Формування часових уявлень у дітей дошкільного віку

 Таким  чином, в даний час, в силу  того, що поряд з традиційною  програмою навчання дітей існує  ряд альтернативних програм, в  дитячому саду забезпечена варіативність  навчання дітей математиці.

Проведений  аналіз програм дитячих садочків дозволяє нам зробити наступні висновки щодо обґрунтування сутності інтелектуального розвитку дошкільників, що відображають змістовний компонент освітньої системи:

1. Предметом  особливої турботи вихователів  дитячого саду є інтенсивний  розвиток образного мислення  дітей. Інтелектуальна діяльність  дошкільника здійснюється продуктивно,  якщо одночасно і злагоджено  розвивається логічне та образне  мислення. Найкраще запам'ятовування  забезпечується тоді, коли в сприйнятті  беруть участь всі органи чуття  одночасно. Таке сприйняття стимулює  творчість дітей, сприяє самореалізації  особистості дитини. Методика навчання  і виховання дітей повинна  бути розрахована на більш  повне використання образного  мислення, на ігрові методи пізнання навколишнього світу.

2. Педагог повинен усвідомлювати свою управляючу функцію в процесі формування первинних математичних уявлень: розуміти значення формування первинних математичних уявлень у формуванні особистості дитини, її сенсорних, пізнавальних і творчих здібностей.

3. Здійснювати формування первинних математичних уявлень у дитини в умовах особистісно-орієнтованої моделі навчання. Суть її - вихователь у спілкуванні з дітьми дотримується принципу "Не поряд, не над, а разом" і мети - сприяти становленню дитини як особистості, розвитку його індивідуальності. При цьому знання, вміння і навички розглядаються не як мета, а як засіб повноцінного розвитку особистості. Тактика спілкування - співробітництво, що передбачає вміння стати на позицію дитини, врахувати його точку зору, не ігнорувати її почуття і емоції, відмовитися від маніпулятивного підходу до дітей.

4. Предметом особливої турботи вихователя дитячого саду є залучення дітей до творчості. Творчий процес передбачає якісний перехід від відомого до нового і невідомого, пошук іншого поєднання фарб і форм в образотворчій діяльності, декількох варіантів вирішення однієї задачі, нових способів конструювання, сюжетних ліній при творі розповіді і казки. У процесі творчої діяльності діти відчувають себе вільно, виявляють вигадку, винахідливість, фантазію, свої особистісні якості.

5. Педагогу  потрібно прагнути до того, щоб  у процесі формування первинних  математичних уявлень дитина  розуміла мети своєї роботи, відчував  відповідальність перед іншими  за її виконання, брав участь  у плануванні будь-якої справи, в обговоренні способів його  виконання. Якщо діти самі вибирають  і продумують свою роботу і  виконують її спільно, вони  працюють радісно, з ретельністю  і старанністю. 

6. Успіх  навчання на заняттях з формування  первинних математичних уявлень  багато в чому залежить від  наявності інтересу до них.  Формування пізнавального інтересу - не окремий, замкнутий у собі  процес, він обумовлений соціальним  оточенням, сферою і характером  діяльності самої дитини і  оточуючих дорослих, навчанням і  вихованням, використанням соціальних  стимулів. Тому розвиток пізнавального  інтересу багато в чому залежить  від родини, вихователя, дитячого  саду, від того, як вони організують  діяльність дітей. 

7. Інтелектуальний  розвиток особистості можуть  забезпечити висококваліфіковані  фахівці: Вибрати таку програму  і технологію навчання, яка більшою  мірою відповідає особливостям  суб'єктів системи формування  первинних математичних уявлень  і бути здатним до конструювання  елементів авторської методики  на основі власних поглядів. Саме  педагоги високого класу здатні  внести в дію резерви головного виховного віку – дошкільного [11]. 
 2.2.Методика формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.

Методологічною  основою дослідження є теорія пізнання, що забезпечує засвоєння  діалектичних категорій простору і  часу; філософська теорія внутрішнього функціонального механізму культури, за допомогою якого вона впливає  на людину і суспільство; положення  філософії, естетики, Психології та педагогіки про роль мистецтва у формуванні особистості і її ціннісних орієнтації; розуміння художнього образу як культуро образного педагогічного засобу, що забезпечує освоєння дітьми культурно - історичних цінностей.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають у теоретичному оновленні підходів до формування уявлень  про час і простір у дошкільнят, суть якого полягає в позначенні ціннісного сенсу часу і простору в життєдіяльності людини, Відображеної у творах мистецтва; обгрунтованні та експериментальній апробації системи формування уявлень у дітей старшого дошкільного віку про час і простір, Відображених у художніх образах; у розробці інтегративного культуро образного і філософського змісту програми; в розробці цілісної системи занять для дітей 5-7 років і комплексних ігрових методів формування просторово - часових уявлень; у розробці критеріїв оцінки рівня сформованості просторово - часових уявлень [6] .

Практична значимість дослідження полягає  в експериментальній апробації змісту програми "Я у світі"; у створенні методичного забезпечення програми (конспектів занять, підборі літературних і живописних творів, методичних рекомендацій до їх застосування, Дидактичних ігор); у створенні логіки процесу навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників, що забезпечує формування уявлень про простір і час; у створенні соціокультурної просторово - предметного середовища життєдіяльності дитини.

На захист виносяться наступні положення:

1. Зміст  програми "Я у світі", побудоване на принципі інтеграції математичного та культуро образного змісту, що відображає категорії простору і часу як носіїв культурних, історичних та особистісних цінностей, Що регулюють життєдіяльність людей; включає поняття "особистий час '", "Протягом мого часу", "вільне і особистий простір". Зміст програми розглядається як засіб формування уявлень про значення часу і простору в життєдіяльності людей, про способи їх пізнання, формування досвіду дитини у використанні просторово - часових уявлень в життєдіяльності, У формуванні наочно - образного і логічно-понятійного мислення [1] .

2. Система  педагогічних технологій, що включають  форми організації навчально-пізнавальної  діяльності, методи, прийоми та засоби  формування просторово-часових уявлень,  об'єднані єдиним цілепокладанням. Основними формами організації навчально-пізнавальної діяльності виступили "Подорожі під час", "Подорожі в простір", "Подорожі в світ", що містять проектувальних, процесуальну та результативну частини. Проектувальна частина реалізовувалася методами моделювання, індивідуальні та колективні проекти, міні - експерименти, класифікація схем, співвіднесення еталонів і реальності; процесуальна частина - практичних та перетворюючих еталон дій, альтернативних, Порівняльних та коригуючих прийомів; результативна частина - порівняльного аналізу, самоаналізу, думки та спільної діяльності.

3. Принципи  побудови соціокультурної просторово - предметного середовища: Гуманітарний, інтегративності, діалогічність і аналогії тим реальної дійсності і відображенню їх у мистецтві. Середовище являє собою систему речових елементів як носіїв категорій простору і часу, засобів орієнтації у просторі та часі, знаків і символів, які забезпечують попередження, заборона і орієнтацію в просторі і в часі, а також включає літературні і живописні твори, Що відображають просторово-часові категорії [13].

Особливості засвоєння знань, умінь і навичок  дошкільників визначається програмою. Навчання математики має вирішувати освітні, виховні і практичні завдання. Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини достатньо високого рівня розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Тому, перш ніж приступити безпосередньо до темою, необхідно з'ясувати, які саме особливості засвоєння математичних знань, умінь і навичок є у дітей.

Навчання  повинне забезпечити оволодіння дітьми усвідомленими знаннями і на достатньо високому рівні узагальнення. При навчанні математичних уявлень повинні закладатися зачатки матеріалістичного світогляду дітей. Дитина повинна утвердитися в тому, що математика має своїм об'єктом просторові форми і кількісні відношення дійсного світу. Тому дуже важливо правильно реалізувати зв'язок навчання математичних уявлень з життям. Навчання математичних уявлень повинно забезпечити надійну основу як щодо знань і умінь учнів, так і щодо їх розвитку, для подальшого вивчення математики [16].

Труднощі  вивчення математичних уявлень є, але не у великому обсязі, так як математика складна і точна наука і дається вона не всім легко.

Як вже  говорилося в попередніх розділах, методика роботи з формування

тимчасових  уявлень у дітей вимагає розробки. Необхідно проаналізувати труднощі, що виникають при засвоєнні тимчасових уявлень у дітей, визначити шляхи підвищення ефективності роботи на даному етапі.

  Метою формуючого експерименту є розробка методики, спрямованої на підвищення ефективності роботи з формування тимчасових уявлень у класах для дітей з вираженими порушеннями інтелекту [7].

Завдання  експерименту:

1) проаналізувати  і описати методику роботи, яка  використана в процесі роботи  з формування тимчасових уявлень в експериментальній групі;

2) розробити  етапи впровадження даної методики  в процес формування тимчасових  уявлень у експериментальних групах;

3) показати шляхом проведення занять з розвитку часових уявлень, ознайомлення з навколишнім світом, практичної гри здійснення розробленої методики роботи;

4) визначити  шляхи підвищення ефективності  методики роботи з формування  тимчасових уявлень і дати  методичні рекомендації з даної  теми.

Навчання проводився за наступною методикою: на всіх заняттях приділялася велика увага формуванню уявлень про пори року, проводяться практичні заняття, екскурсії з метою спостереження за сезонними змінами у природі, у тваринному світі і в житті людей. Отримані знання закріплюються на заняттях малювання, ручної праці, музики [11].

Опанування  даними знаннями допомагає дітям  зрозуміти сенс змін, що відбуваються в природі і в житті людей, пов'язаних з поняттям часу і запобігти  труднощі, що виникають у них при  визначенні того чи іншого часу року з  тих чи інших часових параметрів, а саме: Зміни в тваринному світі, в рослинному світі, в неживій  природі (опади, природні явища), в житті  людей.

Також у  період формуючого експерименту застосовувався наступний прийом: використання сучасних комп'ютерних технологій. Цей прийом дозволяє формувати у дітей інтерес до математичної діяльності та розвивати пам'ять шляхом повторення вивчених понять, також збагачувати словниковий запас і розвивати усне мовлення. Це дозволяє уникнути появи труднощів при засвоєнні тимчасових уявлень.

Необхідно побудувати методику формування тимчасових уявлень так, щоб уникнути появи  труднощів, про які йшла мова в констатуючому експерименті [17].

2.3. Художнє слово та  його роль у формуванні уявлень  про час.

Щоб різнобічно оцінити знання, визначаються опорні об'єкти, наприклад, людина, суспільство, природа, наука, мистецтво, мораль чи інші, до яких прив'язуються якісні і кількісні оцінки;

Вид оцінки вибирається залежно від аспекти  вивчення об'єкта, наприклад: Людина - вплив  на фізичну, духовну або соціальну  культуру, суспільство - вплив на екологію, соціальний або технічний прогрес; природа - вплив на рослинний або  тваринний світ; потім уточнюються  шкали для вибраних оцінок, наприклад: корисна чи шкідлива значимість, нульова, середня і максимальна значимість і т.п. [6].

Результатами  етапу оцінювання досліджуваного знання служать розвиток третьої базової  здібності учнів і освоєння оціночної  діяльності, посилення фіксації досліджуваного знання і підготовка до вивчення таких  тем, як екологія, самовизначення людини і т.п.

Враховуючи  даний підхід до формування тимчасових уявлень у дошкільників, ми можемо виділити наступні етапи цього процесу:

знайомство  дитини з терміном і поняттям (ранок, день, вечір, ніч, доба, тиждень, місяць, Рік);

• формування уявлення про досліджуваному об'єкті за його ознаками;

          виведення "формули" досліджуваного об'єкта;

• закріплення отриманих знань у різних видах діяльності за допомогою різноманітних засобів навчання;
• визначення важливості отриманого знання;

          підведення підсумків, ознайомлення з тимчасовою послідовністю [16]. Розглянемо методику такого заняття.

1. Процес  формування тимчасових уявлень  у дошкільників на занятті  починається з ознайомлення з  частинами доби. Доцільно почати  таке заняття з загадування  загадки, використання художнього  слова і сюрпризну моменту.  Далі вихователь розкриває дітям  сенс поняття "ранок" за  допомогою художнього слова або  театралізації і пропонує вибрати  колір для позначення цього  поняття. Потім ставить питання: "Хлопці, як ви дізнаєтеся, що  зараз ранок?" Діти пропонують свої орієнтири. Педагог пропонує систематизувати знання, створивши модель "Ранок". Для створення моделі в центр фланелеграфа поміщається коло кольору позначає ранок (наприклад жовтий), а навколо нього символи позначають людини, сонце, механічний годинник і тінь.

 На  дошці розташовується математичне  табло, в кожному кишеньці якого  картки-символи, що позначають  різні види людської діяльності, положення сонця, стрілок годинника,  тіні (з цими позначками доцільно  познайомити до заняття). Вихователь  пропонує дітям відібрати ті  картки, які підходять до поняття  ранок. Кожен вибір обговорюється.  Потім діти самостійно виводять  формулу ранку, вибираючи найбільш  характерні ознаки (малюнок 2). І  відповідають на запитання: "Що  таке ранок?".