Впроваждення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в освіті КНР

Кабінет Міністрів України прийняв постанову про те, що 1998 рік — рік української педагогіки. Українська асоціація Василя Сухомлинського разом з Міністерством освіти України, Академією педагогічних наук підготували низку заходів на відзначення цієї пам'ятної дати. Вважаємо, що найкращим відзначенням пам'яті педагога буде творче засвоєння його ідей учителями-практиками.

Крім проведення Педагогічних читань, Українська асоціація Василя Сухомлинського ставить своїм завданням здійснювати науково-методичну допомогу Павлиській середній школі ім. В.О. Сухомлинського на Кіровоградщині, де багато років він працював директором і вчителем. Разом із Творчою спілкою вчителів України Асоціація побувала в цій школі, де провела засідання науково-методичних рад з окремих предметів, подарувала навчальні посібники й підручники для школи. Наступний крок Асоціації − допомога школі у матеріально-технічному забезпеченні. Через конкурс, оголошений програмою «Відродження», Асоціація подала свій проект «Сучасна школа» й отримала грант. Це дало змогу передати Павлиській школі комп'ютер, принтер та ксерокопіювальний апарат для організації навчальної н управлінської діяльності [83, с.3].

Не лише в Україні педагоги об'єднуються навколо постаті Василя Сухомлинського, айв інших країнах світу, де широко розійшлися його ідеї й думки. Яскравим свідченням цього є заснування у вересні 1990 р. у м. Марбурзі (Західна Німеччина) «Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського». Ініціатор його створення — Дослідницький центр при університеті ім. Філіпа у Марбурзі в особі професора Ріхарда Піперта та доктора Еріки Гартманн, яка впродовж багатьох років досліджує творчу спадщину українського педагога. Ці вчені читали лекції, проводили семінари, присвячені його творчості, для студентів Марбурзького університету. Співробітництво цих учених сприяло втіленню благородного задуму — створення Міжнародного товариства Головою Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського був обраний професор Р. Піпперт. Нині голова товариства — проф. Христос Франгос з Греції, вчений секретар — Е. Гартманн. Постійне місце перебування правління організації — м. Марбург. До правління цієї організації входять і представники України — О.Я. Савченко, як голова Української асоціації Василя Сухомлинського, та Ольга Сухомлинська, члени організації — педагоги, науковці з Німеччини, Болгарії, Польщі, Японії, Китаю, Греції, Австралії, України та Росії [94, с.4].

Мета діяльності Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського — досліджувати і реалізовувати загальногуманістичні цілі, що сприяють процесам взаєморозуміння між різними країнами, дослідження й розповсюдження педагогічної спадщини українського педагога-гуманіста. Встатуті організації зазначається, що «В.О. Сухомлинський ще в 60-і рр., незважаючи на гостру критику з боку консервативних учених, розгорнув дискусію щодо демократизації освіти й виховання, критикував сталінізм на соціально-етичному рівні, його концепція культури почуттів ґрунтується на вихованні добра через добро, вихованні турботи про людину й природу». Там же відзначається, що сучасний суспільний розвиток у Європі, включаючи й глобальні проблеми існування навколишнього середовища, створює основу для критично-творчої оцінки спадщини В.О. Сухомлинського з метою порівняння його поглядів (через дискусію та обмін думками) з іншими педагогічними концепціями, які шукають відповіді на гострі питання сучасності [59, с.2].

Міжнародне товариство послідовників В.О. Сухомлинського провело, крім організаційного засідання у вересні 1990 р., дві міжнародні конференції. Перша відбулася у жовтні 1991 р. у Ріцлерні (Німеччина) з проблеми: «Значення педагогічної дискусії у міжнародному взаєморозумінні. В.О. Сухомлинський: виховання почуття відповідальності». Ця тема, запропонована для обговорення, розглядалася різнобічно: в історико-педагогічному, філософському, політологічному аспектах з широким використанням компартивістських підходів і методик.

Конференція була дуже представницькою. З колишнього Радянського Союзу приїхав широковідомий своїми полемічними працями Юрій Азаров, який виступив з темою «Педагогіка любові й свободи», побудованою на протиставленні поглядів А. Макаренка й В.О. Сухомлинського; Симон Соловейчик, який розкрив зв'язок ідей Василя Олександровича з педагогікою співробітництва, Геннадій Волков, котрий розглянув відповідальність у взаємозв'язку з традиціями, ідеалами, з працею, природою, зі «словом-думкою», спілкуванням тощо. Виступ О.Я. Савченко на конференції був присвячений вихованню почуття відповідальності дітей молодшого шкільного віку, його морально-етичним, пізнавальним, перетворюючим, естетичним аспектам, аналізу застосування творчості В.О. Сухомлинського у початковій школі України. Цікаво виступила Ольга Сухомлинська з маловідомої теми «Материнська любов як основа виховання почуття відповідальності в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського» [67, с.14]..

Велику зацікавленість конференції викликала доповідь проф. Христоса Франгоса (Греція) «Навчання й праця — від минулого до майбутнього крізь призму ідей В.О. Сухомлинського», де освіта розглядалася як засіб демократизації соціальних процесів відкриття через трудове навчання й виховання нових життєвих перспектив для людини [83, с.3] .

Голова Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського проф. Ріхард Піпперт свій виступ присвятив порівняльному аналізу поглядів В.О. Сухомлинського й бразильського педагога Паулу Фрейре під кутом зору ідей солідарності та толерантності у вихованні різних народів.

У своєму виступі проф. Маріан Библюк із Польщі порівняв педагогічні погляди В.О. Сухомлинського та Януша Корчака й обґрунтував позитивний вплив польського гуманіста на педагогічний світогляд українського вчителя. На конференції виступили також проф. Рената Рауш (Німеччина), Лучнян Мілков (Болгарія) та інші.

Конференція сприяла, аби її учасники дізналися про різні погляди щодо творчості В.О. Сухомлинського, побачили його постать у зіставленні різних точок зору. Використання порівняльного методу дало змогу виявити особливе, лише те, що характерне для Василя Олександровича, у чому він не схожий на інших відомих педагогів, у чому його феномен [94, с.4].

Наступна міжнародна конференція під егідою Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського відбулася в жовтні 1992 р. у м. Салоніки (Греція), її тема — «Міжнародне взаєморозуміння у сучасному світі. Свобода й праця в навчально-виховному процесі. Вклад В.О. Сухомлинського». В обговоренні взяли участь викладачі Марбурзького університету (Німеччина), ряду середніх спеціальних навчальних закладів цієї країни. Болгарія була представлена деканом педагогічного факультету м. Шумен Л. Милковим, Греція — викладачами Салонікського університету, вчителями, працівниками дитячих дошкільних закладів на чолі з проф. Христосом Франгосом Українські науковці також взяли участь у засіданнях конференції [59, с.3].

З першого напрямку «Праця в сучасній школі й доробок В.О. Сухомлинського» учасники в цілому виявили єдність підходів, праця у навчанні має бути виховуючим засобом, відповідати вікові, статі та нахилам учнів, забезпечувати свободу індивідуального вибору, пов’язуватися з повсякденним життям школи, сім’ї, міста чи села. Багато уваги приділялося екологічному вихованню, проблемі дитина — природа, якій В.О. Сухомлинський також надавав виняткового значення.

З другого напряму «Роль свободи у вихованні» такої єдності не було. Під час гарячої дискусії виявилися різні позиції вчених.

Саме поняття «свобода у вихованні», на думку багатьох учасників обговорення, пов'язане не лише з типом організації навчально-виховного процесу, роллю у ньому вчителя, а й ідейно-політичною й соціальною ситуацією. Ідея свободи у видаванні співвідносилась і з ідеями, доступності й якості освіти в контексті прав дитини. Відзначалося, що підходи В.О. Сухомлинського до проблеми свободи у вихованні розвивалися й трактувалися всупереч існуючій практиці, що в умовах тоталітарної держави він створював «альтернативу школу й педагогіку» [67, с.14-15].

Учасники конференції мали добру нагоду ознайомитися з роботою науково-практичного семінару з вивчення творчості українського педагога, який проводить у Салонікському університеті Христос Франгос. Ці семінари, вважає професор, — дійовий засіб розвитку творчого мислення майбутніх педагогів, вони стимулюють зародження нових ідей, пов'язують творчість Василя Олександровича з актуальними проблемами, що вирішують педагоги Греції. Дуже цікавим було відвідування експериментального дитячого садка, що працює при університеті за системою В.О. Сухомлинського.

До 75-річчя видатного педагога Міжнародне товариство послідовників В.О. Сухомлинського спільно з Українською аспірацією Василя Сухомлинського у вересні-жовтні 1993 р. провело в Києві, Кіровограді й Павлиші ювілейну конференцію. Тема конференції — «Європейська педагогіка і Василь Сухомлинський як сучасний педагог-гуманіст». Про цю конференцію вже йшлося вище, тут лише зазначу, що під час конференції Головою Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського було обрано професора Христоса Франгоса [83, с.3].

