Психологічні особливості пам'яті та уваги молодших школярів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до першого розділу.

Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення нею обсягу смислової, словесно –логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування на користь зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю молодші школярі вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язати їх між собою і завдяки цьому  успішно запам’ятовувати. Розвивається також здатність до довільного відтворення матеріалу.

Однак без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного запам’ятовування і відтворення – переказування. Спроби запам’ятовувати продуктивніші способи (переказування з використанням головного плану, смислове групування матеріалу тощо) ускладнюють роботу.

Розвиток довільної  пам'яті не означає ослаблення мимовільної. Мимовільна пам'ять молодших школярів характеризується новими якісними особливостями, що зумовлюються новим змістом та формами діяльності. Мимовільне запам’ятовування і відтворення включаються у системне виконання дітьми навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці процеси стають систематичнішими і продуктивнішими.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна  пам'ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам'яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо)  учнями навчального матеріалу, а вже потім – заучування його (Г.С.Костюк).

У молодшому шкільному  віці зростає продуктивність, міцність і точність запам’ятовування  навчального  матеріалу. Зумовлено це оволодінням  учнями досконалішими мнемонічними прийомами.

Характерною віковою особливістю є недостатньо розвинута довільна увага молодших школярів. Домінує увага мимовільна, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює також нестійкість уваги.

Увага молодших школярів стає довільнішою за умови створення такої атмосфери для цілеспрямованої діяльності, за якої вони привчаються керуватися самостійно поставленою метою. При цьому розвиток довільної уваги іде від керування цілями, поставленими перед дітьми дорослими, до реалізації самостійно сформульованих цілей, від постійного контролю з боку вчителя ( через контроль із боку однокласників)- до самоконтролю.

З віком у дітей  зростає обсяг і стійкість  уваги. Увага молодших школярів тісно  пов’язана з важливістю навчального матеріалу. Усвідомлення необхідності, цінності нової інформації, інтерес до її змісту зумовлює стійкість їхньої уваги.

Увага залежить і від  доступності та посильності навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя так організувати процес навчання, щоб охопити ними усіх учнів класу.

Однією причиною нестійкості  уваги у цьому віці є передусім  недостатня розумова активність дітей, зумовлена як недосконалими методиками навчання, так і рівнем їхньої готовності до навчальної діяльності, нездатністю переробити труднощі, станом здоров'я тощо.

 

 

 

 

Розділ 2.  Дослідження  пам'яті та уваги школярів початкової школи.

 

2.1 Дослідження пам'яті дітей молодшого шкільного віку.

Діагностику розвитку короткочасної  механічної та відстроченої  пам'яті ми здійснювали за допомогою методик :

1. Тест повторення  цифрових рядів.

(субтест із тесту  інтелекту Д.Векслера)

2. Методика запам’ятовування десяти  слів ( О.Лурія)

Дослідження проводили у Коломийському НВК  №10, в якому брали участь 50 учнів других класів (7-8 років).

1. Тест повторення цифрових рядів.

(субтест із тесту інтелекту Д.Векслера)

Мета: визначити розвиток короткочасної механічної пам'яті.

І блок

Повторення цифр у  прямому порядку.

Інструкція. Зверніться до дитини: «Я зараз назву ряд цифр. Слухай уважно і, коли я закінчу, повтори їх за мною в тому самому порядку». Цифри промовляються із швидкістю одна за секунду. Починайте із трицифрового ряду (Додаток 2.1.).

Якщо дитина правильно  повторила цей ряд, вона отримує  плюс і переходить до запам'ятовування наступного ряду.

Якщо із першої спроби вона із завданням не справляється, їй надається друга спроба. Для цього використовується дубль-ряд (тобто та сама кількість але інших цифр).

 

 

 

Кількість елементів  у ряду	Основні ряди	Дубль-ряди
3	236	612
4	5 123	6158
5	94617	52 186
6	403 169	796483
7	3495 172	9852 163

Якщо дитина помилилася, повторюючи дубль-ряд, то слід переходити до другої частини — запам'ятовування цифр у зворотному порядку.

Вибір цифр основних і  дубль-рядів довільний, тому за потреби їх можна змінювати. Основне в тесті, щоб дитина точно могла повторити певну кількість цифр у певному порядку

II блок

Повторення цифр у  зворотному порядку.

Інструкція. Зверніться до дитини: «Тепер я назву нові цифри, але на цей раз ти маєш повторити їх з кінця, тобто назвати у зворотному порядку. Наприклад, якщо я скажу 9,5, то як треба повторити?» Якщо дитина зрозуміла інструкцію і правильно повторила цифри, переходьте до наступного ряду. Якщо ні, то можна вдатись до образного підказування. Покладіть перед дитиною ручку і олівець, доторкаючись до предметів назвіть їх – ручка, олівець. Поясніть, що ви перерахували предмети у прямому порядку, а зараз ви доторкнетесь до предметів у зворотному порядку і запропонуєте дитині їх назвати. Тільки переконавшись, що дитина розуміє, що означає перерахувати у зворотному порядку, можна переходити до тестування. Порядок проведення тестування такий самий, як і під час роботи з прямим порядком цифр.

 

 

 

Кількість елементів  у ряду	Основні ряди	Дубль ряди
2	23	61
3	4 13	615
4	5697	5218
5	81564	79648
6	351974	985216

Оцінювання: Підсумовується кількість елементів останніх правильно названих рядів у прямому і зворотному порядку. Наприклад, якщо у прямому порядку дитина без жодних помилок назвала 3-, 4-, 5-елементні ряди (основні або дубль), а у зворотному 2-, 3-, 4-елементні, то її підсумкова оцінка буде 9 (5 + 4).

Інтерпретування результатів.

Для дітей 7-8-річного віку:

Добрий обсяг механічної пам'яті – 9-12

Задовільний – 7-8

Недостатній –0-6

 

2. Визначення типу пам'яті і недостатньої розвиненості будь-якого її різновиду ( слухового, зорового, моторного) можна здійснювати на основі порівняння результатів запам'ятовування дитиною інформації, котра її надається в розрахунку на сприймання переважно через один із аналізаторів.

Наприклад, якщо дитина з нормальним слухом дуже погано розказує казку, яку  її прочитали, і значно краще переказує  прочитане самостійно, то це, як правило, свідчить про те, що дитині притаманний  зоровий тип пам'яті, а слухове  сприйняття є додатковим способом отримання інформації.

Для визначення обсягу слухової пам'яті ми використали методику запам’ятовування 10 слів, запропоновану  О.Р.Лурія. (Додаток 2.2.)

 

 

 

 

2.Методика  запам’ятовування десяти слів

( О.Лурія)

Мета: У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам'яті.

Обладнання: набір з 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов’язаних за змістом.

Інструкція: « Зараз я прочитаю десять слів. Слухай уважно .Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам’ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?» 

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі  хрестик під цим словом. Потім  повторіть знову слова. Далі дитину попросіть повторити слова 3-й.4-й, 5-й раз ніякі нові інструкції не додаються, просто говоріть: "Повтори слова ще раз"

Жодних розмов з боку дитини не допускаються(бо розмова може відволікати  увагу і погіршити результат). Після 5-разового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати і назвати слова.

 

 

	Ліс	хліб	вікно	стіл	вода	Брат	кінь	гриб	мед	Вогонь
1.	+		+	+		+		+		+
2.	+	+	+	+		+		+	+	+
3.	+	+	+			+	+		+	+
4.	+	+				+	+			+
5.	+	+				+	+		+	+
Через годину	+									+

 

Інтерпретування результатів:

Низький - після першого озвучування  слів дитина запам’ятала 2 із них, після 5-го повторення – 5.

Середній – до - 3-4 слова, після  – до 7-ми слів.

Добрий – до - 5- 6 слів, після - до 8-ми слів.

Високий – до – 7-10 слів, після -9-10 слів.

 

 

 

 

Рекомендації  вчителям і батькам.

В.Д.Шадріков  і Л.В. Черемушкіна виділили 13 прийомів, або  способів, організації матеріалу, який необхідно запам’ятати: групування, виділення опорних  пунктів, складання  плану, класифікація, структурування, схематизація, виявлення  аналогій, мнемотехнічні прийоми, перекодування, добудова матеріалу, який запам’ятовується, серійна  організація, асоціації, повторення. (Познавательные процеccы..., 1990, с.78). Доцільно ознайомити молодших школярів із  інформацією про різні прийоми запам’ятовування  допомогти  оволодіти тими з них, які виявляться найбільш  ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.

1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються  свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

2.  Одночасне врахування  логічних і емоційних реакцій  гарантує кращий запис матеріалу  в пам'яті, а  чим краща  якість запису, тим легше його  відтворення.

3. Існує  два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується.  Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

4. Пам'ять суб'єктивна  і піддається викривленням, спогади  змінюються після кожного їх  відтворення. Ці положення закладені  в основі вправ, які рекомендовані  для занять з учнями, які мають  низький рівень розвитку пам'яті.

Пам'ять - це складний психічний  процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити  ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи  переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Дослідження процесу уваги дітей молодшого шкільного віку.