Шляхи вирішення Організації діяльності персоналу на підприємстві ВАТ «Шосткинський мiськмолкомбiнат

 Згідно з Кодексом  законів про працю України  (далі Кодекс) нормальнатривалість  робочого часу працівників не  може перевищувати 40 год. натиждень. Підприємства й організації, укладаючи колективний договір, можутьустановлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі шкідливих умовпраці передбачається зменшення загальної норми робочого часу, вона не можеперевищувати 36 год. на тиждень. Законодавством також установлюєтьсяскорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років

- 36 рік. на тиждень,  а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від

14 до 15 років, які працюють  в період канікул) - 24 год. на тиждень.

 Скорочена тривалість  робочого часу може встановлюватися  за рахуноквласних коштів підприємств і організацій для жінок, які мають дітей вікомдо 14 років або дитину-інваліда.

 Для працівників здебільшого установлюється п'ятиденний робочий тижденьз двома вихідними днями. За п'ятиденного робочого тижня тривалість щоденноїроботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку абографіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган запогодженням з профспілковим комітетом підприємства, організації здодержанням установленої законодавством тривалості робочого тижня.

 На тих підприємствах і в організаціях, де за характером виробництва таумовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним,установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Зашестиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи не може перевищувати

7 год. за тижневої норми  40 год., 6 год. - За тижневої норми 36 год. і 4рік. - За тижневої норми 24 год. П'ятиденний або шестиденний робочийтиждень установлюється власником або уповноваженим ним органом спільно зпрофспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудовогоколективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів.

 Важливим завданням  у поліпшенні організації праці  є встановленнянайдоцільнішіх режимів  праці та відпочинку. Розрізняють  змінний, добовий,тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються зурахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби (рис.1), щобереться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.

  Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час їїпочатку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці тачастоту регламентованих перерв на відпочинок.

 Добовий режим праці  та відпочинку включає кількість  змін за добу, часвідновлення  працездатності між змінами.

  Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін. Місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих танеробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть увідпустку, тривалість основних та додаткових відпусток. Режим праці тавідпочинку регулюється ст. 50-65 та 66-84 (глави 4 та 5) Кодексу законівпро працю України (1995).

 

 

Робочий час та його правове регулювання.

Віповідно до статті 50, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншунорму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієїстатті.

 Поряд із цим в  наступних статтях встановлюються  обмеження щодотривалості робочого  часу, надурочних робіт, роботи  в святкові дні і т.д:   Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу, cтаття 52. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалістьщоденної роботи, cтаття 53. Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих івихідних днів, cтаття 54. Тривалість роботи в нічний час, cтаття 55. Заборона роботи в нічний час, Стаття 56. Неповний робочий час, cтаття 57. Початок і закінчення роботи.  cтаття 58. Робота змінами.

Поняття і значення правового регулювання робочого часу.

Основними функціями регулювання робочого часу є:

 • охоронна (для відновлення  працездатності, тривалої і високоїпродуктивності  робочої сили);

 • виробнича (забезпечення  високої продуктивності праці,  виконаннязавдань, що стоять перед  підприємствами, установами, організаціями,господарсько-економічним комплексом країни в цілому).

 Робочим часом є  час, протягом якого працівник  відповідно до правилвнутрішнього  розпорядку, трудовим договором  повинен виконувати свої трудовіобов'язки, а також деякі інші періоди,  наприклад внутрізмінні перерви  (дляобігріву при роботі на  вулиці, для годівлі дитини до 1,5 - літнього віку),які трудове законодавство відносить до робочого часу.

 Робочий час, з одного  боку, закріплює міру праці, а з іншого боку --забезпечують працівнику надання вільного часу для відпочинку і відновленнявитрачених сил.

 Виконання цієї задачі  забороняє в якості загального  правила збільшеннятривалості робочого  часу в порівнянні з установленою нормою..

 Робочий час, протягом  якого працівник повинен виконувати своїобов'язки, не завжди збігається з фактично відпрацьованим часом.

Фактичний - це реально витрачений кожним окремим працівником час, що визначає йогоконкретну участь у  трудовому процесі. Він може збігатися з робочим часом чиз його нормою, а може бути як менше, так і більше її.

 Відповідно до фактично  відпрацьованого часу провадитися  оплата праці,даються додаткові  відпустки в зв'язку зі шкідливими  умовами на виробництві,за ненормований  робочий день і т.д. Недоробки  на протязі робочого дня можевикликати  певні правові наслідки - накладення  стягнення й інших санкцій  принаявності провини працівника  в цьому. 

 Робочий час виміряється в тих же одиницях, що і час узагалі - угодинах, днях і т.д. Законом звичайно використовується такий вімірнік, як робочий день і робочий тиждень.

Робочий час розрізняється  по тривалості: нормальний, скорочений, неповний. Перші два види встановлюються законодавством і на його основіколективним і трудовим договором, неповний робочий час - сторонамитрудового договору при прийомі на роботу або згодом. Усі три види є нормований робочий часом.

Облік часу, відпрацьованого кожним працівником, ведеться керівникамипідрозділів, майстрами, бригадирами або спеціально виділеними працівниками.

При цьому застосовуються різні методи і засоби обліку, в одних випадкахпровадяться записи в спеціальних картках або журналах, в інших --застосовуються індивідуальні лічильники часу або штам-годинники.

  Обліковий період у більшості випадків установлюється тижневий абомісячний, іноді квартальний. У цей період працівник, що працює за графіком,повинен відробити встановлену законодавством норму робочого часу.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Характеристика діяльності підприємства

Об’єктом дослідження є ВАТ «Шосткинський мiськмолкомбiнат». Предметом дослідження виступає напрями та методи управління персоналом, організаційна структура обраного підприємства.

Стисла характеристика підприємства і його продукції.

Пiдприємство "Шосткинський мiськмолкомбiнат" було створено в 1981 роцi, як державне пiдприємство. Вiдкрите акцiонерне товариство "Шосткинський мiськмолкомбiнат" засноване вiдповiдно  до рiшення регiонального вiддiлення  Фонду державного майна України  по Сумськiй областi вiд 27 травня 1994 року шляхом перетворення орендного пiдприємства "Шосткинський мiськмолкомбiнат" у вiдкрите акцiонерне товариство "Шосткинський мiськмолкомбiнат". Основною продукцiєю пiдприємства є продукцiя, вироблена  з молочної сировини: твердi сири, плавленi сири, масло вершкове, морозиво, сухi молочнi продукти та рiзноманiтний асортимент продукцiї з незбираного иолока. В основному пiдприємство спецiалiзується  на виробництвi жирних сирiв, питома вага яких складає 80% вiд загального обсягу виробництва. Жирнi сири є продукцiєю, що забезпечує понад 50% прибутку пiдприємства. Вони користуються попитом протягом року як на територiї України, так i за її межами. Фахiвцi пiдприємства постiйно  працюють над розширенням асортименту  виробляємої продукцiї i полiпшенням  її якостi з урахуванням попиту споживчого ринку. Також пiдприємство здiйснює  оптову i роздрiбну торгiвлю, транспортнi перевезення та iншi посередницькi послуги  при купiвлi-продажу товарiв народного  споживання. Основними територiальними  ринками збуту ВАТ "Шосткинський мiськмолкомбiнат" є ринки та торгiвельна мережа мiст Києва, Харькова, Одеси, Донецька, Днiпропетровська. Поширенню ринку  продажiв продукцiї сприяють рекламнi заходи, якi пiдприємство проводить  на радiо, телебаченнi, у перiодичнiй  печатi, на виставках, дегустацiях i зустрiчах  з покупцями. На сучасному етапi пiдприємство продає свою продукцiю переважно постiйним клiєнтам, через дiлерську мережу.

