Вплив субкультури на соціальне виховання особистості

Гопники:

Кримінальна молодіжна  субкультура. Молодіжні угрупування, перетворившись в структури організованої злочинності, поділили сфери впливу і вважають за краще з’ясувати стосунки, не вдаючись до масових бійок. У середині 90 років. з'являється нове покоління «гопників», неконтрольоване організованою злочинністю або контрольоване в меншому ступені. Вони швидко виявили себе як «культурні вороги» більшості молодіжних субкультур: байкерів, рейверів, ролерів і т.д. Будь-який підліток, не тільки належить до іншої субкультури, може бути побитий, підвернути сексуальному насильству, пограбуванню.

Сатаніти:

Ще в 80 рр. від  субкультури хеві-металістів відокремилась  група «чорних металістів», наблизившись до прихильниками церкви сатани. До середини 90 років вже можна говорити про формування сатаністської субкультури. Час від часу в пресі з’являються інтерв’ю з лідерами сатанистів; останні, зрозуміло, намагаються заперечувати або прикрити антисоціальний і антилюдський характер ритуалів і цінностей сатанізму.

Рэйвери:

Субкультура рейва (від англ. Rave – нісенітниця, беззв’язна мова). У музичному відношенні стиль рейв – наступник стилів техно і ейсідхауса. Невід’ємна частина рейверського стилю життя – нічні дискотеки з потужним звуком, комп’ютерною графікою, променями лазерів.

Для одягу рейверов характерні яскраві фарби і використання штучних матеріалів (вініл, пластик).

Базові цінності, що лежать в основі цієї субкультури: легке, безтурботне ставлення до життя, прагнення жити сьогоднішнім днем, бути одягненим за останньою  модою. Розвиток субкультури рейва  йшов паралельно з розповсюдженням наркотиків, зокрема, «екстазі». Прийняття галлюциногенів з метою «розширення свідомості» стало, на жаль, практично невід’ємною частиною рейверскої субкультури. Разом з тим багато хто з діячів молодіжної культури, в тому числі ді-джеї – ключових фігур рейв-субкультури – висловлювали і висловлюють вкрай негативне ставлення до прийому наркотиків.

Ролери і скейтбордисти:

Ролери називають  любителів роликів ковзанів.

Вони віддають перевагу спортивному одягу яскравих кольорів.

Ідеологія ролерів схожа з байкерською, з тією різницею, що мотоцикл замінений роликами. В основному ролери – школярі старших класів (13-16 років), але є і студенти, молодші школярі. Цікаво, що ролерські компанії очолюються дівчатами.

Субкультура скейтбордистів, любителів їзди на скейтборді (дошці на колесах). Ідеологія і зовнішній вигляд схожі з ролеровськими.

Ролери і  скейтбордисти, зазвичай, діти забезпечених родин, що зумовлено, не в останню чергу ціною роликів та скейтбордів – від 50 до 150 доларів і вище.

Репери:

Реп – це музика чорношкірих американців. Російські репери одягаються як чорношкірі американські репери (в основному спортивний стиль з переважанням яскравих кольорів), запозичують в них багато слів і навіть іноді роблять собі зачіски, властиві тільки афроамериканцям.

Субкультура стрейтеджерів (від англ. Straight-edge – линейка, правило), прибічники здорового способу життя, відмовляються від паління, вживання алкоголю і наркотиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Акбаров Н.Г. Социальные процессы трансформирующегося общества: проблема подростка – проблема страны // Научные труды. – Казань, 2001. – Т. 16. – С. 86-92.
2. Бааке Д. Молодежь и субкультура. М.: «Мысль», 1992. – С. 48-70.
3. Багрецов С.А. Анализ неформальной структуры малой группы // Кибернетика и вычислительная техника. – 1990. Выпуск 88. – 578 с.
4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 356 с.
5. Бурдеева, Н.О. «Молодежная субкультура»: социологический анализ понятия // Материалы научной конференции молодых ученых АГУ «Наука. Образование. Молодежь» (6 февраля 2004 года). – Майкоп, 2004. – Т. 1. – С. 19-23.
6. Воробьев      В.В.     Особенности     самоидентификации      в      молодежной    среде   // Социологический сборник. – М., 2004. – Выпуск 7. – С. 90-93.
7. Гамершмид      Н.Л.   Субкультура   как     фактор   распространения   отклоняющегося поведения      среди   старшеклассников. – Томск: Курсив, 2003. – С. 55-58.
8. Гульдан В. В., Романова О. Л., Сиденко О. К.:  Подросток-наркоман и его окружение // Вопросы психологии – 1993. – №2 – С. 44-49.
9. Д’яконова Б., Опилат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. – №7-8. – 1999. – С. 44-46
10. Эстетика. Словарь. – М., 1999. – 603 с.
11. Житомирский Д. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Искусство и массы в современном буржуазном обществе.Научно-популярное издание. – М., 2009, С. 69-107.
12. Косарецкая С.В. Наркотики в подростково-молодежной субкультуре // Социальная профилактика и здоровье. – 2003. – № 5. – С. 10-15.
13. Косарецкая С.В. О неформальных объединениях молодежи. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2004. – 159 с.
14. Музыкальный энциклопедический словарь / Глав. редактор Г.В. Келдыш. – М.: Советская энциклопедия, 2004. – 490 с.
15. Новейший философский словарь. Научное издание. – Минск, 1999.
16. Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей у між статевих стосунках підлітків // Постметодика. – №5-6. – 2001. – С. 146-149
17. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2000. – 377 с.
18. Руководство по профилактике злоупотребления психоактивными веществами несовершеннолетними и молодежью. М.: Вариант, 2003. – 464 с.
19. Семенюк Л.М. Психологические особенности поведения подростков и условия его коррекции. Москва-Воронеж. 2006. – 117 с.
20. Сергеев С.А. Молодежные субкультуры // Социс, 1998. – №11.
21. Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. – №12. – 2000. – С. 22-23.
22. Хижняк И.А.  Парадоксы рок-музыки: мифы и реальность. – К.: Изд-во ЦК ЛКСМУ. Молодь, 2009. – 427 с.
23. Шабанов Л.В. Социально-психологические характеристики молодежных субкультур: социальный протест или вынужденная маргинальность. – Томск: Томский государственный университет, 2005. – 399 с.
24. Щеглов А. БИС комментариев. Хип-хоп. // Неон. – №7. – 2002. – С. 33.
25. Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка // Вопросы психологии, 2005. – №4 – 32 с.