Прогнозування в підготовці, прийнятті та реалізації управлінських рішень

 

Таблиця 2.1.

Коротка характеристика методів прогнозування та область їх застосування

Метод	Основні умови, особливості та область застосування
Сценарний (функціонально-логічне прогнозування)	Наявність певної кількості варіантів розвитку системи.                                                                                                              Підпорядкування стратегічної функції розвитку системи. Сценарії розробляються для визначення рамок майбутнього розвитку технології
Екстраполяція	Кількісне визначення найважливіших параметрів поведінки об’єкта не менше ніж за 5 періодів. Прогнозування показників по підприємству, прогноз потреб у ресурсах, прогнозування попиту, фінансове прогнозування.
Регресійний аналіз	Використовується для об’єктів, що мають складну, багатофакторну природу.
Експертний	Прогнозування ринків збуту, строків оновлення продукції, прогноз технічного рівня продукції.
Продовження Таблиці 2.1
Структурне прогнозування	Прогноз розвитку об’єкта в цілому, формулювання сценарію досягнення прогнозованої мети.
Прогнозування за аналогією	Може застосовуватися для встановлення якісної і кількісної аналогії з метою вивчення досвіду і результатів. Короткострокове і середньострокове прогнозування.
Комплексні системи прогнозування (комбінований метод)	Умови визначені для конкретних методів прогнозування (п.п. 1-6). Для всіх видів прогнозування. Термін не обмежений.

 

 

Кожен з вище вказаних методів прогнозування може використовуватися на таких етапах як постановка проблеми, виявлення обмежень і вибір альтернатив, прийняття рішення тощо. Але менеджери у своїй управлінській діяльності застосовують ті методи прогнозування, які є найпридатнішими для використання за умов існуючих обмежень і відповідають ситуації, що склалася на підприємстві. Який метод застосовувати – залежить від реального змісту проблеми, а не від знань, бажання і уміння керівника або особи, що приймає рішення. Краще взагалі не починати справу, ніж приймати невигідні, а те і недозволені методи лише на тій основі, що вони добре відомі, зручні або когось влаштовують.

 Отже, прогнозування створює  фундаментальну основу підприємницької  та менеджерської діяльності  в будь-якій сфері при виконанні  різних притаманних їм функцій. Прогнозування відбувається в  інтересах розвитку організаційно-виробничої  системи в умовах визначеності, невизначеності або випадковості. Прогнозист повинен в результаті  перед прогнозних досліджень  структурувати інформацію про  об’єкт прогнозування, проаналізувати  її і прийняти рішення про те, який з методів відповідає конкретним умовам прогнозу. Правильність вихідних теоретичних передумов і методологічних основ прогнозу вирішальним чином впливає на його результати та можливість його практичного використання та сприяє прийняттю якісних управлінських рішень. Результати прогнозування включаються в цілі організації, що визначаються керівництвом.

 

 

Висновки до другого розділу

 

У другому розділі, а саме у підрозділі 2.1. було розглянуто зміст і форми, алгоритм прийняття управлінського рішення. Класифікація дає змогу визначити не тільки зміст і форму, а й роль, місце кожного рішення в управлінні організацією та обрати тип рішення відповідно до ситуації, якої воно стосується. А алгоритм прийняття управлінського рішення дає змогу особам, що приймають рішення послідовно підготовити, розробити, оцінити, проконтролювати та реалізувати рішення.

У підрозділі 2.2. були розглянуті сутність, різновиди та функції прогнозування. Визначити сутність прогнозування, означає виразити головне основне, визначальне, що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв’язками й тенденціями розвитку. Різновиди прогнозування поділяються на глобальні, макроекономічні, структурні, оперативні, короткострокові, трудові, пошукові та нормативні. За функціями прогнози можуть бути: пошукові та нормативні(цільові). Функції також поділяють на: нормативні функції, орієнтаційні функції, попереджувальні функції.

У підрозділі 2.3. були розглянуті методи прогнозування в прийнятті управлінських рішень. Чотири найбільш розповсюджених якісних методи прогнозування – це думка журі, сукупний погляд збутовиків, модель очікування споживача і метод експертних оцінок.

РОЗДІЛ 3 
ПРАКСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ В ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

 

 

3.1. Аналіз прогнозування  в прийнятті управлінських рішень на підприємстві ВАТ «Вінтер»

 

Для дослідження було обрано промислове підприємство м. Донецька    ВАТ «Вінтер». Дане підприємство спеціалізується на виробництві морозива та заморожених напівфабрикатів. На даний момент ВАТ "Вінтер" знаходиться у десятці найбільших виробників морозива України із часткою національного ринку близько 2,4%. Але, підприємство поступово втрачає свої конкурентні позиції, що пов’язано із внутрішніми проблемами на ВАТ "Вінтер", які представлені на рис.1.

 Як один із шляхів, пов’язаних із вирішенням проблеми підприємства у сфері маркетингової політики було обрано стратегію, спрямовану на збільшення рекламних площ. Серед розглянутих видів розміщення реклами продукції ВАТ "Вінтер", найбільш привабливими були визначені наступні: реклама на телебаченні, реклама на світлодіодних екранах та реклама на міському транспорті.

