Економічна сутність самоменеджменту та його співвідношення з іншими видами менеджменту

"самоменеджмент" було введено в науковий  оборот  Л.  Зайвертом,  керівником

Інституту раціонального  використовування часу в Німеччині. Інтерес  до  цієї

проблеми не  випадковий.  Він  обумовлений  логікою  розвитку  управлінських

знань.

      Самоменеджмент  як  новий  напрям  в  сучасному   менеджменті  виник  у

відповідь на зміни  в управлінській ситуації в світі:

відповідь на зміни  в управлінській ситуації в світі:

      - зростання  масштабів і  динамізм  змін  в  підприємництві  і  бізнесі

вимагають від менеджерів  освоєння  нових  підходів  і  навиков  управління,

боротьби з можливістю власного відставання, безперервності саморозвитку;

      - наростання  невизначеності,  тиску  і   напруженості  в  різноманітних

формах життєдіяльності  організацій і пов'язаних з цим  стресів вимагають  від

менеджерів уміння управляти собою;

      - перетворення  творчого потенціалу працівника  в  найцінніший  капітал

організації висуває  вимогу збереження і розвитку цього  потенціалу,  у  тому

числі і самими працівниками;

      -  вичерпання  можливостей  багатьох  традиційних   шкіл   і   методів

управління  ставить  менеджерів   перед   необхідністю   освоєння   сучасних

управлінських  прийомів  переоцінки  свого  потенціалу  і  роботи  над  його

розвитком.

      Як  бачимо, зміни, що відбулися, підвищують  вимоги  до  управлінського

персоналу,  його  професіоналізму,  навчання  і  перепідготовки.  Проте,  як

відзначають М. Вудкок і Д. Френсис, організації  не  можуть  узяти  на  себе

розвиток всіх  навиків  у  всіх  менеджерів.  Це  привело  б  до  виснаження

ресурсів  організації  і  підриву  її  стабільності.  Тому  підтримка  свого

постійного зростання  і розвитку стає  необхідністю  для  кожного  менеджера.

Помітимо,  що  в  Україні  і  інших  країнах  колишнього  Радянського  Союзу

ситуація  усугубляє  кризовим  станом  економіки  і  практичною  відсутністю

менеджменту.  При  цьому  самоврядування  і  саморозвиток  персоналу  стають

чинником  виживання  економіки  в   ринкових   умовах,   зміцнення   позиції

менеджменту в країнах  СНД  виникнення  класу  професійних  менеджерів.  Поза

сумнівом, мають рацію  німецькі дослідники проблем практичного  менеджменту  і

ділової кар'єри Бербель  і Xaйнц  Швальбе,  що  затверджують:  "щоб  добитися

успіху, потрібно уміти  управляти собою".

      Саме  потребу в мотивації  творчого  потенціалу  кожного  працівника  і

неможливість задовольнити її в рамках традиційного менеджменту  і  зусиллями

самих   організацій   викликали   до   життя   процес   соціологізування   і

психологізації менеджменту  на хвилі якого і  виник  напрям  самоменеджменту,

що  відкриває  перспективи   для   дослідження   і   практичної   реалізації

індивідуальної ділової  кар'єри.

      В  управлінській літературі останніх  років з'явилися видання по  теорії

і практиці самоменеджменту, які ми проаналізуємо  з  погляду  їх  корисності

для здійснення ефективної ділової кар'єри.

      Розглянемо  концептуальний підхід до самоменеджмету  Л. Зайверта. В його

визначенні  самоменеджмент  –  це  послідовне  і   цілеспрямоване   вживання

випробуваних  методів  роботи  в  повсякденній  практиці  для  оптимального,

осмисленого використання свого часу.

      Відповідно  основна мета самоменеджменту  — максимально  використовувати

власні    можливості,    свідомо    управляти    перебігом    свого    життя

(самовизначатися)  і  долати  зовнішні  обставини   як  на  роботі,  так  і   в

особистому житті.

      На  самоменеджмент покладається виконання   певних  функцій,  у  вигляді

яких представлено щоденне рішення різного  роду  задач  і  проблем.  Функції

знаходяться в певній взаємозалежності і, як правило, реалізуються  в  певній

послідовності.

      Подібний  процес  самоменеджменту  представлений   як  свого  роду  круг

правил,   наочно    демонструючих    зв'язки    між    окремими    функціями

самоменеджменту.

