Система соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу

В ході проведення розглядалося три міні-блоки, кожен з яких направлений на профілактику вживання тютюну, алкоголю і наркотиків. В цих блоках порушуються проблеми відповідальної поведінки, її впливу на всі сфери життя, що зводиться не до простого інформування, а до навчання і освіти студентів, як об’єктів тренінгу. Що актуалізувалося наведенням даних статистики, актуальністю проблеми; що таке ПАР, наркоманія; особливості впливу ПАР на організм людини; причини, що схиляють до паління та вживання алкоголю; міфи та реальні факти про вплив різних психоактивних речовин.

Така форма роботи викликала особливе захоплення в учасників експерименту, тому, що по-перше, тренінги проводилися їх ровесниками, що допомогло учасникам швидше розслабитись, створити невимушену атмосферу в групі, по-друге, використаний матеріал був різноплановим і цікавим, адже існують факти про ПАР маловідомі широкому загалу; по-третє, вправи поєднувалися з цікавими фактами, рухова активність чередувалися з розумовою. По закінченню учасники зазначили необхідність застосування у виховному процесі тренінгової форми роботи яка не лише вирішує безпосередньо поставлені завдання, а й допомагає зняти особисту емоційну напругу.

 Для більш ефективного  інформаційного впливу і для  урізноманітнення застосованих  методі наступним було заплановано відвідування наркологічного відділення, де на прикладах хворих і з розповідей завідуючого відділенням  молодь змогла отримати об’єктитивні факти впливу на організм  вживання ПАР. Цей захід значно вплинув на учасників експерименту. Вони активно дискутували, задавали питання, робили певні висновки про те, що дійсно дивитись на екрані і слухати лектора який розповідає про цінність здорового способу життя це одне, а переконатись самому, споглядаючи і слухаючи розповіді залежних, це зовсім інше, більш переконливе відчуття.

Слідуючим заходом вторинної профілактики було проведення конкурсу  соціальної реклами на тему “Я відмовляюсь!…” Його зміст заключався у тому, що учасники експериментальної  групи довільно розподілилися на підгрупи в кожній з яких розроблявся плакат на задану тематику. Ці роботи були переставлені на оцінювання журі за участю заступника з виховної роботи, кураторів груп і представника соціальної служби. За результатами конкурсу краща робота (при попередній домовленості ВНЗ з місцевою соціальною службою) стала основою соціальної реклами центру соціальних служб м. Старобільськ. Вона повинна була міститись на буклетах з попередження вживання алкоголю, тютюнопаління і наркоманії, що при нагоді і потребі використовуються як роздатковий матеріал для клієнтів служби. Ця умова допомогла в значній мірі активізувати творчу активність молоді в експериментальній групі. Учасники яскраво зображали все те, що вони пізнали за час проведення експерименту.

Наступним заходом було проведення бесіди з запрошеними на виховну годину представником кримінальної міліції і ЦССМ, що ознайомили студентів з особливостями кримінальної відповідальності за вживання та збереження наркотиків, з впливом психоактивних речовин на організм молодої людини і з соціальними проблемами викликаними розповсюдженням ПАР в українському суспільстві. Головну увага акцентувалася на так званих “пастках” прилучення до вживання ПАР, себто при бажанні можливість відмови, тиску з боку референтної групи, “безвиході” в критичних ситуаціях. Весь зміст будувався на наведенні реальних фактів та історій з життя людей, що залучилися до вживання алкоголю і наркотиків, про те які вчинки кояться ними в такому стані. Розповіді стосувалися всіх сторін життєдіяльності – роботи, сім’ї, благоустрою, здоров’я і в кінці кінців самого життя людини. Спеціалісти акцентувались на життєвих ситуаціях молодих людей.

Підводячи підсумки вторинного етапу профілактики за участі активу експериментальної групи і волонтерів, що пройшли підготовку за технологією “Рівний-рівному„ були заплановані до впровадження заходи для 8-9 класів на тему здорового способу життя.

Перший захід міні-лекція під назвою “Життєва позиція”. проводився у ЗОШ №2 І-ІІІ ступеня. Своїм матеріалом студенти доводили значимість активної життєвої позиції в формуванні успішної дорослої людини. Час проведення 30 хвилин. Паралельно з подачею матеріалу студенти підготували кросворд з поняттями які використовувалися на лекції, а також відповідали на поставлені питання учнів, які в кінці зазначили цікавість поданої інформації.

Другий захід проходив у ЗОШ №3 І-ІІІ ступеня це була коротенька театралізована вистава “Суд над п’яницею!” де за сценарієм розповідалося про “спокуси”, що чекають на підлітка в дорослому житті й те як не потрапити під їх вплив. По закінченню вистави з аудиторією проводилося експрес-опитування за технікою “вію не вірю”, де публіці пропонувалися твердження, на які треба було сказати вірю чи не вірю, якщо учасник помилявся то герой вистави пояснював і обґрунтовував правдиву відповідь. По закінченню учні подякували за змістовно проведене дозвілля, а вчителі наголосили, що подібні заходи дуже необхідні в сучасних умовах педагогічного процесу.

І в заключному етапі ми перейшли до рівня третинної профілактики - корекційного, що передбачає роботу спрямовану на попередження рецидивів адикції. В рамках профілактичної роботи зі студентами застосовуються метод соціально-психологічного тренінгу з використанням психотерапевтичних прийомів. Але перед тим, як перейти до опису цього заходу ми хочемо зазначити, що звертаючись до тих ресурсів якими оперує на даний момент ВНЗ практично не можливим є проведення третинної профілактичної роботи з використанням усього арсеналу вузькоспеціалізованих методик виявлення і корекції так як при добровільному опитуванні далеко не всі погодяться відкрито сказати про пристрасть до тютюнопаління чи алкоголю, а тим більше, до вживання наркотиків, що робить невиправданою таку роботу. Тому, доцільно в цьому випадку застосувати профілактичний метод групового впливу себто метод . соціально-психологічного тренінгу. Мета такого тренінгу – зменшення проявів адиктивної поведінки, формування вміння активно впливати на свою поведінку через:

- зняття емоційного і фізичного  напруження;

- формування навичок самоконтролю;

- зняття негативних установок, щодо себе і свого оточення;

- навчання відповідальності за  свої вчинки.

Загалом соціально-психологічний тренінг базується на активних методах групової роботи з використанням своєрідних форм навчання. Зокрема в застосованому нами занятті використано рольову гру групову дискусію, невербальні вправи.

Хоча, на перший погляд може здатися, що наведені завдання не мають прямого профілактичного впливу стосовно попередження адиктивних проявів. Та все ж вони прямо направлені на корекцію і подолання основної проблеми, що приводить до рецидиву залежності – слабкої сформованості емоційно-вольової сфери. Тому, що лише впливаючи на неї ми формуємо в людини стресостійкість, а відповідно і відмову від вживання ПАР.

Сам процес тренінгу такого типу проходив у відповідності з методикою у чотири етапи:

• Створення єдиного психологічного простору і зворотного зв’язку;
• Проведення дискусій та ігор, створення ситуацій рефлексіїї
• Рішення конкретних задач, оволодіння знаннями, навичками;
• Релаксаційні відновлюючи вправи для зняття напруги і підсумок заняття.

В ході заняття був налагоджений зворотній зв'язок, що допомогло досягнути поставлених цілей тренінгу.

Таким чином, здійснивши впровадження розробленої нами системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу можна зробити наступні висновки:

Експериментальне впровадження тривало протягом одного навчального року. Воно включало в себе два напрямки роботи: профілактичні заходи зі студентами і методична освіта викладацького колективу.

Експериментальна робота як цілісна система розрахована на поетапне впровадження: підготовчій етап включав проведення ради викладацько-педагогічного колективу на якій були оголошено зміст формуючого експерименту, здійснений розподіл обов'язків та функцій кожного його суб’єкту; другий етап – безпосереднє впровадження – включав втілення заходів первинної, вторинної і третинної профілактики в яких були використані різнопланові профілактичні методи, що розглядали з різних точок зору питання необхідності ведення здорового способу життя  і відмови від вживання психоактивних речовин, що є головним кроком в досягненні цієї мети.

