Впроваждення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в освіті КНР

Другий важливий напрямок реформи навчання – удосконалення структури середнього навчання і розвиток професійно-технічної освіти молоді. Ця задача в основному покладається на місцеві органи влади. Вони повинні відкривати професійно-технічні школи, готувати кадри для себе і для інших організацій, а також прийняти на навчання осіб, вносити за це плату [22, с.13-14].

Велику увагу в реформі приділяють удосконаленню роботи вищих навчальних закладів: перебудові планів прийому в вузи, зміні системи розподілення випускників.

Постановою передбачено державне забезпечення гуртожитками і харчуванням студентів педагогічних вузів і тих, кому потрібно працювати в важких умовах. Ці студенти звільнюються від плати за навчання.

Після прийняття постанови ЦК КПК про реформу систему освіти робота по розвитку навчання в Китаї помітно активізувалася [43, с.27].

У квітні 1986 р. в Пекіні відбулася четверта сесія ВСНП шостого з’їзду, на якій був прийнятий «Закон про КНР про обов’язкову освіту».

У 1990 р. ввели загальне обов’язкове дев’ятирічне навчання у всіх економічно розвинутих районах країни. Навчання в Китаї і зараз залишається платним. Так як держава не може взяти на себе всі витрати, тому і відкривається багато приватних шкіл [26, с.26].

В останні десятиліття КНР іде по шляху успішного соціально-економічного розвитку. Вона має стабільні досягнення в розвитку промисловості, сільського господарства, НТП, в поліпшенні життєвого рівня населення. КНР на першому місці у світі за щорічним приростом валового національного доходу, обсягом залучення іноземних інвестицій. Вона не тільки задовільньняє власні потреби в продуктах харчування, але й експортує чимало сільськогосподарської продукції. І це притому, що має 1 мільярд 200 мільйонів населення, що за технічним забезпеченням сільськогосподарського виробництва поступається сьогодні навіть Україна, а загальний обсяг і родючість сільськогосподарських угідь в цілому не перевищують наших. Немає також сумніву, що жодна з промислово розвинутих країн світу з найрозвинутішим сільським господарством, як наприклад, США, не змогла б прогодувати 1,2 млрд. населення.

У цьому великий вклад робить освіта, школа, китайський вчитель. Головні задачі полягають в тому, щоб забезпечити стратегію пріоритетного розвитку навчання, мобілізувати суспільство на свідоме виконання «Програми реформи і розвитку народної освіти в Китаї»[22, 17].

Китайці велике значення приділяють народному навчанню, розглядають його як головне питання стратегії тотального розвитку соціалізму з китайською специфікою, від якої залежить вся соціалістична модернізація.

Китайці переводять економічне будівництво в русло опори на НТП і підвищення якості робітників, і науково культурний рівень всієї китайської нації. Створення соціалістичної ринкової економіки і здійснення модернізації залежить від підвищення підготовки спеціалістів [43, с.28].

З початком реформи все суспільство вийшло на новий рівень розуміння стратегічного місця освіти. Всі керівні кадри зобов’язані віддавати ясний чіткий звіт про підготовку спеціалістів. Тільки за рахунок підйому освіти можна збільшити сукупність сил держави і отримати стратегічну ініціативу міжнародної конкуренції.

Вчені всіх ступенів і типів повинні виховувати нових людей – цілеспрямованих, високоосвічених, культурних і дисциплінованих, тобто людей з моральним, розумовим і фізичним вихованням [26, с.30].

Тільки таким чином можна підвищити можливості молоді і підлітків протистояти спокусливого впливу фінансового фетишизму, крайнього індивідуалізму. Все суспільство повинно старатися оберігати здоровий ріст учнів, створювати позитивне середовище для виховання справжніх людей.

2. Використання ідей і спадщини В.О. Сухомлинського в Китаї

Ідеї та спадщина В.О. Сухомлинського є дуже важливою для китайських читачів.

У перекладах творів українського педагога брали участь вчені з різних куточків Китаю. Джерела свідчать, що перший переклад творів В.О. Сухомлинського – це дві його статті про трудове виховання, опубліковані наприкінці 50-х років. Потім, з погіршенням китайсько-радянських відносин і початком «культурної революції», що тривала 10 років, публікації припинилися, й лише в 1979 році, після початку реформ відкритості, китайські читачі знову змогли долучитися до творчості В.О. Сухомлинського [16, с.15-17].

Педагогічні видавництва у Пекіні, Шанхаї, Тяньцзіні, у провінціях Хунань, Аньхой, Хебей переклали й опублікували 30 творів В.О. Сухомлинського.

Багато праць також були перекладені й іншими видавництвами, наприклад, «Вірте в людину» «Сто порад учителеві», «Розмова з молодим директором школи», «Народження громадянина», «Книга про любов» тощо.

