Українська мова за проф спрямуванням

 

ВПРАВА 8. Прочитайте текст. Запам’ятайте   рекомендації щодо вживання іншомовних слів.

1. Іншомовні слова слід вживати лише в разі потреби, коли в  украхїнській мові немає потрібного відповідника.
2. Запозичене слово слід вживати правильно відповідно до його значення, з яким воно зафіксовано в українському словнику.
3. Не  рекомендується вживати в одному тексті власне українське слово та іншомовний відповідник.

 

 

 

 

ІІІ. МАТЕРІАЛИ  ДЛЯ   САМОСТІЙНОЇ   РОБОТИ

 

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Назвіть іншомовні слова. Визначте функцію запозичених слів у науковому тексті. Законспектуйте інформацію одним реченням, узагальнивши її.

 

Привілейовані акції – це акції, власникам яких виплачуються дивіденди за фіксованою ставкою, що робить ці акції подібними до облігацій з їхніми фіксованими виплатами відсотків. Привілейовані акції вважаються вигіднішими, ніж звичайні, хоча вони не дають права голосу. Коли компанія банкрутує,   з власниками цих акцій розраховуються в першу чергу.

 

ЗАВДАННЯ 2.Поясніть, за якими ознаками ви впізнали в тексті  попереднього завдання  іншомовні  слова.

 

ЗАВДАННЯ 3. Поясніть різницю у значенні і вживанні запозичених синонімів і паронімів.

Конфлікт – інцидент; регіон – район; професія – спеціальніст- фах;  контраст – конвенція;  дилема – проблема – альтнрнатива;  будинок – будівля, пам’ятка – пам’ятник, прогрес –  регрес, дослід– досвід, писемний – письмовий.

 

ЗАВДАННЯ 4. Поясніть, як правильно сказати:

1. Ставлення чи відношення до мене?
2. Збірка чи  збірник державних документів?
3. Музикальна чи музична школа?
4. Газету на рік передплатити чи підписати?
5. Аптека працює круглу чи цілу добу?

 

ЗАВДАННЯ 5.  Складіть речення зі  словами одержувати, набувати, здобувати.

 

ВПРАВА 6. Запишіть українською мовою наведені нижче тексти оголошень, використовуваних у  науковому спілкуванні фахівців.

А.

Издательский дом

«Руда и металлы»

Предлагаем Вашему вниманию электронный версии журналов

«Горный журнал», «Цветные металлы», «Черные металлы», «Обогащение руд» и «Материалы электронной техники»

При их создании используется программное обоспечение, полностью отвечающее международным требованием и поддерживающее все отечественные библиографические стандарты и форматы.

Электронная продукция предназначена для применения на самых разных уровнях. Библиотекам, уже использующим автоматизированные библиотечные системы, предлагаем готовые базы данных статей журналов, которые они могут включить в свои каталоги. Организациям, их подразделениям и отдельным специалистам предлагаем информацию на CD вместе с необходимым программным обеспечением. Помимо возможности просмотреть выпуски журнала за интересующие годы, можно осуществить поиск информации (публикаций отдельных авторов и организаций, тематических подборок и т.д.), записать её в файл, сделать распечатку списка литературы.

Начиная с 2001 года электронные веси содержит полные тексты опубликованнях статей, которые также можно распечатать.

Электронные версии

Расценки на электронные версии журналов (с учетом НДС)

«Горный журнал»

2006г. (полнотекстовая база данных) …………….. 12 000 руб. за год

2002-2005гг. (полнотекстовые  базы данных) ………9 600 руб. за год

 

Наш адрес:

119049, Москва, а/я №71

Тел./факс: (495) 230-45-18

E-mail: rim@rudmet.ru

Internet: www.rudmet.ru

 

Б.   Общество с ограниченной ответственностью

«Горная техника и оборудование»

«Горнная техника и оборудование» - предприятие по производству и риализации горной техники и оборудования. Поставляет буровые станки, скреперные лебедки, буровые коронки, пневмоударники, компрессоры, буровые шнатги.

Длительное время успешно работает с потребителями горно-шахтной продукции у Уральском, Дальневосточном и Восточно-Сибирском регионах.