З впровадженням системи за логікою викладу набув непохідності заключний етап експерименту – аналіз ефективності, якому буде присвячений останній пункт нашого дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз ефективності впровадження системи соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки у виховній роботі вищого навчального закладу

Після здійснення розробки і обґрунтування соціально-педагогічної системи профілактики адиктивної поведінки у вищому навчальному закладі, а також з її впровадженням у виховну роботу Старобільського факультету ЛНУ імені Тараса Шевченка логічним і цілевідповідним є проведення аналізу ефективності розробленої нами системи.

До перевірки залучились представники двох вибіркових сукупностей, що приймали участь у впроваджуваному експерименті – це заступник з виховної роботи та куратори груп кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, педагог-організатор; студенти експериментальної і контрольної груп.

Працюючи з першою досліджуваною групою ми знову провели опитування і бесіду в довільній формі. Опитувальник для викладачів тотожний зазначеному у додатку 2, але останнє його питання було змінене як не коректне для досягнення поставленої цілі на даному етапі дослідження.

 В план опитувальника для викладачів вищого навчального закладу входили такі питання:

1. Яке на даний момент  Ваше відношення до здійснення  профілактичної роботи по запобіганню  адиктивним проявам у студентському  середовищі?

2. Визначте основний зміст існуючої системи профілактики адитивної поведінки студентів вищого навчального закладу.

3. Як Ви охарактеризуєте  розширення знань та навичок, використання фор, та методів соціально-педагогічної роботи з профілактики адиктивної поведінки студентської молоді?

Після заповнення бланку опитуваними ми провели з ними бесіду в довільній формі, що ґрунтувалася на запитаннях зазначених в опитувальнику. Це було зроблено для отримання більш детальної інформації і обґрунтування відповідей зазначених в бланках.

За результатами проведених опитувань і бесіди можна зробити наступні висновки:

Заступник з виховної роботи і педагог-організатор зазначають, що впроваджена система профілактики адиктивної поведінки серед студентів вищого навчального закладу в повній мірі виконала завдання поставлені на початковому етапі – настановній нараді. Про це можна говорити спираючись на отримані результати:

1. Профілактика адиктивної поведінки як напрям роботи набула системного характеру;
2. профілактично робота завдяки послідовності впровадженню системи відбулося урізноманітнення форм і методів запобігання адиктивним проявам.
3. Технологія профілактичної роботи перейшла на більш високий рівень;

В свою чергу опитування викладачів-кураторів визначило основні  здобутки  у впровадженні системи профілактики негативних проявів серед студентської молоді:

1. Запропонований план  проведення виховних заходів  і відповідний підбір методів  дозволив значною мірою збільшити  їх виховний потенціал;

2.  Педагоги змогли  розширити практичні вміння по  впровадженню профілактичних заходів, більш глибоко опанувати технологію ведення тренінгу;

3. Технологія “Рівний-рівному” є дуже продуктивною і економічно вигідною при проведенні виховних заходів;

Наступне питання, що потребувало вирішення, це розкрити зміст існуючої методики профілактики адитивної поведінки студентів учасників експерименту.

Викладачі зазначили, що використання індивідуальної, групової і масової форм роботи дало можливість урізноманітнити виховний процес і застосувати прийоми і методи різної направленості.

 В свою чергу, планомірне впровадження рівнів профілактики дало можливість використати широкий спектр методів. Зокрема, викладачі наголосили на ефективності проведених комплексних тренінгових занять, що можна визначити за такими показниками:

• Підвищення рівня поінформованості аудиторії з питань впливу психоактивних речовин на організм людини ;
• Поступова зміна у судженнях студентів експериментальної групи на користь необхідності ведення здорового способу життя;
• З проведенням тренінгових занять поліпшувався психоемоційний клімат в колективі так як учасники тренінгової групи були і студентським колективом;

Особливе місце педагоги відводили використанню наглядностей та зустрічам зі спеціалістами, що з їх спостережень мали глибокий емоційний вплив.

Ми вважаємо зазначені висновки опитуваних одним з провідних показників ефективності впровадження розробленої програми.

Наступну вибіркову сукупність склали студенти. При проведенні діагностики нами була використана та ж  анонімна анкета, що зазначалася в додатку №1.

Повторне проведення анкетування визначило наступні показники: