Біологічні особливості бурякових довгоносиків та система захисних заходів в умовах ТОВ агрофірми „Вікторія” Білопільського району ”

 

Найхолоднішими місяцями є січень та лютий, найтеплішим –  липень. Абсолютний мінімум температур (- 36 ^оС) припадає на січень, а максимум (39 ^оС) – на серпень. Тривалість безморозного періоду складає 157 днів. За багаторічними даними перші осінні заморозки спостерігаються в другій декаді вересня, а останні весняні закінчуються в третій декаді квітня – на початку першої декади травня.

Основним джерелом ґрунтової вологи є опади, найбільша кількість яких випадає в літньо-осінній період.

Середньорічну кількість опадів подано в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Середньорічна кількість  опадів і розподіл їх по місяцях

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
Кіль-кість опадів, мм	13	26	37	48	64	29	74	64	37	43	42	37	531

Середньорічна кількість опадів, які  випадають на території землекористування, складає 531 мм. Ґрунтові води залягають на глибині від 8 до 10 метрів і істотно не впливають на рівень вологозабезпечення рослин.

У вигляді снігу випадає 30 – 35% річної кількості опадів, які при сприятливих умовах поглинаються ґрунтом, створюючи запаси продуктивної вологи. Висота сніжного покриву досягає 15 см. Сніговий покрив лежить на полях 108 днів. Сніговий покрив під впливом відлиг часто тане, а основна кількість води стікає з полів. Часті відлиги взимку, при глибокому промерзанні ґрунту призводять до застою талих вод на ділянках рельєфу із слабким стоком та у блюдцях і утворенню льодової кірки, що негативно впливає на перезимівлю озимих.

Максимальна глибина промерзання  ґрунту на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна – 40 см, середня – 88 см. Найнижча температура на глибині кущіння  в окремі роки досягає – 18 – 19 ^оС, що часто приводить до загибелі озимих.

Відносна вологість  повітря по декадам у весняно-літній період не знижується нижче 45% і коливається в межах 49 – 67%. Лише в окремі суховії вона знижується до 30% і нижче.

З листопада по травень  на території господарства переважають  східні вітри, а в літньо-осінній – західні та північно-західні. За вегетаційний період число днів із засухами досягає в середньому 5 – 15, а в окремі роки – 17 – 34.

Імовірність років з  посухами всіх типів дуже велика. Інтенсивні посухи зустрічаються до 4 разів  протягом 10 років, а дуже інтенсивні бувають 1 раз протягом 15 – 20 років. В 2005 році в літньо-осінній період спостерігалася тривала посуха, що негативно вплинуло на розвиток сільськогосподарських культур та сівбу озимих культур.

Таким чином, погодно-кліматичні і ґрунтові умови сприятливі для вирощування основних сільськогосподарських культур.

Землекористування ТОВ  агрофірми „Вікторія” становить 4483 га (табл. 2.3). З даних таблиці видно, що в господарстві спостерігається інтенсивне використання земельного фонду. Сільськогосподарські угіддя складають 98,3%, а рівень розораності земель становить 94,0%. Площа сінокосів займає в структурі земель 0,8%, а пасовищ – 3,5%.

Таблиця 2.3

Структура землекористування  ТОВ агрофірми „Вікторія”

Види угідь	Площа, га	Структура, %
1.Загальна земельна площа	4483	100
2. Всього сільськогосподарських  угідь з них: рілля сінокоси пасовища	4406 4216 37 153	98,3 94,0 0,8 3,5
3. Ставки та водойми	19	0,4
4. Інші землі	58	1,3

 

В табл. 2.4 наведена структура  посівних площ, урожайність і валові збори сільськогосподарських культур. В структурі посівних площ найбільшу  питому вагу займають зернові культури. Площа сівби зернових культур  в 2003-2005 рр. складає 2002 – 2130 га. Основною зерновою культурою в господарстві є озима пшениця. Але в 2004-2005 рр. збільшено площі сівби кукурудзи на зерно. Валовий збір зернових культур в 2005 р. зріс до 105861 ц при середній урожайності 49,4 ц/га.

Площа технічних культур  складає 400 – 470 га. Основною технічною культурою в господарстві є цукровий буряк. Урожайність буряка в 2003-2005 рр. становить 311,8 – 407,5 ц/га, а валовий збір, відповідно, 118489 – 175219 ц.

В структурі посівних площ значні площі займають кормові  культури, які використовуються для забезпечення тваринництва кормами. Основними кормовими культурами є кукурудза на силос та зелений корм, однорічні та багаторічні трави.

 

Таблиця 2.4

Структура посівних площ, урожайність і валовий збір сільськогосподарських  культур

 

Культура	2003 рік			2004 рік			2005 р.
	площа, га	урожай-ність, ц/га	валовий збір, ц	площа, га	урожай-ність, ц/га	валовий збір, ц	площа, га	урожай-ність, ц/га	валовий збір, ц
Зернові всього: з них озима пшениця	2002   890	47,6   58,4	95295   52009	2095   495	32,9   22,8	68925   11314	2130   820	49,7   55,9	105861   45878
Ярі культури в тому числі: ячмінь горох кукурудза	1112   590 120 -	38,9   45,1 18,8 -	43286   26632 2250 -	1600   730 100 450	36,0   21,1 13,4 64	57611   15391 1340 28813	1310   480 150 350	45,8   40,0 27,7 50,0	59983   19167 4159 17482
Технічні всього в тому числі: ц. буряк соняшник	470   400 70	352 13,7	140891 959	400   380 20	311,8 16,3	118489 326	450   430 20	407,5 15,0	175219 300
Кормові всього в тому числі: кукурудза  на силос та з/к однорічні трави багаторічні трави з  них: на сіно зелений корм кормові коренеплоди	1473     506   357   600 345   218   10	274   86     15,4   123   460	138644   30702     5313   26814   4600	1451     525   349   567 316   214   10	226   95     14,8   106   432	118650   33155     4677   22684   4320	1364     450   374   530 325   143   10	250   80     16,7   115   514	112500   29920     5427   16445   5140
Овочі	21	208,7	4382	20	237,3	4746	19	224	4252

 

В господарстві на луках  та пасовищах ростуть багаторічні  бобові трави: конюшина, люцерна, буркун білий та жовтий; багаторічні злакові  трави: костриця лучна та червона, райграс пасовищний та високий, грястиця збірна, лисохвіст польовий, житняк, стоколос безостий, бекманія звичайна; природна рослинність: кульбаба лікарська, гусячі лапки, подорожник ланцетний, полин гіркий, чортополох колючий, ромашка лікарська, м’ята перцева, звіробій, чебрець, пижмо звичайне. На орних землях поширені мишій сизий та зелений, півняче просо, лобода біла, щириця польова, підмаренник чіпкий, гірчак розлогий та березковидний, редька дика, талабан польовий, гірчиця польова, грицики звичайні, ромашка непахуча, осоти рожевий та жовтий, березка польова, пирій повзучий.

На зернових культурах  розповсюджені різні хвороби: кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, стеблова іржа, бура листкова іржа, ринхоспоріоз, гельмінтоспоріоз, фузаріоз колосу; на цукрових буряках: фомоз, коренеїд, церкоспороз, гнилі та парша коренеплодів; на соняшнику: біла та сіра гнилі, фомоз, септоріоз, аскохітоз.

Основні шкідники на зернових культурах: озима совка, мишовидні  гризуни, жук-кузька, шведська та гессенська злакові мухи, пшеничний трипс, смугаста хлібна блішка, п’явиця червоногруда; на цукрових буряках: звичайний та сірий бурякові довгоносики, бурякові блішки, бурякові клопи, капустяна совка, бурякова листкова попелиця; на кукурудзі: стебловий метелик.

Високий відсоток розораності  сільськогосподарських угідь вплинув  на спеціалізацію господарства (табл. 2.5). В структурі товарної продукції  в 2003-2005 рр. продукція рослинництва займає 65,9 – 67,2%. Спостерігається поступове зменшення виручки від реалізації зернових та зернобобових культур з 39,0% до 32,5%. Разом з тим цукровий буряк в структурі товарної продукції зріс з 24,2% до 30,8%. Продукція тваринництва в структурі товарної продукції становить 32,8 – 34,1%. Виручка від реалізації молока складає 20,4 – 21,0%, м’яса ВРХ – 5,6 – 8,6%, м’яса свиней – 3,8 – 4,6%.