Організаційна структура

ВАТ "Шосткинський мiськмолкомбiнат" - виробниче пiдприємство, яке має  безцехову структуру. Головнi виробничi дiльницi: - дiльниця по виробництву твердих  сирiв; - дiльниця по виробництву плавлених  сирiв; - дiльниця по виробництву масла; - дiльниця по виробництву сухих молочних продукктiв; - дiльниця по виробництву  морозива; - дiльниця по виробництву  продукцiї з незбираного молока; - дiльниця фасування твердих сирiв. Допомiжнi виробничi дiльницi: - лабораторiя  по контролю за виробництвом; - автотранспортна  дiльниця; - ремонтно-механiчна дiльниця; - топливно-енергетична дiльниця; - вiддiл  АСУП; - будiвельна дiльниця. Крiм того на пiдприємствi працюють: - вiддiл матерiально-технiчного  постачання; - вiддiл продажу; - вiддiл  маркетингу; - вiддiл сировини; - юридичний  вiддiл; - санiтарно-гiгiєнiчна служба; - вiддiл стандартизацiї та сертифiкацiї; - служба безпеки. Пiдприємство має широку фiрмову торгiвельну мережу - 4 магазина (Шостка), 13 кiоскiв (Шостка), 6 торгiвельних  пунктiв на ринку. Органiзацiйна структура  забезпечує еффективну роботу пiдприємства.

Детальная характеристика чисельності кадрів ВАТ «Шосткинський мiськмолкомбiнат» за 2008-2010 рр. наведена у таблиці. 2.1.1.

2.2.1.Характеристика руху  кадрів (по роках)

 

Таблиця 2.1.1

Характеристика чисельності  кадрів ВАТ «Шосткинський мiськмолкомбiнат» за 2008-2010 рр.

Рік                                              Показник	2008	2009	2010	Абсолютне віхдилення	Відносне відхиленн, %
				2010/2009	2010/2009
Середньооблікова чисельність  працівників (осіб)	1096	1113	1129	16	1,43
Працівники лінійних та функціональних служб, чол.	41	35	34	-1	-2,9
Апарат управління	36	37	39	2	5,04
Промислово-виробничий персонал	1019	1041	1056	15	1,4
Фонд оплати праці —  всього (тис.грн.)	20 501,2	24454,2	26911	2456,8	10,04
Середньорічна заробітна  плата, грн	18705,474	21971,429	23836,14	1864,71	8,48

 

Більш детальний процес руху кадрів подано у таблиці 2.1.2:

Таблиця 2.1.2.

Рух кадрів	Роки			Відхилення
	2008	2009	2010	2009-2010
Прийнято	30	38	36	-2
Звільнено	13	21	20	-1
У тому числі:
за власним бажанням	2	2	4	+2
за прогули	3	2	3	1
за порушення дисципліни	1	3	4	+1
за неналежне виконання роботи	2	2	3	+1
інші причини	3	10	4	-6
в зв’язку з виходом на пенсію	2	2	2	0

Динаміка руху кадрів у період з 2008 по 2010 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для наочного спостереження  зміни чисельності працівників та змін розмірів фондів праці

зобразимо зміни на графіках:

 

 

 

Таблиця 2.2.1.

Назва статті	2008	2009	2010	Відхилення		Відносні,%
2	3	4	5	2009-2008	2010-2009	2009-2008	2010-2000
Працівники апарату управління	35	28	27	-7	-1	-20,0	-3,6
Промислово-виробничий персонал, з них:	506	524	540	18	16	3,6	3,1
виробництво масла	171	215	201	44	-14	25,7	-6,5
Виробництво твердих сирів	155	160	150	5	-10	3,2	-6,3
виробництво морозива	95	101	108	6	7	6,3	6,9
виробництво йогуртів  та сирків	85	48	81	-37	33	-43,5	68,8
Кількість лінійних керівників	5	6	6	1	0	20,0	0,0
Кількість працівників функціональних служб	44	31	16	-13	-15	-29,5	-48,4
Загальна кількість працюючих	1096	1113	1129	17	16	1,6	1,4