Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 22:54, курсовая работа
На даний момент становлення української держави ми являємось свідками посилення негативних суспільних тенденцій, які спричиняють зростання антисоціальних проявів особистості, домінуюче місце в яких, займає адиктивна поведінка.
Вживання алкоголю, наркотиків, паління тютюну – це одна з найсерйозніших проблем молоді.
Особливе занепокоєння викликає поширення адиктивної поведінки серед студентів вищих навчальних закладів, яке безпосередньо може вважатися індикатором морального здоров’я нації. Адже, історично склалося, що студент ВНЗ - це стратегічний ресурс закладений для подальшого розвитку демократичного суспільства. Тому, пріоритетним завданням виховної діяльності вищого навчального закладу є формування моральних засад, позицій здорового способу життя, поваги до закону і загальнолюдських цінностей.
Вступ………………………………..………………………………………………..2-7
Розділ 1. Теоретико-методичні основи адиктивної поведінки молоді у виховній роботі вищого навчального закладу
Адиктивна поведінка молоді як соціально-педагогічна проблема………8-14
Сутність і зміст адиктивної поведінки молоді………………………......15-26
Аналіз реального стану профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу.……………………………………………...27-39
Висновки до першого розділу……………………………………..…………........40-43
Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота по впровадженню системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховну роботу вищого навчального закладу
Наукове обґрунтування системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу………………………………………………………………………………44-54
Експериментальне впровадження системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховну роботу вищого навчального закладу…………………..……………………………………..…………………...55-62
Аналіз ефективності впровадження системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховну роботу вищого навчального закладу……………………………………………………………………………...63-74
Висновки до другого розділу……………..……………………………………….75-77
Загальні висновки …………….……………………………………………….....78-82
Список використаних джерел……......………………………………………….83-88
Питання №1: “Чи згодні Ви, що психоактивні речовини змінюють психічний стан людини?” Дає можливість визначити рівень обізнаності опитуваних щодо загального значення поняття ПАР, а відповідно і його суті. Отже, відповіді респондентів розподілилися, як видно з таблиці 1.3.1, в наступному порядку:
Таблиця 1.3.1.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
КГ |
ЕГ | |
Так. |
52 |
53 |
Ні. |
29 |
29 |
Не можу відповісти |
19 |
18 |
Порівнявши результати ми визначили, що далеко не всі студенти можуть визначити сутність поняття психоактивних речовин. Це відображається, в таблиці 1.3.1, де в середньому більше 70% відсотків опитуваних контрольної і експериментальної групи не дали вірної відповіді, або ускладнились відповісти.
Питання №2: “Чи відносяться до психоактивних речовин алкоголь і нікотин?”. Основне його завдання – підтвердити результати попереднього питання та з’ясувати, чи згодні молоді люди з наведеним твердженням.
Таблиця 1.3.2.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
|
КГ |
ЕГ |
Так. |
46 |
45 |
Ні. |
25 |
24 |
Не можу відповісти |
29 |
31 |
Як видно з таблиці 1.3.2, попередні відповіді підтвердили свою істинність тим, що лише 45% опитуваних відносить до психоактивних речовин алкоголь і тютюн. З цього можна зробити висновок про толерантне ставлення молодого покоління до зазначених видів ПАР це випливає з частковості знань про класифікацію психоактивних речовин, що свідчить про низьку інформованість молодих людей про актуальність проблеми вживання ПАР для їх середовища і для всієї країни загалом яка стоїть дуже гостро.
Питання №3: “Чому на Вашу думку, молоді люди вживають алкоголь і наркотики?” завершує перший блок запитань анкети і має на меті виявити чинники, що найбільше впливають на прилучення молодої особи до вживання речовин, що змінюють психоемоційний стан. Зазначимо, що дане запитання не має прямого звернення до респондента, а тому дає більшу вірогідність на відверту відповідь, так як опитуваний при визначені відповіді пропускає інформацію через призму власного світосприйняття й досвіду, і лише після цієї несвідомої дії дає відповідь, тобто виражає власне відношення видаючи його за суспільну думку.
Таблиця 1.3.3.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | ||
|
КГ |
ЕГ | |
Це модно |
36 |
34 | |
Знімає стрес. |
11 |
11 | |
Цікаво спробувати |
43 |
44 | |
Не розумію тих, хто цим займається |
10 |
9 | |
Не можу відповісти |
_ |
2 |
Звертаючись до даних таблиці 1.3.3, констатуємо, що відповіді студентства розподілилися майже рівномірно, але все ж відповідь “Цікаво спробувати” здобула найбільшу прихильність, відповідно 43% в контрольній групі і 44% в експериментальній, виходячи з цього можемо говорити про недостатню сформованість захисних механізмів молодих людей і про залишки підліткового максималізму який діє в наслідок слабкого становлення емоційно-вольової сфери. На другому місці виступає відповідь про моду на вживання зазначених видів ПАР – 36-34% опитаних. При цьому твердження “Не розумію тих, хто цим займається” має занадто низький статус, приблизно по 10% від кожної групи.
Другий блок питань має подвійне призначення по-перше, визначити ступінь залучення учнівської молоді до вживання психоактивних речовин, по-друге, за допомогою вихідних даних більш детально окреслити існуючу ситуацію, щоб при подальшій співпраці прогнозувати побудову системи профілактики зазначеної проблеми в контексті діяльності ВНЗ.
Питання №4: “Ви палите? Якщо так то скільки часу Ви палите?” Воно націлене на виявлення відсотка студентів, що прилучені до паління.
