Система соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу

До групового методу роботи залучається акція студентської ініціативи під назвою “Поміняй цукерку на сигаретку”. В наслідок проведення такого роду заходу учасники зможуть актуалізувати в своєму навчальному закладі здоровий спосіб життя.

2. Вторинна профілактика включає діяльність сплямовану га попередження загострення негативних явищ та їх наслідків серед молоді, що вже зазнала такого негативного впливу [52; с.178].

Таблиця 2.1.2.

 Форми і методи прямого  профілактичного впливу (форми і  методи антинаркогенного виховання  студентів) вторинної профілактики відображені в таблиці 2.1.2. В зазначеному напрямку впроваджується підготовка інструкторів з числа студентів по програмі “рівний-рівному”, за участю яких заплановане проведення профілактичного соціально-просвітницького тренінгу під назвою “Профілактика вживання психоактивних речовин серед студентської молоді” (Див. додаток 3), модифікованого нами у відповідності до особливостей студентської молоді експериментальної групи. Тренінг розрахований на 1 заняття з регламентацією часу в 1годину 20 хвилин.

Водночас, на рівні вторинної профілактики масові форми роботи нашої системи передбачають наступні методи:

• бесіда з запрошеними на виховну годину представниками кримінальної міліції, лікарями, спеціалістами ЦССМ, що ознайомлять студентів з особливостями кримінальної відповідальності за вживання та збереження наркотиків, з впливом ПАР на організм молодої людини, з соціальними проблемами викликаними розповсюдженням ПАР в українському суспільстві та в регіоні зокрема;
• проведення конкурсу соціальної реклами на тему відмов від вживання ПАР за результатами якої краща робота перейде до впровадження в робочий процес місцевим центром ЦССМ і допоможе талановитій молоді продемонструвати власні можливості направлені в соціально схвальне русло;
• організація за участю студентів просвітницького заходу для  учнів старших класів на тему “За ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ” передбачає проведення студентами, які приймають участь в експерименті (експериментальна група) інформаційно-просвітницьких занять з учнями 10 -11 класів 2 шкіл міста на теми: “Життєва позиція” (міні-лекція), “ Суд над п’яницею!” (театралізована вистава).

3. Третинна профілактика передбачає роботу спрямовану на попередження рецидивів адикції. В рамках профілактичної роботи зі студентами застосовуються методи соціально-психологічного тренінгу з використанням психотерапевтичних прийомів.

Таким чином, можна зробити висновки, що система соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу має наступні концептуальні засади: основоположним у розробці системи профілактики адиктивної поведінки студентської молоді є системний підхід; цілісні властивості системи утворюються лише в результаті взаємодії елементів, які не мають таких властивостей у відповідності з ним соціально-педагогічна профілактика адиктивної поведінки виступає в формі виваженого підбору компонентів;  форми і методи підібрані за принципами адекватності, доцільності, гуманності та наступності, а тому діють інтегровано і нерозривно; система соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки спрямована на комплексне попередження негативних проявів молодіжного середовища; в концепції системи закладена ідея сучасної гуманістичної філософії.

Основою при конструюванні системи виступає модель формування здорового способу життя. Відтак, метою профілактики адиктивної поведінки є відмова студентів від уживання психоактивних речовин: повна відмова від тютюнопаління, вживання алкоголю і вживання наркотиків. Виходячи з формулювання мети визначається комплекс завдань профілактичної системи адиктивної поведінки є: привити уявлення про людину як про цілісну біосоціальну систему; створити умови для усунення проявів адиктивної поведінки; роз’яснити сутність та зміст впливу на організм психоактивних речовин; навчити студентську молодь навичкам відмови від пропозицій вживання ПАР; формувати культуру адекватну соціальним нормам поведінки.

Об’єктом системи виступають студенти 2-4 курсу Старобільського факультету ЛНУ імені Тараса Шевченка спеціальності “Соціальна педагогіка”, денного відділення, кількістю 86 чоловік. Суб’єктом системи профілактики адиктивної поведінки виступає адміністрація факультету, заступник директора з виховної роботи, методист, викладачі-куратори, викладач-психолог, організатор експерименту, медпрацівник установи. Загальною кількістю 17 чоловік Зміст профілактичної роботи включає в себе первинну, вторинну і третинну профілактику адиктивних проявів у студентському середовищі, що реалізується фа за допомогою індивідуальної, групової і масово форми роботи.

