Психолого-педагогiчна корекцiя уваги молодших школярiв з затримкою психiчного розвитку

Кожен респондент слідкував зоровим контролем, без допомоги рук, за порядком ходу ліній, відшукуючи кінець кожної лінії. За цього називав номер початку лінії та її кінця.

Як засвідчили експериментальні дані, високий рівень розвитку стійкості уваги продемонстрували 6% учнів контрольного класу. Для них був характерний рівномірний темп виконання роботи, на кожну лінію вони витрачали у середньому 8 секунд, а усе завдання виконали швидше, ніж за 1 хвилину 20 секунд. При цьому не допустили жодної помилки. Ці учні уміють довільно зосереджуватись, за необхідності мобілізують свої розумові сили та працюють цілеспрямовано.

Серед учнів з дуже високим рівнем були такі, що, бажаючи дуже швидко виконати завдання, губили один раз хід нитки, попередньо коментуючи «Ще раз перевірю», «Ой, загубив нитку», «Тут було погано видно» тощо. Проте, добрий темп виконання роботи дозволив їм не вийти за межі високого рівня.

Для 30,8% молодших школярів експериментального та 37,4% контрольного класів властивий середній рівень стійкості уваги. Вони працювали також у рівномірному темпі, не припускаючись помилок, однак потребували більшого часу на виконання всього завдання (1,5 - 2 хвилини). До цієї групи ми також віднесли учнів, які працювали так само швидко, як респонденти із високим рівнем розвитку стійкості уваги, але за цього припускалися однієї-двох помилок.

Найбільша кількість досліджуваних засвідчила низький рівень розвитку стійкості уваги (51,6% і 38,2% відповідно). Загалом, виконуючи завдання достатньо швидко (за 1,5-2 хвилини), вони працювали нерівномірно та припускалися 3-5 помилок.

Серед дітей були респонденти, що продемонстрували дуже низький рівень розвитку стійкості уваги. Зокрема, це 14,5% учнів експериментального та 18,4% - контрольного класів. Слід зазначити, що темп виконання завдання у них був нерівномірний, вони припускалися великої кількості помилок, витрачаючи на виконання усього завдання 3-4 хвилини. Це може свідчити про стан тимчасової втоми дитини або про загальну слабкість уваги.

За методикою «Запам’ятай і розстав крапки» (в адаптації Р.С. Нємова) продіагностовано обсяг уваги молодших школярів. Як свідчать дані, ця властивість є дещо краще розвиненою в учнів обох класів. Результати дослідження представлені в таблиці 2.2.3.

Таблиця 2.2.3.

Результати відсоткового розподілу учнів за рівнем розвитку обсягу уваги

Дітям сподобалось дане завдання. Вони не відволікалися і захоплено «гралися» з експериментатором та без особливих труднощів малювали побачені крапки в порожніх клітинках розданих їм карточок.

Максимальна кількість крапок, яку змогли відтворити діти, - 6 (3,5% - експериментальний клас, 21,2% - контрольний клас). Їх показник оцінено у 8 балів, що відповідає високому рівню розвитку обсягу уваги. Найбільше було респондентів, які змогли правильно відтворити 4-5 крапок (56,3% - експериментальний, 61% - контрольний класи) і отримали відповідно 6-7 балів, що відповідає середньому рівню. 27,4% учнів експериментального класу та 12,2% - контрольного змогли за відведений час правильно відтворити 2-3 крапки. Вони малювали більше крапок, і правильну кількість, проте зображали їх не на потрібному місці. Тому змогли отримати за завдання 4-5 балів, що відповідає низькому рівню. Решта респондентів (12,8% і 5,6% відповідно) змогли правильно відтворити на картці не більше 1 крапки, що свідчить про дуже низький рівень розвитку обсягу їхньої уваги (1-3 бали).

За коректурною пробою за таблицями кілець Ландольта ми визначили рівень розвитку продуктивності і стійкості уваги у досліджуваних.

Діти, уважно переглядаючи кільця по рядах, знаходили серед них такі, у яких є розрив справа, і закреслювали їх косою рискою. Робота тривала упродовж п’яти хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги для кожної із п’яти хвилин роботи обраховували за формулою 1, а для усіх п’яти хвилин разом - за формулою 2.

1.     

2.     

де S - показник продуктивності і стійкості уваги дитини;

N - кількість кілець, переглянутих дитиною за хвилину (за п’ять хвилин);

n - кількість помилок, допущених дитиною за хвилину (за п’ять хвилин).

Таким чином, обчислили п’ять щохвилинних показників S та один показник Sзаг. Обрахунки середньогрупових показників відображено в таблиці 2.2.4.

Таблиця 2.2.4.

Результати середньогрупових показників продуктивності уваги

Як виявилось, у досліджуваних експериментального класу увага варіює від середньопродуктивної до низькопродуктивної. Спад продуктивності досить помітний (від S1 = 0,59 до S5 = 0,25). У досліджуваних контрольного класу увага варіює від високопродуктивної до середньопродуктивної (від S1 = 0,82 до S5 = 0,53), хоча показники і не вийшли за межі середнього рівня.

За отриманими показниками в контрольному класі можемо стверджувати, що на усіх часових відтинках виконання завдання увага залишалася відносно стійкою (усі показники S за п’ять хвилин знаходяться у межах не більше, як чотирьох сусідніх рівнів).

Порівнюючи показники експериментального та контрольного класів за усіма діагностичними методиками, можемо зазначити, що існують істотні відмінності між ними. Припускаємо, що отримані показники швидше характеризують саме психічні особливості розвитку властивостей уваги у молодших школярів. Хоча були окремі учні, у яких вони були значно вищими від середньогрупового показника, та ті, у яких вони були значно нижчими від середньогрупового значення.

На основі узагальнення отриманих експериментальних даних можна зробити висновок, що у молодших школярів з затримкою психічного розвитку усі властивості уваги є недостатньо розвиненими. Це може створювати значні труднощі в адаптації дітей до школи та в організації їх учбової діяльності.

Констатувальний етап експерименту свідчить про необхідність організації цілеспрямованої роботи з молодшими школярами з затримкою психічного розвитку з розвитку їх властивостей уваги, яка забезпечуватиме відповідний рівень функціонування пізнавальної сфери дітей і сприятиме покращенню результатів їх учбової діяльності.

Розробка та апробація програми розвивальних та корекційних занять для розвитку властивостей уваги молодших школярів з затримкою психічного розвитку стали наступним етапом нашого дипломного дослідження.

Другий етап експериментального дослідження – формувальний

Другим етапом дослідження була спеціально організована нами психолого-педагогічна корекція уваги молодших школярів з затримкою психічного розвитку, яка передбачала застосування під час спілкування з дітьми на уроках (на початку, всередині та наприкінці уроку), а також на спеціальних заняттях під час виховної роботи, різних розвиваючих ігор та спеціальних завдань для розвитку властивостей уваги (стійкості, переключення, розподілу, концентрації й обсягу). Психолого-педагогічна корекція проводилась як в індивідуальній, так і в груповій формі. Усього протягом навчального року було проведено приблизно 210 годин корекційної роботи з молодшими школярами з затримкою психічного розвитку.

Під час визначення цілей і задач корекційної роботи ми не обмежувалися лише актуальними проблемами і труднощами розвитку дитини, а виходили з найближчого прогнозу розвитку.

Ми враховували, що вчасно прийняті превентивні міри дозволяють попередити різного роду відхилення в розвитку уваги. З іншого боку, взаємозумовленість у розвитку різних сторін психіки дитини дозволяє значною мірою оптимізувати розвиток за рахунок інтенсифікації сильних сторін через механізм компенсації. Окрім того, при розробці програми психолого-педагогічної корекції уваги ми знали, що корекційні прийоми слід спрямовувати не просто на корекцію відхилень у розвитку, на їхнє попередження, але і на створення сприятливих умов для найповнішої реалізації потенційних можливостей гармонійного розвитку особистості молодшого школяра з затримкою психічного розвитку.

У процесі розробки корекційної програми ми враховували, що вона повинна бути психолого-педагогічно обґрунтованою. Корекційна робота повинна спрямовуватися на якісне перетворення різних психічних функцій, а також на розвиток здібностей дитини.

Під час складання корекційної програми ми намагалися здійснити:

-         чітке формулювання цілей корекційної роботи;

-         визначення кола завдань, які конкретизують цілі корекційної роботи;

-         вибір стратегії і тактики проведення корекційної роботи;

-         чітке обґрунтування форми роботи (індивідуальна, групова);

-         добір методик і технік корекційної роботи;

-         визначення часу, необхідного для реалізації всієї корекційної програми;

-         визначення частоти необхідних зустрічей (кожен день);

-         планування тривалості кожного корекційного заняття;

-         зміст кожного корекційного заняття;

-         участь інших осіб у роботі (6 вчителів);

Ми тренували здатність бути уважним за допомогою розвиваючих ігор та спеціальних завдань. Така робота проводилася у двох напрямках:

1)  використання розвиваючих ігор та спеціальних завдань, що тренують основні властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення;

2)  використання розвиваючих ігор та спеціальних завдань, на основі яких формували довільність уваги завдяки розвитку волі та уваги як властивості особистості.

Розвиваючі ігри та спеціальні завдання допомагали:

-           утримувати увагу на одному і тому ж завданні якнайдовше (стійкість і концентрація уваги);

-           швидко переводити увагу з одного об’єкта на інший, переходити від одного виду діяльності до іншого (переключення уваги);

-           підпорядковувати увагу вимогам діяльності (довільність уваги);

-           помічати в предметах і явищах малопомітні, але суттєві ознаки і властивості (спостережливість);

-           розподіляти увагу між двома різноспрямованими завданнями.

Після завершення корекційних заходів складався психолого-педагогічний висновок про результати реалізованої корекційної програми.

Розроблена нами програма складається із серії спеціально організованих корекційно-розвивальних занять, підібраних з урахуванням рівня розвитку дітей, їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

Ми підібрали відповідні розвиваючі ігри та спеціальні завдання, розробивши програму психолого-педагогічної корекції уваги «Моя увага - подруга успіху». Елементи цієї програми вчителя експериментального класу використовували на своїх уроках протягом навчального року. Ми проводили ці заняття під час виховної години. Далі ми надаємо приклади розроблених занять по корекції уваги молодших школярів з затримкою психічного розвитку.

Заняття № 1

1. Знайомство (групова форма роботи на спеціальному занятті)

Одна дитина кидає м'яч іншій, називаючи своє ім'я. Друга дитина, спіймавши м'яч, називає своє ім'я. І так далі.

Одна дитина підходить до іншої дитини, доторкається своїми долоньками її долоньок і називає своє ім'я, друга у відповідь називає своє.

2. Прямий рахунок (групова форма роботи на спеціальному занятті)

Ведучий кидає дитині м'яч і каже: «Раз», дитина зловила м'яч і продовжує рахунок: «Два». Потім кидає м'яч наступній дитині, продовжуючи рахунок: «Три». Та ловить м'яч: «Чотири», - і так далі.

3. «Слухай удари» (групова форма роботи на спеціальному занятті)

Діти ходять по колу. Коли ведучий плескає у долоні один раз, діти зупиняються та приймають позу «плакучої верби» (ноги на ширині плечей, руки злегка розведені в ліктях і висять, голова нахилена до лівого плеча). Якщо ведучий плескає у долоні двічі, вони приймають позу «жаби» (присісти, п'яти разом, носки та коліна в сторони, руки між ногами на підлозі). Три - поза «лелеки» (стояти на одній нозі, руки в сторони). На чотири - діти відновляють ходьбу.

4. Зворотній рахунок (групова форма роботи на уроці)

Ведучий кидає дитині м'яч і називає цифру 12. Дитина ловить м'яч і продовжує рахунок у зворотньому порядку -11. Кидає м'яч іншій дитині, продовжуючи рахунок у зворотньому порядку, - 10. Та ловить м'яч - 9. І так далі.