Впроваждення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в освіті КНР

У ХХІ столітті Китай тісно співробітничає з українськими дослідниками спадщини В.О. Сухомлинського. У цьому процесі стали брати участь і нижчі освітні заклади. Серед великих дослідницьких і дискусійних проектів можна назвати такі.

Навесні 2001 року в Чжанцзяоднській вищій школі провінції Цзянсу відбулася дискусія про педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського. У ній брали участь директор Павлиської середньої школи імені В.О. Сухомлинського В.Ф. Деркач, директор українського колежу імені В.О. Сухомлинського в Києві, кандидат педагогічних наук Василина Хайруліна й вельмишановна професор, академік Академії педагогічних наук України О.Я. Савченко. Їхній приїзд пожвавив інтерес до українського педагога серед місцевих освітян, про нього також заговорили як широкі кола вчителів і організаторів освіти, так і учні й їхні батьки [93, с.3-5].

У листопаді 2004 року в школі Цзян Хуаші провінції Цзянсу відбулася міжнародна конференція «Про поширення ідей В.О. Сухомлинського й реформу шкільної освіти», яка вважається однією з найбільших міжнародних конференцій, проведених на цей час. На конференції дуже змістовно була показана основна суть педагогічних ідей В.О. Сухомлинського, а кількість учасників із усього Китаю досягла 1000 чоловік. Делегація на чолі з О. Сухомлинською складалася з п'яти осіб, вони користувалися великою повагою й симпатією всіх учасників. Форми проведення конференції були дуже різноманітними, а найкращим був діалог. Освітяни, які приїхали з батьківщини В.О. Сухомлинського, і під керівництвом провідного журналіста журналу «Освіта Китаю» учителі й працівники освіти з різних куточків Китаю в теплій атмосфері провели безпосередню бесіду, наповнену глибоким змістом. Можна сказати, що загальна мрія втілилася в реальність, і багато китайських та іноземних педагогів, відомі дослідники, шкільні вчителі змогли поспілкуватися один з одним [87, с.156-157].

Восени 2006 року в Пекінському педагогічному університеті відбулася третя конференція, присвячена педагогічним ідеям В.О. Сухомлинського. її влаштували в південній філії нашого університету, в гарному приморському місті Чжухай. У конференції брали участь директор Павлиської школи В.Ф. Деркач, професор, академік АПН України А.М. Богуш із Південно-українського педагогічного університету й професор, М.І. Мухін з Російської академії освіти. Вони розповідали про дослідження ідей В.О. Сухомлинського й надали багато цінної й змістовної інформації. А представники китайської сторони − і президент Всекитайського педагогічного товариства Гу Минюань, і відомий учитель і директор школи Лі Чженсі, і голова Асоціації з дослідження ідей В.О. Сухомлинського в Китаї і вчитель місцевої школи у своїх виступах висловили однакові погляди: хоча педагогічні ідеї й практика В.О. Сухомлинського сформувалися в особливий історичний час, але квінтесенція його ідей непідвладна перебігу часу, їх значення для нинішньої епохи не тільки не зменшилося, а набуло ще більшого змісту для сучасного суспільства [43, с.150-153].

У жовтні 2007 року уряд й управління освітою Нанкайського району міста Тянцзин провели «Міжнародний форум з якісного й загального розвитку освіти». Хоча ідеї В.О. Сухомлинського не були єдиною темою цього зібрання, із виступів п'яти іноземних фахівців найбільшу увагу привернув виступ директора Павлиської середньої школи імені В.О. Сухомлинського В.Ф. Деркач. Усі сприйняли ідеї великого педагога про виховання й розвиток гармонічної особистості, які він успішно втілював у Павлиській школі й які повністю збігаються з ідеєю якісної освіти [29, с.108].

2008 рік – рік 90-річчя з дня  народження В.О. Сухомлинського, і  китайські колеги не забули  про цю дату. Китайська науковці, викладачі, вчителі хотіли організувати в місті Ченду велику конференцію навесні або влітку, однак страшне стихійне лихо − землетрус силою у 8 балів не тільки зруйнував ці плани, а й забрав 80 000 дорогоцінних життів, серед яких були учні й викладачі, які не змогли залишити своїх аудиторій. І тоді стало відомо, що серед багатьох полеглих були вчителі, які ціною свого життя виконали заповіт В.О. Сухомлинського: «Віддавайте серця дітям! Віддавайте все дітям!» [96, с.87-89]. 

Відповідно до вищезгаданих даних і цифр, процес поширення педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в Китаї можна розділити на три основних періоди:

Перший − переклади його відомих робіт до 80-х років, а також велика видавнича робота.

Другий період припадає на 90-ті роки, коли велика увага приділялася упорядкуванню й рецензуванню праць, перекладених на початку 90-х. Наприкінці цього періоду працівники освіти змогли на практиці застосувати й відчути дієвість нових ідей. У цей час були здійснені перші міжнародні зв'язки [95, с.215-216].