Основное направление деятельности компании- производство буровых штанг и капитальный ремонт буровых станков СБУ–100ГА–50.

Буровые станки: НКР-100МА,

  НКР-100МПА

454092, г. Челябинск, ул.Елькина,63б, оф.221; тел/факс: (351) 237-46-87; e-mail: gortech@narod.ru  

 

ЗАВДАННЯ  7. Перекладіть поданий текст документа. Визначіть його стильову належність. Порівняйте  наведене нижче оголошення із  перекладеними текстами у попередньому завданні.

                                         Объявление

12 апреля 2004 года в 15 00 в помещении Дома учёных состоится встреча с президентом Академии  наук Б.Е. Патоном.

Приглашаем всех желающих

Проспект Независимости, 9                                                              Администрация

294-79-96         

 

 

 

 

 Розділ VI

 

НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА.

СТІЙКІ СПОЛУЧЕННЯ В НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ.

                       СКЛАДАННЯ РЕФЕРАТУ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА МАТЕРІАЛІ 1-ГО ДЖЕРЕЛА.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ   ФАХОВИХ    ТЕКСТІВ

 

ТЕМА 1. НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА    ТА ВИРОБНИЧО-ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА

 

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте запропонований текст. Складіть питальний план за темою "Науково-термінологічна лексика. Виробничо-професійна лексика".

 

Науково-термінологічна лексика, виробничо-професйна лексика

Основу лексичного складу мови становить загальновживана  стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів.

До загальновживаної лексики належать слова, які називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності:  рука,  голова,  хліб,  земля,  писати,  ходити, червоний, десятий тощо.

Інші групи слів  можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення, характерною для одного стилю або для кількох. До стилістично маркованої лексики можна віднести  науково-термінологічну,  виробничо-професійну,  офіційно-ділову та інші.

Науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки, виробничо-професійної діяльності та офіційно-ділового спілкування. Терміном називають спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо.

Вчені ставлять такі вимоги до терміна:

• термін повинен  бути однозначним у межах однієї наукової системи;
• термін повинен точно називати поняття, риси, ознаки позначуваного поняття (явища);
• термін повинен бути позбавленим емоційно-експресивного забарвлення і має бути стилістично нейтральним;
• термін  не  повинен мати синонімів, принаймні у межах однієї терміносистеми;
• термін повинен узгоджуватися із внутрішніми законами мови, яка ним користується, від нього мають легко утворюватися похідні терміни;
• термін повинен бути стандартним (загальновизнаним) і зафіксованим у термінологічному словнику.

Науково-термінологічна лексика української мови  формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами:

1. Внаслідок запозичення  слів із інших мов. Саме слово "термін" є запозиченням з латинської мови, де означає "кінець, кордон, межа" тобто слово вказує на чітку межу значення, що є особливо важливим для науки. Приклади запозичених термінів: кворум, діалог, теорема, радіус, реакція тощо.
2. Терміни утворюються за чинними у мові словотвірними моделями від власних слів та іншомовних коренів:

ділити – дільник – дільниця – поділка та інш.

кристал – кристалічний – кристалізація – перекристалізація

3. Дуже часто терміни та термінологічні сполучення утворюються на ґрунті  переосмислення значення уже відомих слів, у якому криється подібність  між відомими і новими  речами, явищами, ознаками, функціями. Основою для переносу може бути подібність зовнішнього вигляду (лапка машини, крило автомобіля, диск гальмівний )  чи подібність певної функції (електрозварювальний шов, меню комп’ютера) тощо.

Виробничо-професійна лексика (професіоналізми) вживається при  визначенні спеціальних виробничих процесів і знарядь, предметів виробництва. Кожна професія має свій перелік професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і ділова лексика, і загальновживані слова, що набувають фахового значення, і професійний жаргон.

Наприклад, баранка ("кермо"), маршрутка ("маршрутне таксі"), технічні оливи, човник ткацького верстата.

 Виробничо-професійна лексика  утворюється:

1. за  допомогою об’єднання  словосполучення в одне поняття  вантажівка ("вантажна машина"), товарняк ("товарний потяг", вишка ("вища математика");
2. зміною наголосу:  компáс, рапóрт;
3. переосмислення значення слів: вікно (час, вільний від занять), козел (пристосовування для ремонту);
4. порушенням граматичної норми слова: геологічні тиски, коксівні  вуглі.

Досить часто для утворення професіоналізмів використовують префікси за-, не-, недо, до- (запроцентувати, дообладнати, недопідписання угоди) або суфікси -ість,- ація,  -ат та інш. (ударність верстата).

Виробничо-професійна лексика спрощує спілкування фахівців, але оскільки дуже часто вона емоційно забарвлена (зробити ляп) та утворюється з порушенням граматичних норм слова або словосполучення, то вживати її в писемному мовленні слід дуже обережно, віддаючи перевагу загальновживаній термілогічній лексиці та уникаючи професійного жаргону.

 

ЗАВДАННЯ 2. Дайте стислі відповіді (у вигляді простих речень) питального плану, складеного вами. Порівняйте кілька отриманих  планів. Виберіть кращий.

 

ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте ще раз інформацію про виробничо-професійну лексику. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке професіоналізми?
2. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?
3. З яких причин виникають професіоналізми?
4. Які  професіоналізми трапляються у мові студентів?  У який спосіб їх утворено?

 

ЗАВДАННЯ  4. Складіть простий номінативний план за темою "Виробничо-професійна лексика". Розгорніть окремі пункти простого плану в складний.

 

ЗАВДАННЯ 5. Порівняйте різні типи планів. Визначте мету, переваги й недоліки кожного виду плану. Обґрунтуйте  свою думку.

 

ТЕМА 2.  СТІЙКІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ  У НАУКОВОМУ  МОВЛЕННІ

 

ЗАВДАННЯ 6. Прочитайте текст. Підготуйтеся до відповіді на контрольні запитання за його інформацією.

 

Стійкі  сполучення у науковому  мовленні

Загальновизнано, що логічність, об’єктивність, послідовність і точність – ознаки, які вважають ідеалом наукової прози. Відсутність безпосереднього контакту між  автором і читачем зумовлює необхідність підвищеної точності і аргументованості викладу інформації. Науковий текст характеризується не просто логічністю викладу як такою, а логічністю, вираженою спеціальними засобами, у першу чергу, мовними. Насамперед, серед них варто розглянути лексичні особливості мови наукового викладу. Інтерес до аналізу цих лексичних комплексів зумовлений, як правило, по-перше, авторськими проблемами його створення, а по-друге, проблемами сприйняття фахової інформації, тобто проблемами читача-фахівця конкретного напрямку підготовки.

Специфіка мови наукової літератури полягає в  тому, що вона повинна передавати реальне співвідношення речей і явищ, і це, безумовно, вимагає специфічного добору мовних засобів.  Такий добір здійснюється за  рахунок  термінології і ще  в більшому ступені за рахунок великої кількості стійких словосполучень.Отже, стійкі  і вільні одиниці відіграють істотну роль у науковій прозі, зокрема в науково-технічному тексті: вони є мовними засобами, що не просто забезпечують логічність викладу інформації, а виокремлюють її як найсуттєвішу рису викладу наукової інформації  у формі  різних  жанрів.

Обговорювані стійкі словесні комплекси функціонують у загальнонаукових текстах (власне науковий академічний підстиль), наприклад: предмет дослідження, являє  собою, вільна форма, зв’язана форма та ін. Усталені  лексичні комплекси широко  представлені і у інженерних текстах (науково-технічний підстиль).

Словосполученнями стійкого характеру будемо називати термінологічні сполуки, що відтворюються спеціалістами в однакових готових формах, як у науково-технічному тексті, так і у фахових термінологічних словниках, наприклад: метод регуляції (МТ), обмінна  динамічна ємність (ПЕ і ОНС) тощо.

Вільні термінологічні словосполучення   – це ті, які мають  здатність  вживатися кожного конкретного разу  в лексично оновленій формі, тобто  головне слово кожного конкретного разу може мати нові залежні компоненти або власно оновлюватися, наприклад: адсорбційне очищення нафтопродуктів (стійке, ЗКК) – очистка нафтопродуктів (вільне); централізоване теплопостачання (стійке) – децентралізоване теплопостачання (вільне, ХТ) та ін.