Таблиця 1.3.4.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
|
КГ |
ЕГ |
.Рік. |
27 |
25 |
Більше 5 років. |
60 |
56 |
Не палю зовсім |
13 |
19 |
Як показують дані таблиці 1.3.4, рівень прилучення опитуваних до табакокурінні є високим: в загальній кількості до 80% в кожній групі. При цьому виявилося, що більшість з них залучилася до цього більше 5 років тому, а це свідчить про початок паління в підлітковому віці, а також про повністю сформованість залежності від нікотину. Також, значний відсоток респондентів регулярно став палити безпосередньо при навчанні у вищому навчальному закладі, а тому, знаходить підтвердження думка про низьку ефективність профілактичних заходів в даній установі.
Питання №5: “Скільки Вам було років, коли Ви вперше спробували алкоголь?” Актуалізується, так як і у випадку з палінням, на часі початку вживання спиртних напоїв.
Таблиця 1.3.5.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
|
КГ |
ЕГ |
До 12 років. |
17 |
15 |
В 16. |
48 |
50 |
Після 18 |
20 |
19 |
Не вживаю алкоголь |
15 |
18 |
Спираючись на показники таблиці 1.3.5, узагальнюємо: ранній вік залучення до вживання спиртних напоїв опитуваної молоді, приблизно 50% з яких визначила вік перших спроб на час підліткового періоду тобто до 16 років. Відповідь “До 12 років” нараховує хоча 15-17% відповідей опитуваних в кожній групі кількість, але все ж викликає занепокоєння, тому, що раннє залучення свідчить про більшу вірогідність формування схильності, що згодом при досяганні зрілості такої людини вірогідно може призвести до алкоголізму.
Питання № 6: “Як часто Ви вживаєте алкогольні напої?” Визначає якісний показник вживання алкоголю учнівською молоддю, що також розкриває рівень толерантності до нього і відношення опитуваних до власного здоров’я.
Таблиця 1.3.6.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
|
КГ |
ЕГ |
Декілька разів на тиждень. |
23 |
22 |
Декілька разів на місяць |
40 |
38 |
Дуже рідко або зовсім не вживаю алкоголь |
26 |
28 |
Не можу відповісти |
11 |
12 |
Вихідна інформація таблиці 1.3.6, розкриває показники значного ступеня вживання алкоголю, а отже, його вплив на організм є більш сильним, тому, як вік опитуваних не досягає 21 року, після якого за твердженням науки всі механізми формування організму завершуються. А тому варто говорити про початок психологічного узалежнення певного відсотка респондентів. Також, 11% відповідей контрольної групи і 12% експериментальної групи варіанту ”Не можу відповісти” свідчать про те, що опитані не бажають розказувати про свою пристрасть, а тому їх відносимо до тих, які вживають спиртне.
Питання №7: “Переважно при яких умовах Ви вживаєте алкоголь?” Допомогло нам виявити інформацію в яких умовах і за яких обставин вживання алкоголю молоддю є найрозповсюдженішим.
Таблиця 1.3.7.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
КГ |
ЕГ | |
На одинці |
15 |
14 |
В колі друзів, однолітків. |
69 |
70 |
З Батьками |
4 |
5 |
Не вживаю |
12 |
10 |
Не можу відповісти |
_ |
1 |
Аналіз відповідей наведених в таблиці 1.3.7, дозволяє стверджувати, що по-перше, алкогольні напої здебільшого вживаються молоддю в компанії друзів чи однолітків, а тому необхідно враховувати, що колективні настрої і прояви це найперший фактор прилучення і на ряду з індивідуальною переорієнтацією на здоровий спосіб життя повинна бети групова шляхом наприклад залученням лідерів з позитивною соціально схвальною направленістю, і таке інше; по-друге варіант “Вживати алкоголь наодинці”, що набрав приблизно по15% відповідей у кожній з опитаних груп, констатує ситуацію перехід людини до третьої стадії залучення до вживання ПАР – етапу фонового полінаркотизму. Самк вона, як ми зазначали вище, передує формуванню клінічній формі залежності до алкоголю.
Питання №8: “Чи вживаєте Ви наркотики?” Воно визначило якісний показник вживання наркотичних речовин студентами, що розкритий в таблиці 1.3.8. При внесенні цього питання до опитувальника анкети ми не мали надію на тому, що опитувані повністю відверто і ствердно будуть відповідати на поставлене запитання. Єдиною можливістю для виявлення приблизно наявного стану залучення до вживання наркотиків було використання варіанту відповіді “Не можу відповісти”. Він дозволяє припустити, що при проведенні анкетування респондент хоча і не згодиться сказати відкрито “Так”, але при наявності такого варіанту обере саме його, тому. Це пояснюється тим, що при проведенні анкетування дається дуже мало часу на роздуми тим самим досягається його об’єктивність.
Таблиця 1.3.8.
Варіант відповіді |
Кількість відповідей у % | |
|
КГ |
ЕГ |
Так. |
6 |
5 |
Ні. |
73 |
74 |
Не можу відповісти |
21 |
21 |
Наведена таблиця дозволяє об’єктивно судити, що опитувана молодь в значній кількості не залучена до вживання наркотиків. Але по 21% відповідей у варіанта “Не можу відповісти” і 5-6% у кожній з груп безперечно ствердних відповідей дозволяють говорити про необхідність проведення більш глибокої профілактичної роботи з попередження вживання ПАР.
Питання №9: “Якщо Ви вживаєте наркотики, то як часто?” дозволяє судити при частоту прийому наркотичних засобів. А також, підтвердити за допомогою зрівняння показників об’єктивність відповідей зазначених в попередній таблиці.