За третього періоду, що почався в XXI столітті, з одного боку, видаються великі збірки перекладів творів й інші книги, з іншого − розгорнулося детальне вивчення педагогічних ідей В.О. Сухомлинського, наприклад, теорія морального виховання, теорія навчання, теорія роботи класного керівника, теорія управління школою й т.ін. Велика кількість учителів почала вивчати й застосовувати нові методи, і на цій основі вони стали висловлювати власні думки й викладати їх у різних публікаціях.

Головними причинами, на думку Сяо Су, величезної поваги китайських учених до В.О. Сухомлинського є  те, що він писав свої твори з душею, начебто розмовляючи з учителем. Тому він є добрим другом кожного викладача. Він присвятив усього себе освіті й дітям, тому він є другом і прикладом для дітей [80, с.12-14].

Головний мотив діяльності В.О. Сухомлинського – навчити дітей бути кращими, зробити освіту багатогранною, виховати гармонійну особистість, тому, читаючи його твори кожен із нас відчуває нові сили для досягнення цієї прекрасної мети. Його теорія освіти ґрунтується на досвіді реального життя, на ґрунті плідної практики, його мова проста, зрозуміла, щира, пафосна і захоплююча. Тому його легко читати, легко розуміти, а багато його моральних настанов легко знаходять відгук у серцях педагогів.

Творчість В.О. Сухомлинського наповнена духом критики, однак, він не прагнув створити особливу теорію, він був новатором, але не прагнув до слави. Всі його праці й практика були пронизані сяйвом людяності, тому його система педагогічних ідей гідна називатися гуманістичною, вона є живою педагогікою [99, с.55].

Виховна теорія В.О. Сухомлинського про характер особистості витримала випробування часом і залишається актуальною й нині.

Отже, творча спадщина В.О. Сухомлинського має величезну цінність не тільки для України й для Китаю, але й для освіти в цілому, вона стала коштовним духовним скарбом для всього світу.

 

2.2.3. Вплив педагогічних ідей В.О. Сухомлинського на розвиток освіти в КНР

 

З кінця 1970-х років і до наших днів китайська сухомліністіка, на думку її видних представників, зазнала величезних змін. Президент АПН Китаю Чжу Сяомань так образно характеризувала їх: сухомліністіка зароджувалася в кінці 70-х, зростала в 80-х, переживши періоди тимчасового затишшя перед розквітом, і на початку нового XXI століття стала приносити плоди. На думку Чжу Сяомань, посилення або ослаблення уваги китайської педагогічної громадськості до спадщини українського педагога тісно пов'язане з потребами освіти нашої країни в той чи інший історія кий період.

На Міжнародній конференції «Розвиток педагогічних ідей В.О. Сухомлинського та реформа загальноосвітньої школи» (2004 р.) Чжу Сяомань назвала такі основні причини широкого розповсюдження ідей В.О. Сухомлинського в КНР в останній чверті XX століття:

• зміни, що відбулися в ідеології та суспільного життя Китаю після смерті Мао Цзедуна при збереженні керівної і спрямовуючої ролі КПК;

• протиріччя в розвитку освіти в КНР, викликані зміненими вимогами суспільства і неможливістю старої традиційної системи освіти задовольнити їх;

• доступність, легкість викладу робіт, написаних В.О. Сухомлинським, робить їх популярними не тільки серед науковців, а й у багатьох вчителів;

• поїздки в Китай дочки українського педагога О.В. Сухомлинської і її лекції перед учителями, студентами, викладачами [81, с.16-17].

Чжу Сяомань підкреслила, що ідеї В.О. Сухомлинського були актуальні 25 років тому, коли Китай тільки починав свій шлях пошуків і перетворень, що призвів країну до ринкової економіці, стабільності і процвітання, і залишилися не менш актуальні сьогодні. У чому ж життєва сила ідей великого педагога, які продовжують розвиватися на чужому грунті? − запитує Чжу Сяомань і відповідає:

• гуманістичні ідеї В.О. Сухомлинського відповідають прагненню КНР досягти світових освітніх стандартів;

• ідеї всебічного гармонійного розвитку злилися з традиційними для освіти Китаю ідеалами чотирьох «опор» (отримати знання, навчитися їх використовувати, навчитися комунікації, вміти виживати і знаходити своє місце в житті);

• ідеї виховання в колективі відповідають сформованій моделі організації навчання, дають можливість взаємного впливу і збагачення особистості і колективу;

• ідеї В.О. Сухомлинського, який жив і творив в умовах соціалізму, відповідають політичній обстановці в країні [81, с.16-17]

Педагог виділяє такі чотири складових поширення ідей В.О. Сухомлинського в китайському освітньому просторі:

• переклад на китайську мову праць В.О. Сухомлинського, публікація великими тиражами в різних регіонах країни;

• публікації досліджень про творчість В.О. Сухомлинського китайських і зарубіжних дослідників, які аналізують творчість педагога, що оцінюють актуальність його ідей для сучасної школи та педагогіки;

• проведені в 36 школах експерименти з використанням ідей В.О. Сухомлинського в практиці сучасної китайської школи, спроби створення моделі сучасної реформованої сільській китайської школи, в основі якої лежать ідеї великого педагога;

• публікації педагогів-практиків про власний досвід та користування ідей В.А. Сухомлинського в умовах китайської школи (У Чень, Лі Чженьсі, Вей Шушеня).

