Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2013 в 13:17, курсовая работа
Метою нашого дослідження є : з’ясувати оптимальні умови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку і визначити зміст, форми, засоби і методи цієї роботи.
Поставлена мета реалізується вирішенням наступних завдань:
Проаналізувати поняття час у психолого-педагогічній та методичній літературі.
Окреслити фізіологічні основи часових уявлень у дітей дошкільного віку.
Описати особливості сприйняття часу дітьми старшого дошкільного віку.
Розглянути порівняльний аналіз програмових завдань по формуванні уявлень про час та одиниці виміру часу.
Описати методику формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
Проаналізувати роль художнього слова у формуванні уявлень про час.
З’ясувати рівень формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
Провести формувальний експеримент та аналізувати його результати в групі дітей старшого дошкільного віку.
Вступ……………………………………………………………………………….....2
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
1.1. Поняття часу у психолого-педагогічній та методичній літературі.
1.2. Фізіологічна основа часових уявлень у дітей дошкільного віку.
1.3. Особливості сприйняття часу дітьми старшого дошкільного віку.
РОЗДІЛ ІІ. Методичні основи формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
2.1. Порівняльний аналіз програмових завдань по формуванні уявлень про час та одиниці виміру часу.
2.2.Методика формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
2.3. Художнє слово та його роль у формуванні уявлень про час.
РОЗДІЛ ІІІ. Експериментальне дослідження формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
3.1. З’ясувати рівень формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.
3.2. Проведення та аналіз результатів формувального експерименту в групі дітей старшого дошкільного віку.
Висновок
Список використаних джерел
Розвиток часових уявлень і орієнтування у часі пов'язані з повсякденним життям і діяльністю дітей. У дитячому садочкові основними орієнтирами виявляються режимні моменти, емоційно значимі події, темп діяльності. Якщо не проводити спеціальну роботу з формування тимчасових уявлень, то це призведе до того, що одержувані дітьми відомості про окремих тимчасових позначеннях залишаються на поверхні дитячої свідомості, не розкривають тимчасових відносин. Так, багато дітей п’яти-шести років не можуть назвати послідовність днів тижня, не співвідносять місяці з сезонами року і датами знайомих їм свят, не знають причинної залежності часів року [2].
Спеціально організоване навчання веде до того, що уявлення про час у дітей швидко вдосконалюються, стають більш систематично, усвідомленими, розвивається почуття часу.
Діти старшого дошкільного віку повинні вміти розрізняти і називати частини доби, знати їх послідовність. Послідовно називати дні тижня, називати, який день був вчора, якою буде завтра. Діти повинні знати назву поточного місяця і їх послідовність. Знання еталонів часу, вміння встановлювати тимчасові відносини сприяє усвідомленню дітьми послідовності подій, що відбуваються, причинно-наслідкових зв'язків між ними. Орієнтування в часі має базуватися на чуттєвій основі, тобто переживанні тривалості часу в ході здійснення різноманітної діяльності, яка по-різному забарвлена емоційно, а також спостереженнями за явищами і подіями навколишнього життя [14] .
Методичні основи формування
часових уявлень у дітей
2.1.
Порівняльний аналіз
Успішний інтелектуальний розвиток дошкільника в Д. С. багато в чому обумовлено змістом його пізнавальної діяльності, відображених в освітніх програмах. Проаналізуємо програми розвитку та виховання дітей у дошкільних установах, які в останні роки розроблені авторськими колективами психологів і педагогів.
За
нашими спостереженнями,
Різні
програми дошкільного навчання
по різному трактують мети
процесу формування
Нам
видається, що кожна з
Діяльність дітей кожної вікової групи конкретно визначається такими параметрами, як завдання виховання, організація життя і виховання дітей, навчання на заняттях. Безперечну користь для вихователів мають вимоги-рекомендації рубрики: "До кінця навчального року діти повинні знати і вміти" (далі докладно перераховуються знання та вміння, службовці орієнтирами в роботі вихователів).
Деякі програми не містить рекомендацій про розвиток дітей по наступних аспектах:
1. Розвиток психічних процесів: уваги, уяви, інтересів, розумових операцій і т.д.
2. Розвиток мови - багатство словникового запасу, яскравості, емоційності, образності, соковитості, експресивності, тональності мови.
3. Розвиток рухової сфери - мускулатури дрібних м'язів пальців, в упорядкованості рухів і т.д.
4. Розвиток сенсорної сфери - тонкощі і точності розрізнення світла, кольору, форми, звуків, відтінків мови, вміння не тільки дивитися, а й бачити, не тільки слухати, але й чути.
5. Емоційний
розвиток, здійснюване в умовах
багатства навколишнього світу,
Так,
питання змін, що відбуваються
в діяльності й особистості
дитини, у цій програмі не
Щоб цей девіз-заклик не виявився декларацією, автори програми обгрунтували ряд умов успішної її реалізації. Суть їх зводиться до наступного:
1. Умілий підбір пари вихователів і їх помічника - няні, здатних любити, цінувати кожну дитину, виявляти зворушливу турботу про нього, стверджувати педагогіку співдружності, збагачувати один одного досвідом творчої діяльності, створювати гармонійний союз з батьками та колегами.