      В  зовнішньому крузі позначено  п'ять функцій:

— постановка цілей (аналіз і формування особистих цілей);

— планування (розробка планів і альтернативних варіантів  своєї діяльності);

— ухвалення рішень (ухвалення рішень по майбутніх справах);

—  реалізація  і  організація  (складання  розпорядку  дня   і   організація

особистого трудового  процесу для здійснення поставлених  задач);

–  контроль  (самоконтроль  і  контроль  підсумків   (у   разі   потреби   —

коректування цілей)).

      У  внутрішньому крузі розміщена  функція 6 —  інформація  і   комунікація

(пошук і обмін  інформацією, здійснення  комунікаційних  зв'язків,  необхідне

на всіх фазах  процесу самоменеджменту).

      Для  кожної функції розроблені робочі  прийоми і методи її реалізації, а

також очікуваний результат  у вигляді виграшу за часом.  Всі  вони  складають

техніку самоменеджменту.

      Складені  методичні рекомендації по  використовуванню  цих  прийомів  і

методів для ефективної  реалізації  кожної  з  функцій  —  оцінки  реального

положення  справ,  інвентаризації  втрат  часу,  дані  практичні   ради   із

зменшення  цих  втрат;  пропонуються  психологічні  тести   для   самооцінки

особового потенціалу самоменеджменту.

особового потенціалу самоменеджменту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  РОЗДІЛ 2

 

 

       ОРГАНІЗАЦІЯ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ В  УМОВАХ ПІДПРИЄМСТВА ОАО «ФОРТУНА»

 

 

 

 

 

 

 

 

      2.1 Загальна характеристика та характеристика  діяльності  ОАО  «Захист

рослин»

 

 

 

    Підприємство  «Захист  рослин»   у   формі   товариства   з   обмеженою

відповідальністю  створено  трьома  фізичними  особами,  що  є  засновниками

підприємства, відповідно до Установчого договору про  створення  та  Статуту

шляхом об'єднання  грошових  і  майнових  вкладів  його  учасників  з  метою

одержання прибутків.

    Предметами  діяльності Підприємства є:

    - виробництво,  переробка, закупівля і реалізація (в тому числі у  формі

бартеру)  продукції  виробничо-технічного  призначення,  товарів   народного

споживання, сільськогосподарської  та харчової продукції,  зокрема  продукції

рослинництва і  тваринництва, вирощування тварин;

    - оптова  та  роздрібна  реалізація  продукції  власного  і  невласного

виробництва, комісійна  та комерційна торгівля, в  тому  числі  через  мережу

власних магазинів, торгівельних точок, складів, баз, консигнаційних  складів

тощо;

    - будівництво,  ремонтно-будівельне виробництво,  виконання  будівельних

та пошукових, оздоблювальних та сантехнічних робіт, виробництво  будівельних

матеріалів та конструкцій, супутніх виробів;

    - транспортне-експедиційне  обслуговування,  в  тому  числі   міжнародні

перевезення та ремонт транспортних засобів;

    - надання  всіх видів побутових послуг, прокат, лізинг;

    -   видавничо-поліграфічна   та    рекламно-інформаційна    діяльність,

виробництво кіно -, відео -, аудіо продукції та її тиражування;

    -  товарообмінні  (бартерні)  операції   у   відповідності   з   діючим

законодавством;

    - операції  по імпорту та експорту товарів,  робіт,  послуг,  здійснення

зовнішньоекономічної  діяльності;

    Згідно  зі своїми метою і завданнями  Підприємство має право:

    -  створювати  на  території  України  та  за  її   межами   філії   та

представництва,   а   також   дочірні   підприємства   згідно    з    діючим

законодавством; філії  і представництва Підприємства діють  від його імені  на

підставі  положень  про   них,   затверджених   Підприємством,   а   дочірні

підприємства - на підставі затверджених Підприємством статутів;

    -  вступати  у  договірні  відносини   з   державними,   кооперативними,

індивідуальними,   сімейними,    приватними,    колективними    та    іншими

підприємствами, організаціями  і громадянами, а також бути  посередником  між

ними у зв'язку з  виконанням  робіт,  що  належать  до  предмету  діяльності

Підприємства;

    - наймати  персонал Підприємства на умовах  контрактів і на інших умовах,

установлених діючим законодавством, самостійно встановлювати  форми  системи

і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;

    Майно  Підприємства складають основні  та оборотні кошти,  а  також   інші

цінності, які належать йому на правах власності і вартість яких  відображена

в самостійному балансі  Підприємства.

    Підприємство  є власником майна:

Підприємство є  власником майна:

    - переданого  йому Учасниками у власність;

    -  продукції,  виробленої  Підприємством  в   результаті   господарської

діяльності;

    - одержаних  доходів;

    - іншого  майна, придбаного на законних  підставах.

    Для забезпечення  діяльності Підприємства за рахунок   вкладів  Учасників

створено статутний  фонд у розмірі 2 254 375 гривень.

    Підприємство  створює резервний (страховий)  фонд у розмірі 25  відсотків

від Статутного фонду. Резервний  фонд  формується  за  рахунок  щорічних  5-

процентних відрахувань  від  суми  чистого  прибутку  до  досягнення  фондом

вказаного розміру.

    Підприємство  формує також інші фонди, необхідні   для  його  діяльності,

порядок створення  та використання яких визначається зборами  Учасників.

    Основним  узагальнюючим  показником  фінансових  результатів  діяльності

Підприємства є  прибуток,  що  утворюється  з  надходжень  від  господарської

діяльності після  покриття матеріальних та інших прирівняних  до  них  витрат,

зокрема витрат на  оплату  праці.  Чистий  прибуток  залишається  в  повному

розпорядженні Підприємства.

    Розподіл  прибутку між Учасниками здійснюється  за підсумками  роботи  за

рік пропорційно  їх часткам у Статутному фонді.

      Протягом  свого існування ця компанія  розвивалася не тільки  кількісно,

але й якісно. Вона не тільки утримала свої позиції однієї з  самих  надійних

виробників у Дніпропетровському регіоні (населення регіону складає  більш  6

млн. чоловік), але  й поліпшила практично всі  фінансові результати.

      Проекти  планів  роботи  фірми  розробляються   керівництвом  (директор,

головний бухгалтер). Директор доповідає про плани  і  у  разі  їх  схвалення

вони затверджуються власником.

      Компанія  “Захист рослин” володіє гарною  комп`ютерною  базою,  надійним

електронним і  факсимільним  зв`язком,  що  забезпечує  їй  оперативність  в

рішенні питань.

      Підводячи  підсумки 2005 року, можна з упевненістю  сказати, що компанія

“Захист рослин”  зуміла виконати узяти на себе місію, а саме:  будувати  свій

бізнес на чесному  і взаємовигідному співробітництві  з  клієнтами,  продавати

продукцію по реальним цінам, виконувати взяті на себе зобов`язання  стосовно

клієнтів, партнерам  по ринку і співробітникам.

      Організаційна  структура  направлена,  перш  за  все,  на  встановлення

чітких взаємозв'язків  між окремими підрозділами організації,  розподіли  між

ними має рацію  і  відповідальності.  В  ній  реалізуються  різні  вимоги  до

вдосконалення систем  управління,  що  знаходять  вирази  в  тих  або  інших

принципах управління.

      Організаційна  структура і його управління  не є чимось застиглим,  вони

постійно   змінюються,   удосконалюються   відповідно   до   змінних   умов.

Організаційні структури  управління промисловими організаціями  відрізняються

великою різноманітністю  і визначаються  багатьма  об'єктивними  чинниками  і

умовами.  До  них  можуть  бути  віднесені,  зокрема,   розміри   виробничої

діяльності  організації  (крупна,  середня,  дрібні);   виробничий   профіль

організації (спеціалізація  на випуску  одного  виду  продукції  або  широкої

номенклатури виробів  різних галузей); характер продукції,  що  випускається;

сфера діяльності організації.

      Організаційна  структура даного підприємства  лінійна  (рис.2.1).  Вона

має  ряд  достоїнств:  чіткі  системи  взаємозв'язку   між   керівниками   і

підлеглими, швидкість  реакції  у  відповідь  на  прямі  вказівки,  особиста

відповідальність  керівника за кінцеві результати підприємства і  інші.  Є  і

недоліки, такі як високі вимоги до керівника і перевантаження менеджерів.

      На  чолі всього  ОАО  “Захист   рослин”  стоїть  директор.  Він  вирішує

самостійно всі  питання діяльності , без особливої  на те довіреності діє  від

імені , представляє  його інтереси у всіх вітчизняних  підприємствах,  фірмах

і організаціях. Також  він  розпоряджається  в  межах  наданому  йому  права

майном, укладає договори, у тому числі по найму працівників. Видає накази  і

розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками. Директор несе  в