До речі, в сучасній китайській історіографії сухомліністіки це не єдина спроба створення періодизації поширення та розвитку ідей В.О. Сухомлинського в КНР. На Конференції в Хуа-ши професори Пекінського педагогічного університету Сяо Су і Ван Ігао проаналізували етапи поширення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в Китаї. Кілька слів про ці дослідників, наукових працівників, які протягом багатьох десятиліть вивчають педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського, переводячи його книги на китайську мову (більшість перекладів здійснено професорами Бі Шучжі, Ван Ігао і Сяо Су) [95, с.217-218].

Як зазначив Ван Ігао, з педагогічним досвідом Василя Олександровича Сухомлинського китайські педагоги вперше познайомилися в 1959 р., коли відомий китайський педагог Ван Ігао відвідав Павлиську середню школу, жив два тижні в родині В.О. Сухомлинського, що дозволило йому вивчити павлиський досвід [16, с.15-17].

Потім, у 1964 р., були переведені на китайську мову і опубліковані в збірнику «Педагогіка в Радянському Союзі» невеликі статті українського педагога.

Після великої перерви, пов'язаної з «культурної, революцією», в кінці 1970-х - середині 80-х рр. інтерес до педагогіки В.О. Сухомлинського відродився, з'явилися численні переклади та публікації праць великого українського педагога на півдні і в центрі Китаю [16, с.217].

У 1985 - 1986 рр. професор Ван Ігао відвідав Україну, зустрічався з вдовою педагога Ганною Іванівною Сухомлинською.

Викладач Пекінського педагогічного університету Сяо Су знайомиться в Москві з дочкою В.О. Сухомлинського Ольгою Василівною Сухомлинською і зав'язує з нею творчі і дружні відносини.

У 1991 р. делегація Пекінського педагогічного університету вперше відвідала Павлиську середню школу. (Додоток Г)

У листопаді 1996 р. в Пекінському педуніверситеті відбулася Міжнародна конференція, присвячена великому українському педагогу. У ній взяла участь О.В. Сухомлинська, яка офіційно стала професором цього навчального закладу. Було укладено договір на видання трилогії праць В.О. Сухомлинського (1998 р.) і його «Хрестоматії з етикету (1997 р.), складеної О.В. Сухомлинський [96, с.56-57].

Пізніше делегація відповідальних працівників освіти провінції Чжецзян відвідала Павлиську середню школу. У вересні 1998 р. Сяо Су взяла участь у Міжнародних педагогічних читаннях «В.О. Сухомлинський і сучасність», які проходили в Києві і Павлиші.

У листопаді 1998 року в Пекіні відбулася Всекитайська конференція «Ідеї В.О. Сухомлинського в КНР », на якій була створена Всекитайська Асоціація імені В.О. Сухомлинського. У роботі конференції брала участь О.В. Сухомлинська, вона виступила з лекціями в декількох великих містах Китаю [96, с.60-61].

В кінці 1990-х - початку 2000 рр. члени Асоціації та прихильники педагогічних ідей В.О. Сухомлинського активно розвивають їх в теорії і на практиці. Були видані збірники наукових праць «Любов і виховання» (1998 р.), «Підхід до духовності» (1999 р.), книга відомого китайського педагога-практика Вей Шушеня «Сто аналізів педагогічних прикладів В.О. Сухомлинського »(1999р.).

У 2001 р. видано п'ятитомник «Вибраних творів» В.О. Сухомлинського, який в 2003 р. на Все-китайській конкурсі педагогічної літератури зайняв перше місце і був удостоєний медалі.

У 2002 р. директор школи Хуаши У Чень відвідала Павлиську школу та ознайомилася з досвідом роботи Київського коледжу ім. В.О. Сухомлинського.

Директор школи Хуаши У Чень і її заступник Ся Цінфен взяли участь у святкуванні 85-ї річниці з дня народження В.О. Сухомлинського в Кіровограді, знову відвідали Павлиську середню школу.

У школі Хуаши пройшла Всекитайська конференція, присвячена В.О. Сухомлинському, в якій взяла участь українська делегація у складі О.В. Сухомлинський, О.Я. Савченко, В.М. Хайруліна, В. Ф. Деркач [66, с.8].

На думку Ван Ігао, широке поширення ідей великого українського педагога в Китаї пояснюється, перш за все, системністю його підходів до навчання і виховання. Він виділив такі пріоритетні для китайського освіти напрями педагогічних ідей та практичного досвіду В.О. Сухомлинського: