Обробка текстової інформації

В основу створення електронного підручника, нами закладено принципи, запропоновані О.В. Зіміною:

1. Принцип квантування: розбивка  матеріалу на розділи, що складаються  з модулів, мінімальних по об'єму, але замкнутих за змістом;  
2. Принцип повноти: кожен модуль повинен мати наступні компоненти теоретичне ядро, контрольні питання по теорії, приклади розв’язування задач, задачі й вправи для самостійного розв’язування, контрольну роботу;  
3. Принцип розгалуження: кожен модуль повинен бути зв'язаний гіпертекстними посиланнями з іншими модулями так, щоб у користувача був вибір переходу в будь-який інший модуль;  
4. Принцип регулювання: студент має можливість викликати на екран будь-яку кількість прикладів, розв’язати необхідну йому кількість задач, а також перевірити себе, відповівши на контрольні питання й виконавши контрольну роботу;  
5. Принцип збирання: електронний підручник повинний бути виконаний у форматі, що дозволить розширювати й доповнювати його новими розділами й темами.

З технічної точки зору, електронний підручник складається з декількох HTML сторінок і є по суті WEB сайтом, який можна розмістити як в мережі Інтернет, так і використати на локальному комп'ютері. Під час роботи вікно браузера розбивається на дві області виводу – фрейми. При цьому лівий фрейм використовується для навігації, а в правий завантажується потрібна інформація. Навігація виконана у вигляді деревовидної структури, що полегшує представлення доступних ресурсів та пошук необхідної сторінки. Для досягнення біль швидкого орієнтування по сторінкам підручника створено глосарій, де в алфавітному порядку розташовані основні терміни та поняття курсу

 

3.2 Обґрунтування  вибору середовища розробки ЕЗН

Мова HTML була розроблена британським вченим Тімом Бернерсом-Ли приблизно в 1991-1992 роках в стінах Європейської ради з ядерних досліджень в Женеві (Швейцарія). HTML створювався як мова для обміну науковою і технічною документацією, придатний для використання людьми, що не є фахівцями в області верстання. HTML успішно справлявся з проблемою складності SGML шляхом визначення невеликого набору структурних і семантичних елементів - дескрипторів. Дескриптори також часто називають "тегами". За допомогою HTML можна легко створити відносно простою, але красиво оформлений документ. Окрім спрощення структури документу, в HTML внесена підтримка гіпертексту. Мультимедійні можливості були додані пізніше. Спочатку мова HTML була задумана і створена як засіб структуризації і форматування документів без їх прив'язки до засобів відтворення (відображення). У ідеалі, текст з розміткою HTML повинен був без стилістичних і структурних спотворень відтворюватися на устаткуванні з різною технічною оснащеністю (кольоровий екран сучасного комп'ютера, монохромний екран органайзера, обмежений по розмірах екран мобільного телефону або пристрою і програми голосового відтворення текстів). Проте сучасне застосування HTML дуже далеко від його первинного завдання. Наприклад, тег <TABLE>, кілька разів використаний для форматування сторінки, яку ви зараз читаєте, призначений для створення в документах звичайнісіньких таблиць, але, як можна переконатися, тут немає жодної таблиці. З часом, основна ідея платформонезависимости мови HTML була віддана у своєрідну жертву сучасним потребам в мультимедійному і графічному

Вибор середовища:

1. Простота модифікації
2. Простота змінення оформлення
3. Безкоштовність використання HTML коду

 

 

 

 

 

3.3.

 

IV РОЗДІЛ. Аналіз комп’ютерної Лабораторії

 

4.1 Функціональне  призначення та обладнання комп’ютерної  лабораторії

 

Для нормальної організації навчання необхідно обладнати комп’ютерні лабораторії, оснащені комплексами навчальної обчислювальної техніки на базі персональних комп'ютерів, об'єднаних у локальну мережу.

З урахуванням тенденції комп'ютеризації освіти призначення кабінету полягає в забезпеченні:

1. занять з курсу «Інформатика», передбачених навчальними програмами;
2. факультативів, гуртків, комп'ютерних клубів учнів та інших додаткових форм навчальної діяльності;
3. занять з інших предметів за мірою інформатизації;

комп'ютеризації управління закладом освіти.