2.2. Експериментальне впровадження  системи соціально-педагогічної  профілактики адиктивної поведінки  у виховній роботі вищого навчального  закладу

Експериментальне впровадження системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховну роботу вищого навчального закладу тривало протягом одного навчального року. Воно включало в себе два напрямки роботи: методична освіта викладацького колективу і профілактичні заходи зі студентами.

Безпосередньо сама експериментальна робота як цілісна система розрахована на поетапне впровадження:

1. Етап – Підготовчій:

2. Етап – Безпосереднє  впровадження (формуючий експеримент):

- Первинна профілактика;

- Вторинна профілактика;

- Третинна профілактика

3. Етап – аналіз ефективності професійної діяльності.

Отже, після першого вересня (з початком навчального року) розпочався перший етап впровадження. Він передбачив проведення координаційної наради викладацько-педагогічного колективу на якій були оголошені мета, завдання, зміст  формуючого експерименту, здійснений розподіл обов'язків та функцій кожного його суб’єкту. Спираючись на той факт, що викладач не має можливості (за існуючим графіком і розподілом часу) кваліфіковано проводити заплановані виховні заходи, постановили методистові відкоригувати план виховних заходів вищого навчального закладу у відповідності до засад експерименту після чого директор-декан затвердив план соціально-педагогічно профілактики адиктивної поведінки на 2009-2010 навчальний рік.

 По затвердженню плану  розпочався другий етап – безпосереднє впровадження формуючого експерименту. Першим заходом у відповідності з графіком було проведення інструктажу зі студентами на тему особливостей впроваджуваної системи на якому учасники експерименту отримали роз’яснення з актуальності і необхідності запланованої роботи, про свою безпосередню роль і звісно ж   організатори отримали усну згоду на участь студентів в  експерименті.

Після цього, для викладачів-кураторів був проведений практикум, де розглядалися методичні особливості виховної роботи з профілактики в молодіжному середовищі вживання психоактивних речовин, а також, основні ознаки наркологічного сп’яніння, знання яких дозволяє виявляти усі випадки навіть епізодичного вживання наркогенних речовин. А також надана була інформація про, те як діяти в ситуації виявлення людини, що знаходиться під впливом сильнодіючої психоактивною речовини. По тому чого виявилася можливість отримані знання одразу закріпити практикою проведення практикуму відбувалося за класичною п’яти етапною схемою: надання інформації і проблемного матеріалу; інструктаж; спроба; виконання роботи; контроль. В ході його проведення учасники мали змогу ознайомитися з особливостями залежностей, застосуванням на практиці методичних рекомендацій з діагностування проявів адикції консультування, тренінгової роботи.

В процесі реалізації первинної профілактики адиктивної поведінки молоді основна функція соціально-педагогічної роботи – інформативна. Її особливість заключається в тому, що вона не спрямована на виявлення, а лише на актуалізацію здорового способу життя. На початку, для досягнення цієї мети учасникам експерименту (студентам) було запропоновано перегляд відеороликів     “Тверезість 1” і “Тверезість 2”. Які розраховані на те, що в будь-якому віці наочність справляє більш вагоме враженні аніж лекційний матеріал, бо її дія здійснюється по двом каналам: аудіальному та візуальному. Метою відеороликів є антиалкогольне спрямування молоді яке досягається шляхом драматизації життя дитини чи молодої людини, що вживає спиртні напої, розповідями дванадцятирічних підлітків які вже пройшли курс лікування від алкоголізму. Після перегляду студенти мали змогу обговорити задану проблему, де вказувалося і категоричне обурення з приводу п’янства, неповнолітніх та молоді його пряме заперечення і байдужість, на кшталт, що це особистий вибір кожного, що людина може за бажанням зупинити прийом. Але у висновку загальна думка зійшлася на висновку, що сьогоднішнє вживання алкоголю в нашому суспільстві загрозливе і призводить до деградації.

 Наступним заходом  було проведення міні-лекцій з подальшим обговоренням на тему: “Деякі шляхи до довголіття” та “Спосіб життя і здоров’я”. Їх зміст заключається у наданні інформації про здоровий спосіб життя яка відповідністю потреб цільової аудиторії через наведенням статистичних даних, яскравих фактів сучасності, а також висловів відомих людей минулого про значимість здоров’я. Графічно-схематичним супроводом розповіді. Увага акцентувалася здебільшого на тих речах, які значущі для студентського віку: досягнення статусу в суспільстві, повноцінність інтимно-особистісної сфери життя, що досягається лише за умов емоційної стійкості особистості до негативних суспільних проявів. В ході заняття обговорювалися блоки інформації, що характеризують вплив шкідливих чинників на продуктивність життя людини. На становлення як особистості, її вольової витримки та стресостійкості, тобто основних негативних процесів, яки на даний момент впливають на повноцінну соціалізацію молоді. В ході лекції обговорювалися найбільш актуальні для аудиторії проблеми, як то необхідність повної відмови від вживання ПАР чи лише кількісне збільшення прийому й таке інше.

Кожна з лекцій була розрахована на 35-40 хвилин, що відповідає параметрам кураторської години.

З наданням студентам певного об’єму інформації про шкідливість прилучення до ПАР цілевідповідним стало формування навичок відмови від їх вживання. Для досягнення такого роду завдань наступним за планом був проведений тренінг «Комунікативних умінь», де використовуючи ресурси групи кожен її учасник мав можливість звільнитись від негативних переживань, що пов’язані з кризовими життєвими ситуаціями – тобто позбутися основного реагенту до вживання ПАР, шляхом опанування техніки відмови від вчинку, що не прийнятний для особистості. При цьому такий тренінг орієнтований на:

- відпрацювання і закріплення  виявлених учасниками або запропонованих  ведучим ефективних моделей поведінки;

- взаємо обмін досвідом  і використання ефекту групової  поведінки.

 У процесі тренінгу  кожний з членів групи має  можливість дізнатися як про  позитивні так і про негативні риси інших учасників, а також самому виявити свої “вразливі місця”.

Звертаючись до технічних характеристик тренінгу, зазначаємо, що він проводився у відповідності з методикою у трьох групах з приблизною кількістю 15 чоловік в кожній зі стандартним лімітом часу в одну годину двадцять хвилин.

З метою підсумку отриманих знань, умінь і навичок студентами – учасниками експерименту про здоровий спосіб життя та негативний вплив тютюну, алкоголю і наркотиків заключним заходом первинної профілактики нашої системи виступили організація акції студентської ініціативи під назвою “Поміняй цукерку на сигаретку”. В її проведенні брали участь актив експериментальної групи. Суть цього заходу заклечалась у пропозиції студентами-організаторами товаришам зі свого навчального закладу здійснити обмін еквівалентний: одна сигарета дорівнює одній цукерці. Студентів така пропозиція зацікавила, викликавши інтерес. Основним завданням цього заходу була актуалізація проблеми здорового способу життя в рамках даного навчального закладу.

Після цього розпочалось проведення вторинних профілактичних заходів. Студентам експериментальної групи було запропоновано при бажанні стати тренером за технологією “Рівний-рівному” і приймати участь у веденні занять в статусі суб’єкта профілактичної роботи. Такий захід спрямований на те, що при переконанні лідерів колективу у шкідливості випивки, паління і серйозності наслідків від прийому наркотичних засобів, ознайомивши їх з клінікою захворювання, можна безперешкодно поширювати цей досвід в усьому колективі, тому, що до думки лідерів у юнацькому віці виникає більш толерантне відношення. При всьому зазначеному вище прямим шляхом передачі цих переконань слугуватиме тренінгові робота. На цю пропозицію зголосилися два студенти з активу експериментальної групи які пройшли індивідуальну підготовку за участю кураторів своїх груп по технології ведення тренінгу і його методичній забезпеченості.

Зауважуємо, що експериментальна група була розподілена навпіл і в кожній з них окремо був проведений соціально-просвітницький тренінг з попередження вживання психоактивних речовин. Який за технічним параметрам був розрахований на одну годину двадцять хвилин. 

Хотілося б зазначити, що головна відмінність просвітницького тренінгу від інших його видів в тому, що його може проводити не лише фахівець, а й інформаційно  та методично підготовлений інструктор без спеціальної підготовки.