Формування часових уявлень у дітей дошкільного віку

Розвиток часових уявлень і  орієнтування у часі пов'язані з повсякденним життям і діяльністю дітей. У дитячому садочкові основними орієнтирами виявляються режимні моменти, емоційно значимі події, темп діяльності. Якщо не проводити спеціальну роботу з формування тимчасових уявлень, то це призведе до того, що одержувані дітьми відомості про окремих тимчасових позначеннях залишаються на поверхні дитячої свідомості, не розкривають тимчасових відносин. Так, багато дітей п’яти-шести років не можуть назвати послідовність днів тижня, не співвідносять місяці з сезонами року і датами знайомих їм свят, не знають причинної залежності часів року [2].

Спеціально організоване навчання веде до того, що уявлення про час у дітей швидко вдосконалюються, стають більш систематично, усвідомленими, розвивається почуття часу.

Діти старшого дошкільного віку повинні вміти розрізняти і називати частини доби, знати їх послідовність. Послідовно називати дні тижня, називати, який день був вчора, якою буде завтра. Діти повинні знати назву поточного місяця і їх послідовність. Знання еталонів часу, вміння встановлювати тимчасові відносини сприяє усвідомленню дітьми послідовності подій, що відбуваються, причинно-наслідкових зв'язків між ними. Орієнтування в часі має базуватися на чуттєвій основі, тобто переживанні тривалості часу в ході здійснення різноманітної діяльності, яка по-різному забарвлена емоційно, а також спостереженнями за явищами і подіями навколишнього життя [14] .

                                                 РОЗДІЛ ІІ.

Методичні основи формування часових уявлень у дітей дошкільного  віку.

2.1. Порівняльний аналіз програмових  завдань по формуванні уявлень  про час та одиниці виміру  часу.

Успішний інтелектуальний розвиток дошкільника в Д. С. багато в чому обумовлено змістом його пізнавальної діяльності, відображених в освітніх програмах. Проаналізуємо програми розвитку та виховання дітей у дошкільних установах, які в останні роки розроблені авторськими колективами психологів і педагогів.

 За  нашими спостереженнями, багато  вихователі дитячих садів нині  відчувають розгубленість і нерішучість,  не знаючи, який з програм віддати  перевагу, тим більш, що їх назви  звучать заклично і вражаюче: "Я у світі", "Впевнений старт", "Дитина", "Малятко".

 Різні  програми дошкільного навчання  по різному трактують мети  процесу формування математичних уявлень у дошкільників.

 Нам  видається, що кожна з названих  програм має безперечні переваги, однак і не позбавлена недоліків,  іноді дуже істотних. Тому своє  завдання ми бачимо в тому, щоб на основі аналізу цих  програм у найбільш загальному  вигляді змоделювати таку, Яка  забезпечила б високу якість  освітнього процесу на основі  використання ефективних педагогічних  технологій по загальній освітньо - виховної спрямованості дошкільного закладу і насиченості цієї програми ідеями гуманізму [1].

Діяльність  дітей кожної вікової групи конкретно  визначається такими параметрами, як завдання виховання, організація життя і  виховання дітей, навчання на заняттях. Безперечну користь для вихователів  мають вимоги-рекомендації рубрики: "До кінця навчального року діти повинні знати і вміти" (далі докладно перераховуються знання та вміння, службовці орієнтирами в  роботі вихователів).

 Деякі  програми не містить рекомендацій про розвиток дітей по наступних аспектах:

1. Розвиток психічних процесів: уваги, уяви, інтересів, розумових операцій і т.д.

2. Розвиток  мови - багатство словникового запасу, яскравості, емоційності, образності, соковитості, експресивності, тональності  мови.

3. Розвиток рухової сфери - мускулатури дрібних м'язів пальців, в упорядкованості рухів і т.д.

4. Розвиток сенсорної сфери - тонкощі і точності розрізнення світла, кольору, форми, звуків, відтінків мови, вміння не тільки дивитися, а й бачити, не тільки слухати, але й чути.

5. Емоційний  розвиток, здійснюване в умовах  багатства навколишнього світу,  його мальовничості та звукової  поліфонії [16].

