують фахівці  у  межах  однієї чи  декількох  галузей. Під  впливом  принципу  економії  мовних  засобів  виникає  природна  потреба   у  спрощенні  зовнішнього  вигляду  цих  багатослівних  термінів, з  однієї  сторони,  і безперечний    потяг  до  збереження  повноти  передаваної  інформації,  –  з  другої. Одним   з  оптимальних  рішень  цієї  проблеми  є  компресія  термінів, зокрема, явище  абревіації.