Практика вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників в умовах позашкільної освіти

 

 

ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

07/11/2014

 

 
ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА

 
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

Слухач групи:  
Директори (резерв директорів),

заступники директорів обласних (районних, міських) станцій юних техніків,

центрів науково-технічної творчості учнівської молоді

Гаєвська М.В.

Керівник роботи: Ст. викладач Н. В.Гордієнко (ПІБ, наук. ступінь, вчене звання)		До захисту:     Завідувач кафедри:   ___________________О. І. Бондарчук
		Київ 2014

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників

1.1. Науково-дослідницька робота старшокласників як засіб розвитку їх творчого потенціалу та чинник самореалізації особистості

1.2. Вплив дослідницької діяльності учнів на розвиток розумових здібностей в умовах позашкільного закладу

 

РОЗДІЛ 2. Практика вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників  в умовах позашкільної освіти

2.1. Особливості організації науково - дослідницької  роботи учнів в рамках МАН

2.2.Науково-дослідницька  діяльність як засіб оптимізації  виховного потенціалу в гуртках  науково-технічного напряму позашкільних  навчальних закладів.

2.3. Основні напрями  і форми активізації пізнавальної, пошуково-дослідницької та практичної  діяльності вихованців.

 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність проблеми. Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще за шкільною лавою.

У часи швидких змін соціально-економічних умов змінюються і задачі в освітній сфері. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти України на 2012-2021 роки основним із завдань декларується створення цілісної системи роботи з обдарованою молоддю, забезпечення умов для її розвитку, соціалізації та подальшого професійного зростання. Розвиток системи освіти у напрямку підтримки наукової та інноваційної діяльності ґрунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованих дітей, розробленні індивідуальних методик організації їх навчання, проектуванні особистісно розвивального середовища. Крім того, ст.5 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.

Пошукові, науково-дослідницькі та експериментальні освітні проекти, у яких беруть участь учні старших класів основної школи та вихованці позашкільних навчальних закладів, – надійний спосіб пізнання кожним старшокласником своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей, формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності, а досить часто – і професійного самовизначення. Тому держава комплексом науково-методичних, організаційних, економічних заходів стимулює активне залучення дітей старшого шкільного віку до пошукової та дослідницької діяльності, сприяє розширенню мережі учнівських наукових товариств, координує їхню співпрацю з вищими навчальними закладами і науковими установами.

Труднощі глобалізованого світу ХХІ-го століття може подолати людина з розвиненим критичним мисленням, яка об’єктивно оцінює інформацію з масштабних  медійних потоків, уміє оперативно реагувати на соціальні зміни, робити висновки і раціонально корегувати свою поведінку. Забезпечити формування цих умінь можна лише за умови залучення учнів до науково-дослідницької роботи. Дослідження є однією з форм людської діяльності, в основі якої лежить інтерес і допитливість, активне ставлення до навколишнього світу з метою його зміни і перетворення. 

Питання науково-дослідницької роботи старшокласників висвітлено в працях В. Лозової, О. Микитюка, В. Соловйова, С. Васильєвої та інших. В сучасній літературі визначено сутність поняття «наукова робота учнів», принципи науково-дослідницької діяльності, основні форми наукової роботи та методи їх реалізації. Науковці розглядають певні основні моменти історії формування науки, її роль у сучасному суспільстві. Також виокремленні головні напрями наукових досліджень старшокласників.

Значний вклад у теорію самореалізації взагалі і старшокласників зокрема внесли роботи Л. Рувинського, А. Ковальова, А. Кочетова, Л. Арістової, Ю. Орлова. Проте й досі не існує єдиної програми чи конкретних рекомендацій щодо організації наукових пошуків у системі позашкільної освіти.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати умови організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у позашкільному навчальному закладі, визначити шляхи сприяння розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей старшокласників як базового компоненту компетентної особистості, який виражає провідні характеристики її становлення, демонструє універсальні зв'язки з оточуючим світом, ініціює здатність до творчої самореалізації, сприяє перенесенню набутого в різноманітні сфери пізнавальної й практичної діяльності. 

Об’єкт дослідження: науково-дослідницька діяльність старшокласників у позашкільному навчальному закладі.

Предмет дослідження: організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у позашкільному навчальному закладі.

Поставлена мета реалізується через наступні завдання:

• Проаналізувати літературу з окресленої теми.
• Теоретично обґрунтувати  та проаналізувати суть і зміст поняття "дослідницька діяльність" учнів.
• Визначити основні етапи організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування в учнів дослідницьких умінь і навичок.
• Довести, що наукова робота учнів – це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою і змістом відповідає творчому рівню  навчальних досягнень.

Але це все можливо лише за умови створення удосконаленої системи науково-дослідницької діяльності як окремого вчителя, так і навчального закладу в цілому.

 

 

З огляду на це метою нашої статті є:

- аналіз організаційно-педагогічних  і дидактичних аспектів пошукової  та науково-дослідницької діяльності  вихованців позашкільних навчальних  закладів;

- визначення ролі пошукової  та науково-дослідницької діяльності  у процесі формування творчої  активності вихованців гуртків, творчих об'єднань позашкільних  навчальних закладів;

- розробка концептуальних  основ формування творчої активності  вихованців позашкільних навчальних  закладів у процесі пошукової та науково-дослідницької роботи.