Масштабні публікації спадщини В.О. Сухомлинського починаються з 1981 року, коли видавництво «Педагогічна наука» випускає перше видання редакційного перекладу книги «Сто порад учителеві». Вона побила рекорд не тільки цього видавництва, але й встановила найвищий рекорд тиражів серед педагогічних праць, перекладених китайською мовою. Книга посідає перше місце за попитом, кількістю перевидань і тиражів. Друге видання цієї книги друкувалося більше 20-ти разів. Загальна кількість склала 280 з половиною тисяч примірників. У видавництві книгу готували видавати знову, тому, що освітні й управлінські структури багатьох регіонів включили цю працю в число обов'язкових для прочитання [98, с.124-125].

Починаючи з 1983 р., Хунаньске педагогічне видавництво випустило великими тиражами більше десяти перекладів творів В.О. Сухомлинського, тираж кожної книги перевищив 5000 примірників.

Згадані вище «Хрестоматія з етики» і «Трилогія», випущені видавництвом «Народна освіта», стали подарунком українським педагогам від китайських до 80-річчя від дня народження В.О. Сухомлинського. У вересні 1998 року як єдиний представник китайських учених Сяо Су спеціально приїхала в Київ для участі у Міжнародній конференції, присвяченій 80-річчю від дня народження В.О. Сухомлинського, й від видавництва «Народна освіта» подарувала, школі «Хрестоматію з етики» і «Трилогію» [81, с.23-24].

Переклад «Вибраних творів» В.О. Сухомлинського в п'яти томах випущений видавництвом «Освіта й наука» у 2001 році Китайським управлінням видавництвами включило цей п’ятитомник до плану видання п’ятдесятьох державно важливих книг. У 2003 році «Вибрані твори» були висунуті на нагороду на VI державній книжковій церемонії нагородження, а також одержали звання кращої книги на третіх державних зборах, присвячених педагогічній книзі. Тепер цей п'ятитомник має загальний тираж 47 тисяч примірників. Це видання було спеціально оформлене (для нього зроблені окремі ілюстрації), загальна вартість п'ятитомника склала 280 юанів. Отже, п'ятитомник далеко не дешевий, але китайські читані купують його й зберігають в особистих бібліотеках. Крім того, багато шкіл та інших освітніх установ використовують п'ятитомник як нагороду для кращих учителів. Це доказ того, що В.О. Сухомлинський користується великою повагою й любов'ю наших педагогів [95, с.215-216].

У Китаї також з'явилося багато ініціативних видань, їх цінність і вплив нітрохи не поступаються усім іншим. Це такі книги, як «Йдемо ближче до В.О. Сухомлинського», «Тут записаний не тільки час», «Іду за розумними пальчиками», «Не тільки розповіді були відкриті», «Уривки з творів В.О. Сухомлинського», складені із цитат В.О. Сухомлинського студентами й учителями експериментальної школи Хуаші в провінції Цзянсу [81, с.24-25].

Дослідження й упровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського почалися з 80-х років минулого століття, після публікацій перекладів і масового поширення його праць. Ця тріада − переклад, дослідження й практичне застосування − є взаємопідтримуючою і взаємоформуючою. Чим більше з'являється перекладів творів великого педагога, тим більше читачів і вчителів захоплюються його ідеями. Кількість бажаючих досліджувати й застосовувати ідеї українського педагога на практиці зростає з кожним днем. Таким чином, вплив стає більш масштабним, вимоги теоретиків до праць В.О. Сухомлинського також підвищують, а дослідження практичних аспектів його педагогічних ідей стають глибшими й систематичнішими [22, с.256].

Перша серія дослідницьких праць була видана на початку 90-х років, у ній системно представлені педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського. Їх автори − учені, які досліджують питання порівняльної педагогіки, світової історії .педагогіки й радянської педагогіки. Однією з таких праць є «Теорія всебічного розвитку В.О. Сухомлинського» фахівців з Пекінського педагогічного університету Бі Шучжи й Ван Ігао; «Система теоретичної педагогіки В.О. Сухомлинського» фахівця з історії педагогіки професора Пекінського педагогічного університету Ван Тяньі; «Дослідження напрямів освіти в Радянському Союзі» фахівця в галузі порівняльної педагогіки, професора Хуадунського педагогічного університету Ду Дянькунь [96, с.55].

Водночас педагоги зацікавилися практичним використанням ідей В.О. Сухомлинського й писали про це статті в газетах, журналах поміщали в Інтернеті. Учителі й директори шкіл, місцеві адміністративні працівники або члени науково-дослідної лабораторії почали працювати, мислити й писати під впливом його ідей. Порівняно з іншими зарубіжними педагогами інтерес до В.О. Сухомлинського йшов від самого серця. І не короткочасний, а постійний, не поверховий, а ґрунтовний інтерес. І не сліпе механічне копіювання, а бажання виявити потенціал, що краще відповідав би положенням сучасної педагогіки [95, с 215].

На початку XXI століття в Китаї дослідження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського наблизились до найбільш плідного етапу. З іншого боку, дослідження його педагогічних ідей перейшло до практичного спрямування. Потрібно також відзначити різноманіття спеціальних теоретичних праць, написаних за його ідеями, наприклад: теорія етики, теорія навчання, теорія управління для директора школи, теорія педагогіки для батьків тощо. В останні роки з'явилося багато докторських і магістерських дисертацій на подібні теми, їх кількість, за деякими статистичними даними, − одна докторська й 15 магістерських дисертацій, бакалаврських робіт ще більше. Також публікується багато статей, де ідеї В.О. Сухомлинського порівнюються з ідеями китайського педагога Тао Синчжі, з ідеями іноземних педагогів (Песталоцці, Дистервега, Дьюіта ін.) [81, с.27].

Ще одним виданням про В.О. Сухомлинського − є книга «Йди ближче до В.О. Сухомлинського», що вийшла у видавництві «Педагогічні науки» у березні 2008 року. Автором книги є авторитетний перекладач праць В.О. Сухомлинського Цай Тин.

Упровадження ідей В.О. Сухомлинського багатьма вчителями перейшло на вищий рівень. Вони не тільки читають твори педагога, а й діють, як В.О. Сухомлинський, не тільки пишуть про нього, але й пишуть, як він. Так, з'явилися серії праць, написані директорами шкіл і учителями, вони стоять на полицях книгарень і вчительських бібліотек. Читаючи їх, неважко відчути вплив В.О. Сухомлинського. Наприклад, директор школи Лі Чженсі після публікації своєї першої праці «Серце й виховання − під прапором В.О. Сухомлинського» уже написав 24 педагогічні книжки, за які одержав багато нагород. Його книги − одні із найулюбленіших для вчителів. У Шанхаї директор школи Чжен Цзе під впливом відомої праці В.О. Сухомлинського «Сто порад учителеві» написав книгу «Сто нових порад учителеві», де об'єдналися традиції китайської освіти із спостереженнями у власній школі, і в якій він радить частіше читати книги В.О. Сухомлинського. Отже, китайські вчителі не просто вивчають ідеї В.О. Сухомлинського, а вміють творчо застосовувати їх на практиці [91, с.8].

Під впливом В.О. Сухомлинського сформувалася велика група китайських педагогів, а, впроваджуючи його ідеї, виросло ціле покоління передових учителів і директорів шкіл. І завдяки повазі й любові до В.О. Сухомлинського кількість бажаючих стати вчителями виросла в багато разів. Його праці визначені освітньо-адміністративними органами як книги для обов'язкового прочитання. У деяких установах «Сто порад учителеві» пропонуються як екзаменаційний предмет для вчителів-стажистів [92, с.23].

Для китайських учителів ім'я В.О. Сухомлинського широковідоме, але й учні теж знають про нього через статтю «Лист до дочки», включеної в навчальні посібники з китайської мови. У шкільні підручники й хрестоматії також включені його статті, вони входять і в екзаменаційні білети. В університетах викладачі часто задають студентам читати праці В.О. Сухомлинського. Більшість із них люблять читати «Листа до сина». У деяких університетах, як, наприклад, у Нанцзинському педагогічному університеті, уведений факультативний курс про педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського [94, с.4].

Через 10 років після хвилі, що піднялася в 1980-ті роки, намітився новий підйом у вивченні творчості В.О. Сухомлинського. У 1996 році Пекінський педагогічний університет провів першу в Китаї конференцію, присвячену педагогічним ідеям В.О. Сухомлинського. На неї були запрошені працівники посольств Росії, України, Білорусії, інших країн СНД у Китаї. Ольга Сухомлинська вперше приїхала у Китай і брала участь у цій конференції. Її лекції надали учителям можливість ще краще зрозуміти, вивчити й застосувати на практиці ідеї педагога. Для того щоб розширити дослідження й впровадження ідей В.О. Сухомлинського в межах Китаю, було створено творчу групу, секретаріат якої знаходиться в Науково-дослідному інституті міжнародної й порівняльної педагогіки при Пекінському педагогічному університеті. І хоча масштаби цієї групи невеликі, вона проводить велику роботу [91, с.8].

У листопаді 1998 року педагогічні кола Китаю організували міжнародну конференцію, присвячену 80-річчю від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського. У цій конференції брали участь більше сотні представників з різних провінцій Китаю, а також гості з України, Росії, Греції, Канади, Австралії, Японії, Кореї. Ольга Сухомлинська виступила із чудовою доповіддю, була присутня також директор Українського колежу імені В.О. Сухомлинського Василина Хайруліна. На цій конференції була офіційно створена дослідницька група з вивчення педагогічних ідей В.О. Сухомлинського, був закладений фундамент для поширення, поглиблення й обміну думками щодо ідей В.О. Сухомлинського між ученими й викладачами всього Китаю. Директор школи з міста Ченду Лі Чженьсі презентував свою монографію «Серце й виховання», написану під впливом В.О. Сухомлинського. Ця конференція стала першою масштабною зустріччю вчених-теоретиків і вчителів-практиків, а також новим імпульсом для розвитку теоретичних практичних досліджень ідей В.О. Сухомлинського в Китаї [96, с.34-36].