Відповідно до плану роботи Національної академії педагогічних наук України 12-13 жовтня 2011 року в  Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулися ІV міжнародні та  XVIII всеукраїнські педагогічні читання „Василь  Сухомлинський у діалозі з сучасністю: дошкілля – початкова школа”, участь у яких взяли провідні науковці, викладачі, аспіранти вищих навчальних закладів України, загалом представники: Хмельницького національного університету; Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова; Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини; Хмельницького університету управління та права; Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка; Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського; Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка; Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка; Рівненського державного гуманітарного університету; Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. В.О. Сухомлинського; Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського; Волинського національний університет ім. Лесі Українки; Оренбурзького державного педагогічного університету; Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти; Харківського гуманітарно-педагогічного інституту; Херсонського державного університету; Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також учителі загальноосвітніх навчальних закладів та вихователі дошкільних навчальних закладів України, науковці Оренбурзького державного педагогічного університету, наукові співробітники провідних наукових установ України: Національної академії педагогічних наук України, Інституту проблем виховання НАПН України, Інституту педагогіки НАПН України та ін.

Організаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія педагогічних наук України, Українська асоціація Василя Сухомлинського, Хмельницька обласна державна адміністрація, Хмельницька обласна рада, Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія [67, с.15].

12 жовтня 2011року відбулося пленарне  засідання педагогічних читань  у сесійній залі Хмельницької  обласної ради.

Під час пленарного засідання було заслухано виступи знавців, дослідників творчості В.О. Сухомлинського. Теми їх виступів були пов’язані з творчістю великого педагога. Савченко О.Я. Виступила з доповіддю «Поступ Сухомлиністики: стан і перспективи розвитку», Сухомлинська О.В. − «Василь Сухомлинський і його головна книга», Богуш А.М. розкрила тему «Витоки передшкільної освіти в педагогічному вимірі В.О. Сухомлинського: реалії і перспективи», Бех І.Д. доповідав з теми «В.О. Сухомлинський: два періоди дитинства – два образи Я»,.

Також під час пленарного засідання було передано естафету проведення Всеукраїнських педагогічних читань від Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Донецькому обласному інституту післядипломної педагогічної освіти, а саме – штандарт Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського а також було вручено атестати почесних професорів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Сухомлинській Ользі Василівні та Савченко Олександрі Яківні .

Продовження конференції відбувалося у приміщенні Хмельницької обласної філармонії, де відбулися виставки творчих робіт викладачів та студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, презентовано наукові напрацювання професорсько-викладацького складу закладу, та проведено концерт з нагоди 90-річчя від часу утворення Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії [59, с.4].

13 жовтня 2011року у приміщенні академії відбулося відкриття лабораторії В.О. Сухомлинського.

Також було проведено секційні засідання за напрямами:

• В.О. Сухомлинський про дошкілля та початкову освіту.

• Ціннісні виміри дошкільної і початкової освіти.

• Наступність між дошкільною і початковою освітою: традиції та новаторство.

• Підготовка вихователів дошкільних закладів і вчителів початкової школи в умовах модернізаційних змін.

• Бібліотечна секція. «Використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в діяльності освітянських бібліотек».

За матеріалами педагогічних читань видано збірник наукових праць «Педагогічний дискурс» [94, с.4].

Василь Олександрович своєю творчістю, своєю працею, своїм подвижницьким життям продовжує об'єднувати педагогів різних країн, а найперше — вчителів його рідної землі.

2.2. ВИКОРИСТАННЯ СПАДЩИНИ  В. О.СУХОМЛИНСЬКОГО В ОСВІТНЬОМУ  ПРОСТОРІ КНР

2.2.1. Розвиток системи  освіти в Китаї

Китай − велика країна, з його окремими районами, які значно відрізняються за ступенями економічного і культурного розвитку. Тому відмічається про обов’язкове навчання з врахування конкретних умов того чи іншого району [26, с.23].

Виходячи з рівня розвитку району, Китай можна поділити на три групи.

Перша – група з високим рівнем розвитку, друга – села, третя – відсталі райони де проживає четверть населення країни.

Умовою успішного розвитку безумовно є підготовка вчителів, яким потрібно надати соціальний статус і добрі умови життя, підвищення кваліфікації, заборонити переведення на другу роботу.