Міжнародний тероризм

– поширення радикалізму  й екстремізму в політичній ідеології  й політичній боротьбі;

– відновлення й  поглиблення в практиці міжнародних  відносин економічної й політичної нерівності, тенденцій диктату й  колоніалізму;

– становлення націоналізму й релігійного екстремізму як глобальних політичних факторів;

– різка поляризація  в розміщенні чинностей у світі;

– хворобливий процес переходу від тоталітаризму до демократії.

4. На сьогоднішній  день світове співтовариства  випрацювало багато методів боротьби  с тероризмом (прийняття різноманітних  законодавчих рішень щодо боротьби  з терористами, нанесення превінтивних  ударів по базам їх підготовки, введення спеціальних підрозділів  по боротьбі з ними), але цього  недостатньо. У зв'язку з розширенням  терористичної діяльності а також  винайденням нових способів знищення  людей (хімічна, біологічна, радіаційна  загроза), а також ускладнення  різноманітних комунікацій, терористам  стає легше, підтримувати атмосферу  страху й залякування, а теракти  приводять до все більш руйнівних  наслідків. Тому на сьогодні  з'являється необхідність розбудови  більш адекватної системи боротьби  з терором, у якій повинні  приймати участи всі країни  світу, не лише ті, що страждають  від нападів терористів.

5. На сьогодні  в Україні, як і в більшості  країн пострадянського простору, складаються досить сприятливі  умови для тероризму. Це й  високий рівень криміналу, і  велика кількість "незадоволених"  станом реформування економіки,  велика різниця між бідними  й багатими, велика кількість  соціальних конфліктів.

Досвід останніх десятиліть ХХ століття показав, що проблему тероризму неможливо вирішити чисто  силовими методами. З огляду на (релігійно-ідеологічні, політичні, етнічні, економічні) особливості  цього явища, людство повинне  використовувати весь свій досвід, всю багатовікову мудрість у боротьбі із цією загрозою.

Список використаної літератури

1. Александров И. Исламский фактор в подрывной стратегии. М.: Мысль, 1986.

2. Антонов В.Ф.  Революционное народничество. М., 1965

3. Антонян Ю.М.  Терроризм. Криминологическое и  угловно-правовое исследование. М., 1998.

4. Бекмурзин М.С.  Некоторые вопросы борьбы с  терроризмом // Закон и право. 2003. № 1.

5. Богданов О.  Високотехнологічний тероризм нової  епохи // Проблеми безпеки особистості,  сусп-ва, держави. - 2005. - № 4. - С.34-37.

6. Брюс Хофман. Терроризм  - Взгляд изнутри. - М., 2003.

7. Будницкий О.В.  Терроризм в российском освободительном  движении: идеология, этика, психология. М., 2000.

8. Виступи учасників  круглого столу “ЗМІ проти  тероризму" // Проблеми безпеки  особистості, сусп-ва, держави. - 2005. - № 4. - С.6-8.

9. Витюк В.В., Эфиров  С.А. "Левый" терроризм на  западе. История и современность.  М.: Наука, 1987.

10. Відом. Верховної  Ради України. - 2003. - № 25. - Ст.180.

11. Волк С.С. "Народная  воля".1879-1882.М., 1966.

12. Вольский В.Т.  Тайны политических убийств. - Ростов, 1997.

13. Глобализация, рост  и бедность. Построение всеобщей  мировой экономики: Пер. с англ. - М.: Весь Мир, 2004. - 216 с.

14. Городницкий Р.А.  Боевая организация партии социалистов-революционеров  в 1901-1911 гг. М., 1998.

15. Грачев А. Политический  экстремизм. - М., 1986.

16. Гушер А.И., Проблема  терроризма на рубеже третьего  тысячелетия новой эры человечества // // Дипломатический вестник //, 1996, №2

17. Делягин М.Г.  Мировой кризис: Общая теория  глобализации: Курс лекций. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 768 с.

18. Доклад “Глобальный  терроризм в 2004 году” // http://www.crime. vl.ru

19. Жакер Р. Именем  Усамы бен Ладена. - М., 2002.

20. Жаринов К.В.  Терроризм и террористы. - Минск:  Харвест, 1999.

21. Известия, 1997., 21 мая  С.3 // Эхо планеты, 1995, №10.

22. Иорданов М.  Дело № 666. Террор. - Махачкала, 2002.

23. Ирмияева Т.Ю.  История мусульманского мира. - Пермь, 2000.

24. Ключников Б.Ф.  Исламизм, США и Европа. Война  объявлена! - М., 2003.

25. Кожушко Е.П.  Современный терроризм: Анализ  основных направлений. - Мн., 2000.

26. Козьмин Б.П.  Из истории революционной мысли  в России. М., 1961

27. Куликов А.С.  Глобальный терроризм и некоторые  проблемы борьбы с ним // http://www.concourt. am/ hr/ccl/vestnik/2.20-2003/Kulikov. htm

28. Кутырев В.  Международный терроризм и глобальный  порядок // http://www.moskvam.ru

29. Кьеза Дж. Бесконечная  война. М.: Детектив-Пресс, 2003.

30. Литвинов В.Д.  Латинсько-український словник. - К.: Укр. пропілеї, 1998. - С.644.

31. Ліпкан В.А.  Тероризм: юридична дефініція та  зміст // Тероризм і боротьба  з ним. Президенту України,  ВРУ, Уряду України, органам  центр. і місцев. виконав. влади.; Аналіт. розробки, пропоз. наук. і практ.  працівників: Міжвід. наук. зб. / За  ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського, В.О. Євдокимова та ін. - К.: НДІ  “Проблем людини”, 2000. - Т. 19 (1). - 610 с.

32. Матвеев В.А.  Это другая война. М.: Наука, 1984.

33. Миньковский Г., Ревин В. Характеристика терроризма  и некоторые направления повышения  эффективности борьбы с ним  // Государство и право. 1997. № 8.

34. Мирский Г.  Дракон встает на дыбы: О международном  терроризме // Миров. экономика и  междунар. отношения. - 2002. - № 3. - С.41.

35. Михеев И.Р.  Терроризм: понятие, ответственность,  предупреждение // http://crime. vl.ru

36. Млечин Л. Кто  взорвал Америку? - М., 2002.

37. Моджорян Л.А.  Терроризм: правда и вымысел.  М.: Юрид. лит., 1986.

38. Непесов М.М., Сапрыков  В.Н. Современный терроризм: социальные  истоки, цели, проявления. М.: Наука, 1984.

39. Озеров М.В.  Выстрелы из-за угла. Очерки о  международном терроризме на  Западе. М.: Политиздат, 1983.

40. ПАСЕ рекомендовала  разработать единый свод правил  освещения терактов // http://www.rian.ru

41. Раззаков Ф.  Век террора: хроника покушений.  М.: Эксмо, 1997.

42. Салимов К.  Современные проблемы терроризма. М.: Щит-М, 1999.

43. Степанов Е.И.  Современный терроризм: состояние  и перспективы.М., 2000.

44. Телешун С.  Сучасний тероризм: українські реалії // Політ. менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - C.163-169.

45. Терроризм - угроза  человечеству в XXI веке. - М., 2003.

46. Троицкий Н.А. "Народная воля" перед царским  судом. Саратов, 1983.

47. Троицкий Н.А.  Безумство храбрых (русские революционеры  и карательная политика царизма  1866-1882). М., 1978.

48. Учасники саміту  ООН підписали Конвенцію з  боротьби з актами ядерного  тероризму // Голос України. - 2005. - 16 верес. - № 174 (3674). - С.1.

49. Хантингтон С.  Столкновение цивилизаций. - М., 2003. - С.514.

50. Хорос В. “Крона”,  “корни” и “климат" терроризма // Миров. экономика и междунар. отношения. - 2002. - № 3. - С.47-49.

51. Хоффман С.  Столкновение глобализаций: Как  сделать мир более пригодным  для жизни. Новая парадигма? // http://www.imperativ.net/imp11/hoffman.html

52. Чуфаровский Ю.В.  Терроризм - глобальная проблема  современности (методологический  анализ) // Следователь. 1998. № 5.

53. Якубов О. По  следам Бен Ладена. - М., 2001

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

697 Про боротьбу з тероризмом

Цей Закон з метою  захисту особи, держави і суспільства  від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його породжують, визначає правові та організаційні  основи боротьби з цим небезпечним  явищем, повноваження і обов'язки органів  виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального  захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом.

Положення цього  Закону не можуть бути застосовані  як підстава для переслідування громадян, які, діючи в межах закону, виступають на захист своїх конституційних прав і свобод.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей;

терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України;

технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру;

терористична діяльність - діяльність, яка охоплює:

планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних  актів;

підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або  організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях;

організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих  злочинних груп для вчинення терористичних  актів, так само як і участь у таких  актах;

вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;

пропаганду і  поширення ідеології тероризму;

фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або  інше сприяння їм;

міжнародний тероризм - здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження;

терорист - особа, яка бере участь у терористичній діяльності;

терористична група - група з двох і більше осіб, які об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;

терористична організація - стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації;

боротьба з тероризмом - діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності;

антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою;

район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція;

режим у районі проведення антитерористичної операції - особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

заручник - фізична особа, яка захоплена і (або) утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію або утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена і (або) утримується.

Стаття 2. Правові основи боротьби з тероризмом

Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція  України, Кримінальний кодекс України, цей Закон, інші закони України, Європейська  конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 p., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 p., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням  тероризму, 1999 p., інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість  яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження  Кабінету Міністрів України, а також  інші нормативно-правові акти, що приймаються  на виконання законів України.

Стаття 3. Основні принципи боротьби з тероризмом

Боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах:

законності та неухильного  додержання прав і свобод людини і  громадянина;

комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських  та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів;

невідворотності покарання  за участь у терористичній діяльності;