 Так,  питання змін, що відбуваються  в діяльності й особистості  дитини, у цій програмі не конкретизуються. Автори програм не орієнтують педагогів на необхідність врахування індивідуально-психологічних особливостей дітей, а дитина не розглядається як особистість з усім багатством її взаємовідносин з навколишнім світом. Вразливим місцем деяких програм, є неувага до питань формування мотивів діяльності дошкільнят, що є одним зі структурних елементів особистості дитини і без чого неможлива гуманізація його внутрішнього світу. Програма виховання і навчання в дитячому садку не завжди показує, яким чином слід здійснювати виховний процес, щоб забезпечити необхідний рівень знань, умінь і навичок дітей. Зміст не завжди розкриває шляхи олюднення методів навчання, недооцінює необхідність використання таких методів, як порівняння, заміщення, моделювання, а імперативний тон рекомендацій програми викликає негативні емоції у її виконавців. Програми не завжди орієнтують вихователя на врахування індивідуальних відмінностей у засвоєнні дітьми знань, формуванні умінь і навичок, а розрахована на дитину як "середньостатистичну одиницю", що є, безсумнівно, її недоліком. Подоланню цих недоліків багато в чому сприяє програма "Я у світі". Гуманістичний характер цієї програми виявляється з багатьох її аспектів. Висловлюючи жаль з приводу того, що в останні роки успіхи в роботі дошкільних установ стали викупатися занадто дорогою ціною - ціною "придушення самих живих і цінних якостей істоти дошкільного дитинства" , автори програми "Я у світі" як девіз свого пошуку взяли заклик - "повернути в дитячий сад те, що втратили, зробити його не просто будинком, а Будинком радості для кожної дитини!" [1].

 Щоб  цей девіз-заклик не виявився  декларацією, автори програми  обгрунтували ряд умов успішної її реалізації. Суть їх зводиться до наступного:

1. Умілий підбір пари вихователів і їх помічника - няні, здатних любити, цінувати кожну дитину, виявляти зворушливу турботу про нього, стверджувати педагогіку співдружності, збагачувати один одного досвідом творчої діяльності, створювати гармонійний союз з батьками та колегами.

2. Висока культура організації педагогічної праці, що дозволяє вихователю бачити цілий день дитини в цьому дні.

3. Сенс перебудови  і розробки цілісного педагогічного  процесу полягає у трьох ключових  словах: індивідуальність, особистість, спрямованість.

 Оскільки  кожна людина вчитися може  лише сам ("якщо ви чого-небудь  вчіть людини, він ніколи нічого  не вивчить", - Б. Шоу), навчання дітей організовується як індивідуальне, що вимагає зміни режиму роботи вихователів, які умовно поділяють дітей на підгрупи, що дає можливість проявитися індивідуальності кожної дитини [16] .

Виховання у маленької людини ставлення  до себе як до цінності: Не можна виховати повагу до себе, якщо ціни собі не знаєш. Любов до себе, розуміння себе як цінності - це й основа почуття власної  гідності, і основа розуміння іншого як цінності, основа дружелюбності, життєлюбства: кожна людина - особистість, особистість, поважаюча себе, шановна іншими, поважає інших. Ціна особистості пізнається в ситуації перепони, коли відкривається і починає працювати самосвідомість особистості, що розуміється як самопізнання та само постави. (В. В. Сталін).

Оптимальним засобом і формою виховання індивідуальності особистості є володіння дитиною  діяльністю (будь-який, яка їм освоюється) на рівні самостійності. Саме та діяльність, яка освоєна дошкільням на рівні  самостійності, розглядається як форма  виховання. Перелік видів діяльностей, в яких діти цього віку можуть бути самостійними, невеликий (самообслуговування, деякі види господарсько-побутової праці, різні види ігор, продуктивні види діяльності). Але цього цілком достатньо, щоб була задоволена потреба самоствердження в турботі про себе і про інше, пофарбована емоцією радості.

Вихователь  дитячого садка відкриває дитині себе, свої переконання, ставлення до поведінки дорослих і дітей, вміло демонструє обурення потворним вчинком дитини або дорослого (словами, мімікою), а в іншому випадку висловлює своє схвалення. При цьому важливо, щоб не було протиріччя між зовнішнім вираженням відносини і вчинками самого вихователя. Тільки тоді виникає довіра і взаєморозуміння [21].

Центральне  напрямок програми - індивідуальний розвиток кожного вихованця з урахуванням його можливостей, що визначається свідомим чи випадковим вчинком, його вибором. У вільному виборі панує бажання, добровільність, "самість". Дитина має вибирати гру, іграшку і грати до тих пір, поки бажання не згасне (Ш. О. Амонашвілі). При цьому він повинен розвивати "розум, серце і руки" (Д. В. Занков).

Авторами  програми виконана величезна робота з підготовки та обґрунтуванню науково-педагогічної системи, в якій докладно регламентується мало не кожен крок вихователя і дітей. Тому ми вважаємо, що ставлення до авторського праці може бути неоднозначним. З одного боку, вихователь (особливо недосвідчений і нетворчий) може отримати для себе певну допомогу, а, з іншого боку, не можна влаштовувати своєрідний конвеєр у виховній роботі з дітьми, не враховуючи специфічних умов конкретного дитячого саду, особистісного підходу до дитини, Майстерності та творчого кругозору вихователя, стилю взаємин у групі і інших даних [19].

