Процес театрально-ігрової
діяльності створює особисто значущий
для кожної дитини мотив діяльності, а
це у свою чергу забезпечує її ефективність.
І результат діяльності виходить вищий,
оскільки дитина легше сприймає образи
гри, що сприяє розвитку сенсорних здібностей.
На жаль, що традиційна існуюча
в наший країні система виховання майже
не містить заходів, спрямованих на послідовний
систематичний розвиток сенсорних здібностей
у дітей. Тому вони (здібності) розвиваються
в основному стихійно і в результаті, не
досягають високого рівня розвитку.
Для виправлення існуючого
положення можна запропонувати наступні
заходи, направлені на ефективний розвиток
творчих сенсорних здібностей молодших
дошкільників:
Введення в програму дошкільного
виховання спеціальних занять, направлених
на розвиток сенсорних здібностей і мислення
дітей.
На спеціальних заняттях по
малюванню, музиці, розвитку мови давати
дітям завдання творчого характеру.
Управління дорослими дитячою
наочною і сюжетно-ролевою грою з метою
розвитку в ній сенсорних еталонів у дітей.
Використання спеціальних ігор,
що розвивають сенсорні здібності дітей.
27. Навчання
- провідний засіб розумового виховання
дошкільників, принципи його
побудови,
їх загальна характеристика.
Розумовий розвиток дитини
залежить і від того, наскільки вона включена
у продуктивні види діяльності. Кожна
продуктивна діяльність передбачає вміння
дитини планувати, тобто спершу уявляти
образ того, що створюється, а потім утілювати
його у практичній діяльності. Так, конструювання
вимагає цілісного сприйняття предмета,
що конструюється, його складових частин,
уміння уявляти його в різних просторових
положеннях, планувати практичні дії,
оцінювати процес і результати своєї діяльності
та ін. Ці дії у процесі роботи вдосконалюються.
В організації предметних видів діяльності
вихователь має постійно дбати про збагачення
уявлень дітей про предмети, їх якості
та властивості, особливості різних будівель
і споруд, а також про специфіку необхідних
для створення конкретної моделі матеріалів.
У процесі зображувальної діяльності
(малювання, ліплення, виготовлення аплікацій)
розширюються, поглиблюються знання про
предмети і явища навколишнього світу,
розвиваються сенсорні здібності. Образотворча
діяльність розгортається на основі сприймання,
осмислення, переживання сприйнятого,
виявлення свого ставлення до нього через
зображення. Ця закономірність і визначає
суть навчання дітей образотворчої діяльності.
У творчому процесі дитина вчиться аналізувати
предмети, порівнювати їх, виокремлювати
їх ознаки, сприймати створене і завершене
зображення, оцінювати його, їй доводиться
оперувати уявленнями, перетворювати
попередній досвід за допомогою уяви,
вдосконалювати плануючу функцію мислення.
Спрямовуючи зображувальну діяльність
дитини, педагог, крім передавання певних
практичних навичок і умінь, має дбати
про організацію систематичного спостереження
за предметами і явищами, удосконалення
способів їх обстеження, розвиток аналітико-синтетичних
здібностей.
На розумове виховання дітей
дошкільного віку впливає і трудова діяльність.
Вона, значною мірою розгортаючись на
сенсорній основі, вимагає від дитини
елементарних навичок планування: визначати
послідовність робіт, розподіляти обов'язки
між учасниками, домовлятися про спільний
результат. Дитина повинна заздалегідь
готувати все необхідне для роботи, вміти
добирати, використовувати інструменти
і матеріали. У процесі організації трудової
діяльності дітей вихователю слід потурбуватися
про взаємозв'язок трудового і розумового
виховання. Потрібно, щоб формування практичних
навичок не випереджало і не відставало
у часі, а відбувалося паралельно із формуванням
знань і розумових умінь. На їх основі
педагог розвиває вміння виявляти ініціативу,
творчість, цілеспрямованість і наполегливість
у досягненні результату.
Навчання. Цей вид діяльності є найдієвішим
засобом розумового виховання. Разом із
збагаченням дітей новими знаннями в процесі
навчання підвищується рівень їхнього
розвитку, вдосконалюються всі форми мислительної
діяльності. У процесі спеціального навчання
діти вчаться аналізувати предмети, оволодівають
стратегією пізнавальної діяльності.
Провідна роль навчання у розумовому вихованні
обумовлена активною позицією педагога.
Вихователь добирає, структурує для повідомлення
дітям інформацію, цілеспрямовано формує
уміння і навички та організовує діяльність
дітей, аналізує засвоєння ними знань,
що є підставою для подальшої індивідуальної
роботи з ними. Під час занять формуються
навички навчальної діяльності дитини:
слухати і чути те, що говорить педагог,
діяти згідно з його вказівками, досягати
потрібних результатів й оцінювати їх.
Навчальна діяльність на заняттях є колективною,
внаслідок чого дитина може порівнювати
свої результати із результатами інших
дітей, аналізувати власні помилки, усвідомлювати
необхідність і напрями самовдосконалення
.
Системне використання засобів
розумового виховання забезпечує загальний
розвиток дитини, набуття нею знань про
навколишній світ, формування її пізнавальних
здібностей.
ПРИНЦИПЫ ОБУЧЕНИЯ - объективные
закономерности обучения, исходные положения,
которыми руководствуется воспитатель
при отборе содержания, организации и
методов обучения.
Принципы обучения - категория
исторические. По мере развития психолого-педагогический
неуки и совершенствования практики появляются
новые законы процесса обучения и на их
основе разрабатываются новые принципы
обучения.
Содержание, методы и формы
организации учебной работы в детском
саду находятся в существенной зависимости
от дидактических принципов.
Впервые дидактические принципы
были сформулированы Я.А.Коменским в книге
"Великая дидактика". Уже тогда он
выдвинул принцип доступности, систематичности
и последовательности обучения, концентрированности,
наглядности, активности. В дальнейшем
дидактические принципы были разработаны
К.Д.Ушинским, который дал научное обоснование
дидактических принципов, которые составляют
основу обучения детей дошкольного возраста.
Принцип
гуманизации и демократизации заключается в ориентации педагога
на личность ребенка, в обеспечении условий
для творчества детей, проявления уникальности
каждого ребенка, в возможности педагогам
выбирать программу, формы и методы реализации
программы обучения.
Принцип
воспитывающего характера обучения. Правильно организованный
процесс обучения всегда носит воспитывающий
характер и не только обогащает детей
знаниями, но и развивает умственные способности,
формирует личность в целом. Обучение
и воспитание всегда выступают в единстве,
хотя и имеют свое содержание, свои методы,
свои психологические предпосылки.
Принцип
развивающего обучения. Умственное развитие ребенка
зависит от обучения. Л.С.Выготский разработал
теорию взаимоотношения обучения и развития,
известную как учение о "зоне ближайшего
развития". Он выделял два уровня развития
возможностей ребенка: уровень актуального
развития, при котором ребенок может Самостоятельно
решать практические и
познавательные задачи уже
сегодня, и зону ближайшего развития -
то, что находится в процессе становления,
т.е. завтрашний день развития, при котором
ребенок решает задачи определенной трудности
при некоторой помощи взрослого. Если
ребенок сегодня выполняет задание с помощью
взрослого, то завтра он будет выполнять
его самостоятельно. То, что входило в
зону ближайшего развития ребенка, в процессе
его обучения перешло на первый уровень
наличных знаний, а роль обучения и заключается
в том, чтобы снова создавать для ребенка
новую зону ближайшего развития.
Принцип
научности. На занятиях вос-ль формирует
у детей реальные представления, знания
об окруж. мире. Со временем они становятся
основой для формирования научных знаний.
Знания могут с разной глубиной отражать
действительность, не теряя своей научности.
Поэтому правильное объяснение явлений
окружающего возможно на всех этапах обучения,
значит, и в дошкольном возрасте. Эти знания
не вступят в противоречие с теми, которые
будет давать школа.
Принцип
наглядности обучения. Необходимость этого принципа
объясняется конкретностью мышления дошкольника.
Впервые в педагогике теоретическое обоснование
этого принципа дал Я.А. Коменский в ХУП
в. Дальнейшее развитие и обоснование
принцип наглядности получил в работах
К.Д.Ушинского. Он разработал ряд способов
и приемов работы с наглядными пособиями.
Принцип наглядности гласит:
все, что можно, надо объяснить и показать
ребенку на предметах, картинках, наглядных
образцах. Это объясняется тем, что ведущими
формами мышления в этом возрасте являются
наглядно-действенное и наглядно-образное.
Понятийная форма мышления в дошкольном
возрасте проявляется лишь в простейших
формах (наглядно-схемйтическое мышление).
Поэтому наглядные пояснения всегда доступнее.
3 детском саду используются различные
виды наглядности: естественная (реальные
предметы, растения, животные), картинная
и картинно-динамическая (фото, рисунки,
картины, диафильмы и др.), объемная наглядность
(модели, муляжи), аудиовизуальная (кинофильмы,
видеофильмы), графическая (схемы, чертежи),
экспериментальная (элементарные опыты) Требования
к наглядности: должна реально отражать
окружающую действительность, соответствовать
уровню развития детей, быть высокохудожественной
по содержание и оформлению.
Принцип
доступности. Учебный материал, излагаемый
педагогом, должен быть понятен ребенку,
соответствовать его возрасту, уровню
подготовки и развития. Новое содержание
должно быть увязано с имеющимися у детей
знаниями, с их личным опытом. Воспитатель
должен знать уровень развития познавательных
психических процессов ,
те виды и операции мышления,
которые сформированы у детей и которые
формируются. Однако доступное э обучении
детей нельзя отождествлять с легким.
Легкое обучение не вызывает у детей умственного
напряжения, а, значит, и не способствует
их развитию.
Принцип
систематичности, последовательности
и постепенности. Содержание обучения
и требования к его усвоению отвечают
основным дидактическим правилам: идти
от легкого к более трудному, от известного
к неизвестному. По каждому разделу программы
воспитатель намечает определенную систему
в подаче материала детям на занятии. Систематичность
в обучении требует, чтобы дети овладевали
знаниями, умениями и навыками в определенном
порядке, постепенно и последовательно.
Последовательность предполагает -усвоение
нового материала опирается на имеющиеся
знания детей, и подается частями, во взаимосвязи
с ранее, изученным.
Принцип
связи обучения с жизнью. Знания, приобретаемые детьми
на занятиях, используются детьми в жизни
(в игре, труде, занятиях). Благодаря этому
возрастает воспитывающее значение обучения.
Принцип
активности у сознательности. Усвоить учебный материал
можно лишь при достаточном уровне активности
познавательных процессов ребенка, при
его активном психическом состоянии. Если
ребенок хочет учиться, ему легче усваивать
учебный материал. Чем больше ребенок
решает познавательных и практических
задач самостоятельно, тем эффективнее
идет его развитие. Если ему удается самостоятельно
выделить те или иные свойства предметов
или явлений, которые важны для решения
практической задачи, если их удается
ему связать, то ребенок решит задачу и
его мышление будет характеризоваться
активностью, самостоятельностью.
В дошкольном возрасте в основном
наблюдается подражательная, репродуктивная
активность. Все познавательные действия
происходят по требованию воспитателя.
Необходимо так осуществлять обучение,
чтобы развивать у детей познавательный
поиск, инициативу в познании, интерес
к учению. Большое значение в связи с этим
имеет ориентировочная реакция на новое.
Задача воспитателя - создать условия
для повышения общей познавательной активности
детей, сформировать положительное отношение
к учению, воспитать самостоятельность.
28. Методи
розумового виховання та навчання дошкільників,
їх класифікація та
характеристика.
МЕТОД (гр. - путь к чему-либо)
означает способ достижения цели, определенным
образом упорядоченную деятельность.
МЕТОД ОБУЧЕНИЯ - способ упорядоченный
взаимосвязанной деятельности преподавателя
и обучаемых, деятельности, направленной
на решение задач образования, воспитания
и развития в процессе обучения.
ПРИЕМ - часть метода, его конкретный
элемент.
КЛАССИФИКАЦИЯ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ
- это упорядоченная по определенному
признаку их система.
В современной дидактике существуют
разнообразные классификации методов
обучения (см. таблицу ).
Возрастным особенностям и
возможностям дошкольников соответствует
классификация, по которой методы подразделяются
по источникам передачи и: характеру восприятия
информации (Е.Я.Го-лант, С.И.Петровский).
Наглядные – наблюдение, демонстрация,
использование ТСО ;
Словесные – объяснение, рассказ,
чтение, беседа
Практические и игровые – упражнение,
игровые методы влементарные опыты ,моделирование
Наглядные
методы и приемы - использование их отвечает
дидактическому принципу наглядности
и связано с особенностями детского мышления.
Наблюдение - это целенаправленное, планомерное
восприятие ребенком предметов и явлений
окружающего мира, в котором активно взаимодействуют
восприятие, мышление и речь. С помощью
этого метода воспитатель направляет
восприятие ребенка на выделение в предметах
и явлениях основных, существенных признаков,
на установление причинно-следственных
связей и зависимостей между предметами
и явлениями.
В обучении детей используются
наблюдение разного вида:
I) распознающего характера,
с помощью которых формируются
знания о свойствах и качествах
предметов и явлений (форма, цвет,
величина и т.д.);