Практика вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників в умовах позашкільної освіти

Роль наукових керівників у написанні і підготовці учнів до конкурсу-захисту науково – дослідницької роботи важко переоцінити. Саме науковий керівник займається поточним контролем і регулюванням науково-дослідницької діяльності обдарованих і здібних учнів. Це відбувається головним чином на індивідуальних заняттях і консультаціях, а також під час проведення попереднього захисту науково-дослідницьких робіт на групових заняттях. Попередній захист дуже необхідний для учнів, їм потрібно адаптуватися до аудиторії, слухачів, запитань, які будуть озвучені, швидко зорієнтуватися з логічною і конкретною  відповіддю по досліджуваній проблемі; побачити умови, в яких буде здійснюватися захист, зрозуміти саму процедуру і побачити ступінь своєї готовності до конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.

Разом з контролем і регулюванням здійснюється аналіз і оцінка науково – дослідницької діяльності учнів. При цьому велике значення має залучення вчителями наукових консультантів  із числа працівників ВНЗ і фахівців відомчих установ. Спілкування учнів з ученими, допомога й порада яких дає змогу підвищити рівень науково-дослідницьких робіт, допомагає юним науковцям зрозуміти значимість їхньої роботи й формує стійку психологічну готовність до продовження науково-дослідницької діяльності. Сама співпраця з ученими співробітниками підвищує самооцінку учня і допомагає самоутвердитися в очах однолітків і своїх власних.

Бесіди, дискусії, круглі столи із залученням викладачів вишів і наукових співробітників профільних установ   допомагають учням свідомо здійснювати свій вибір об’єкта і предмета дослідницької роботи, набувати впевненості у своїх можливостях, підвищувати самооцінку.

2.2.Науково-дослідницька діяльність як засіб оптимізації виховного потенціалу в гуртках науково-технічного напряму позашкільних навчальних закладів

Навчально-виховний процес технічних гуртків Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ХОЦНТТУМ) спрямований на формування у дітей та підлітків техніко-технологічних знань, розширення їх політехнічного світогляду, задоволення потреб особистості у вдосконаленні освіти з основ інформатики, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, реалізації здібностей, розвитку вмінь, навичок технічного моделювання та конструювання.

Упровадження інновацій – перспектива поліпшення навчально-виховного процесу та  можливість відійти від традиційної навчально-дисциплінарної моделі на користь особистісно орієнтованої. Тому метод проектів став інтегрованим компонентом навчально-виховного процесу; засобом ефективного навчання, виховання й розвитку особистості; активізації пізнавальної, самостійної та пошуково-дослідницької діяльності; розвитку критичного мислення як педагогів, так і вихованців закладу.

Врахування вікових особливостей учнів у організації творчої діяльності є обов’язковою умовою організації творчої діяльності у технічному гуртку. У підлітковому віці особливо активно розвивається конструкторська діяльність як віковий феномен, що сприяє поглибленню технологічного досвіду людини.

Гурток технічної творчості  дає можливість вихованцям закріпити практичні вміння, зробити самостійно макети деталей, закріпити навчально-пізнавальну інформацію, формувати, розвивати  та удосконалювати  практичні вміння та навички учнів.

Учнів, як правило, на першому етапі знайомства з технічними об’єктами  захоплює зовнішній вигляд моделі літака чи автомобіля. Він ще до кінця не усвідомлює, які саме фізико-технічні принципи покладені в основу моделі. Завдання педагога полягає у організації роботи гуртка таким чином, щоб пробудити інтерес підлітка до виявлення цих принципів і практичного оволодіння ними. Зрозуміло вирішення зазначених завдань досягається шляхом застосування у навчально-виховному процесі технічних гуртків певних методів і прийомів, направлених на розвиток творчих здібностей учнів. Результати спеціального дослідження підтверджують: найбільш ефективними у контексті проблеми розвитку творчих здібностей учнів є завдання з елементами дослідницької та винахідницької діяльності. Дослідницька діяльність має особливі можливості для розв'язання „вічного протиріччя” — проблеми навчання і творчості.

Винахідницька діяльність передбачає самостійну постановку задач, відсутність єдиного вірного рішення та відповіді, їх потенційну варіативність, багаторівневість кожної винахідницької задачі та ін. та сприяє тому, що навіть у вже поставленій і розв'язаній задачі зберігається інерція об'єктивності її творчого змісту, об'єктивної новизни. Саме цей заряд об'єктивної новизни є необхідним для розвитку творчої діяльності і збереження всіх психологічних особливостей об'єктивної творчості.

З метою розвитку творчих здібностей учнів у технічних гуртках закладу використовуються різноманітні ігрові прийоми, спеціальні тренінги уяви, швидкості розумових процесів, образного мислення, невербального спілкування та інші.

Однією з умов підвищення рівня творчої компетентності у технічних гуртках позашкільних навчальних закладів є використання у навчально-виховному процесі методу проектів. Даний метод дозволяє відійти від традиційного підходу в організації навчально-виховного процесу в позашкільних закладах освіти, подолати пасивність учня, включити його в активну перетворювальну діяльність.

Вихованці гуртка технічної творчості розробили проект використання транспорту на магнітній левітації, нового дорожнього покриття на основі використання плит з вторинної сировини. Юні конструктори розробили пристрій для ультразвукової обробки матеріалу з метою зменшення промислових відходів. Для забезпечення аераційного режиму житлових будинків запропонована конструкція модернізованих керамічних блоків з екологічно чистих матеріалів.

Основні вимоги до навчально-дослідницьких проектів у гуртках технічної творчості ХОЦНТТУМ:

1. Наявність значимої для учня проблеми/завдання (дослідницької, інформаційної, практичної), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку її рішення (наприклад, дослідження теоретичної або практичної проблеми побудови нового технічного об’єкту чи моделі з новими властивостями; створення серії доповідей-досліджень за однією проблемою; проблема впливу технічних об’єктів на  навколишнє середовище та ін.).
2. Практична, теоретична значимість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідних службах даного регіону по факторах, що впливають на стан навколишнього середовища, тенденціях, що простежуються в розвитку даної проблеми; спільний з партнерами по проекту випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; план заходів і т.п.).
3. Структурування змістовної частини проекту (із визначенням поетапних результатів).
4. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
5. Використання дослідницьких методів.

Робота над проектом дозволяє вихованцеві відчути значимість своєї діяльності, відкриває нові можливості. Беручи участь у реалізації проектів, учні конкретними справами проявляють свою громадянську позицію та активність, відповідальність, виховують такі якості як цілеспрямованість, послідовність, наполегливість, уміння відстоювати свою думку, доводити розпочату справа до кінця.

Гуртки спортивно технічного профілю, а саме авіамодельних, автомодельних, судномодельних та картингу головну увагу приділяють формуванню якостей, які сприяють роботі у колективі. При підготовці до участі у змаганнях кожний учасник виготовляє власну модель та мріє стати переможцем. Проте, при роботі в складі команди, часто виникає потреба підпорядкувати власні інтереси загальнокомандним. Вміти співпрацювати у складі команди так, щоб досягти спільної мети. Тому роботу гуртків побудовано таким чином, щоб в процесі занять сформувати сталі мікрогрупи, заохочується допомога вихованців старшого віку молодшим учням у виготовлені моделі.

Виховання  патріотизму набуває конкретних форм при підготовці до участі у  змаганнях різного рівня, коли дитячий колектив або команда представляють свій гурток, позашкільний заклад, місто, область або нашу країну. Величезний  моральний тягар лягає на підлітків, які усвідомлюють свою відповідальність не лише перед власними батьками, а і  перед громадою. Тому обов’язково до роботи технічних гуртків входять підготовка учнями доповідей  про видатних вітчизняних вчених та конструкторів, про внесок співвітчизників у світову науку  та культуру, відвідання гуртківцями видатних місць, музеїв тощо з наступним їх обговоренням. У більшості випадків ця робота проводиться за допомогою навчальних проектів.

Таким чином метою проектування в технічних гуртках ХОЦНТТУМ є:

• формування позитивної Я-Концепції й уміння дитини об'єктивно оцінювати себе та свої дії;
• розвиток здібностей учнів у тій сфері діяльності, до якої вони проявляють схильність; «командного духу» і «почуття ліктя»; умінь і навичок роботи в команді, відповідальності за спільну справу;
• розвиток дослідницького й критичного мислення;
• сприяння підвищенню особистої впевненості в кожного учасника проекту;
• дозволяє кожному відчути себе компетентною особистістю.