Все життя  дитячого саду постає як жорстко регламентований  процес, сценарій не залишає вільного освітнього простору ні для дітей  ні для вихователя. Таке положення  ми вважаємо явно неприйнятним: без  вільного освітнього простору не може бути повноцінного освітнього процесу.

Неоціненне  значення для інтелектуального розвитку дошкільників мають і інші види діяльності дітей. Так, у грі формуються розум  і почуття дитини, здатність до творчості в предметній сфері  та спілкуванні. Емоційно-образне за своєю природою мистецтво є унікальним засобом розвитку у дитини емоційної  сфери.

Таким чином, програма "Я у світі" дозволяє вирішити питання про спадкоємність у математичному розвитку у дошкільнят і молодших школярів у контексті методики розвиваючого навчання [1] .

Програма "Впевнений старт" за змістом математичних знань для дошкільнят схожа з традиційною програмою. Проте системі роботи з даною програмою властива розвиваюча спрямованість: заданий в програмі зміст сприяє розвитку уваги, мислення, пам'яті. Приділяється увага також введенню дітей у світ логіки математики, освоєння ними відносин еквівалентності, порядку, алгоритмів.

Як позитивне  слід відзначити й те, що у змісті та організації виховно-освітньої  роботи з дітьми втілена ідея особистісно-орієнтованої моделі поведінки та виховання дітей.

 Особливу  увагу автори програми приділяють  розвитку пізнавальних здібностей  дітей. Покажемо це на матеріалі  формування у дітей первинних  математичних уявлень. Так, змістом  програм математичного розвитку  для дітей у віці чотирьох  років є наступні розділи: Властивості,  відносини, числа, збереження  кількості і величин, алгоритми.  Активність дитини, спрямована на  пізнання, реалізується в самостійній  ігрової та практичної діяльності, в якій він щось порівнює, відтворює, групує і перегрупуються. При цьому ініціатива у розгортанні гри, дії належить дитині [23] .

У цьому  віці у дітей формуються уявлення, змістом яких є:

• розміри предметів по довжині, ширині, висоті, масі глибині, об'ємом;
• геометричні фігури і тіла: Коло, квадрат, трикутник, прямокутник, куля, куб, циліндр;
• логічні зв'язки між групами величин, форм: Низькі, але товсті, спільне та відмінне в групах фігур круглої, квадратної, трикутної форми;

• узагальнення геометричних фігур за формою, розміром (віднесення предметів і фігур, що мають 4 сторони і 4 кута до предметів чотирикутної форми і т.д.).

У старшому дошкільному віці освоєння математичного  змісту направляється, перш за все, на розвиток пізнавальних і творчих  здібностей у дітей: Вміння узагальнювати, порівнювати, виявляти і встановлювати  закономірності і відносини, вирішувати проблеми, висувати їх, передбачати  результат і хід рішення творчого завдання, збагачувати уявлення про  закономірності об'єктів, про їх залежностях  за розміром, кількістю, формою, розташування у просторі. Для цього необхідно  залучати дітей до змістовну, активну  і розвиваючу діяльність на заняттях, іграх, а також у самостійну ігрову і практичну діяльність поза занять, засновану на самоконтролі і самооцінці.

 Заслуговують  на увагу ідеї авторів про  розвиток гуманних стосунків  дітей з дорослими, вихователями  і однолітками в процесі різних  форм спілкування-ділового, пізнавального,  особистісного. При цьому використовується  кілька моделей взаємодії: За  типом прямої передачі досвіду,  коли вихователь вчить дитину  новим вмінням-способам дії; за  типом рівного партнерства коли  вихователь-рівноправний учасник  дитячої діяльності; за типом  "опікуваний дорослий", коли  педагог спеціально звертається  до дітей за допомогою у  вирішенні проблем, коли діти  виправляють помилки, "Допущені" дорослим, дають поради і т. д [23].

 Основні  інноваційні моменти програми "Впевнений старт" бачаться нам в переструктурування і оновленні одержуваних дітьми знань і уявлень про навколишній. Зміст цих знань центровано на людині, (людина як творець предметного світу, людина як невід'ємна частина і в той же час охоронець природного світу). Внесення знань про навколишній з'єднане з власною трудовою діяльністю дітей. У програмі дається новий зміст, пов'язане з розвитком соціально-моральних уявлень; усвідомленням дитиною себе як представника певної вікової групи. Програма орієнтує на під групові та індивідуальні заняття з дітьми.