Біологічні особливості бурякових довгоносиків та система захисних заходів в умовах ТОВ агрофірми „Вікторія” Білопільського району ”

У літньо-осінній період, що передує сівбі цукрових буряків доцільно застосовувати організаційно-господарські та агротехнічні заходи (сівозмінна, підготовка ґрунту, внесення збалансованих органо-мінеральних та мікродобрив у рекомендовані терміни). Важливим фактором у масовому накопиченні шкідників є порушення чергування цукрових буряків у сівозмінах, а також просторової ізоляції між посівами цукрових буряків і старими бурячищами [39].

Ряд культур, які висіваються  в бурякових сівозмінах, має спільних з буряками шкідників (ковалики, пластинчатовусі, сірий буряковий довгоносик, совки та інші). Беззмінне вирощування або часте повернення (через 1-2 роки) цукрових буряків сприяє масовому розмноженню блішок, довгоносиків, совок, мінуючої мухи та інших. Тому суворе дотримання правильних сівозмін, у яких цукрові буряки поверталися б на те ж саме місце не раніше, ніж через 3-4 роки, і використання кращих попередників (озима пшениця після чорного й зайнятого парів, гороху та багаторічних трав одного року використання) безперечно повинно бути основою системи профілактичних заходів попередження масового розмноження шкідників [40]. Виконання цих заходів є основою дотримання науково-обґрунтованої сівозміни, в якій насичення буряками не повинно перевищувати 25%. Просторова ізоляція є важливим заходом в боротьбі з буряковими довгоносиками. Вона повинна становити не менше 1000 м від насінників та бурячищ минулих років [41].

Як правило, збільшення чисельності  багатьох шкідників спостерігається у тих господарствах, де погано організована боротьба з бур’янами, порушуються строки посіву та глибина загортання насіння, недостатньо забезпечується живлення рослин та ін. Важливим заходом є знищення бур’янів на узбіччях, гноєсховищах, перелогах та інших неорних землях, а також якісне виконання основного обробітку ґрунту, як поліпшеного так і напівпарового на глибину до 35 см (ПНЯ – 1 – 40) або 30 см (ПЯ – 3 – 35).

Встановлено, що підвищення щільності  сірого бурякового довгоносика пов’язано зі збільшенням засміченості посівів осотом рожевим, берізкою польовою, чортополохом та іншими кореневищними бур’янами.

Очистка бурячищ від гички і  дрібних коренеплодів з наступною  глибокою оранкою залишає без корму багатьох спеціалізованих шкідників цукрових буряків, у тому числі і звичайного бурякового довгоносика як восени так і весною.

Немаловажну роль у розвитку шкідників цукрових буряків відіграють і добрива. Багаторічні досліди показали, що приорювання сидеральних добрив, а також внесення під буряки гною та перегною, що стимулює мікробіологічні процеси в ґрунті, викликає масове захворювання личинок звичайного бурякового довгоносика. Тому на такому фоні чисельність потомства довгоносиків знижується (більш ніж у 5 разів) в порівнянні з ділянками, удобреними підвищеними дозами одних мінеральних добрив.

У квітні здійснюються агротехнічні заходи для забезпечення дружної появи сходів і їх інтенсивного розвитку з метою зменшення загрози зрідження посівів. Агротехнічні заходи включають закриття вологи, високоякісний передпосівний обробіток ґрунту, висівання високопродуктивних однонасінневих сортів та гібридів в оптимальні строки на глибину 2,5-3,5 см. Значення весняного передпосівного обробітку ґрунту під цукрові буряки зводиться головним чином до збереження вологи в ґрунті. Разом з тим достатня вологозабезпеченість є фактором, обумовлюючим одночасну і повну появу сходів, чим у значній мірі сприяє високому ефекту хімічної обробки проти шкідників сходів. Старанна підготовка ґрунту викликає загибель ґрунтомешкаючих шкідників, у тому числі і личинок довгоносиків, так як порушення звичайних для них екологічних умов та механічні пошкодження викликають загибель багатьох особин [42].

Найвідомішим та найпоширенішим механічним способом захисту посівів від довгоносиків є обкопування бурячищ та бурякових плантацій канавками. Канавка має бути завглибшки до 35 см і до 16 см завширшки вгорі, стінки її нахиленими під гострим кутом. Землю викидають на той бік канавки, який захищають від переходу жука. У канавці роблять ямки-„колодязі“ з прямовисними стінами до 35 см завглибшки на віддалі 5 – 10 метрів одна від одної. Жуків слід щодня з канавки вибирати. Замість крайових канавок можна використовувати синтетичну павутину, якою обкладають краї поля. Для обприскування канавок рекомендується застосовувати препарат парашут, 45% м.к.с., 1,2 л/га та інші [43, 44].

На буряках ефективні  і заходи біологічної боротьби. Розвиток звичайного бурякового довгоносика  обмежується насамперед паразитом-яйцеїдом Caenocrepsis bothynoderis, а також мухою Rondania cucullata, хижими комахами з родів Poecilus, Bembidion, Amara, Agonum, Broscuc. Велику кількість довгоносиків знищують птахи, кроти, землерийки, деякі види паразитичних червів, зокрема, нематоди з роду Rhabotilis. Також вивчено можливість використання для боротьби зі звичайним та сірим буряковими довгоносиками хімічної стерилізації самців і самок безпосередньо на бурякових ділянках, випуск на поля стерильних жуків. Але, на жаль, промислове виробництво таких сполук ще не налагоджено [ 45].

Хімічний метод боротьби, своєчасно і вірно використаний при масовій появі шкідників, забезпечує високий ефект захисту посівів буряків та їх насінників. Йому, як правило, передує широке використання всього комплексу агротехнічних та біологічних прийомів і, якщо вони не гарантують надійного захисту, застосовують хімічні. Способи і строки використання інсектицидів, їх асортимент вибирають з таким розрахунком, щоб при одержанні максимального біологічного й економічного ефекту вони були не тільки безпечними для людини і теплокровних тварин, але й для основної групи ентомофагів.

Найбільш раціональним способом захисту сходів буряків є обробіток насіння на насіннєвих заводах. Впродовж 6 місяців до сівби проводиться допосівна обробка кондиційного насіння композицією захисно-стимулюючих речовин на насіннєвих заводах. При цьому застосовують такі препарати, як адифур, фурадан, карбосан 350 СТ, 35% т. пс., 25 – 35 л/т (у зворотній залежності від фракцій насіння), промет 400, 40% м. к. с., 30 л/т, гаучо, 70% з. п., 128,6 г на 100 тис. насінин, круізер 350 FSG, к. с., 10 – 15 л/т. Цей прийом забезпечує захист посівів при чисельності довгоносиків до 1 екз./м², тобто при слабкому і середньому ступені загрози протягом 15 діб [46, 47, 48].

У березні-квітні, відповідно до методичних рекомендацій, проводять  контрольні обстеження в місцях зимівлі  довгоносика для прогнозування ступеня загрози сходам.

При сильному ступені  загрози від ґрунтових та наземних шкідників сходів цей засіб треба поєднувати з внесенням у рядки гранульованих інсектицидів у зменшених на 30 – 40% нормах витрати, які в поєднанні з обробкою насіння забезпечують захист рослин протягом 40 – 45 діб, зменшують заселеність рослин шкідниками. У більшості випадків на таких плантаціях не виникає потреби застосовувати інсектициди [49].

Після виходу на поверхню ґрунту сірого бурякового довгоносика за три-п’ять днів перед появою сходів буряків, обов’язково на тих полях, де попередником були багаторічні трави, слід розкласти зелені контрольні принади, затравлені інсектицидами. Принади готують із бобових багаторічних трав, озимої вики, осоту польового, лопуха, кропиви. Їх розкладають кучками по 50 – 70 г кожна в кількості 10 – 20 штук в різних місцях поля. Через день після їх розкладання обстежують поверхневий шар ґрунту 0 – 3 см в радіусі 1 м біля принади. Одна принада контролює 100 м². При великій кількості жуків (понад 100 екз. на принаду) вони можуть пошкодити проростки в ґрунті, що приведе до зрідженості посівів. На плантації буряків принади розкладають через кожні 10 м або при теплій сонячній погоді обприскують їх, застосовуючи відповідні інсектициди або їх суміші. Цю обробку краще проводити штанговими обприскувачами після 10 год. дня, коли жуки виходять на поверхню ґрунту [50].

У період появи сходів культури – утворення 2_х-3_х пар справжніх листочків проводиться обприскування інсектицидами за наявності або перевищенні ЕПШ для довгоносика звичайного – 0,2 – 0,3 екз/м², для сірого 0,2 – 0,5 екз/м². При цьому застосовують наступні препарати: парашут, 45% м. к. с., 1,2 л/га, актеллік, 50% к. е., 2 л/га, волатон 500, 50% к. е., 2,5 л/га, діазинон, 60% к. е., 2,0 л/га, дурсбан 480, 48% к. е., 2,5 л/га, лебайцид, 50% к. е., 2,5 л/га, нурел Д, 55% к. е., 0,8 л/га, піренекс, 40,8% к. е., 2,5 л/га та інші. Краще використовувати суміші препаратів у половинних нормах, особливо фосфорорганічних сполук із піретроїдами [51, 52].

До препаратів і норм їх витрати слід підходити диференційовано, залежно від видового складу комах  і ступеня їх загрози для посіву. Слід використовувати такі суміші інсектицидів:

базудин, 60% к.е. + фозалон, 35% к.е. (0,8 + 1,5 л/га ) проти довгоносиків, щитоносок та блішок;

децис, 2,5 % к.е. + фозалон, 35% к.е. (0,2 + 1,5 л/га) проти довгоносиків, щитоносок, гусениць лучного метелика 4-5 віків та озимої совки [53].

РОЗДІЛ 2.

ПРИРОДНІ УМОВИ  ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ТОВ агрофірма „Вікторія” Білопільського району розміщена в  Липоводолинсько-Білопільському природно-сільськогосподарському районі зони Лівобережного Лісостепу. Центральна садиба господарства –  село Жовтневе знаходиться за 40 км від  районного центру – м. Білопілля та 35 км від обласного центру – м. Суми. Найближча залізнична станція Ворожба знаходиться за 40 км. До складу господарства входить 5 населених пунктів: Веселе, Сушиліно, Жолобок, Самара, Гостинне. З районним, обласним центрами та залізничною станцією господарство має сполучення дорогами з твердим покриттям, що забезпечує постійний транспортний зв’язок не залежно від погодно-кліматичних умов.

Територія ТОВ агрофірми  „Вікторія” складається з основного  масиву на якому розташовані орні землі. Серед ґрунтів господарства найбільше розповсюджені чорноземи типові потужні малогумусні вилужені середньосуглинкові. Масив поділений широкими балками і ділиться на ряд водорозділів, які мають рівнинну, рідко слабохвилясту поверхню. Водорозділи мають неглибокі і невеликі по розмірах безстічні западини. До бровок балок місцеві водорозділи спускаються слабопологими схилами, які в приобривочній частині збільшують крутизну до 3 – 5 градусів. Приобривочні схили мають довжину 50 – 60 м, а іноді 100 м. Вони зайняті слабо- і середньозмитими ґрунтами. Чорноземи слабозмиті мають зернисту водостійку структуру, високу насиченість колоїдного комплексу кальцієм і магнієм, добру водовбирну здатність. Відрізняються від незмитих меншою товщиною гумусового горизонту на 5 – 20 см. У середньозмитих ґрунтів на поверхню виходить перехідний до материнської породи слабо гумусовий горизонт з погіршеною структурою. Ці ґрунти легко запливають, утворюють кірку, маловодопрониклі й бідні на поживні речовини.

Незначну площу займають лучно-чорноземні ґрунти та чорноземи опідзолені. Лучно-чорноземні ґрунти мають чітко виражені елювіальні та лювіальні горизонти. Товщина гумусового горизонту становить 30 – 40 см. Вони слабокислі (рН 5,2 – 5,9) малонасичені увібраними основами. Вміст гумусу в легкосуглинкових ґрунтах складає 1,6 – 2,3%, важкосуглинкових – до 2,3 – 3%.

Чорноземи опідзолені родючіші, ніж  лучно-чорноземні ґрунти. Товщина гумусового горизонту чорноземів опідзолених  досягає 80 – 90 см, а вміст гумусу становить 3 – 3,5%. Вони більш насичені увібраними основами, потребують внесення органічних добрив, вапнування, а також поліпшення фізико-хімічних і біологічних властивостей. Орні землі землекористування ТОВ агрофірми „Вікторія” знаходяться в основному на рівнинних ділянках, що дозволяє вирощувати будь-які культури без загрози змиву верхнього родючого шару.

Ширина балок становить 200 – 400 м  при ширині дна – 50 – 120 м. Схили  мають різну крутизну і форму. Вони зайняті кормовими угіддями, або частково розорані. Ґрунтові води по дну балок залягають близько до поверхні і є основною причиною розвитку лугових і болотних ґрунтів.

Ґрунтоутворюючі породи на території  агрофірми в основному представляють лесовидні породи. Вони займають підвищені ділянки і береги балок. Меншу площу займають на днищах балок. Лесовидні породи не мають шкідливих для рослин солей і оглеєння. Механічний склад їх крупнопилувато-середньосуглинистий. Присутність цих частинок обумовлює формування родючих ґрунтів. Делювіальні відложення слабо засолені бікарбонатною сіллю і оглєєні. Ґрунт, який утворився на таких відложеннях багатий корисними речовинами, але в зв’язку з негативним водно-повітряним режимом не завжди їх може використовувати рослина.

ТОВ агрофірма „Вікторія” розміщена  у другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів, зима не дуже холодна з відлигами. Сума позитивних температур за період, коли середньодобова температура вища +10 ^оС, складає 2538 ^оС. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою вище +10 ^оС становить 1,1-1,2. Середньорічна температура району складає 5,8^оС. Хід середньомісячних температур згідно даних Білопільської метеостанції представлений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Середньомісячна температура  повітря