2. Висока культура організації педагогічної праці, що дозволяє вихователю бачити цілий день дитини в цьому дні.
3. Сенс перебудови
і розробки цілісного
Оскільки
кожна людина вчитися може
лише сам ("якщо ви чого-
Виховання у маленької людини ставлення до себе як до цінності: Не можна виховати повагу до себе, якщо ціни собі не знаєш. Любов до себе, розуміння себе як цінності - це й основа почуття власної гідності, і основа розуміння іншого як цінності, основа дружелюбності, життєлюбства: кожна людина - особистість, особистість, поважаюча себе, шановна іншими, поважає інших. Ціна особистості пізнається в ситуації перепони, коли відкривається і починає працювати самосвідомість особистості, що розуміється як самопізнання та само постави. (В. В. Сталін).
Оптимальним
засобом і формою виховання індивідуальності
особистості є володіння
Вихователь дитячого садка відкриває дитині себе, свої переконання, ставлення до поведінки дорослих і дітей, вміло демонструє обурення потворним вчинком дитини або дорослого (словами, мімікою), а в іншому випадку висловлює своє схвалення. При цьому важливо, щоб не було протиріччя між зовнішнім вираженням відносини і вчинками самого вихователя. Тільки тоді виникає довіра і взаєморозуміння [21].
Центральне напрямок програми - індивідуальний розвиток кожного вихованця з урахуванням його можливостей, що визначається свідомим чи випадковим вчинком, його вибором. У вільному виборі панує бажання, добровільність, "самість". Дитина має вибирати гру, іграшку і грати до тих пір, поки бажання не згасне (Ш. О. Амонашвілі). При цьому він повинен розвивати "розум, серце і руки" (Д. В. Занков).
Авторами програми виконана величезна робота з підготовки та обґрунтуванню науково-педагогічної системи, в якій докладно регламентується мало не кожен крок вихователя і дітей. Тому ми вважаємо, що ставлення до авторського праці може бути неоднозначним. З одного боку, вихователь (особливо недосвідчений і нетворчий) може отримати для себе певну допомогу, а, з іншого боку, не можна влаштовувати своєрідний конвеєр у виховній роботі з дітьми, не враховуючи специфічних умов конкретного дитячого саду, особистісного підходу до дитини, Майстерності та творчого кругозору вихователя, стилю взаємин у групі і інших даних [19].
Все життя дитячого саду постає як жорстко регламентований процес, сценарій не залишає вільного освітнього простору ні для дітей ні для вихователя. Таке положення ми вважаємо явно неприйнятним: без вільного освітнього простору не може бути повноцінного освітнього процесу.
Неоціненне значення для інтелектуального розвитку дошкільників мають і інші види діяльності дітей. Так, у грі формуються розум і почуття дитини, здатність до творчості в предметній сфері та спілкуванні. Емоційно-образне за своєю природою мистецтво є унікальним засобом розвитку у дитини емоційної сфери.
Таким чином, програма "Я у світі" дозволяє вирішити питання про спадкоємність у математичному розвитку у дошкільнят і молодших школярів у контексті методики розвиваючого навчання [1] .
Програма "Впевнений старт" за змістом математичних знань для дошкільнят схожа з традиційною програмою. Проте системі роботи з даною програмою властива розвиваюча спрямованість: заданий в програмі зміст сприяє розвитку уваги, мислення, пам'яті. Приділяється увага також введенню дітей у світ логіки математики, освоєння ними відносин еквівалентності, порядку, алгоритмів.
Як позитивне слід відзначити й те, що у змісті та організації виховно-освітньої роботи з дітьми втілена ідея особистісно-орієнтованої моделі поведінки та виховання дітей.
Особливу
увагу автори програми
У цьому віці у дітей формуються уявлення, змістом яких є:
У старшому
дошкільному віці освоєння математичного
змісту направляється, перш за все, на
розвиток пізнавальних і творчих
здібностей у дітей: Вміння узагальнювати,
порівнювати, виявляти і встановлювати
закономірності і відносини, вирішувати
проблеми, висувати їх, передбачати
результат і хід рішення
Заслуговують
на увагу ідеї авторів про
розвиток гуманних стосунків
дітей з дорослими,
Основні інноваційні моменти програми "Впевнений старт" бачаться нам в переструктурування і оновленні одержуваних дітьми знань і уявлень про навколишній. Зміст цих знань центровано на людині, (людина як творець предметного світу, людина як невід'ємна частина і в той же час охоронець природного світу). Внесення знань про навколишній з'єднане з власною трудовою діяльністю дітей. У програмі дається новий зміст, пов'язане з розвитком соціально-моральних уявлень; усвідомленням дитиною себе як представника певної вікової групи. Програма орієнтує на під групові та індивідуальні заняття з дітьми.
Информация о работе Формування часових уявлень у дітей дошкільного віку