Наступним кроком нашого аналізу стало визначення найбільш ефективного та найменш ризикованого водночас способу розміщення реклами з

переліку вищезазначених. За допомогою рейтингової оцінки телевізійних каналів України та аналізу вартості розміщення рекламного роліку на кожному, був визначений найбільш вдалий із них. У результаті порівняння витрат на розміщення реклами на телебаченні, міському транспорті та світлодіодних екранах було прийнято рішення про доцільність використання реклами на транспорті та телебаченні.

 

 

НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

Можливі варіанти розв’язання існуючих проблем

                                          

Рис.1 Основні проблеми ВАТ "Вінтер" та можливі шляхи їх вирішення

 

За допомогою статистичного методу оцінки ризику (табл. 3.1) було виявлено, що ступінь ризикованості, який характеризується показником варіації, для розміщення реклами на транспорті значно менший від реклами на телебаченні і складає відповідно 0,203 та 0,35.

 

Таблиця 3.1

Оцінка ризикованості розміщення реклами

Варіант А – Розміщення реклами на транспорті
Кількість випадків	90		60		50
Імовірність	0,45		0,30		0,25
Продовження Таблиці 3.1
Прибуток	150		200		250
Середнє очікуване значення прибутку	150,0*0,45+200,0*0,30+250,0* *0,25= 190 тис.грн
Варіант Б- розміщення реклами на телебаченні
Кількість випадків		85		60		50
Імовірність		0,425		0,30		0,25
Прибуток		140		190		255
Середнє очікуване значення прибутку		140,0*(0,425) + 190,0* (0,3) + +255,0*(0,25) =180,25 тис.грн

 

Завдяки проведеним розрахункам було визначено, що укладення угоди на рекламу на транспорті менш ризиковане, а від реклами на телебаченні слід відмовитись.

Для розв’язання проблеми підвищення конкурентоздатності підприємства було проведено оцінку ефективності співпраці з постачальниками, з якими співпрацює ВАТ "Вінтер" методом експертних оцінок (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2

Експертна оцінка ризиків, пов’язаних з постачанням сировини

Ризики пов’язані з постачальниками	Вага ризику	Думка експертів (бали)						Інтегральна оцінка
		1	2	3	4	5
Несвоєчасна поставка сировини	0,21	3	3	2	3	2		0,546
Продовження Таблиці 3.2
Поставка однієї сировини по цінам іншої	0,13	1	2	1	1		1	0,156
Ушкодження сировини під час транспортування	0,19	2	3	1	2		1	0,342
Постачальники не виконують умов контракту	0,14	2	2	1	2		2	0,252
Підвищення цін	0,09	3	2	2	1		2	0,18
Частка привезеної сировини бракована	0,18	2	2	3	2		1	0,36
Форс-мажорні обставини	0,06	1	1	1	2		1	0,072
Заголом	1

 

Аналізуючи цю таблицю можна зробити висновок, що за результатами експертного методу найбільш вірогідний ризик, це ризик пов'язаний з несвоєчасним постачанням сировини (0,546), а також з псуванням сировини під час транспортування (0,342). Найменша вірогідність ризику пов'язана з форс-мажорними обставинами (0,072) і постачання однієї сировини за цінами іншого.

Таким чином, в ході проведеного дослідження були використанні різні методики рішень на прикладі ВАТ "Вінтер". Нами були винайдені найбільш прийнятні, серед проаналізованих, шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства, які можуть бути практично застосовані підприємством та використані в подальшій діяльності у майбутньому.

3.2 Шляхи оптимізації прогнозування в прийнятті управлінських рішень

 

При пошуку оптимального рішення виходять із порівняння очікуваного результату на підставі прогнозних альтернатив. Тут слід враховувати вплив не керованих факторів на наслідки реалізації прийнятого рішення, а також ступінь можливого максимального ризику. Проблема оптимального вибору на стадії прийняття рішення потребує врахування корисності та витрат ресурсів. Це змушує управлінців звертати увагу на відповідальність за прийняття певних рішень. Проте практика прийняття рішень свідчить, що зазвичай вони приймаються за принципом вимушеної раціональності, а не оптимальності. Тому визначальним критерієм для технології прийняття рішень є якість вирішення проблеми та кількість якісно вирішених проблем державною інституцією чи управлінцями.

Для оптимізація прогнозування  управлінських рішень на ВАТ «Вінтре»  потрібно застосовувати схеми, в процесі яких на першому етапі збирається інформація про об’єкт рішення, на другому здійснюється його аналіз , а на третьому визначається найбільш оптимальний та ефективних варіант рішення.

При оптимізації методів варто застосовувати  системну орієнтацію,  
яка базується на тому, що організація є відкритою системою, яка складається з взаємопов'язаних частин. В процесі своєї діяльності організація обробляє входи, перетворюючи їх в ефективні управлінські рішення тощо.

Використання моделей на ВАТ «Вінтер» дозволить приймати рішення, при обґрунтовуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничої діяльності.

Процес обґрунтування, оцінки та ухвалення рішення – це нескінченна послідовність взаємопов'язаних кроків. Сукупність цих кроків буде різною для кожного виду проблем. Кожен вид проблеми вимагає свого шляху (напрямку) рішення. Однак повсякденний обсяг роботи керівника ВАТ «Вінтер» будь-якого рівня не дозволяє йому відводити окремий час для вироблення нових напрямків дій для кожної проблеми. Саме тут криється важливість і необхідність використання визначеної технології для оптимізації.