 

Обладнання шкільного кабінету інформатики

 

Це робочі місця учнів і робоче місце вчителя, об'єднаних у локальну мережу. На робочому місці вчителя повинен бути також притер. Додаткове обладнання: магнітофон, діапроектор, телевізор, мультимедійний проектор, сканер, відеокамера, модем.

Крім того, кабінет інформатики повинен бути оснащеним навчальними і наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями, оргтехнікою для проведення теоретичних і практичних, класних, позакласних і факультативних занять з інформатики.

У кабінеті можуть бути різні варіанти розміщення комп'ютерів, але будь-який з них повинен забезпечувати:

1. безпеку роботи учнів і вчителя з обладнанням;
2. зручність роботи для учнів;
3. зручність роботи для вчителя з точки зору управління уроком, поєднання різних форм навчання, організації контролю та оцінювання знань і вмінь;
4. зручність для обслуговування і ремонту;
5. раціональне використання площі приміщення.

Розглянемо основні варіанти розміщення комп'ютерів у класі.

1 варіант: розміщення у вигляді букви «П» (мал. 1). У цьому випадку всі роз’єми комп'ютерів повернуті до стін, учні й обладнання потенційно знаходяться в безпеці. Учні при такому розташуванні комп’ютерів не відволікають один одного. Вчитель маг можливість постійно бачити всі монітори комп'ютерів, за якими працюють учні. Така схема зручна для лабораторних занять за комп'ютерами, але незручна для проведення теоретичних занять.

2 варіант (мал. 2): така схема прийнятна для організації теоретичної частини уроку, але потрібна більша за площею кімната, ніж у першому варіанті. За такого розташування комп'ютерів учитель може ефективно чергувати і поєднувати різні форми роботи: частина учнів працює за столами для занять у середині класу, частина — за комп'ютерами, що розташовані вздовж стін.

    

Мал. 1      Мал. 2

4.2 Санітарно-гігієнічні  вимоги, організація роботи комп’ютерної  лабораторії

 

На один комп'ютер у класі повинно відводиться не менше 6 м2 площі, при цьому об'єм приміщення повинен бути не менше 24 м3. Якщо робочих місць понад 10, то для кабінету потрібна обладнана лаборантська кімната площею 18 м2.

Не дозволяється розміщення місць з комп'ютерами в навчальних закладах в цокольних і підвальних приміщеннях. Стіни приміщення фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється.

Природне освітлення в комп'ютерному класі має забезпечувати коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5 %. Бажано, щоб вікна кабінету виходили на північ або північний-схід. У іншому випадку слід забезпечити клас сонцезахисними пристроями, оскільки сонячне світло не повинно попадати на екрани моніторів або в поле зору учнів під час роботи за комп'ютером.

Штучне освітлення в приміщеннях повинно здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Слід обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача. За джерело освітлення при штучному освітленні повинні застосовуватися здебільшого люмінесцентні лампи. Освітлювачі при периметральному розташуванні повинні встановлюватися локалізовано над робочим столом ближче до його передньої межі.

Робочі місця повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, зліва. Схема розміщення робочих місць повинна враховувати відстань між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора), яка повинна бути не меншою 2 м, а відстань між боковими поверхнями моніторів — не меншою 1,2 м.

Для підвищення вологості повітря в приміщеннях слід використовувати зволожувачі повітря. Перед початком і після кожної академічної години навчальних занять приміщення повинні провітрюватися. Необхідна також обов'язкова вентиляція або кондиціонування повітря Температура в приміщенні має становити — 18-22 °С, вологість — 52-65 %. Щодня слід проводити вологе прибирання. Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.

Комп’ютерна лабораторія не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму — 40 дБ.

Не дозволяється ремонтувати комп'ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.

Екран монітора комп'ютера повинен знаходитись на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм. Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не меншим 45°. Висота знаку на моніторі повинна бути не меншою за 3-4мм. Відстань між пікселями — світловими точками, з яких формується зображення, повинна бути меншою, ніж розмір пікселя. Рекомендуються темно-зелений фон і білі знаки на екрані (або чорні знаки на світлому фоні при хорошому моніторі). Червоний, фіолетовий, синій і особливо блакитний кольори призводять до стомлення очей. Не повинно пред’являтися більше семи кольорів одночасно.

Якщо безпосередньо з комп'ютером ніякі роботи не виконуються, то краще працювати на окремому робочому місці, що розташоване не ближче, як за 1,5 м від комп'ютера.

Клавіатура не повинна бути жорстко зв'язана з монітором. Поверхня клавіатури — матова.

 

4.3 Правила техніки  безпеки у процесі роботи за  комп’ютером

 

Перед початком роботи в комп’ютерній лабораторії на початку навчального року вчитель інформатики проводить учням інструктаж з техніки безпеки, після чого заповнює журнал, у якому розписуються учні і той, хто проводив інструктаж.

У разі порушення одним з учнів правил роботи в комп'ютерному класі або правил техніки безпеки вчителю слід привернути до цього увагу всього класу, навіть якщо це випадковість.

Налагодження і підготовку комп'ютерів до роботи, під'єднання необхідних пристроїв та встановлення відповідного програмного забезпечення, усунення будь-яких неполадок у роботі комп'ютера та пристроїв здійснюють фахівці в спеціальних майстернях з використанням необхідної апаратури, інструментів, комплектуючих виробів

Під час роботи з комп'ютером у комп'ютерному класі учням категорично забороняється:

• самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в роботі комп'ютера, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони сталися;
• від'єднувати і під'єднувати будь-які пристрої комп'ютера;
• доторкатися до будь-яких деталей на задній панелі системного блоку;
• знімати кришку корпуса системного блоку;
• вставляти чи виймати диски (магнітні й оптичні) під час роботи дисководів, коли світиться індикатор на дисководі;
• силоміць  вставляти  чи  виймати  гнучкі  (магнітні)  дискети  та оптичні (лазерні) диски;
• вручну переміщувати підставку для лазерного диска в отвір для нього чи назовні;
• застосовувати непередбачувані правилами фізичні дії до будь-яких пристроїв — стукати по пристроях, трясти їх, перевертати, розбирати тощо.

Крім того, під час роботи за комп'ютером необхідно дотримуватися певних правил. Основні з них:

1. Дисплей повинен бути розвернений від вікон під кутом, не меншим 90°, з метою запобігання потрапляння на екран прямих сонячних променів та уникнення відблиску, що значно ускладнює читання інформації з екрана дисплея.
2. Екран дисплея повинен бути очищений від пилу, оскільки пил спричинює появу шкідливих впливів при роботі за дисплеєм.
3. На столі, де встановлено комп'ютер, не повинні знаходитися сторонні речі, їжа чи її залишки тощо.
4. Перед початком роботи за комп'ютером слід вимити і насухо витерти руки для запобігання появи плям на клавіатурі, корпусі комп'ютера, дисплея, мишки та ін.
5. Через кожні 10 хв роботи за екраном дисплея слід зробити перерву на кілька хвилин, під час якої записати отримані результати, підготувати дані для продовження роботи чи її план, або просто відпочити.
6. Якщо використовується мишка, то під неї слід покласти спеціальний килимок для запобігання забруднення, що може призвести до виходу з ладу.
7. Якщо клавіатура не використовується, вона має бути накрита спеціальною прозорою кришкою для запобігання попадання пилу чи якихось предметів під клавіші, що може призвести до ушкодження клавіатури.
8. При виникненні будь-яких запитань під час роботи з комп'ютером слід звертатися до вчителя.

Без значної спеціальної підготовки дозволяється:

• користуватися клавіатурою, під'єднаною до комп'ютера, яка служить для введення повідомлень-вказівок про виконання комп'ютером тих чи інших операцій;

• користуватися мишкою, під'єднаною до комп'ютера, яка використовується, щоб мати можливість серед переліку послуг, позначення чи назви яких подані на екрані дисплея, вибрати (вказати на) одну із послуг, що надаються комп'ютером;
• вмикати комп'ютер за допомогою вмикача на передній панелі системного блоку;
• після появи на екрані дисплея повідомлення «Тепер комп'ютер можна вимкнути» вимикати комп'ютер за допомогою вимикача на передній панелі системного блоку.

 

4.4 Дидактичними  вимоги до комп’ютерів та локальної  мережі; інформаційним-методичним забезпеченням  лабораторії

 

 Деякі технічні характеристики шкільних комп'ютерів та вимоги до програмного забезпечення мають велике значення не лише для можливості повноцінного виконання повною мірою програми навчання інформатики, а й для формування методики застосування комп'ютерів у навчальному процесі взагалі.