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників

1.1. Науково-дослідницька робота старшокласників як засіб розвитку їх творчого потенціалу та чинник самореалізації особистості

Сьогодні активне залучення учнів до науково-дослідницької діяльності – вимога часу. Науково-дослідницька робота учнів (НР)— це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рівню навчальних досягнень.

Науково-дослідницька діяльність старшокласників сприяє ранньому виявленню й розвиткові професійних схильностей дітей і підлітків, формуванню лідерських якостей, умінню працювати в команді, умінню аргументовано доводити свою точку зору, залученню до наукової праці. Така діяльність розкриває також творчий та інтелектуальний потенціал особистості під час її розвитку, надає ранній успішний досвід творчої інтелектуальної праці. Адже дослідження свідчать, що вчитися мислити у вищому навчальному закладі, не навчившись цьому в школі, практично не можливо.

Виходячи з цього, виділимо основні форми НР і методи їх реалізації (рис. 1.1):

- науково-дослідницька  діяльність як складова навчально-виховного процесу: повідомлення, доповіді, реферати, учнівські проекти;

- науково-дослідницька  діяльність, що доповнює навчально-виховний процес: факультативи, спецкурси, гуртки;

- науково-дослідницька  діяльність, що здійснюється паралельно навчально-виховному процесу: конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт Малої академії наук різного рівня, турніри та олімпіади.

При цьому науково-дослідницька діяльність розглядається нами як:

• невід'ємна (а не додаткова) складова навчально-виховного процесу;
• логічне продовження науково орієнтованої навчальної праці (а не принципово інший вид діяльності);
• найбільш ефективний спосіб формування науково орієнтованого мислення — підґрунтя конструктивного існування особистості в системі безперервної освіти;
• перманентний процес знаходить своє виявлення в різних формах залежно від віку, виду навчальної діяльності, особливостей мислення, специфіки навчального предмета, ступеня складності наукової проблеми;
• особливий, специфічний вид навчальної діяльності, у процесі якої учень, використовуючи теоретичні та практичні знання, уміння й навички, знаходить розв'язання певної наукової (теоретичної або прикладної) проблеми, а також оригінально застосовує відомий науковий метод розв'язання будь-якої проблеми до аналізу схожих з нею.

Рис 1.1. Форми і методи наукової роботи учнів.

 

Науково-дослідницька діяльність старшокласників буде ефективною, якщо вона буде правильно вмотивована, буде приносити реальну наукову та прикладну користь.

Мотивами науково-дослідницької діяльності діяльності можуть виступати знання, пов'язані з проблемною, афективною, вольовою і смисловою характеристикою суб'єкта, емоційні відносини, здатні спонукати до цієї діяльності.

У ході проведення науково-дослідницької роботи в учнів розвивається творче мислення, виховується потреба застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності.

Навчальний заклад повинен готувати випускника-дослідника, який намагається поширювати та досліджувати нові методи роботи, який має формувати нові ідеї і здатний реалізувати їх на практиці. Майбутній фахівець повинен розвинути навички самостійної творчої наукової роботи, сформувати коло своїх наукових інтересів, оволодіти нормами та науково-методичними принципами експериментальної та дослідної діяльності.

М. Князян пропонує використовувати поняття “самостійно-дослідницька діяльність”. Дослідницька діяльність розглядається науковцем “як один з видів організації самостійної роботи” [20].

Науково-дослідницька робота старшокласників в позаурочний час є одним із найважливіших засобів формування різнобічно розвиненої особистості. Нею передбачається:

- участь  у роботі наукових гуртків, проблемних груп, творчих секцій тощо;

- участь  у виконанні держбюджетних або  госпрозрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у межах творчої співпраці з установами та підприємствами регіону;

- написання  статей, доповідей, інших публікацій.

П. Підкасистий [32], В. Буряк [7] зазначають, що науково-дослідницька діяльність старшокласників визначається вищою формою самостійного навчального пізнання, оскільки воно набуває форм наукового передбачення (учень сам ставить мету та шукає шляхи її вирішення).

А. Яновський вважає, що пошуково-дослідницька діяльність є найбільш ефективною ланкою у переході від навчальної діяльності до науково-дослідницької, тому що містить у собі майже всі компоненти наукового пошуку та створення нового продукту з ознаками дослідницької роботи, спираючись на здобуті раніше знання, та розвиває навички й уміння для подальшої наукової діяльності [ 41].

В. Сластьонін справедливо зазначає, що «невичерпні, поки що не до кінця усвідомлені можливості для формування творчо-пошукової позиції особистості, яку має у своєму розпорядженні дослідницька діяльність старшокласників, організована в рамках навчального процесу» [38].

Мотивами пошуково-дослідної діяльності, за І. Карноуховою, є: самостійний пошук нового матеріалу; пошук альтернативних засобів і способів розв’язання проблеми, саморозвиток; інтерес до дослідження; співпраця з педагогом, іншими старшокласниками в ході дослідження; підготовка до майбутньої професії; відповідальність за результати творчого процесу; практичні результати пошуково-дослідної діяльності [18].