Таблиця 2.5

Склад і структура  товарної продукції

Види продукції	2003 р.		2004 р.		2005 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зернові та зернобобові в т.ч.: пшениця ячмінь горох кукурудза	1884   1292 352 76 -	39,0   26,7 7,3 1,6 -	2464   1196 247 11 697	38,5   18,7 3,9 0,2 10,9	2537   1194 422 139 352	32,5   15,3 5,4 1,8 4,5
Цукровий буряк	1169	24,2	1702	26,6	2409	30,8
Овочі	126	2,6	97	1,5	156	2,0
Інша продукція рослинництва	54	1,1	38	0,6	47	0,6
Всього по рослинництву	3233	66,9	4301	67,2	5149	65,9
Молоко	994	20,5	1345	21,0	1590	20,4
М’ясо ВРХ	270	5,6	371	5,8	670	8,6
М’ясо свиней	212	4,4	240	3,8	363	4,6
Інша продукція тваринництва	125	2,6	139	2,2	36	0,5
Всього по тваринництву	1601	33,1	2095	32,8	2659	34,1
Всього по господарству	4834	100	6396	100	7808	100

 

РОЗДІЛ 3.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Вегетаційний період обмежений  інтервалом від переходу середньодобової  температури повітря через  +5 ^оС весною (10 квітня) до переходу її через +5 ^оС восени (26 жовтня), в середньому складає 195 днів. З них сприятливих для сільськогосподарських культур з температурою +10 ^оС буває 156 днів (з 26 квітня по 29 вересня), а з температурою вище +15 ^оС – 110 днів (за середніми багаторічними даними).

Динаміка настання весни в роки досліджень наведена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Ознаки настання весни

Характеристика ознак настання весни	Середні багаторічні	Фактичні в 2005 р.
Перехід середньодобової температури  через 0 оС	23.03	25.03
Схід снігового покриву	9.04	7.04
Перехід середньодобової температури  через 5 оС	10.04	12.04
Перехід середньодобової температури  повітря через 10 оС	26.04	25.04
Повне відмерзання ґрунту	12.04	9.04
Останні заморозки в повітрі	28.05	12.05

 

Аналізуючи дані табл. 3.1, можна сказати, що весна розпочалася пізніше, ніж звичайно. Середньодобова температура повітря перейшла через 0 ^оС в 2005 році 25 березня. З цього часу розпочалось інтенсивне танення снігового покриву, схід снігу відбувся на 2 дні раніше середньобагаторічних даних. Вже 9 квітня, на 3 дні раніше норми, ґрунт розтанув, почав швидко просихати і прогріватися. У квітні та першій декаді травня середньодекадна температура повітря перевищувала норму на 1 – 4 ^оС.

Перехід середньодобової температури  повітря через 5 ^оС спостерігався 12 квітня, що на 2 дні пізніше середніх багаторічних даних. Останні весняні заморозки в повітрі спостерігалися 12 травня, що на 16 днів раніше багаторічних даних.

Літо в основному характеризувалося теплою погодою із середніми декадними температурами повітря, близькими до середніх багаторічних даних.

Осінь була теплою і тривалою. Стійкий  перехід середньодобової температури  повітря через +10 ^оС відбувся лише в кінці жовтня, пізніше, ніж звичайно.

Агрохімічна характеристика ґрунту дослідної ділянки приведена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Агрохімічна характеристика ґрунту

Грунт	Гумус, %	рН	Ємність вбирання, г-екв. на 100г ґрунту	Вміст рухомих форм, мг/100г ґрунту		Азот легкогідролі-зований, мг/100г  ґрунту
				Р2О5	К2О
Чорнозем типовий потужний малогумусний вилужений середньо-суглинковий	3,4	6,5	20,1	11,2	7,6	8,7