Вихованці, розробляючи проект, проходять всі стадії роботи над проектом: збір матеріалу, його обробка, розробка проекту, узгодження, експертиза й реалізація. Ця робота виявляє не тільки позитивні якості вихованця, але й дозволяє визначити йому свої слабкі сторони, над якими надалі необхідно працювати.

Все це дає педагогічному колективу ХОЦНТТУМ можливість творчо підійти до організації навчально-виховного процесу у позашкільному навчальному закладі, тим самим активно впливаючи на інтелектуальний і емоційно-ціннісний розвиток дитини.

2.3. Основні напрями і форми активізації пізнавальної, пошуково-дослідницької та практичної діяльності вихованців ХОЦНТТУМ

          Принцип  активності  учня  в процесі навчання був і залишається одним з основних принципів дидактики. Під активністю учня в навчально-виховному процесі мається на увазі така кількість діяльності, що характеризується високим рівнем мотивації, усвідомленою потребою до засвоєння знань та вмінь, результативністю і відповідністю соціальним нормам.

Одним із головних чинників, який забезпечує розвиток складних завдань професійної підготовки, за думкою педагогів і психологів, є активізація пізнавальної діяльності  учнів. Саме залучення вихованців ХОЦНТТУМ до активної творчої роботи, створення умов для всебічної реалізації у навчально-виховному процесі здатне забезпечити формування в них важливих якостей, які стануть основою професійного становлення.

Процес активізації пізнавальної діяльності повинен відбуватися систематично, охоплюючи усі можливі напрямки. Необхідні певні організаційно - методичні засади, згідно з якими педагог буде скеровувати свою діяльність і пізнавальну діяльність учнів. При цьому принципове значення має те, яку мету ставить перед собою педагог при активізації пізнавальної діяльності учнів.

Найбільш повно процес активізації відбувається тоді, коли педагог:

1) робить акцент на вироблення в учня бажання пізнати нове, що дасть поштовх його подальшій пізнавальній діяльності і врешті решт виведе його до стабільності у пізнавальній діяльності;

2) озброює учнів новими знаннями;

3) забезпечує надбання нових знань, оволодіння новими уміннями та навичками, що сприяє виникненню новоутворень у особистій сфері розвитку учня, виводить його на творчий рівень мислення, вирішення практичних завдань.

Для досягнення таких результатів у ХОЦНТТУМ створені відповідні психолого - педагогічні та організаційно - методичні засади. Тобто взаємопов’язані і психологічні фактори, і педагогічні, врахувуючи можливі чинники, що впливають на процес активізації пізнавальної діяльності   вихованців. Такими умовами у нашому закладі є:

• забезпечення триєдиної мети пізнавальної діяльності (навчання, виховання, розвиток);
• педагогічно вірне використання принципів активізації пізнавальної діяльності;
• різноманітність методів, прийомів та засобів пізнавальної діяльності, їх спрямованість на розвиток стабільної, активної пізнавальної діяльності;
• створення емоційного фону та доброзичливої атмосфери, врахування індивідуальних особливостей вихованців при організації їх пізнавальної діяльності;
• введення різних за рівнем форм контролю за пізнавальною діяльністю  вихованців;
• комплексне використання технічних засобів навчання та інші.

Що ж таке активізація?

- Під активізацією розуміється система зовнішніх дій, яка сприяє підвищенню рівня активності і якості певної діяльності.

- Під активізацією розуміється стан, у якому знаходиться суб'єкт діяльності і який характеризується зростанням активності.

- Під активізацією розуміється мета навчального процесу, яка переслідує завдання переводу енергії зовнішнього впливу у внутрішню (самодетермінованість).

        - Це якісний рівень діяльності учня, якому притаманна певна система ознак (самодетермінованих проявів активності).

        - Це цілеспрямоване керування процесом пізнання учнів шляхом створення оптимальних психолого-педагогічних умов, підпорядковане меті професійної підготовки, яке направлене на формування внутрішніх мотивів та цілей пізнавальної діяльності.

        -  Це ефективне засвоєння нових знань і здобуття навичок їх практичного застосування.

           Активність є наслідком цілеспрямованих  управлінських педагогічних дій, а також організацією відповідного  педагогічного середовища, тобто  застосуванням  педагогічних технологій.  Будь яка технологія має засоби, що активізують і інтенсифікують  діяльність учнів.  У деяких  технологіях ці засоби складають  головну ідею і причину ефективності  результатів. До таких технологій  можна віднести: